Рішення

від 10.02.2020 по справі 460/3805/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2020 року м. РівнеСправа №460/3805/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області доКомунального закладу "Обласний дитячий багатопрофільний санаторій "Козинський" Рівненської обласної ради про застосування заходів реагування, В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - ГУ ДСНС України у Рівненській області, позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу "Обласний дитячий багатопрофільний санаторій "Козинський" Рівненської обласної ради (далі - КЗ ОДБС Козинський , відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі та приміщень КЗ ОДБС Козинський , розташованого по вул. Садова, 21б, в с.Зарічне Радивилівського району Рівненської області, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом опечатування вхідних дверей будівлі та відключення від системи електрозабезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що співробітниками Радивилівського районного сектору ГУ ДСНС України у Рівненській області, з метою перевірки додержання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки КЗ ОДБС Козинський (вул. Садова, 21б, в с.Зарічне Радивилівського району Рівненської області), було здійснено позапланову перевірку. За результатами проведеного заходу складено акт, яким встановлено порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки, тому подальша експлуатація приміщень КЗ ОДБС Козинський створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Зазначив, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 09.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву не надав.

Разом з тим, відповідачем надіслано суду лист-повідомлення від 02.01.2020 №7, згідно з яким порушення вимог пожежної безпеки в роботі КЗ ОДБС Козинський виконано в повному обсязі.

Будь-яких клопотань щодо розгляду справи з викликом учасників справи від сторін не надходило.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

Радивилівським районним сектором ГУ ДСНС України у Рівненській області у період з 10.10.2019 по 17.10.2019, на підставі наказу від 09.09.2019 №6, посвідчення від 30.09.2019 №57, проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки КЗ ОДБС Козинський , розташованого по вул. Садова, 21б, в с.Зарічне Радивилівського району Рівненської області (а.с.10-12).

За наслідками проведеного позапланового заходу складено акт від 17.10.2019 №78 (а.с.13-24), у якому зафіксовано порушення відповідачем пункту 16 Розділу ІІ, пунктів 2.5, глави 2 Розділу ІІІ, пунктів 1.18, 1.20 глави 1 Розділу ІV, пункти 2.1, 2.2 глави 2, пункту 3.6, 3.11, 3.15, 3.17 глави 3 Розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - Правила №1417), та п.3 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), а саме: посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки; дерев`яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, не піддані вогнезахисному оброблянню, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів; не проведено замір опору ізоляції електромереж; допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами); водонапірна башта не забезпечена під`їздом з твердим покриттям; на корпусі водонапірної башти не поновлено позначення, яке вказує на розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою; територія будинки, споруди, приміщення, не до забезпеченні первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку; не проведено обслуговування перезарядку первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників); не проведено технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів не рідше одного разу на рік; вогнегасники не встановлено в легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі; спеціальний пожежний щит недоукомплектований первинними засобами пожежогасіння згідно з нормами; інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в аварії не розміщено. Виявлені порушення вимог законодавства спричиняють загрозу здоров`ю людей, понесення збитків та моральної шкоди власникам (користувачам) майна та/або третім особам.

Вказаний акт підписаний відповідачем без зауважень.

У зв`язку з тим, що відповідачем не здійснені заходи щодо усунення виявлених порушень, а подальша експлуатація приміщень КЗ ОДБС Козинський створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до ст.1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Пунктами 1 та 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення №1052), визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, що утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, та який здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 №33 «Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» , територіальним органом ДСНС на території Рівненської області є ГУ ДСНС України у Рівненській області.

Підпунктами 39 та 42 пункту 4 Положення №1052 визначено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання, та зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за:

- вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону;

- діяльністю аварійно-рятувальних служб, станом їх готовності до реагування на аварії та надзвичайні ситуації, а також вживає заходів до зупинення діяльності неатестованих аварійно-рятувальних служб у порядку, визначеному законодавством;

- дотриманням періодичності навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів цивільного захисту, та вживає заходів для усунення виявлених недоліків.

В свою чергу, відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, регулюється КЦЗ України (стаття 1).

ГУ ДСНС України у Рівненській області, в силу вимог статей 64, 65, 66 КЦЗ України, здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі ст.6 Закону №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Як встановлено судом із наказу від 09.09.2019 №6 (а.с.10-11) та посвідчення від 30.09.2019 №57 (а.с.12), підставою для проведення позапланової перевірки стало доручення Прем`єр-міністра України від 17.08.2019 №27938/0/1-19 Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки у місцях відпочинку людей .

Відповідно до ч.3 ст.55 КЦЗ України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт), встановлюються Правилами №1417.

Згідно з п.16 Розділу ІІ Правил №1417, посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях .

Пунктом 1 зазначеного Порядку регламентовано, що він визначає механізм організації навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях (далі - навчання населення), його структуру, види та форми.

Відповідно до п.2.5 глави 2 Утримання будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів Розділу ІІІ Правил №1417, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Пунктом 1.18 глави 1 Електроустановки Розділу ІV Правил №1417 встановлено, що забороняється: проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів; відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках; експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією; застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок; застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання; користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами; підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів; складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами; використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено; прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток; розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.

Відповідно до п.1.20 глави 1 Електроустановки Розділу ІV Правил №1417, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Пунктом 2.1 глави 2 Система протипожежного водопроводу Розділу V Правил №1417 передбачено, що зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати, зокрема, таким вимогам: проводу населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які утримують ці мережі водопроводу, а на території підприємств - їх власники або орендарі (пп.1); у разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи (пп.3); для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу (пп.4); витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у строк не більше ніж: 24 год. - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В; 36 год. - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д; 72 год. - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах. Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включно допускається збільшувати час відновлення пожежного об`єму води: до 48 год. - для будівель категорій Г та Д; до 36 год. - для будівель категорії В (пп.6); підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел покладається: на підприємстві - на його власника (орендаря); у населених пунктах - на органи місцевого самоврядування (пп.8); біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми (пп.9); не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах (пп.11).

Відповідно до п.2.2 глави 2 Система протипожежного водопроводу Розділу V Правил №1417, система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: 1) внутрішні пожежні кран-комплекти слід установлювати в доступних місцях. При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей; 2) кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними; 3) пожежний плоскоскладальний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в гармошку або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново; 4) використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов`язаних з пожежогасінням, не допускається; 5) у вибухопожежонебезпечних приміщеннях за наявності пилу пожежні крани повинні бути укомплектовані пожежними стволами, що подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим; 6) пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ; 7) спосіб установлення пожежного кран-комплекту повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання; 8) на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу ПК порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів; 9) пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання; 10) зовнішні патрубки з приєднуваними головками, засувки, зворотні клапани для приєднання рукавів пожежних машин повинні утримуватись у справному стані; 11) у неопалюваних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водопроводу повинна зливатись. При цьому біля пожежних кранів-комплектів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити всіх працівників цього об`єкта; 12) за наявності в неопалюваному приміщенні (будинку) трьох і більше пожежних кранів-комплектів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водопроводу в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. Її відкриття та пуск насоса слід здійснювати дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині шафок пожежних кран-комплектів.

Згідно з п.3.6 глави 3 Протипожежна техніка. Первинні засоби пожежогасіння Розділу V Правил №1417, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

До початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153.

Відповідно до п.3.11 глави 3 Протипожежна техніка. Первинні засоби пожежогасіння Розділу V Правил №1417, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами.

Пунктом 3.15 глави 3 Протипожежна техніка. Первинні засоби пожежогасіння Розділу V Правил №1417 передбачено, що вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів.

Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати: 15 м - для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини); 20 м - для приміщень категорій В, Г, а також для громадських будівель та споруд.

Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.

Відповідно до п.3.17 глави 3 Протипожежна техніка. Первинні засоби пожежогасіння Розділу V Правил №1417, технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги .

За змістом розділу 1 ДСТУ 4297-2004 Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги , цей стандарт поширюється на переносні і пересувні вогнегасники загального призначення, які відповідають вимогам ДСТУ 3675 або ДСТУ 3734, ГОСТ 12.2.037, сертифіковані в Україні в установленому порядку і знаходяться в експлуатації, і встановлює загальні технічні вимоги до проведення їх технічного обслуговування.

Стандарт не поширюється на вогнегасники спеціального призначення (лісові, авіаційні, шахтні, ранцеві, а також вогнегасники, придатні для гасіння загоряння металів і речовин, горіння яких може відбуватися без доступу повітря) і вогнегасники разового використання.

Цей стандарт застосовують усі суб`єкти господарювання незалежно від форм власності та підпорядкованості, які здійснюють технічне обслуговування вогнегасників.

До завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема, розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії (п.3 ч.1 ст.20 КЦЗ України).

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно з ч.5 ст.4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, відповідно до частини першої статті 70 КЦЗ України, є зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (пп.1); порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення (пп.2).

Частиною другою статті 70 КЦЗ України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, підставою для повного або часткового зупинення діяльності підприємства є встановлення органом державного нагляду (контролю) на підставі акта, складеного за результатами перевірки, факту створення підприємством реальної загрози життю та здоров`ю людей у зв`язку з експлуатацією об`єкта з порушеннями вимог законодавства.

Обов`язковою передумовою для застосування судом заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення експлуатації приміщення є існування таких порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті, які створюють загрозу здоров`ю та життю людей.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 КЦЗ України, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457 (далі - Класифікатор), надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 КЦЗ України, аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 КЦЗ України, небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також, розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій унаслідок пожеж та вибухів.

Згідно з положеннями ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять", небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини першої статті 2 КЦЗ України, техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 КЦЗ України, пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз вказаної правової норми свідчить про те, що учасник судового процесу - суб`єкт владних повноважень повинен доводити правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності виключно в адміністративних справах про їх оскарження. Водночас, інший учасник судового процесу не позбавлений обов`язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги чи заперечення. Тобто обов`язок доказування в адміністративному процесі не покладено виключно на суб`єкта владних повноважень, а розподілений в залежності від вимог та заперечень.

У даному випадку обов`язок доказування усунення виявлених в ході державного нагляду (контролю) порушень належить відповідачу, в той час як позивач зобов`язаний підтвердити належними та допустимими доказами обставини, які стали підставою для звернення до суду з позовом щодо застосування заходів реагування.

Відповідач у листі-повідомленні від 20.01.2020 №7 (а.с.38-39), зазначив про усунення в повному обсязі виявлених в ході державного нагляду (контролю) порушень.

Зокрема, зазначив, що на усунення порушень, виявлених позивачем в ході перевірки, ним проведено технічне обслуговування та перезарядку вогнегасників, однак жодних доказів на підтвердження таких обставин суду не надає.

При цьому, суд не бере до уваги надані відповідачем копії акта прийняття в експлуатацію виконаних робіт з вогнезахисного оброблення від 02.12.2019 №15 щодо вогнезахисного оброблення в Терапевтичному корпусі КЗ ОДБС Козинський (а.с.40-41) та протоколу перевірки ізоляції в лабораторії КЗ ОДБС Козинський від 21.11.2018 №2040 (а.с.42), які жодним чином не завірені, з огляду на таке.

Частиною першою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.74 КАС України).

Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2). Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.5). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4).

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

У постанові від 11.07.2018 у справі №904/8549/17 Верховним Судом було висловлено правову позицію, що незасвідчені належним чином копії документів є належними, проте недопустимими доказами у справі та є підставою для скасування судового рішення.

Крім того, вказані копії документів не підтверджують усунення відповідачем виявлених в ході державного нагляду (контролю) порушень в повному обсязі, оскільки акт прийняття в експлуатацію виконаних робіт з вогнезахисного оброблення від 02.12.2019 №15 підтверджує усунення порушень лише у терапевтичному корпусі відповідача, а протокол перевірки ізоляції №2040 засвідчує відсутність порушень лише в лабораторії відповідача. При цьому, такий протокол складений в листопаді 2018 року, в той час як перевірку позивачем проведено в жовтні 2019 року, за наслідками якої у акті Головним лікарем КЗ ОДБС Козинський О. Муляром зазначено Зауважень та заперечень немає .

Таким чином, на підтвердження усунення в повному обсязі виявлених в ході державного нагляду (контролю) порушень, відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів, а тому на момент розгляду справи судом відповідач не усунув порушень, зафіксованих позивачем в акті від 17.10.2019 №78.

Також суд враховує, що зафіксовані у такому акті порушення були не усунуті відповідачем ще з попередньої перевірки, про що свідчить припис від 31.05.2019 №28 (а.с.8-9).

Більше того, відповідач є дитячим багатопрофільним санаторієм, а тому часткове усунення порушень в одному корпусі санаторію не спростовує факту наявності загрози життю та/або здоров`ю людей при експлуатації інших його приміщень такого за наявності виявлених позивачем порушень, а тим більше життю та/або здоров`ю дітям.

Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування в межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством України.

За наведених обставин, позовні вимоги ґрунтуються на законі та підтверджені належними й допустимими доказами. Доводи відповідача позовних вимог не спростовують та не дають суду підстав для їх відхилення. Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (вул.Гетьмана Полуботка, 37, м.Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 38610634) до Комунального закладу "Обласний дитячий багатопрофільний санаторій "Козинський" Рівненської обласної ради (вул. Садова, 21б, с. Зарічне, Радивилівський район, Рівненська область, 35530; код ЄДРПОУ 30047556) про застосування заходів реагування задовольнити повністю.

Застосувати до Комунального закладу "Обласний дитячий багатопрофільний санаторій "Козинський" Рівненської обласної ради заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи його будівель та приміщень по вул. Садова, 21б, в с.Зарічне Радивилівського району Рівненської області, шляхом опечатування вхідних дверей в будівлі та відключення від системи електрозабезпечення, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 лютого 2020 року.

Суддя Дорошенко Н.О.