Ухвала

від 13.02.2020 по справі 202/518/20

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/518/20

Провадження № 1-кс/202/1440/2020

УХВАЛА

Іменем України

13 лютого 2020 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12020040660000081 від 13.01.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020040660000081 від 13.01.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

13 лютого 2020 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна.

В клопотанні слідчий просить, з метою збереження речових доказів накласти арешт на тимчасово вилучене майно 11.02.2020 року під час проведення обшуку, а саме: документи ТОВ «СК Грандіс» за період часу 2018-2019 р.р.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна, підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст.171КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4)розмір шкоди,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою,у разіподання клопотаннявідповідно дочастини шостоїстатті 170цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК Українислідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, повертає його прокурору та встановлює строк в 72 години для усунення недоліків.

Слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання, зазначив, що метою накладення арешту на дане майно є необхідність збереження речових доказів, разом з тим до клопотання слідчим не надано доказів на підтвердження того, що дане майно було визнано речовими доказами.

Вразовуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-175, 309, КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВІндустріального ВПДВП ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_2 погоджене прокуроромДніпропетровської місцевоїпрокуратури №1Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арештмайна,в рамкахкримінального провадження№ 12020040660000081від 13.01.2020року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.191КК України- повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1