Рішення

від 13.02.2020 по справі 824/59/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/59/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити дії.

З урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови йому, ОСОБА_1 , у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років та пенсії по інвалідності з урахуванням вислуги років, обчислених із застосуванням 86 % відповідних сум грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести йому, ОСОБА_1 , перерахунок пенсії по інвалідності, з урахуванням вислуги років та її виплату з 01 січня 2018 року по 31 січня 2019 року та перерахунок пенсії по інвалідності з урахуванням вислуги років з 01 лютого 2019 року в зв`язку зі зміною групи інвалідності з третьої на другу із розрахунком підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 1 березня 2018 року, виходячи із 86% грошового забезпечення.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що не погоджується із відмовою відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії у розмірі 86% від грошового забезпечення. Вважає, що при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

На думку позивача, внесені Законами України зміни до частини другої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Вважає, що при перерахунку його пенсії максимальний її розмір має обраховуватись із вказаного у довідці грошового утримання станом на 01 березня 2018 року, але виходячи із розрахунку розміру пенсії у відсотках, право на які він набув на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві, тобто не більше 90%.

Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 17 січня 2020 року відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

Відповідач щодо задоволення позову заперечував. У наданому суду відзиві на позовну заяву вказував, що вимога позивача щодо здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, однак позивач отримував пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку 86 процентів відповідних сум грошового забезпечення та здійснення виплати пенсії в цьому розмірі з 01 січня 2018 року із врахуванням раніше виплачених сум є безпідставною, оскільки згідно Закону України від 27 березня 2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" внесено зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зміни набули чинності з 01 травня 2014 року.

Зазначав, що з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб №103 від 21 лютого 2018 року.

Вказував, що перерахунок та виплата пенсії позивачу з 01 січня 2016 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року здійснювалися у період часу дії редакції Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою встановлено максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 даного Закону, що не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідач вважає, що при перерахунку пенсії та визначенні основного розміру пенсії позивача з 01 січня 2018 року застосовано норму законодавства, чинного на дату його проведення. Водночас, проведений перерахунок пенсії призвів до збільшення, а не зменшення пенсійної виплати позивача. Тобто, пенсію позивачу перераховано відповідно до норм чинного законодавства України. Підстав для обчислення основного розміру пенсії у більшому відсотку немає.

Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Справа розглядається в межах строку, встановленого частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію з 28 вересня 2004 року за вислугу 32 років в розмірі 86% грошового забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року №2262-XII.

Відповідно до протоколу за пенсійною справою - 2401001737 (Міноборони) від 30 вересня 2010 року на підставі заяви позивача про призначення йому надбавки інваліда війни та переведення на пенсію по інвалідності відповідачем призначено пенсію позивачу по інвалідності відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року №2262-XII із визначенням основного розміру пенсії у розмірі 86% грошового забезпечення (вислуга років 32). Період встановлення інвалідності з 03 вересня 2010 року по 30 вересня 2011 року.

Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, позивачу проведено перерахунок пенсії по інвалідності з 01 січня 2018 року.

При цьому основний розмір пенсії обчислений відповідно до пункту а статті 13 Закону №2262-ХІІ із застосуванням максимального відсотку розрахунку пенсії за вислугу років, передбаченого цим Законом, в редакції, чинній на момент проведення перерахунку (максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення).

У зв`язку із цим, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням 86% грошового забезпечення з 01 січня 2018 року та на підставі перерахунку здійснити виплату різниці між нарахованої пенсії (70% грошового забезпечення) та перерахованої пенсії (з урахування 86% грошового забезпечення) з 01 січня 2018 року. Однак, листом від 27 грудня 2019 року №1034/Ю-11 позивачу відмовлено, оскільки підстав для обчислення основного розміру пенсії у більшому відсотку немає.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 15 січня 2019 року позивачу безтерміново встановлено другу групу інвалідності, пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби.

У зв`язку з наведеним, 24 січня 2019 року відповідачем проведено перерахунок пенсії по інвалідності позивачу з 01 лютого 2019 року у розмірі 80% грошового забезпечення. При цьому, встановлено також наступні види підвищення або надбавки до пенсії, у тому числі: інвалід війни 2 групи/при виконанні обов`язків в/с інвалід війни 2 гр. (ст. 7) (з 01 по 31); інваліди війни 2 гр./при виконанні обов`язків в/с; особливі заслуги (23% ) ст. 1 п.п. 6-8 Закону (з 01 по 31).

Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб №2262ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі Закон №2262ХІІ), відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Судом встановлено, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону №2262-XII у розмірі 86% грошового забезпечення з 2004 року.

Згідно пункту а частини першої статті 13 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

Згідно частини другої зазначеної статті загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що у відповідності до даної норми, пенсія позивачу призначена у розмірі 86% від суми грошового забезпечення.

Згодом, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII від 27 березня 2014 року, який набув чинності 01 квітня 2014 року, внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09 квітня 1992 року.

Відповідно до статті 13 Закону №2262-XII (у редакції Закону №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категоріям осіб" (далі - постанова №103), якою передбачено проведення перерахунку та здійснення виплати перерахованих сум пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Пунктом 1 постанови №103 визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., N 77, ст. 2374).

Згідно пункту 2 постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р.

Як вбачається із матеріалів справи, у квітні 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, на підставі довідки Чернівецького обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988, здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року.

Як зазначено вище, на момент призначення позивачу пенсії відповідно до положень Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону №2262-XII, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Водночас, на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача, діяла вже інша редакція Закону №2262-XII, а саме редакція Закону №2262-XII від 20 січня 2018 року, згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону №2262-XII, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Тобто, відповідачем при проведенні перерахунку пенсії застосована норма Закону №1166-VІІ, відповідно до якого максимальний відсоток розрахунку пенсії за вислугу років обчислений відповідно до статті 13 Закону №2262ХІІ, згідно якої він не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому варто зазначити, що зміни, що відбулись в законодавстві, стосуються саме призначення, а не перерахунку пенсії.

Стаття 13 Закону №2262ХІІ врегульовує порядок призначення пенсій, а не її перерахунок. Слова призначення та перерахунок не є тотожними і відповідно носять різний зміст. Зокрема, під призначенням в Законі №2262ХІІ необхідно розуміти первинні дії органів Пенсійного фонду України щодо соціально-фінансового забезпечення особи, яка вийшла на пенсію, тоді як, під перерахунком необхідно розуміти вторинні дії органів Пенсійного фонду України щодо поліпшення соціально-фінансового забезпечення особи. Призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення.

Підстави, умови і порядок перерахунку пенсії визначено статтею 63 Закону №2262XII.

У зв`язку із цим, суд зазначає, що у даному випадку повинен здійснюватися саме перерахунок пенсії, і тому розмір пенсії повинен розраховуватись відповідно до законодавства чинного на момент її призначення, тобто в розмірі 86% від суми грошового забезпечення позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-XII щодо обмеження максимального розміру пенсії до 70% стосувалися порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Разом із цим, варто зазначити, що Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2019 року у зразковій адміністративній справі №240/5401/18, яка набрала законної сили 16 жовтня 2019 року, дійшов наступних висновків:

- застосування 70 % сум грошового забезпечення до перерахунку пенсії є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України (пункт 31 постанови).

- порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та від 21 лютого 2018 року №103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення (пункт 32 постанови).

- при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним (пункт 33 постанови).

Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Враховуючи викладене та беручи до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 86% до 70% сум грошового забезпечення та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства протиправно при перерахунку розміру пенсії позивача не застосовано відсоток 86, право на які особа набула на момент виходу на пенсію, а тому суд вважає, що такий розмір не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки судове рішення ухвалено на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 86 % до 70 % сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 лютого 2020 року.

Повне найменування учасників процесу: позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вулиця Кобилянської Ольги, будинок 1/Площа Центральна, будинок 3, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя О.П. Лелюк