Рішення

від 07.02.2020 по справі 580/3830/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року справа № 580/3830/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,

представника позивача - Уртаєва О.І. (за ордером в режимі відеоконференції),

представника відповідача - Левенець А.М. (за довіреністю),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства Дельта Агро Технікс до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство Дельта Агро Технікс (вул. Шевченка, 4, м. Звенигородка, Черкаська обл., 20200, далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.07.2019 №0007751406, №0007721406.

Ухвалою суду від 09.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 07.02.2020 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у Черкаській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем у позові зазначено, що при проведенні митного оформлення товару - трактор колісний для сільськогосподарських робіт марки John Deere 6930, що були у використанні, позивачем у митній декларації UА902040/2017/411430 країною походження зазначено Європейський Союз. На підтвердження задекларованої країни походження для проведення митного оформлення надано сертифікат перевезення (походження) товару EUR.1 від 22.09.2017 №А094369, оформлення якого здійснювалось уповноваженим митним органом Литовської Республіки, з території якої поставлявся товар. Після проведення митного оформлення Черкаською митницею ДФС через ДФС України ініційовано перевірку зазначеного сертифікату шляхом направлення відповідного запиту до уповноваженого органу Литовської Республіки, отримана від уповноваженого органу Литовської Республіки інформація стала підставою для проведення відповідачем документальної перевірки позивача. Перевіркою встановлено непідтвердження країни походження зазначених товарів. Посилаючись на те, що відповідальність за достовірність оформленого сертифікату та його подальше використання покладається на підприємство експортера та митний орган країни відправлення, позивач вказує про протиправність податкових повідомлень-рішень від 11.07.2019 №0007751406, №0007721406.

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, проти його задоволення заперечив, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято у зв`язку з встановленням в ході проведення документальної невиїзної перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування митними платежами під час митного оформлення товару неправомірності застосування позивачем преференції по сплаті ввізного мита за кодом « 410» , оскільки імпортовані товари не є товарами відповідного походження згідно з положеннями Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, ратифікованої Законом України №1678-VІІ від 16.09.2014, тобто не можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу і відповідають іншим вимогам Протоколу І Угоди. На підставі вищевикладених обставин представник відповідача вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 21.12.2016 приватне підприємство Дельта Агро Технікс зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 41041736, види діяльності підприємства за КВЕД: 45.20 - Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів , 45.19 - Торгівля іншими автотранспортними засобами , 45.32 - Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів , 46.61 - Оптова торгівля сільськогосподарськими, машинами й устаткуванням .

27.10.2017 приватним підприємством Дельта Агро Технікс за митною декларацією UА902040/2017/411430 проведено митне оформлення товару №1 - трактор колісний для сільськогосподарських робіт марки John Deere 6930, серійний номер 1 НОМЕР_1 , 2011 року випуску, що були у використанні, не містить у своєму складі передавача або передавача та приймача. Виробник Deere&Company. Країна походження DE. У товарній підкатегорії 8701 90 50 00 Трактори для сільськогосподарських робіт (крім тракторів, що керуються водієм, який іде поряд) та трактори для лісового господарства, колісні; що використовувались .

Згідно з відомостями граф 43 Код МВВ відповідних товарів за МД від 27.10.2017 UА902040/2017/411430, ПП Дельта Агро Технікс задекларувало митну вартість товару №1 - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Товар ввозився позивачем на митну територію України на умовах поставки FCA LT Krosnos, згідно з Інкотермс-2010, на виконання умов договору купівлі-продажу від 24.04.2017 №28, укладеного між компанією UAB Stаigus sprendіmai (Lаzdiju raj. Кrosnos, K, Кrosnos sеn, Lithuania) (Продавець) та ПП Дельта Агро Технікс (Покупець), згідно з яким об`єктом договору є б/у трактор колісний для сільськогосподарських робіт марки John Deere 6930, серійним номер НОМЕР_2 , 2011 року загальною вартістю 42500 євро.

З метою перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування митними платежами під час митного оформлення вказаних товарів Головним управлінням ДФС у Черкаській області проведено документальну невиїзну перевірку приватного підприємства Дельта Агро Технікс дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи з окремих питань по митній декларації від 27.10.2017 UА902040/2017/411430 (товар №1), результати перевірки оформлені актом від 25.06.2019 №223/23-00-14-0605/41041736.

У вказаному акті перевірки зазначено, що згідно з відомостями граф товару №1 за МД від 27.10.2017 UА902040/2017/411430 позивачем задекларовано:

- в графах 34 Код країни походження цієї МД : EU (Європейський Союз);

- в графах 44 Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи цієї МД: за кодом 0954 сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 22.09.2017 № А 094369;

- в графах 36 Преференції цієї МД: преференція по сплаті ввізного мита за кодом пільги 410-товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу , підстава для надання пільги: абзац перший частини першої статті 29 додатка І-А Тарифний графік України до глави 1 розділу IV Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VІІ.

Позивачем для застосування преференції по сплаті ввізного мита за кодом пільги 410-товари що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу для вказаного вище трактора колісного для сільськогосподарських робіт наданий сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 22.09.2017 №А094369, виданий митними органами Литовської Республіки.

Листами Черкаської митниці ДФС від 19.04.2019 №279/7/23-70-19-01-39 та від 16.05.2019 № 330/7/23-70-19-001-43 Про надання інформації , ГУ ДФС у Черкаській області отримано інформацію та документи щодо проведення митницею перевірки (через ДФС) тарифної преференції зі сплати ввізного мита (410) по товару трактор колісний для сільськогосподарських робіт марки John Deere 6930, серійним номер НОМЕР_2 , 2011 року випуску, бувших у використанні , який ввезений ПП Дельта Агро Технікс із Литовської Республіки та задекларованому за МД від 27.10.2017 UА902040/2017/411430.

Департамент адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України листом від 15.04.2019 №12433/7/99-99-19-04-01-17 проінформував Черкаську митницю ДФС щодо результатів перевірки та направив копію листа Митного Департаменту Міністерства Фінансів Литовоської Республіки (уповноважений орган Литви) від 13.03.2019 №(15.7/26)3В-2176, згідно якого, розслідування, яке проведене у Литві показує, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 22.09.2017 №А094369 не є товаром відповідного походження згідно з положеннями Угоди про асоціацію між ЄС та Україною.

Враховуючи викладене, за результатами подальшої перевірки підтвердження походження товарів, згідно з актом перевірки від 25.06.2019 №223/23-00-14-0605/41041736, контролюючим органом встановлено, що сертифікат перевезення товару EUR.1 від 22.09.2017 №А094369 є недійсним для надання режиму вільної торгівлі в рамках Угоди для спірних навантажувачів, митне оформлення яких здійснено позивачем за МД від 27.10.2017 UА902040/2017/411430.

З огляду на наведене контролюючим органом зроблено висновок про порушення ПП Дельта Агро Технікс :

- підпункту а) частини першої статті 16 розділу V Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 16.09.2014 №1678-VII;

- положень частин четвертої та п`ятої статті 280, частини першої статті 281 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI;

- положень Закону України від 19.09.2013 №584-VII Про Митний тариф України в частині застосування розміру ставок ввізного мита за відповідними товарними підкатегоріями;

- положень пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість товарів, які ввозяться на митну територію України;

- в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті митних платежів на загальну суму 53610 грн. 55 коп., в тому числі, ввізного мита на суму 44675 грн. 46 коп., податку на додану вартість на суму 8935 грн. 09 коп.

На підставі акта перевірки від 25.06.2019 №223/23-00-14-0605/41041736 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 11.07.2019 №0007721406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України на загальну суму 11168 грн. 86 коп. та податкове повідомлення-рішення від 11.07.2019 №0007751406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 55844 грн. 33 коп.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 272 Митного кодексу України визначено, що ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

З огляду на частини 4 та 5 статті 272 Митного кодексу України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 Митного кодексу України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Відповідно до частини 7 статті 36 Митного кодексу України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Законом України №1678-VII ратифіковано Угоду, статтею 26 Глави 1 розділу IV Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею якої встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави походження означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі І до цієї Угоди ( Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва ) (далі - Протокол І).

Відповідно до пункту першого частини 3 статті 44 Митного кодексу України у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита. встановлені Митним тарифом України.

Згідно з частиною 1 статті 16 розділу V Підтвердження походження Протоколу І Угоди, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифіката з перевезення товару EUR. 1. зразок якого наведений у Додатку Ш до цього Протоколу, як одного з таких документів.

При вирішенні спору суд зауважує, що частиною 1 статті 16 розділу V Протоколу І Угоди чітко визначений перелік документів, необхідних для застосування преференційних режимів до товарів, що походять з ЄС.

Так, відповідно до частини першої статті 16 розділу V Підтвердження походження Протоколу І Угоди, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до нього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Відповідно до частини 1 статті 22 цього Протоколу, декларація інвойс, зазначена в статті 16(1)(Ь) цього Протоколу, може бути складена:

(a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу, або

(b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Крім того, декларація, що надалі іменуватиметься декларацією інвойс , надана експортером до інвойса, повинна бути складена затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу, та відповідати встановленому зразку, наведеному у Додатку IV до нього Протоколу.

Для застосування преференційного режиму згідно з частиною 1 статті 16 розділу V Протоколу І Угоди, декларація інвойс може бути складена тільки затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу і за встановленою формою.

Водночас, частинами 1 та 3 статті 17 розділу V Протоколу І Угоди визначено, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 22 розділу V цього Протоколу, експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 23 розділу V цього Протоколу, експортер, який бажає одержати такий дозвіл, повинен надати митним органам усі гарантії, які вони зважатимуть необхідними для підтвердження статусу походження товарів, а також виконання всіх інших умов цього Протоколу; митні органи повинні надати затвердженому експортерові номер митного дозволу, який має бути вказаний на декларації інвойс.

Відповідно до частин 1, 3 та 5 статті 33 Перевірка підтверджень походження розділу VI Протоколу І Угоди подальші, перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь- яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.

Частиною 1 статті 45 Митного кодексу України передбачено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Матеріали справи свідчать, що для проведення митного оформлення товару ПП Дельта Агро Технікс за МД від 27.10.2017 UА902040/2017/411430 на підтвердження застосування преференції по сплаті ввізного мита за кодом пільги 410-товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу наданий сертифікат перевезення (походження) товару EUR.1 від 22.09.2017 №А094369.

Під час проведення подальшої перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 22.09.2017 №А094369, експортер не підтвердив статус походження вищенаведеного товару, митне оформлення якого здійснено ПП Дельта Агро Технікс за МД від 27.10.2017 UА902040/2017/411430, тому такий товар не може вважатися таким, що походить з ЄС з огляду до статті 2 розділу II Протоколу І Угоди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що товар №1 трактор колісний для сільськогосподарських робіт марки John Deere 6930, серійним номер НОМЕР_2 , 2011 року випуску, бувших у використанні, не містить у своєму складі передавача або передавача та приймача. Виробник Deere&Company. Країна походження DE , митне оформлення якого проведено ПП Дельта Агро Технікс за МД від 27.10.2017 UА902040/2017/411430 із застосуванням тарифної преференції зі сплати ввізного мита на підставі сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 22.09.2017 №А094369, не підпадає під дію Угоди, відповідно до підпункту а) частини 1 статті 16 розділу V Протоколу І Угоди, оскільки митним органом країни експорту під час проведення подальшої перевірки не підтверджено походження товару у відповідності до статей 32 та 33 розділу VI Протоколу І Угоди.

Відповідно до частини 2 статті 48 Митного кодексу України, товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються органом доходів і зборів у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України.

З аналізу вищевикладеного, суд вважає, що висновки акта перевірки є обґрунтованими і законними, а доводи позивача щодо суперечливих тверджень відповідача про недійсність наданого позивачем митному органу сертифікату спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України до складу митних платежів входить податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) та згідно з частиною 2 статті 270 Митного кодексу України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Підпунктом в п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п. 187.8 ст. 187 ПК України).

Згідно з п. 190.1 ст. 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

З огляду на те, що ПП Дельта Агро Технікс неправомірно застосувало преференцію по сплаті ввізного мита за кодом пільги 410-товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу , такі дії позивача призвели до порушень пп. в п. 185.1 ст.185, п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 ПК України, а саме до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 14.02.2020.