Рішення

від 14.02.2020 по справі 640/15377/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/580

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2020 року м. Київ № 640/15377/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю ТК Сервіс Трейд

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТК Сервіс Трейд (надалі - позивач) до Головного управління ДФС у місті Києві (надалі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТК Сервіс Трейд звернулося до суду з позовом про:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у м. Києві, що полягає у невиконані обов`язку щодо підготовки та подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню Товариству ТК Сервіс Трейд з бюджету за липень 2017 року в сумі 107 744,00 грн.

- зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві внести дані щодо суми бюджетного відшкодування Товариства ТК Сервіс Трейд в розмірі 107 744,00 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 20.08.2019 - відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 28.03.2019 (дата набрання чинності рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/6195/18) сума податку на додану вартість позивача за липень 2017 року є узгодженою, відтак відповідач був зобов`язаний вчинити всі необхідні дії щодо відшкодування позивачу податку на додану вартість.

Головним управління ДФС у місті Києві подано до суду відзив, відповідно до якого представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки Головне управління ДФС у м. Києві не вносить інформацію до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та не є розпорядником зазначених реєстрів.

Дослідивши матеріали справи, суд установив.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТК Сервіс Трейд , разом із податковою звітністю за липень 2017 року, подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника.

Відповідно до вказаної заяви, позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок у банку від`ємне значення з податку на додану вартість в розмірі 107 744,00 грн.

Контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТК Сервіс Трейд з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2017 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2017 року в розмірі 107 744,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 13.10.2017 р. № 720/26-15-14-04-01/39822560 та винесено податкове повідомлення-рішення від 01.11.2017 р. № 005637104, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за липень 2017 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків у банку у розмірі 107 744,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, ДФС України прийнято рішення від 21.12.2017 р. № 30875/6/99-99-11-01-02-25, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу-без задоволення.

Постановою Окружного окружного адміністративного суду від 18.12.2018залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 28.03.2019 позовні вимоги ТОВ ТК Сервіс Трейд задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01.11.2017 р. № 005637104.

Позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві з заявою від 30.05.2019 про виконання процедури відшкодування від`ємного значення суми ПДВ належної до сплати в бюджет, передбаченої п.п. б п. 200.4 ст. 200 ПК України на банківський рахунок ТОВ ТК Сервіс Трейд на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 18.12.2018 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2019 у справі №826/6195/18.

Листом ГУ ДФС у м. Києві від 27.06.2019 №122697/10/26-15-14-04-01-14 позивача повідомлено, що статтею 220 Податкового кодексу України імперативно визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Абзацом 1 п. 200.15 ст. 200 ПК України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з абзацом 3 п. 200.15 ст. 200 ПК України, що у разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо нездійснення дій з відшкодування заборгованості бюджету з податку на додану вартість в розмірі 107 744,00, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України

Відповідно статті 200 ПК України (в редакції чинній на час звернення з заявою), визначалось: що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7); протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (пункту 200.10); за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11); контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пункт 200.12); на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість , яким визначено механізм відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 7 Порядку у разі коли за результатами перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДФС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податку або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру.

В той же час, після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєсту дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Щодо позовних вимог про зобов`язання внести позивача до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.200.7.1 п.200.7 ст. 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та закону України Про електронні довірчі послуги .

Як було зазначено, згідно з п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Згідно з ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з усталеною правовою позицією ЄСПЛ, висловленою, зокрема, у пар. 145 рішення від 15.11.1996 р. у справі Chahal v . the United Kingdom (заява № 22414/93) Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-58004

У пар. 75 рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 р. у справі AFANASYEV v. UKRAINE (заява №38722/02) Суд нагадує, що стаття 13 Конвенції гарантує доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. ... Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення "Айдин (Aydin) проти Туреччини" від 22 вересня 1997 року, Звіти 1997-VI, сс. 1895-96, параграф 103 та "Кайя (Kaya) проти Туреччини" від 19 лютого 1998 року, звіти 1998-I, сс. 329-30, параграф 106). http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-68711, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_239.

Оскільки внесення відповідної інформації щодо позивача до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування є наслідком визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є належним та ефективним.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності своїх дій та оскаржуваного рішення належним чином не виконано та не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 921, 00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1 921, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ТК Сервіс Трейд задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києв, що полягає у невиконані обов`язку щодо підготовки та подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю ТК Сервіс Трейд з бюджету за липень 2017 року в сумі 107 744,00 грн (сто сім тисяч сімсот сорок чотири гривні).

3. Зобов`язати Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києв внести дані щодо суми бюджетного відшкодування товариства з обмеженою відповідальністю ТК Сервіс Трейд в розмірі 107 744,00 грн. (сто сім тисяч сімсот сорок чотири гривні) до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТК Сервіс Трейд (ЄДРПОУ 39822560, 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 12, оф.213) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, ідентифікаційний код 39439980).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова