Постанова

від 12.02.2020 по справі 824/135/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/135/18-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький В.К.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

12 лютого 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Курка О. П. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року (ухвалене в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Здоровий сон" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2018 року позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сторони в судове засідання не з`явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявка суду не відомі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 04 лютого 2020 року було прийнято протокольну ухвалу.

За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Здоровий сон" зареєстроване як юридична особа 03.07.2009 р. та взяте на податковий облік 06.07.2009 р. (а.с. 46-50).

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності позивача є: виробництво матраців; виробництво готових текстильних виробів, крім одягу; виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону; виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння (основний); неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт.

На підставі наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області № 957 від 18.09.2017 р., працівниками контролюючого органу проведено документальну невиїзну перевірку стану дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товару №1 задекларованого по митній декларації від 19.04.2017 р. № UA902070/2017/701055, за результатами якої складено акт № 4162/24-13-14-05/36584299 від 13.10.2017 р. (а.с. 12 - 25).

На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДФС України в Чернівецькій області винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0005911405 від 31.10.2017 р., яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності в розмірі 12167,15 грн, в тому числі: за податковим зобов`язанням - 9733,72 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2433,43 грн;

- № 0005921405 від 31.10.2017 р., яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 51102,05 грн, в тому числі: за податковим зобов`язанням - 40881,64 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10220,41 грн (а.с. 29).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0005921405 від 31.10.2017 р., позивач оскаржив його до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду скарги, 19.01.2018 р. Державна фіскальна служба України прийняла рішення № 1910/6/99-99-11-03-03-25, яким податкове повідомлення-рішення залишила без змін, скаргу - без задоволення.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що спір між сторонами фактично виник щодо правильності визначення коду товару за УКТЗЕД. Так, товар "Вироби з незатверділої пористої вулканізованої гуми-латекс перфорований, прямокутної форми, нарізаний з необробленими краями в листах та рулонах" був класифікований позивачем за кодом 4008110000, натомість відповідач вважає, що ввезений позивачем товар необхідно класифікувати за кодом 9404211000.

Так, суд зазначає, що згідно матеріалів справи за наслідком перевірки податковим органом було винесено два податкових повідомлення рішення, а саме:

-№ 0005911405 від 31.10.2017 р., яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності в розмірі 12167,15 грн, в тому числі: за податковим зобов`язанням - 9733,72 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2433,43 грн;

-№ 0005921405 від 31.10.2017 р., яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 51102,05 грн, в тому числі: за податковим зобов`язанням - 40881,64 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10220,41 грн (а.с. 29).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що не погоджуючись з діями відповідача позивач оскаржив в судовому порядку також податкове повідомлення рішення № 0005911405 від 31.10.2017 р.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.05.2018 р. у справі № 824/134/18-а, яке набрало законної сили 11.09.2018 р., встановлено обставини правильності визначення позивачем коду товару за УКТЗЕД та скасовано ППР № 0005911405 від 31.10.2017 р.

Так, судом у вищезазначеній справі встановлено, що виходячи із зовнішнього виду, характеристики та назви задекларованого позивачем товару ("Вироби з незатверділої пористої вулканізованої гуми-латекс перфорований, прямокутної форми, нарізаний з необробленими краями в листах та рулонах"), код товару, визначений товариством з обмеженою відповідальністю "Здоровий сон" 4008110000, більш конкретно описує цей товар та відповідно до припису підпункту "А" пункту 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД дає підстави вважати, що саме код товару, визначений позивачем, є правильним. Отримані позивачем латексні листи не є виробами зазначеними у групі 94 УКТ ЗЕД, зокрема, в підпозиції 9404211000 - матраци з гуми, а є лише однією складовою виробництва матрацу.

Задекларувавши товар "Вироби з незатверділої пористої вулканізованої гуми-латекс перфорований, прямокутної форми, нарізаний з необробленими краями в листах та рулонах" за кодом 4008110000, митні органи не оскаржували правильність визначення позивачем такого коду товару.

Відповідачем не надано доказів щодо проведення органом доходів і зборів експертизи вказаного товару відповідно до пункту 1 частини першої статті 356 Митного кодексу України, згідно якої взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області протиправно визначено класифікацію товару "Вироби з незатверділої пористої вулканізованої гуми-латекс перфорований, прямокутної форми, нарізаний з необробленими краями в листах та рулонах" за кодом 9404211000.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 78 КАС України врегульовано підстави звільнення від доказування. Так, ч. 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 4 ст. 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом ч. 4 ст. 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас, передбачене вказаною нормою звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами ст. 90 КАС України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 23.12.2015 р. № 6-327цс15, а також у постановах Верховного Суду від 28.04.2018 р. у справі № 825/705/17, від 06.03.2019 р. у справі № 813/4924/13-а, від 05.09.2019 р. у справі № 2340/3396/18 та від 06.09.2019 р. У справі № 804/10237/13-а.

З урахуванням вищенаведених правових норм чинного законодавства та встановлені по справі обставини, колегія суддів вважає, що рішення від 16.05.2018 р. у справі № 824/134/18-а, яке набрало законної сили 11.09.2018 р., є преюдиційним для справи, яка розглядається.

Зокрема, у справі № 824/134/18-а брали участь ті самі особи, в якій встановлено обставини щодо правомірності визначення позивачем коду товару за УКТЗЕД, а саме під час ввезення товару "Вироби з незатверділої пористої вулканізованої гуми-латекс перфорований, прямокутної форми, нарізаний з необробленими краями в листах та рулонах" за кодом 4008110000.

При цьому відповідач, будь яких доказів на спростування вищезазначених обставин ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надав.

Таким чином, враховуючи, що рішенням від 16.05.2018 р. у справі № 824/134/18-а, яке набрало законної сили 11.09.2018 р., та є преюдиційним, встановлено, що відповідач протиправно визначив класифікацію товару "Вироби з незатверділої пористої вулканізованої гуми-латекс перфорований, прямокутної форми, нарізаний з необробленими краями в листах та рулонах" за кодом 9404211000, відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що незаконним є прийняте за результатом такого висновку оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0005921405 від 31.10.2017 р. щодо донарахування позивачу податку на додану вартість, а тому підлягає скасуванню.

Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Курко О. П. Біла Л.М.