Рішення

від 11.02.2020 по справі 909/1380/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.02.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1380/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУК",

вул.Галана, 22, с.Ясень, Рожнятівський район,

Івано-Франківська область,77673;

до відповідача: Малого приватного підприємства "Таля",

вул. Шкільна, 2, смт. Брошнів-Осада,

Рожнятівський район Івано-Франківська область,77611;

про стягнення 28 094,12грн,

за участю:

від позивача: Ошуст Сергій Євгенович - адвокат, (ордер серія ІФ №070791 від 08.12.2019; посвідчення №345 від 26.05.2000);

від відповідача: не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУК" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Малого приватного підприємства "Таля" про стягнення 28 094,12грн за невиконання грошового зобов"язання за договором купівлі-продажу №08/01 від 01.08.2017.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, обґрунтовує їх невиконанням відповідачем взятого на себе грошового зобов"язання обумовленого договором купівлі-продажу №08/01 від 01.08.2017 щодо здійснення розрахунків за поставлений по видатковій накладній №1 від 21.08.2017, товарно-транспортній накладній №1 від 21.08.2017 товар (пиломатеріал обрізний) та надані послуги по його перевезенню та розвантаженню згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1, №2 від 21.08.2017 на загальну суму 28 094,12грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку. Позовні вимоги мотивує нормами статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 16.01.2020 про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.01.2020. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

За таких обставин беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представника відповідача за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУК" (продавець/позивач) та Малим приватним підприємством "Таля" (покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу №08/01 від 01.08.2017. Згідно умов цього договору продавець зобов"язався поставити покупцю товар - пиломатеріал обрізний, а покупець взяв на себе обов"язок прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до видаткових накладних і рахунків в безготівковому порядку через розрахункові рахунки сторін (пункти 1.1., 2.1., 3.2., 4.1., 4.2.). Пунктом 3.4. договору сторони погодили, що вивезення, навантаження та розвантаження товару здійснюється транспортом продавця та оформлюється актом виконаних робіт та товарно-транспортною накладною, підписаними обома сторонами.

Виконуючи умови договору позивач поставив відповідачу товар - пиломатеріал обрізний на суму 24 794,12грн, в т.ч. надав послуги по його перевезенню та розвантаженню на суму 3 300,00грн. В свою чергу відповідач прийняв товар, підписав без жодних зауважень та скріпив печаткою видаткову накладну №1 від 21.08.2017, товарно-транспортну накладну №1 від 21.08.2017, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1, №2 від 21.08.2017 на загальну суму 28 094,12грн (а.с.11, 13-15).

Однак доказів сплати виставленого позивачем рахунку - фактури №1 від 21.08.2017 на загальну суму 28 094,12грн відповідачем суду не подано.

Наявність неоплаченої вартості поставленого позивачем товару та наданих послуг по його перевезенню та розвантаженню, обумовлених договором №08/01 від 01.08.2017 на загальну суму 28 094,12грн, визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків станом на 29.12.2017 (а.с.16).

Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача в судовому порядку 28 094,12грн за невиконання грошового зобов"язання за договором купівлі-продажу №08/01 від 01.08.2017.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір купівлі-продажу №08/01 від 01.08.2017 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

У відповідності до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Термін виконання грошового зобов`язання, що випливає з правовідносин купівлі - продажу, встановлений спеціальною нормою права частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України відповідно до якої, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Беручи до уваги те, що строк оплати за поставлений товар сторонами у договорі купівлі-продажу №08/01 від 01.08.2017 не встановлено то за переконанням суду згідно з приписами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України відповідач мав провести розрахунок з позивачем після отримання товару.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

Пунктом 2 статті 614 Цивільного кодексу України обумовлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судове засідання не з"явився, своїми правами, наданим йому статтями 42, 46, 165, 251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Таким чином на основі вище сказаного стягненню з відповідача в судовому порядку підлягають 28 094,12грн.

За змістом частини 1, пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи до яких належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а згідно з частиною 8 статті 129 цього Кодексу, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вказує частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору

Нормою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обумовлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас Європейський суд з прав людини у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", пунктах 34-36 рішення від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інші проти України", пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" неодноразово наголошує про те, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування за рахунок відповідача понесених ТОВ "Бук" судових витрати на оплату послуг адвоката Ошуст С.Є. (ордер серія ІФ №070791 від 08.12.2019; посвідчення №345 від 26.05.2000) в підтвердження чого суду подано договір про надання правової допомоги від 05.12.2019, акт надання послуг від 05.12.2019, платіжне доручення на суму 4 600, 00грн.

Зважаючи на вищевикладене правове визначення обставин, які склались в даному випадку, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, враховуючи характер спору, принципи співрозмірності та розумності судових витрат, представлення адвокатом Ошуст С.Є. інтересів довірителя/позивача у судовому засіданні, відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат, суд приходить до висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача понесених витрати на правову допомогу в розмірі 4 600, 00грн.

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтею 129 1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 11, 204, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625-629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУК" до відповідача Малого приватного підприємства "Таля" про стягнення 28 094,12грн - задовольнити.

Стягнути з Малого приватного підприємства "Таля", вул. Шкільна, 2, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район Івано-Франківська область,77611 (ідентифікаційний код 20540365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУК", вул. Галана, 22, с.Ясень, Рожнятівський район, Івано-Франківська область,77673 (ідентифікаційний код 31364473) 28 094,12грн (двадцять вісім тисяч дев"яносто чотири грн 12коп.) - заборгованості, 1 921,00грн (одну тисячу дев"ятсот двадцять одну грн 00коп.) - судового збору, 4 600,00грн (чотири тисячі шістсот грн 00коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 14.02.2020

Суддя С.Кобецька