Рішення

від 28.01.2020 по справі 910/16018/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.01.2020Справа № 910/16018/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Контрактстрой Україна" До Товариства з обмеженою відповідальністю "БК-САД" Простягнення 207 430,00 грн., Суддя Борисенко І.І.

Представники за первісним позовом:

від позивача - Писаренко М.О., адвокат за ордером;

від відповідача - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контрактстрой Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК-САД" про стягнення 207 430,00 грн., з яких: 151 219,00 грн. основний борг, 4 015,00 грн. 3% річних, 5 348,00грн. інфляційних, 46 848,00грн. пені нарахованих за Договором від 20.07.2018 №ППЛ189 на виконання робіт з поліпшення об`єкту : "Поліпшення торгово-розважального і спортивно-оздоровчого комплексу з підземним паркінгом, кінотеатром ім. О. Довженка на проспекті Перемоги,24(літ.А), 26 у Шевченківському районі м. Києва" .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/16018/19 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.11.2019 та ухвала суду від 17.12.2019 були відправлені за адресою місцезнаходження відповідача, визначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 19.

В матеріалах справи наявне рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, відповідно до яких вбачається, що відповідач отримав ухвали суду 09.12.2019, 15.01.2020 відповідно, отже відповідач, завчасно був повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, а неявка представника відповідача на перешкоджає вирішенню справи, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засідання 28 січня 2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Контрактстрой Україна" (далі - Підрядник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК-САД" (далі Генпідрядник, Відповідач) укладено Договір на виконання робіт з поліпшення об`єкту, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "БК-САД", (як Генпідрядник) доручає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Контрактстрой Україна" (Підрядник) приймає на себе зобов`язання на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами, у відповідності до умов Договору та робочої докуме6нтації виконати та здати Генпідряднику за відповідним Актом приймання-передачі виконаних робіт комплекс робіт з поліпшення об`єкту : "Поліпшення торгово-розважального і спортивно-оздоровчого комплексу з підземним паркінгом, кінотеатром ім. О. Довженка на проспекті Перемоги,24(літ.А), 26 у Шевченківському районі м. Києва"(надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.2 Договору підряду склад, вартість, об`єми робіт та місце їх виконання, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання робіт згідно підписаних Сторонами кошторисів, порядок оплати , місце виконання окремих робіт та інші додаткові умови визначаються цим Договором та угодами до договору, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 2.1 Договору підряду визначено, що ціна Договору являє собою суму цін, вказаних в угодах, підписаних Сторонами до даного Договору.

Відповідно до п.2.2 Договору підряду розрахунки за виконані роботи (по кожному етапу) проводяться щомісячно протягом 10 робочих днів з моменту підписання Сторонами Актів приймання - передачі виконаних робіт.

Пунктом 2.4 Договору сторони передбачили, що остаточна вартість робіт, яку має сплатити Генпідрядник на користь Підрядника визначається на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт, підписаних Сторонами, а пунктом 2.8 Договору підряду визначена остаточна вартість матеріалів визначається у Актах приймання-передачі виконаних робіт.

Договором (п. 6.1.15) також визначено, що Генпідрядник зобов`язаний примати роботи згідно умов пункту 5 даного Договору (підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт) та вчасно сплатити Підряднику суму Договору згідно умов пункту 2 даного Договору.

Відповідно до п. 7.2.2 Договору підрядник має право на оплату виконаних робіт за Актами приймання-передачі виконаних робіт згідно умов Договору.

Договір підряду набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань та умов Договору(пункт 12.1 Договору).

Між сторонами також були підписані Додатки №1.1, 1.2, 1.3 до Договору підряду на виконання робіт з поліпшенням Об`єкту №ППЛ 189 від 20.07.2018.

Тобто, підписавши Договір підряду Генпідрядник та Підрядник погодили між собою всі істотні умови щодо виконання робіт, такі як взяті на себе зобов`язання, порядок їх виконання та здачі, кількість та вартість матеріалів, оплата та строки оплати робіт і матеріалів, визначили які документи є необхідними для підписання при здачі та приманні робіт.

20.07.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Контрактстрой Україна" (далі - Підрядник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК-САД" (далі Генпідрядник, Відповідач) була підписана Угода №ППЛ 18901 до Договору підряду на виконання робіт з поліпшення Об`єкту №ППЛ 189 від 20.07.2018 .

Пунктом 2.1. Угоди передбачено, що загальна вартість робіт за даною Угодою становить 1 157 890, 55грн. в тому числі ПДВ 20% -192 981,76грн., відповідно до Договірної ціни (Додаток №1 до даної Угоди).

Пунктом 2.2 Угоди визначено авансування робіт за даною Угодою, а саме:

- п. 2.2.1 перед початком виробництва покриттів Генпідрядник сплачує на користь підрядника 70% від загальної вартості матеріалів, що складає 600 880,67грн., в т. ч. ПДВ 20%-100 146,78грн. та 30% від загальної вартості робіт, що складає 89 844,73грн., в т.ч. ПДВ 20%-14 974,12грн., разом 690 725,40грн., в т. ч. ПДВ 20% - 115 120,90грн.;

- п.2.2.2 перед відвантаженням матеріалів 30% від загальної вартості матеріалів, що складає 257 522,43грн., в т.ч. 20% - 42 920,41грн.;

- п 2.3 оплата виконаних робіт здійснюється за фактично виконані Підрядником та прийняти Генпідрядником роботи на підставі підписаних Сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт з урахуванням Авансів, відповідно до умов цієї Угоди.

Також Сторони Договору погодили, що Договірна ціна матеріалів і робіт буде складати 1 157 890,55 грн., про що підписали Додаток №1 до Угоди №ППЛ 18901 до Договору підряду на виконання робіт з поліпшення Об`єкту №ППЛ 189 від 20.07.2018.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до Угоди сторони погодили вартість робіт та матеріалів, строки та порядок їх оплати, а саме оплата фактично виконаних робіт здійснюється за виконані Підрядником та прийняті Генпідрядником роботи на підставі підписаних сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт.

Як встановлено судом, з метою виконання договірних зобов`язань, Підрядником виконано роботи передбачені договором, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року № 1, Довідкою КБ-3 за листопад 2018 року, підписаними Сторонами.

Відповідно до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 16.11.2018 підписаної Позивачем та Відповідачем у відповідності до умов Договору підряду вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становить 1 101 467,16грн.

Підписання 16.11.2018р. Акту приймання виконаних робіт за листопад 2018 року № 1 без зауважень з боку Відповідача (Генпідрядника), свідчить про належне виконання договірних зобов`язань з боку Позивача (Підрядника).

Відповідно до п.2.2 Договору підряду розрахунки за виконані роботи (по кожному етапу) проводяться щомісячно протягом 10 робочих днів з моменту підписання Сторонами Актів приймання - передачі виконаних робіт.

Відповідно до тверджень Позивача Відповідач перерахував кошти за даним об`єктом лише частково у сумі 950 247,83грн., а отже, Відповідач повинен був розрахуватися з Позивачем до 30.11.2018.

В свою чергу матеріалами справи підтверджується, що Відповідач частково розрахувався за виконані роботи, лише в сумі 948 247,83грн.:

- платіжне доручення №5035 від 02.08.2018 на суму 200 000,00грн.;

- платіжне доручення №5073 від 10.08.2018 на суму 300 000,00грн.;

- платіжне доручення №5088 від 07.08.2018 на суму 190 725,40грн.;

- платіжне доручення №5118 від 23.08.2018 на суму 120 500,00грн.;

- платіжне доручення №5129 від 30.08.2018 на суму 137 022 ,43грн.;

Станом на час розгляду справи Позивач просить стягнути заборгованість з відповідача у сумі 151 219 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов`язок виконати роботу, а замовник зобов`язаний її прийняти і оплатити.

Згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Таким чином, відсутність фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати підрядних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати зазначених робіт, відповідач мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не чекати виконання підрядних робіт.

Аналогічна правова позиція наведена в Постановах Вищого господарського суду №914/1760/13 від 13.11.2013р., №913/851/13 від 05.08.2013р., рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. та Оглядовому листі Вищого господарського суду України "Про практику вирішення спорів, пов`язаних із виконанням договорів підряду" №01-06/374/201 від 18.02.2013р.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Доказів оплати виконаних позивачем робіт в термін встановлений договором, відповідачем суду надано не було.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 151 219,00 грн., а позовні вимоги про стягнення вказаної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов`язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних та інфляційні втрати від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов`язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних та інфляційні втрати від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4 015,00 грн. та 5 348,00 грн. інфляційних втрат.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача пені в розмірі 46 848, 00 грн. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За правилами ст. 208 ЦК України правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма, належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 546 ЦК України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Виходячи з зазначених норм закону, згоди щодо застосування такого виду відповідальності, як штраф та/або пеня, сторони мають досягти у письмовому вигляді.

Як вбачається з Договору, умова про застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені відсутня, а тому, вимога позивача стягнути з відповідача пені в розмірі 46 848, 00 грн. за порушення строків виконання зобов`язання визнається судом необґрунтованою.

При цьому, судом враховано посилання позивача на положення статтю 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", відповідно до яких платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, суд зауважує, що вказані норми встановлюють лише граничний розмір договірної неустойки.

Враховуючи, що у тексті Договору сторони письмової згоди про застосування відповідальності у вигляді пені за порушення строків виконання, не досягли, а акт цивільного законодавства, в якому б йшлося про можливість застосування до відповідача у спірному випадку відповідальності у вигляді стягнення пені за порушення зобов`язань, позивачем не вказаний, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 46 848, 00 грн. задоволенню не підлягає як така, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Щодо витрат на правову допомогу заявлену в даній справі в розмірі 20 743,00 грн., суд вказує наступне,

Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, Позивач разом з позовною заявою подав попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката в розмірі 20 743,00 грн.,

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаний з розглядом справи. До витрат пов`язаний з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідально до ч.4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволенні позову на відповідача.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В матеріалах справи містяться копія укладеного між позивачем та Адвокатським Бюро "Максима Писаренко" договору про надання юридично-консультаційних послуг №002/18-LCS від 12.03.2018, відповідно до якого замовник замовляє, а Виконавець надає, згідно умов договору надання юридично-консультаційні послуги, Замовлення про надання послуг судового вирішення спорів від 21.10.2019 (Додаток №1 до Договору №002/18-LCS від 12.03.2018), копія виписки за рахунками за період з 11.11.2019 по 13.11.2019 на підтвердження сплати 20 743,00грн.

Виходячи з принципу співрозмірності судових витрат зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову, часткового задоволення позову, заявлена Позивачем вимога про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково в розмірі 10 000,00 грн., в іншій частині витрат на правову допомогу суд відмовляє.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 151 219,00 грн., 3% річних в сумі 4 015,00 грн. та 5 348,00 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню, в частині вимог про стягнення пені у сумі 46 848,00грн. суд відмовляє з підстав вище зазначених.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактстрой Україна" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК-САД" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 19, ідентифікаційний код 39724021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактстрой Україна" (01015, м. Київ, вул. Лаврська, б. 16, ідентифікаційний код 41106571) 151 219 (сто п`ятдесят одну тисячу двісті дев`ятнадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 4 015 (чотири тисячі п`ятнадцять) грн.00коп. 3% річних, 5 348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 2 408 (дві тисячі чотириста вісім) грн. 73 коп. судового збору, 10 000 (десять тисяч)грн.00коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті частині вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.12.2020

Суддя І.І. Борисенко