Рішення

від 12.02.2020 по справі 289/1987/19

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/1987/19

Номер провадження 2-о/289/18/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2020 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судових засідань Галькевич Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Раковицька сільська рада Радомишльського району Житомирської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного спільного проживання однією сім`єю у незареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з липня 1992 року по день його смерті.

В обґрунтування вимог заявник вказує, що вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та вела спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю з липня 1992 року по день його смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. Заявник має намір оформити спадкові права на майно ОСОБА_2 , який за життя мав право на земельну частку пай.

Посилаючись на наведене та те, що для оформлення спадкових прав необхідно встановити факт їх спільного сумісного проживання, просить задовольнити заяву.

Ухвалою від 04.12.2019 відкрито окреме провадження за заявою (а.с.9).

В судове засідання заявник не з`явилася, подала до суду заяву в якій просить розглянути справу без її участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Заінтересована особа - Раковицька сільська рада Радомишльського району Житомирської області у судове засідання свого представника не направила, надала до суду заяву про розгляд справи у відсутність його представника, при розгляді справи покладається на розсуд суду.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. З урахуванням зазначеного положення ЦПК України та клопотання учасників процесу, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступних висновків.

Так судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Мала Рача Радомишльського району Житомирської області (а.с.4).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Радомишль Житомирської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19.06.2019 серії НОМЕР_1 , виданим Радомишльським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (а.с.5).

Згідно інформації Радомишльської державної нотаріальної контори Житомирської області від 24.01.2020, спадкоємці ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявами про прийняття спадщини, заявами про відмову у прийнятті спадщини - не зверталися, спадкова справа не заведена (а.с.40).

З письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_1 разом з 1992 року по 2019 рік.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 , 1940 року народження, та ОСОБА_1 , 1940 року народження, з 13.02.1964 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.17).

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть від 07.05.1991 серії НОМЕР_2 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Житомир Житомирської області (а.с.29).

Згідно повідомлення Радомишльського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 06.12.2019 № 1380/9.14-15, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 09.09.1978 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 померла, про що 25.02.1992 складено актовий запис за № 29 Радомишльським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (а.с.41).

Враховуючи вищезазначене, попередні шлюби заявника і спадкодавця припинені, та на час їх спільного проживання останні не перебували у шлюбі.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Положеннями ч. 1 ст. 395 ЦПК України визначено перелік справ, які підлягаю розгляду судом в порядку встановлення фактів, що мають юридичне значення. Даний перелік не є виключним.

В силу вимог ч. 2 ст. 395 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Інститут фактичних шлюбних відносин введений у національне законодавство Сімейним Кодексом України.

Згідно пункту 1 Розділу VII СК України цей Кодекс набирає чинності з набранням чинності Цивільним Кодексом України.

Пунктом першим Прикінцевих і перехідних положень ЦК України встановлено, що цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2004.

Таким чином, норми СК України розповсюджуються на правовідносини, які виникли чи існували з січня 2004 року.

Беручи до уваги викладене, судом встановлено, що між сторонами виникли відносини до набрання чинності СК України, тобто до 01.01.2004.

ОСОБА_1 не була членом сім`ї ОСОБА_2 у розумінні приписів ст. 6, 12, 13, 22, 95, 96 КпШС УРСР, оскільки за змістом наведених норм закону поняттям члени сім`ї охоплювалося коло осіб, які мали кровний зв`язок, або ж їхні взаємовідносини виникали внаслідок встановлення опіки (піклування), усиновлення.

Згідно з вимогами статті 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам, необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо. До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

У п. 7 постанови Пленум Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 Про судову практику в справа про встановлення факту, що мають юридичне значення роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Оскільки наявними у матеріалах справи доказами доведено проживання ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 з липня 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_2, то цей факт має бути встановлений саме з 01.01.2004, тобто з дня набрання чинності СК України.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 12, 13, 81, 89, 223, 259, 263-265, 273, 293, 315-319 ЦПК України, п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ), заінтересована особа Раковицька сільська рада Радомишльського району Житомирської області (місцезнаходження: 12260, Житомирська область, Радомишльський район, с. Раковичі, вул. Центральна, 36, ЄДРПОУ 04343913) про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Мала Рача Радомишльського району Житомирської області, проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 62 років у м. Радомишль Житомирської області, з 01.01.2004 до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. С. Сіренко