Рішення

від 11.02.2020 по справі 916/3567/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3567/19 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Зеленюк О.О.,

від відповідача: не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,УКРОХРАНСЕРВИС» до Державного підприємства Міністерства оборони України ,,ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» про стягнення 23708,55 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/3567/19, призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 14.01.2020 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2020 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 11.02.2020 р.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні, в якому ухвалено рішення, не скористався. Про нього повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою представника, наданою в попередньому судовому засіданні.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 11.02.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,УКРОХРАНСЕРВИС» (далі - ТОВ ,,УКРОХРАНСЕРВИС» ) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства Міністерства оборони України ,,ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» (далі - ДП МОУ ,,ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» ) про стягнення заборгованості у розмірі 23708,55 грн, з яких 20000,00 грн основного боргу, 1088,30 грн 3% річних, 2620,25 грн інфляційних нарахувань, вказуючи на невиконання відповідачем умов договору від 01.12.2016 р. № 3-16 в частині оплати вартості послуг, наданих в період з липня 2018 р. по жовтень 2018 р.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ ,,УКРОХРАНСЕРВИС» посилається на приписи ст.ст.173,175,193,222 ГК України, ст.ст.11,12,509,611,625,626,628,629,901 ЦК України, умови названого вище договору та додатків №№ 1, 2, 4 до нього, акти надання послуг, платіжні доручення в підтвердження часткового погашення відповідачем заборгованості, лист ТОВ ,,УКРОХРАНСЕРВИС» з повідомленням ДП МОУ ,,ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» про розірвання з 01.11.2018 р. договору від 01.12.2016 р. № 3-16 тощо.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, з огляду на що розгляд справи здійснено за наявними у ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

01.12.2016 р. між ТОВ ,,УКРОХРАНСЕРВИС» (Виконавець) та ДП МОУ ,,ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» (Замовник) укладено договір про надання охоронних послуг № 3-16 (Договір), згідно п.1.1 якого Замовник передає, а Виконавець приймає на себе обов`язки по фізичній охороні майна і матеріальних цінностей, які знаходяться в правомірному володінні Замовника, на його об`єкті (додаток № 1), який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 35-А, шляхом встановлення 1 (одного) цілодобового поста охорони з режимом роботи з 08.00 до 08.00 та 1 (одного) нічного поста охорони з режимом роботи з 19.00 до 7.00; (дислокація постів додаток № 2), з метою недопущення несанкціонованих Замовником проникнень сторонніх осіб на територію, котрими правомірно володіє Замовник, доступу до матеріальних цінностей, які на відомих Замовнику підставах знаходяться в його межах, в тому числі з використанням технічних засобів охорони (порядок використання технічних засобів охорони визначається за згодою сторін і на умовах, визначених окремим договором)…

Перелік об`єктів і іншого майна Замовника, які підлягають охороні (додаток № 1), а також дислокація охорони (окрім технічних засобів) (додаток № 2) є невід`ємною частиною даного Договору (п.1.2 Договору).

За виконану роботу Замовник перераховує Виконавцю суму згідно наданого рахунку щомісячно, але не пізніше 5 числа наступного за звітним місяцем... (п.2.1 Договору).

Фактичне надання послуг охорони Виконавцем, згідно Договору фіксується сторонами у двосторонньому акті виконаних робіт, який складається не пізніше 30 числа поточного місяця… (п.2.2 Договору).

За надані послуги Замовник зобов`язаний сплачувати оплату Виконавцю у розмірі і у строки, передбачені 2 розділом даного Договору (п.5.5 Договору).

Сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків по чинному Договору (п.6.1 Договору).

Кожна сторона зобов`язується виконувати свої зобов`язання згідно Договору належним чином і сприяти іншій стороні виконувати свої зобов`язання (п.6.2 Договору).

Додатком № 1 до Договору є перелік майна, яке передається під охорону ТОВ ,,УКРОХРАНСЕРВИС» .

Додатком № 2 до Договору є дислокація постів, які передаються під охорону ТОВ ,,УКРОХРАНСЕРВИС» .

Додатком № 4 до Договору є ліміти споживання електроенергії охороною Виконавця.

Договір, додатки №№ 1, 2, 4 до нього підписано повноважними представниками та скріплено печатками контрагентів.

На виконання Договору ТОВ ,,УКРОХРАНСЕРВИС» в період з липня 2018 р. по жовтень 2018 р. надано ДП МОУ ,,ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» охоронні послуги, що підтверджується актами надання послуг від 31.07.2018 р. № 44 на суму 5000,00 грн, від 31.08.2018 р. № 52 на суму 5000,00 грн, від 30.09.2018 р. № 57 на суму 5000,00 грн, від 31.10.2018 р. № 59 на суму 5000,00 грн.

Договір, додатки №№ 1, 2, 4 до нього, всі акти надання послуг підписано повноважними представниками та скріплено печатками контрагентів.

Вказуючи на те, що ДП МОУ ,,ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» не оплачено вартість послуг, спожитих в період з липня 2018 р. по жовтень 2018 р., а також несвоєчасно оплачено вартість охоронних послуг, наданих в період з січня 2018 р. по червень 2018 р., ТОВ ,,УКРОХРАНСЕРВИС» подало до господарського суду позов у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір про надання охоронних послуг.

ТОВ ,,УКРОХРАНСЕРВИС» виконано належним чином взяті на себе обов`язки та надано в період з липня 2018 р. по жовтень 2018 р. охоронні послуги на загальну суму 20000,00 грн, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення актами надання послуг, які підписано без зауважень представниками та скріплено печатками сторін.

В свою чергу ДП МОУ ,,ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,901,903 ЦК України, ст.193 ГК України та умов Договору вартість послуг, спожитих в період з липня 2018 р. по жовтень 2018 р., оплачено частково, а саме перераховано тільки вартість послуг за липень 2018 р. у розмірі 5000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.08.2018 р. № 243 з відповідним призначенням платежу.

Докази оплати 15000,00 грн вартості охоронних послуг, наданих в серпні, вересні та жовтні 2018 р., у матеріалах справи відсутні. Строк виконання зобов`язань сплатити ці кошти з урахуванням приписів ч.1 ст.530, ч.1 ст.903 ЦК України та умов п.2.1 Договору, яким визначено, що Замовник перераховує Виконавцю суму згідно наданого рахунку щомісячно, але не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за звітним, настав.

Приймаючи до уваги викладене, позовна вимога про стягнення основного боргу за період з липня 2018 р. по жовтень 2018 р. підлягає задоволенню на суму 15000,00 грн, тобто частково.

Також судом встановлено, що ТОВ ,,УКРОХРАНСЕРВИС» надавались ДП МОУ ,,ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» охоронні послуги і в період з січня по червень 2018 р., про що свідчать оформлені сторонами акти від 31.01.2018 р. № 65 на суму 3000,00 грн, від 28.02.2018 р. № 12 на суму 3000,00 грн, від 31.03.2018 р. № 19 на суму 5000,00 грн, від 30.04.2018 р. № 28 на суму 5000,00 грн, від 31.05.2018 р. № 32 на суму 5000,00 грн, від 30.06.2018 р. № 37 на суму 5000,00 грн.

Зазначені акти оплачено частково, в т.ч. 21.02.2018 р. перераховано 3000,00 грн (платіжне доручення № 12 з призначенням платежу ,,за січень 2018 р.» ), 14.05.2018 р. - 5000,00 грн (платіжне доручення № 139 з призначенням платежу ,,за квітень 2018 р.» ), 23.05.2018 р. - 5000,00 грн (платіжне доручення № 140 з призначенням платежу за ,,травень 2018 р.» ), 17.09.2019 р. - 8000,00 грн (платіжне доручення № 1290 без конкретизації періоду оплати за Договором).

Дослідивши умови укладеної між сторонами угоди, господарський суд з`ясував, що вона не містить будь-якого особливого порядку зарахування платежів, зокрема, Договір не передбачає право Виконавця ігнорувати вказане в платіжному дорученні призначення платежу та враховувати кошти, що надійшли, як погашення заборгованості, яка виникла раніше. Відтак, послуги за січень 2018 р. суд вважає оплаченими 21.02.2018 р., за квітень 2018 р. - 14.05.2018 р., за травень 2018 р. - 23.05.2018 р. Оскільки платіжне доручення від 17.09.2019 р. № 1290 на суму 8000,00 грн не містить призначення платежу, його слід врахувати як погашення заборгованості за попередні періоду, в зв`язку з чим послуги за лютий 2018 р. у сумі 3000,00 грн та за березень 2018 р. у сумі 5000,00 грн оплачено 17.09.2019 р. Інші докази проведення оплат у матеріалах справи відсутні. З наведеного випливає, що послуги за червень 2018 р. у сумі 5000,00 грн Замовником не оплачено, проте вимога щодо стягнення основного боргу за цей місяць не заявлялась, тому суд позбавлений можливості стягнути борг за червень 2018 р., вирішуючи спір у даній справі.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на підтвердження матеріалами справи неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті вартості отриманих ним послуг, господарський суд дійшов висновку, що ДП МОУ ,,ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» має сплатити:

- 743,91 грн 3% річних, з яких: 3,70 грн нараховано на суму 3000,00 грн (січень 2018 р.) за період з 06.02.2018 р. по 20.02.2018 р.; 17,01 грн - на суму 3000,00 грн (лютий 2018 р.) за період з 06.03.2018 р. по 13.05.2018 р.; 15,62 грн - на суму 5000,00 грн (березень 2018 р.) за період з 06.04.2018 р. по 13.05.2018 р.; 1,97 грн - на суму 3000,00 грн (березень 2018 р.) за період з 15.05.2018 р. по 22.05.2018 р.; 3,29 грн - на суму 5000,00 грн (квітень 2018 р.) за період з 06.05.2018 р. по 13.05.2018 р. (14.05.2018 р. відбулась оплата в сумі 5000,00 грн); 180,00 грн - на суму 5000,00 грн (червень 2018 р.) за період з 06.07.2018 р. по 16.09.2019 р.; 6,16 грн - на суму 5000,00 грн (липень 2018 р.) за період з 06.08.2018 р. по 20.08.2018 р. (21.08.2018 р. відбулась оплата в сумі 5000,00 грн); 184,52 грн - на суму 5000,00 грн (серпень 2018 р.) за період з 06.09.2018 р. по 28.11.2019 р.; 172,19 грн - на суму 5000,00 грн (вересень 2018 р.) за період з 06.10.2018 р. по 28.11.2019 р.; 159,45 грн - на суму 5000,00 грн (жовтень 2018 р.) за період з 06.11.2018 р. по 28.11.2019 р.;

- 1817,00 грн інфляційних втрат, з яких: 27,00 грн нараховано на суму 3000,00 грн (січень 2018 р.) за період з 06.02.2018 р. по 20.02.2018 р. (лютий 2018 р.); 57,26 грн - на суму 3000,00 грн (лютий 2018 р.) за період з 06.03.2018 р. по 13.05.2018 р. (березень - квітень 2018 р.); 40,00 грн - на суму 5000,00 грн (березень 2018 р.) за період з 06.04.2018 р. по 13.05.2018 р. (квітень 2018 р.); 439,72 грн - на суму 5000,00 грн (червень 2018 р.) за період з 06.07.2018 р. по 16.09.2019 р. (липень - вересень 2018 р.); 516,41 грн - на суму 5000,00 грн (серпень 2018 р.) за період з 06.09.2018 р. по 28.11.2019 р. (вересень 2018 р. - листопад 2019 р.) (фактично розмір інфляційних нарахувань за вказаний період складає 521,93 грн, проте позивач просить менше, що є його правом); 413,55 грн - на суму 5000,00 грн (вересень 2018 р.) за період з 06.10.2018 р. по 28.11.2019 р. (жовтень 2018 р. - листопад 2019 р.) (фактично розмір інфляційних нарахувань за вказаний період складає 418,97 грн, проте позивач просить менше, що є його правом); 323,06 грн - на суму 5000,00 грн (жовтень 2018 р.) за період з 06.11.2018 р. по 28.11.2019 р. (листопад 2018 р. - листопад 2019 р.) (фактично розмір інфляційних нарахувань за вказаний період складає 328,38 грн, проте позивач просить менше, що є його правом).

Отже, позов про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань слід задовольнити частково в зв`язку з допущеними арифметичними та методологічними помилками в їх розрахунках.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України ,,ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» (65063, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18, код 24968798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,УКРОХРАНСЕРВИС» (65026, м. Одеса, вул. Буніна, буд. 21, кв. 29, код 30821244) 15000/п`ятнадцять тисяч/грн 00 коп. основного боргу, 743/сімсот сорок три/грн 91 коп. 3% річних, 1817/одну тисячу вісімсот сімнадцять/грн 00 коп. інфляційних нарахувань, 1422/одну тисячу чотириста двадцять дві/грн 88 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14 лютого 2020 р.

Суддя Л.В. Лічман