Справа № 383/936/19
Номер провадження 2/383/25/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Бондаренко В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Оверченко Л.В.,
представника відповідача - адвоката Бірюкова А.О.,
представника відповідача - директора ПП Світоч Сорока С.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Світоч про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати, -
ВСТАНОВИВ:
02 серпня 2019 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Пономарьова Олега Валентиновича звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства Світоч про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 5,0100 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0607, розташована на території Бобринецької міської ради Кіровоградської області надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
21 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ПП Світоч було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки та 11 лютого 2016 року проведена державна реєстрація права оренди, номер запису про інше речове право 13251581.
Відповідно до пунктів 9, 10, 11 договору орендар зобов`язаний вносити орендодавцю орендну плату в розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації в строки щорічно до 31.12.
Посилаючись на те, що в порушення приписів законодавства та умов договору відповідачем не сплачено позивачу орендну плату з урахуванням індексу інфляції за користування земельною ділянкою за 2015-2018 роки, просив розірвати договір оренди землі та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 24545,67 грн.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05.08.2019 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання. Задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів (а.с.15-16).
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2019 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів (а.с.39-40).
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02 жовтня 2019 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на тридцять днів (а.с.54).
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 листопада 2019 року призначено по справі судово-почеркознавчу експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено (а.с.98-101).
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 січня 2020 року поновлено провадження у справі (а.с.116).
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 січня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.119-120).
30.08.2019 року представник відповідача - директор ПП Світоч Сорока С.В. подала відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнає та просить залишити його без задоволення, вказуючи, що впродовж 2015-2018 років позивач отримував кошти за спірним договором наперед в загальному розмірі 40000 грн., а тому обов`язку сплачувати орендну плату не має. За весь строк дії спірного договору позивач не звертався до ПП Світоч з вимогами чи претензіями щодо отримання ним орендної плати не в повному обсязі. На обґрунтування безпідставності позову також посилалася на пропущення позивачем трирічного строку позовної давності, оскільки позивач стверджує, що невиплата орендної плати має місце починаючи з грудня 2015 року, натомість з позовом до суду звернувся лише у серпні 2019 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності (а.с. 24-25).
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 126, 127). 07.02.2020 року представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи по суті за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі на підстави зібраних доказів (а.с.128).
Представник відповідача директор ПП Світоч Сорока С.В. в судовому засіданні заперечила проти заявленого позову та просила відмовити в його задоволенні.
Представник відповідача адвокат Бірюков А.О. заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачу було сплачено орендну плату за спірним договором достроково наперед, що підтверджується платіжними відомостями, підписи в яких стороною позивача не спростовані, та не суперечить умовам договору, а тому заборгованості зі сплати орендної плати відповідач не має.
Суд, заслухавши пояснення сторони відповідача, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
Частиною 1 статті 6 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати. Вказаному праву орендодавця кореспондує обов`язок орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату за володіння і користування його земельною ділянкою.
Відповідно до статті 21 вказаного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 31 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1 ст.32 вказаного Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельного кодексу України та іншими законами України.
Відповідно до п. д ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,0100 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0607, розташованої на території Бобринецької міської ради Кіровоградської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КР №022341, виданого 29.03.2002 року Бобринецькою райдержадміністрацією (а.с.8) та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №167909863 від 24.05.2019 року (а.с.9).
Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 передав в оренду Приватному підприємству Світоч за договором оренди землі від 21 грудня 2015 року укладеному строком на десять років, зареєстрованому 11.02.2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 13251581, що підтверджується копією договору оренди землі (а.с. 87) та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №167909863 від 24.05.2019 року (а.с.9).
Згідно п.43 Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з положеннями статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Згідно із частиною п`ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.
Разом з тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.
Отже, виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 року № 6-643цс16.
Укладеним договором сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі - у грошовій формі - гривнях, у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки шляхом виплати орендарем готівкових коштів орендодавцю за місцем розташування орендаря або шляхом перерахування коштів на рахунок у банківській установі, вказаний орендодавцем письмово. Виплата орендної плати орендодавцю, оформлюється у письмовому вигляді, за винятком перерахування коштів через фінансові установи. За згодою сторін можливе використання інших форм та способів внесення орендної плати. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється з урахуванням щорічного коефіцієнту індексації без внесення змін та доповнень до даного договору. Орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня. За згодою сторін можливі інші строки внесення орендної плати (п. 9, 10, 11). При цьому, нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно п.5 Договору становить 144460 грн., тобто орендна плата без врахування щорічної індексації складає 7223 грн. (144460 грн. х 5): 100 = 7223 грн.
Отже, оскільки договір оренди землі від 21 грудня 2015 року, зареєстрований 11.02.2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вимога про стягнення орендної плати до за 2015 рік, тобто до його державної реєстрації, задоволенню не підлягає.
Розмір орендної плати переглядається за згодою сторін у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документам; в інших випадках, передбачених законом (п.13).
Пунктом 38 договору оренди землі зокрема встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання зокрема, за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.
В позовній заяві позивач посилався на те, що відповідач не сплатив орендну плату за 2015 рік за 10 днів використання земельної ділянки у 2015 році з урахуванням індексу інфляції 283 грн.59 коп.; за 2016 рік з урахуванням індексу інфляції 8118,66 грн., за 2017 рік з урахуванням індексу інфляції 8212 грн. 56 коп. та за 2018 рік з урахуванням індексу інфляції 7930 грн.86 коп., а всього 24545 грн.67 коп., разом з тим стягнення орендної плати за 2015-2018 роки із застосуванням індексу інфляції не передбачено умовами укладеного між сторонами договору (а.с.87).
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 31 липня 2019 року у справі справа № 732/1709/16-ц, провадження №61-32947св18 висловив правову позицію про те, що посилання позивача на положення ст. 21 Закону України Про оренду землі , як на підставу для висновку про необхідність сплати орендної плати із урахуванням індексу інфляції, є помилковим, оскільки указаною нормою встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Умовами укладеного між сторонами договору передбачено інше: обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації, тобто індексації нормативно грошової оцінки землі.
За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності-достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи,які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заперечуючи проти позову, відповідач на підтвердження належного виконання умов договору щодо сплати орендної плати надав платіжну відомість №20 на видачу заробітної плати за оренду земельних паїв в 2015 р., в якій ОСОБА_1 розписався в отриманні 10000 грн. (касовий ордер №19 від 23 листопада 2015 року) (копії містяться на а.с.26, 60), платіжну відомість №15 на видачу заробітної плати за земельні паї 2016 р., в якій ОСОБА_1 розписався в отриманні 15000 грн. (касовий ордер №23 від 17.11.2016 року) (копії містяться на а.с.27, 61), платіжну відомість №14 на видачу заробітної плати за земельні паї 2017 р., в якій ОСОБА_1 розписався в отриманні 15000 грн. (касовий ордер №17 від 22 листопада 2017 року) (копії містяться на а.с.28, 62). Факт підписання позивачем вказаних платіжних відомостей та отримання від відповідача грошей на загальну суму 40000 грн. представник позивача заперечує, однак від надання експериментальних зразків свого підпису позивач ухилився, оплату призначеної судом судово-почеркознавчої експертизи підписів у вказаних платіжних відомостях не здійснив, у зв`язку з чим через несплату вартості експертного дослідження судово-почеркознавча експертиза залишена без виконання (а.с.106, 107, 109, 110).
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторона позивача не спростувала належними та допустимими доказами факт отримання за вищевказаними відомостями грошей на загальну суму 40000 грн. в рахунок орендної плати наперед за 2016, 2017, 2018 роки за договором оренди землі від 21 грудня 2015 року, зареєстрованому 11.02.2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно позовної заяви сума орендної плати без урахуванням індексу інфляції за 2016, 2017 та 2018 роки складає по 7223 грн. відповідно тобто в цілому за 2016-2018 роки - 21669 грн., що менше, ніж сплачені відповідачем 40000 грн. за вищевказаними платіжними відомостями за договором оренди землі від 21 грудня 2015 року, а тому позов про його розірвання та стягнення за вказаним договором орендної плати за 2016-2018 роки задоволенню не підлягає.
Таким чином, в судовому засіданні не знайшли своє підтвердження доводи позивача зазначені в позовній заяві щодо наявності заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 21 грудня 2015 року за 2016, 2017 та 2018 роки, тому суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Представник відповідача директор ПП Світоч Сорока С.В. у відзиві на позов просила застосувати строки позовної давності.
Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 357 ЦК України).
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).
Оскільки строк виконання основного зобов`язання за спірним договором оренди землі зі сплати орендної плати за 2016 рік сплинув 31.12.2016 року, строк позовної давності за даною вимогою слід відраховувати з 01 січня 2017 року, позивач звернувся до суду з позовом 02.08.2019 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 256, 258, 261, 267, 638, 651 ЦК України, ст.ст. 93, 125, 126, 141 ЗК України, ст.ст. 6, 13, 21, 24, 31, 32 Закону України Про оренду землі суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства Світоч про розірвання договору оренди землі від 21 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Світоч щодо земельної ділянки площею 5,0100 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0607, дата державної реєстрації 11 лютого 2016 року, номер запису про інше речове право: 13251581, та стягнення заборгованості з орендної плати за 2015-2018 роки в сумі 24545,67 грн. - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне підприємство Світоч , код ЄДРПОУ 31916724, місце знаходження: вул. Устинівське шоссе, 2, м. Бобринець Кіровоградської області, п.і.27200.
Повне судове рішення складено 14.02.2020 року.
Суддя В.В. Бондаренко
Суд | Бобринецький районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2020 |
Оприлюднено | 17.02.2020 |
Номер документу | 87598384 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бобринецький районний суд Кіровоградської області
Бондаренко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні