Рішення

від 13.02.2020 по справі 672/1191/19

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/1191/19

Провадження №2/672/20/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 лютого 2020 року м.Городок

Городоцький районний суд

Хмельницької області в складі :

головуючої-судді Федорук І.М.

з участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,

представника позивача, відповідача, представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Європа Транс Агро до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов`язків,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Європа Транс Агро звернулось до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов`язків. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 18 лютого 2019 року був прийнятий на посаду водія в ТОВ Європа Транс Агро . Крім того, був прийнятий на умовах суміщення на посаду експедитор транспортний згідно наказу № 60/к від 18 лютого 2019 року та з відповідачем укладено договір про повну матеріальну відповідальність. 27 квітня 2019 року близько 17 год. 50 хв. на автодорозі Житомир-Чернівці 250 км + 650 м з вини ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої ввірений відповідачу транспортний засіб МАN, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки KOGEL, д.н.з. НОМЕР_2 , отримали механічні пошкодження. Крім того, 19 липня 2019 року ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу на автомобілі МАN, д.н.з. НОМЕР_3 , за маршрутом с.Охоче Харківська обл..-Чорноморський рибний порт України та знову вчинив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої було пошкоджено транспортний засіб. Зі згоди відповідача на відшкодування заподіяної шкоди з його заробітної плати було здійснено вирахування грошових коштів в сумі 33573,29 грн. Для оцінки вартості заподіяного позивачу збитків було залучено експерта. Тому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Європа Транс Агро завдані збитки у розмірі 1079650, 67 грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач, представник відповідача позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що з відповідачем не міг бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність, оскільки посада водія і експедитора транспортного не внесена до Переліку № 477/24. Крім того, позивачем не надано доказів в підтвердження того, що відповідачу транспортні засоби передавались на зберігання.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, його представника, дослідивши надані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом.

Ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчинає правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 2016 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Як вбачається зі змісту ч.ч. 1, 2 і 4 ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику.

Так, ст. 134 КЗпП України передбачає випадки, за наявності яких працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків;

8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Як передбачено ст. 135-1 КЗпП України, письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Ст. 133 КЗпП України визначено випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників, за яких працівники несуть відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Судом встановлено, що згідно наказу ТОВ Європа Транс Агро № 60/к від 18.02.2019 року ОСОБА_1 з 19.02.2019 року прийнятий на роботу водієм автотранспортних засобів. Згідно наказу ТОВ Європа Транс Агро № 60 /к від 18.02.2019 року зі згоди ОСОБА_1 його прийнято на умовах суміщення на посаду експедитора транспортного Автомобільної колони № 3 Центрального АТП з 19.02.2019 року з укладенням договору про повну матеріальну відповідальність.

18.02.2019 року між ТОВ Європа Транс Агро та ОСОБА_1 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Згідно наказу ТОВ Європа Транс Агро № 273/к від 31.07.2019 року ОСОБА_2 звільнено з посади водія автотранспортних засобів за власним бажанням.

Вказані обставини підтверджуються копіями відповідних документів.

З досліджених в судовому засіданні копій документів слідує, що відповідач прийнятий на посаду водія та одночасно за суміщенням на посаду експедитора транспортного з 19.02.2019 року, в той час як договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність укладений 18.02.2019 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на час укладення вказаного договору ОСОБА_1 не набув статусу працівника ТОВ Європа Транс Агро . Крім того, згідно ч.3 ст. 32 КЗпП України суміщення професій є зміною істотних умов праці, про яку працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місці. З врахуванням цього, суд вважає, що договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладений з відповідачем, суперечить вимогам закону, у звязку з чим є недійсним, не створює юридичних наслідків, а, отже, не може бути підставою для покладення на відповідача повної матеріальної відповідальності.

Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача не надав суду будь-яких доказів в підтвердження наявності обставин, визначних ст.. 134 КЗпП України, які б давали суду підстави для покладення на ОСОБА_1 повної матеріальної відповідальності.

Крім того, представником позивача , в порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надано суду будь-яких доказів в підтвердження того, що винними діями відповідача 27 квітня 2019 року та 19 липня 2019 року заподіяно пошкодження транспортних засобів MAN TGX 18.400 BLS, держ номер АТ 6721 НОМЕР_4 від 20.08.19 р., та MAN TGX 18.400 BLS, держ номер АТ 3715 НОМЕР_5 , характеру і обсягу таких пошкоджень.

При цьому суд не може взяти до уваги в якості належного доказу підтвердження вказаних обставин постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 01.08.2019 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП. Дана постанова містить лише відомості про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні даного правопорушення із зазначенням часу вчинення дорожньо-транспортної пригоди та вказівкою на отримання механічних пошкоджень транспортним засобом без конкретизації таких пошкоджень.

На підтвердження вимог про стягнення з відповідача завданих пошкодженням транспортних засобів збитків в розмірі 1106724,96 грн. позивачем також надано суду звіт про визначення вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу MAN TGX 18.400 BLS, держ. номер НОМЕР_1 , від 20.08.19 р., звіт про визначення вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу MAN TGX 18.400 BLS, держ. номер НОМЕР_3 , від 20.08.19 р.

Так, згідно розділів висновок про вартість вказаних звітів перед оцінювачем поставлено завдання визначення матеріального збитку, завданого власнику КТЗ MAN TGX 18.400 BLS, держ. номер НОМЕР_1 , та транспортного засобу MAN TGX 18.400 BLS, держ. номер АТ НОМЕР_6 , станом на 20.08.2019 р.

Проте, відповідачем не надано будь-яких доказів в підтвердження того, що вказані в протоколах огляду колісного транспортного засобу (додаток № 1 до висновків) пошкодження виникли саме 27 квітня 2019 року та 19 липня 2019 року в результаті винних дій позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави покладення на відповідача обмеженої матеріальної відповідальності також відсутні.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову в позові за недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст..ст. 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю Європа Транс Агро до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником під час виконання трудових обов`язків відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду безпосередньо або через Городоцький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Європа Транс Агро , місце знаходження: вул.В.Івасюка,62, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 41101091.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_7 .

Повне судове рішення складене 13.02.2020 року.

Суддя: І.М.Федорук