Рішення

від 18.12.2019 по справі 742/3318/19

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/1377/19

Єдиний унікальний № 742/3318/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Короткої А.О.,

при секретарі - Здоровець Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки - ОСОБА_2 , до територіальної громади с.Замістя Прилуцького району Чернігівської області в особі Замостянської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до територіальної громади в особі Замостянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської про визнання за нею права власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 02.10.1982 року вона за рішенням Замостянської сільської ради поселилась у згаданому житловому будинку, що підтверджується довідками Замостянської сільської ради №547 від 23.09.2019 року та №544 від 20.09.2019 року, при цьому вона користується земельною ділянкою безперервно та відкрито, сплачуючи земельний податок. Відповідно до технічного паспорту виготовленого КП Прилуцьке МБТІ від 06.06.2017 року будинок складається з 10 приміщень та має загальну площу 94,5 м?, а житлову площу - 53,2 м?. На сьогоднішній день фактично для укладення договорів на постачання електричної енергії ОСОБА_1 має надати документ, що підтверджує право власності на даний будинок, але такого документу в неї немає і відповідно її право власності не визнається. На даний час отримати свідоцтво на право власності на будинок, в якому проживає позивачка в КП Прилуцьке МБТІ на підставі даних погосподарської книги неможливо, оскільки згідно з наказом Міністерства юстиції України №1844/5 від 14.12.2012 року Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна Наказ Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", згідно з яким МБТІ видавали свідоцтва на право власності визнано такими, що втратило чинність. Звернутися до Державної архітектурно-будівельної інспекції з приводу оформлення права власності ОСОБА_1 також не може, оскільки будинок на момент її заселення вже був збудований, а новий порядок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів прийнятий Постановою КМУ №461 від 13.0. 2011 року і діяв з 30.04. 2011 року , тому нині ОСОБА_1 не може отримати право власності на вказаний будинок у позасудовому порядку.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, проте останній подав заяву до суду про розгляд справи за відсутності сторони позивача та про задоволення позову в повному обсязі (а.с.38), проти чого в своїй заяві не заперечував представник відповідача та який також просив справу розглянути за його відсутності (а.с.33).

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог і необхідність задоволення позову з наступних підстав.

Як вбачається з копії паспорта позивачки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та який виготовлений на замовлення ОСОБА_1 , вбачається, що такий складається з 10 приміщень та має загальну площу 94,5 м?, а житлову площу - 53,2 м? (а.с.-10).

Відповідно до копії звіту про незалежну оцінку майна від 26.09.2019 року ПП Експерт , а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею будинку 94,50 м?, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість будинку станом на 02.07.2019 року складає 35526,00 грн (а.с.11-12).

Як вбачається з копій довідок, виданих Замостянською сільською радою Прилуцького району № 547 від 23.09.2019 року, №544 від 20.09.2019 року та 514 від 03.09.2019 року (а.с.13-15), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно відповідно до даних картки прописки зареєстрована та проживає з 02.10.1982 року і по даний час за адресою: АДРЕСА_1 , та є головою домогосподарства, згідно з господарською книгою №10 Замостянської сільської ради за 1991-1995 року особовий рахунок № НОМЕР_1 , крім того, користується земельною ділянкою безперервно та відкрито, сплачуючи земельний податок, а також користується центральним водопостачанням та заборгованості за водокористування немає, що підтверджується копіями квитанцій (а.с.16-26).

Відповідно до копії виписки з погосподарської книги №10, виданої виконавчим комітетом Замостянської сільської ради, відповідно до записів за 1991-1995 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , рахується за ОСОБА_1 (а.с.35).

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Крім цього, статтею 344 ЦК України передбачено що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі Пайн Велі Девелопментс ЛТД проти Ірландії зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Як вказав Верховний Суд України у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення у особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.392 ЦК України.

Також у постанові від 23.12.2014 року у справі №3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст.392 ЦК України позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючого документу. При цьому передумовою для застосування положень ст.392 ЦК України є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінюючи в сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд знаходить достовірно встановленим, що позивачка відкрито, безперервно користується та володіє з 1982 року і до теперішнього часу будинком за адресою: АДРЕСА_1 , тому відповідно до ст.344 ЦК України суд вважає, за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначений вище житловий будинок.

На підставі вищевикладеного та 328, 344, 392 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_2 ), представник позивачки - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), до територіальної громади с.Замістя Прилуцького району Чернігівської області в особі Замостянської сільської ради (вул.Шевченка, буд.108-а, с.Замістя, Прилуцький район, Чернігівська область, 17544, код ЄДРПОУ - 04415749) про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 27 грудня 2019 року .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.О.Коротка