Вирок

від 14.02.2020 по справі 640/4668/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 640/4668/19

н/п 1-кп/953/303/20

В И Р О К

ІМ ЕН ЕМ У КР АЇ НИ

14.02.2020 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові об`єднані кримінальні провадження №12019220490000609, №12019220500000126, №12019220480000410 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, має сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимого: 06.08.2009 Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.122, ч.2 ст.186, ч.1 ст.296, ст. ст.70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 20.09.2012 Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309 КК України до штрафу 1000 грн.; 23.12.2015 апеляційним судом Харківської області за ч.2 ст.187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, звільнився 30.03.2018 по відбуттю строку покарання, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2019 року приблизно 17:30 год. ОСОБА_7 знаходився на автобусній зупинці, що розташована на «Терміналі» за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 147, де помітив, як раніше йому незнайомий ОСОБА_8 поклав належний йому мобільний телефон до верхньої правої кишені своєї куртки. У ОСОБА_9 виник умисел, направлений на таємне викрадення вказаного мобільного телефону. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_7 прослідував за ОСОБА_8 в салон маршрутного таксі, яке перебувало на зазначеній вище зупинці. Надалі, ОСОБА_7 ще до відправлення маршрутного таксі цілеспрямовано приблизився до ОСОБА_8 та відволікаючи його увагу, здійснив незначний поштовх руками в ділянку тулубу останнього. Відразу ж після цього, ОСОБА_7 , будучи впевненим у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, таємно викрав мобільний телефоном «Meizu M3S» в корпусі золотистого кольору, витягнувши його непомітно для потерпілого ОСОБА_8 правою рукою з правої верхньої кишені вдягненої на ньому куртки. Таким чином, ОСОБА_7 вчинив всі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на таємне заволодіння мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_8 . Після цього, ОСОБА_7 , звернувши на свою користь викрадене майно, вийшов із салону маршрутного таксі, та з місця скоєння злочину зник з метою розпорядитися ним в подальшому на власний розсуд. В результаті протиправного діяння ОСОБА_10 завдав потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 2039 грн. 40 коп., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 356/19 від 30.01.2019.

29 січня 2019 року приблизно о 09:10 год. ОСОБА_11 разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебували на зупинці громадського транспорту, розташованій на перехресті вул. В. Панасівської та Новоіванівського мосту в м. Харкові. В цей час до вказаної зупинки громадського транспорту під`їхав маршрутний автобус № 270, який рухався убік пл. Свободи м. Харкова. Зайшовши у автобус, ОСОБА_11 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, побачили раніше їм незнайому ОСОБА_12 , яка знаходилась у автобусі, тримаючи у правій руці жіночу наплічну сумку, в якій знаходився гаманець червоного кольору з 650 грн. всередині. У ОСОБА_11 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виник спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, заздалегідь розподіливши між собою ролі, таким чином, що особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, повинна була вчинити крадіжку та в подальшому передати викрадене майно ОСОБА_11 , переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення. З цією метою особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підійшла впритул до потерпілої ОСОБА_12 та користуючись тим, що остання відволіклась, вчинила крадіжку гаманця червоного кольору, в якому знаходились грошові кошти в сумі 650 грн., після чого, передала вказаний гаманець із грошовими коштами всередині ОСОБА_11 , тим самим розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 650 грн.

09 лютого 2019 року приблизно о 13:00 год. ОСОБА_11 , знаходячись на території м`ясного відділу ринку «Соллі», за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 323, де працює реалізатором м`ясної продукції ОСОБА_13 , побачивши на прилавку торгового місця №138 залишений без нагляду мобільний телефон, діючи з умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю поряд власника майна та інших осіб, які б могли завадити йому у вчиненні злочину, шляхом вільного доступу намагався таємно викрасти з прилавку мобільний телефон Samsung Galaxy J2 Duos Gold, золотистого кольору, який належить потерпілій ОСОБА_13 , вартістю 1079,60 грн. згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 542/19 від 13.02.2019, який сховав до кишені свого верхнього одягу і попрямував разом із викраденим майном до виходу з торгівельного приміщення м`ясного відділу ринку «Соллі», та таким чином виконавши всі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_11 був затриманий громадянами та охороною ринку неподалік від м`ясних прилавків разом із викраденим майном. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_11 , міг спричинити потерпілій ОСОБА_13 матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 визнав винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та пояснив, що 24.01.2019 він знаходився на автобусній зупинці біля станції метро «Холодна гора». Потім сів у автобус, в якому також перебував незнайомий хлопець, з кишені куртки якого викрав мобільний телефон, який заховав собі у рукав. Після чого попросив водія відчинити двері автобуса і вийшов на вулицю. Слідом за ним на вулицю вийшов хлопець, у якого він викрав телефон, і поросив повернути викрадене. Тоді ОСОБА_11 повернув вкрадений телефон. 29.01.2019 вранці на зупинці громадського транспорту зустрів ОСОБА_14 . Разом сіли маршрутний автобус. По дорозі ОСОБА_14 викрав у жінки гаманець червоного кольору з грошима, який передав ОСОБА_11 . На зупинці біля станції метро Держпром жінка сказала, що в неї пропав гаманець і оточуючі люди почали всіх обшукувати. Тоді ОСОБА_11 віддав викрадений гаманець з грішми. 09.02.2019 року приблизно о 13:00 год. ОСОБА_11 перебував на м`ясному ринку біля станції метро Героїв Праці. Побачив на торгівельному прилавку залишений без нагляду мобільний телефон. Вирішив його вкрасти, тому взяв телефон і пішов до виходу, але його затримали, після чого він повернув викрадений телефон. В скоєному щиро кається, просить суворо не наказувати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_11 в повному обсязі визнав винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, беручи до уваги, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_11 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_11 наступним чином:

по епізоду від 24.01.2019 дії ОСОБА_11 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно;

по епізоду від 29.01.2019 дії ОСОБА_11 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб;

по епізоду від 09.02.2019 дії ОСОБА_11 суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_11 , встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, неодружений, має сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_11 , суд визнає щире каяття, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, відсутність шкоди від злочинів, так як викрадене повернуто потерплим.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_11 , не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, пом`якшуючі покарання обставини та відсутність обставин, які обтяжують покарання, та вважає, що обвинуваченому ОСОБА_11 слід призначити покарання в межах санкції статті у вигляді обмеження волі, враховуючи відсутність підстав для застосування до призначеного покарання положень ст.ст. 75, 76 КК України, а також ст.69 КК України, які б давали суду можливість прийти до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбуття покарання із випробуванням, або застосування більш м`якого покарання, оскільки саме такийвид покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_11 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При визначенні розміру остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_11 застосуванню підлягає ст.70 КК України, оскільки він засуджується за вчинення сукупності кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України, процесуальні витрати на залучення експерта та проведення по справі судових експертиз підлягають стягненню на користь держави у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 /двох/ років обмеження волі;

за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 3 /трьох/ років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у вигляді3 /трьох/ років обмеження волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_11 рахувати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Речові докази: мобільним телефоном «Meizu M3S», мобільний телефон Samsung Galaxy J2 Duos Gold, передані на зберігання потерпілим ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , залишити в їх користуванні.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий - суддя ОСОБА_1