Справа № 761/36519/19
Провадження № 2/761/2248/2020
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2020 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Рибака М.А.
за участю секретаря Борисенко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом приватного підприємства АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ ВЕЛИКА ХАТА до ОСОБА_1 , третя особа: відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2019 року приватне підприємство АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ ВЕЛИКА ХАТА (далі по тексту - позивач) звернулось до суду із позовом доОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), третя особа: відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу на підставі свідоцтв про право власності № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Під час продажу квартири позивачу стало відомо, що у квартирі зареєстрований відповідач з 07.07.1998 року. Відповідач у даній квартирі не проживає, не сплачує комунальні платежі за утримання житла, особистих речей у квартирі не має та взагалі позивачу невідомо про нього жодних відомостей. Враховуючи, що такі дії відповідача порушують права позивача як власника вказаної квартири, позивач звернувся до суду з даним позовом, відповідно до вимог якого просить визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 19.09.2019 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 15.10.2019 року відкрито провадження по справі та пизначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 03.12.2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті на 06.02.2020 року о 10.00 год.
Представник позивача в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзиву на позов не подавав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що спірним житловим приміщенням є квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що на час розгляду справи, у квартирі зареєстрований громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 09.10.2019 року.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, квартира АДРЕСА_1 належить приватному підприємству АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ ВЕЛИКА ХАТА відповідно до свідоцтва про право власності серії та номер НОМЕР_1, виданого 17.09.2015 року та свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_2 від 17.09.2015 року.
До позовної заяви було долучено заяви свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порядку ст. 95 ЦПК України, які засвідчили, що ОСОБА_1 більше року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У відповідності до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Згідно із Правовою позицією Верховного Суду України, яка висловлена у справі №6-709цс16: Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Окрім того, норми статей 15,16, 386, 391 ЦК гарантують власникові майна можливість вимагати усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися, чи є підстави передбачати можливість такого порушення його права в майбутньому.
Відповідно до положень норм статей 16, 391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 року № 5, оскільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом (стаття 41 Конституції України, статті 316 - 319 ЦК), то власник на підставі статті 391 ЦК не може бути визнаний таким, що втратив право користування своїм майном, зокрема жилим приміщенням або виселений із нього, оскільки це не відповідає характеру спірних правовідносин, й такі вимоги регулюються, зокрема, статтями 71, 72, 109, 110, 116 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР). У зв`язку із цим під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім`ї, попередніми членами його сім`ї, а також членами сім`ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації. Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Тапкож Верховний Суд в своїй постанові від 25 липня 2018 року у справі № 638/13030/13-ц дійшов висновку про те, що якщо позивач є новим власником квартири на законних підставах, згоди на вселення та реєстрацію у ній відповідачів, які не є членами його сім`ї не надавав, останні проживають у квартирі зі згоди колишнього власника, чим порушують права позивача щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що оскільки позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , то позовні вимоги щодо визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню.
Виходячи з встановлених в судовому засіданні обставин позов підягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 76-83, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов приватного підприємства АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ ВЕЛИКА ХАТА до ОСОБА_1 , третя особа: відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ ВЕЛИКА ХАТА судовий збір в сумі 1921,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Приватне підприємство АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ ВЕЛИКА ХАТА : 61023, м. Харків. вул. Сумська, 126,кв. 50, ЄДРПОУ 38158986.
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1
Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 24.
СУДДЯ М.А. РИБАК
Повний текст судового рішення складено: 14.02.2020 року
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2020 |
Оприлюднено | 16.02.2020 |
Номер документу | 87609044 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Рибак М. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні