Постанова

від 06.02.2020 по справі 635/1378/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 лютого 2020 року

м. Харків

Справа № 635/1378/18

Провадження № 22-ц/818/ 2898 /19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

секретаря - Кучер Ю.Ю.

Учасники справи :

Позивачі - Державне підприємство Жовтневе лісове господарство , Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, в інтересах яких здійснює представництво інтересів держави - Харківська міська прокуратура № 6

відповідачі - Харківська районна державна адміністрація Харківської області, Харб Амер Назем, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

треті особи, які не заявляють самостійних вимог - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Савченко (Кускова) Тетяна Євгеніївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного підприємства Жовтневе лісове господарство , Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, в інтересах яких здійснює представництво інтересів держави - Харківська міська прокуратура № 6 в особі керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Яковлева Андрія Сергійовича до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Савченко (Кускова) Тетяна Євгеніївна про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельних ділянок, за апеляційними скаргами Харб Амера Назема та Харківської районної державної адміністрації Харківської області на рішення Харківського районного суду Харківської області від 4 квітня 2019 року (головуючий суддя першої інстанції Токарєва Н.М.),-

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року керівник Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Яковлев А.С. звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі ДП Жовтневе лісове господарство , Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства в якому просив визнати незаконними та скасувати два розпорядження, визнати недійсними чотири державні акти на право власності на земельні ділянки, витребувати та повернути земельні ділянки та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилався на те, що Харківською райдержадміністрацією усупереч вимог земельного законодавства вилучено з постійного користування ДП Жовтневе лісове господарство та змінено цільове призначення спірних земельних ділянок державної форми власності лісогосподарського призначення.

У позовній заяві прокурор посилався, що за відсутності рішення про передачу земельних ділянок компетентного орану, спірні земельні ділянки передано безоплатно у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, і згодом продано ОСОБА_8 , на ім`я якого у подальшому видано державні акти на право власності на земельні ділянки.

Мотивуючи позов прокурор зазначає, що факт протиправного вилучення земель лісогосподарського призначення державної власності порушує інтереси держави, як власника, щодо реалізації права вільно розпоряджатися нею через уповноважений орган виконавчої влади, що є підставою для втручання органів прокуратури.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 4 квітня 2019 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що відсутнє рішення компетентного органу прийнятого у встановленому законом порядку про передачу спірних земельних ділянок у власність відповідачів право власності на земельні ділянки якими набуто незаконно.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_8 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду в частині позовних вимог до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування та повернення земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельних ділянок скасувати та закрити провадження у справі.

В частині вимог до ОСОБА_9 Назема про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування та повернення земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельних ділянок скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_8 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

Судом невірно досліджено обставини у справі у відповідності з якими невірно встановлено правовідносини.

Вважає, що суд не звернув уваги на те, що спірними правовідносинами є вимоги про незаконність прийняття розпоряджень голови Харківської районної державної адміністрації Харківської областіта вимоги позивача про визнання недійсними державних актів на право власності, скасування державної реєстрації та витребування земельних ділянок у Харб Амера Назема, які є похідними від спірних правовідносин не можуть розглядатися в одному провадженні, тоді як підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.

Зазначає, що ухвалюючи рішення суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права щодо витребування у власника земельних ділянок Харб Амера Назема, які законно належать йому на праві власності.

Судом не взято до уваги ту обставину, що особа-суб`єкт приватного права не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення у попередній стан, тільки тому що вони допустились при виконанні своїх повноважень помилки.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Харківська районна державна адміністрація Харківської області звернулася з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду в частині скасування розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 23.07.2007 №1505 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 10.01.2008 №24 Про передачу у власність земельних ділянок скасувати та ухвалити нове, яким в цій частині в задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Харківська районна державна адміністрація Харківської області вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неповним з`ясуванням обставин у справі, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі посилається на те, що суд ухвалюючи рішення посилався на статтю 21 Земельного Кодексу України, в якій зазначено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування не зважаючи на те, що розпорядженнями земельні ділянки відводилися громадянам без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу.

Крім того, суд дійшов хибного висновку щодо вилучення Харківською райдержадміністрацією з постійного користування ДП Жовтневе лісове господарство та про безоплатну передачу громадянам земельних ділянок, оскільки існувала інформація про те що землі на яких знаходяться спірні земельні ділянки є землями запасу сільськогосподарського призначення.

Судом не було з`ясовано чи доведено перетин, чи можливо визначити площу перетину та чи наявні координати на лісову ділянку кварталу 54 Люботинського лісництва.

До апеляційного суду відзивів на апеляційну скаргу не надходило .

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційних скаргах доводи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено що, розпорядженням голови Харківської райдержадміністрації від 23.07.2007 за № 1505 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок надано дозвіл відповідачам ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок (для передачі їх у власність) орієнтовною площею 12 га ріллі, кожному по 2 га за рахунок земель запасу категорії сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населеного пункту на території Будянської селищної ради для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с. 21).

Відповідно до даного розпорядження голови райдержадміністрації зазначеним особам розроблено землевпорядну документацію, а земельним ділянкам присвоєно наступні кадастрові номери 6325156100:03:016:0003, 6325156100:03:016:0004, 6325156100:03:016:0005, 6325156100:03:016:0006, 6325156100:03:016:0007, 6325156100:03:016:0008.

Відповідно розпорядження голови Харківської райдержадміністрації від 10.01.2008 за № 24 Про передачу у власність земельних ділянок затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства без зміни цільового призначення за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (земель запасу) за межами населеного пункту на території Будянської селищної ради Харківського району, та передано безоплатно у власність ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 12 га по 2 га ріллі кожному (т.1 а.с.39).

Відповідно копій державних актів відповідачам ОСОБА_7 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 на праві власності належать земельні ділянки, які відповідно договорів купівлі-продажу від 25 лютого 2008 року за кадастровими номерами 6325156100:03:016:0003,6325156100:03:016:0004,6325156100:03:016:0005,6325156100:03:016:0006, 6325156100:03:016:0007, 6325156100:03:016:0008 відчужено ОСОБА_8 ..

Відповідно копій державних актів серії ЯЖ 468763, ЯЖ 468764, ЯЖ 468765, ЯЖ 468766 ОСОБА_8 є власником земельних ділянок, які 27 лютого 2009 року зареєстровано за № 010970300005, № 010970300006, № 010970300007, № 010970300008, у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (т.1 а.с. 196-199).

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 держакти серії НОМЕР_5 , серії ЯД № 041139 (в деле не нашла, пересмотреть нужно та держактів на імя Харб від них також не знайшла у справі)

З відповіді ДП Жовтневе лісове господарство від 20.02.2018 за № 02-07/151 вбачається, що про наявність перетину земельних ділянок за кадастровими номерами 6325156100:03:016:0004,6325156100:03:016:0005,6325156100:03:016:0006,6325156100:03:016:0007 на підставі матеріалів лісовпорядкування згідно з п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, тобто до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками підприємству стало відомо у 2016 році (т.1 а.с. 68).

Матеріали справи не містять рішення щодо зміни цільового призначення спірних земель, їх межі, під час розробки та затвердження землевпорядної документації, позивачами не погоджувались.

Відповідно до ч.1 ст. 116 та п.6 ч .1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Згідно ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства-не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч. 6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність. На такий орган покладено обов`язок провести розгляд клопотання у місячний строк і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж мотивовану відмову у його наданні. При цьому, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.3 ст. 3, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Так, на спростування доводів апеляційних скарг слід зазначити про таке.

Приписами ст. ст. 1, 7, 12 Лісового кодексу України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 30 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам (стаття 21 ЗК України).

Відповідно до вимог ч. 2 та ч. 9 ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, зокрема, лісів для нелісогосподарських потреб, провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Що стосується доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_12 Назем, що він не може нести відповідальність за дії державних органів, то судова колегія їх відхиляє, оскільки він набув право власності уклавши договір купівлі продажу з фізичними особами.

При цьому слід зазначити, що повернення земельних ділянок вимагає не державний орган, який припустився помилки, а держава в особі землекористувача у якого без його згоди без вилучення земельних ділянок передали їх іншому землекористувачу, тобто майно вибуло не з їхньої волі іншим шляхом.

Судова колегія вважає, що не можна захистити право відповідача ОСОБА_8 за рахунок порушення прав інших осіб, які постраждали в результаті неправомірних дій.

Отже, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки рішення компетентного органу про вилучення спірних земель у землекористувача не приймалось, Харківська райдержадміністрація діяла всупереч вимог діючого законодавства.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права і зазначив про неправомірність вибуття земельних ділянок з володіння землекористувача і витребував їх на його користь згідно ст.388 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги райдержадміністрації, що вони не змінювали цільове призначення земельних ділянок, тому що мали інформацію, що це є землі запасу сільськогосподарського призначення, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки судовим розглядом достовірно встановлено, що це є лісовий фонд і наявність перетину земельних ділянок за кадастровими номерами 6325156100:03:016:0004,6325156100:03:016:0005,6325156100:03:016:0006,6325156100:03:016:0007 підтверджується матеріалами лісовпорядкування згідно з п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України.

Що стосується скасування кадастрових номерів, то суд правильно задовольнив позовні вимоги, оскільки ці вимоги є похідними від основних позовних вимог і є доцільним, оскільки спірні земельні ділянки входили до складу однієї земельної ділянки , яку було розбито на декілька і присвоєно різні кадастрові номери, що є неприпустимим.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 Назема та Харківської районної державної адміністрації Харківської області- залишити без задоволення.

Рішення Харківського районного суду Харкова від 4 квітня 2019 року -залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Головуючий С.С. Кругова

Судді: О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук

Повний текст постанови

виготовлено 14 лютого 2020 року