Рішення

від 17.02.2020 по справі 240/11826/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/11826/19

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діліжан " до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діліжан " звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 01.08.2019 року № 162/06-30-07-03-22 в частині внесення ТОВ "ДІЛІЖАН" до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити ТОВ "ДІЛІЖАН" з переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування позову вказує, що у ТОВ ДІЛІЖАН наявні матеріально-технічних ресурсів для здійснення реальної господарської діяльності у сфері оптової торгівлі товарами господарського призначення. Однак, в особистому кабінеті платника податків виявлено відомості, що з 01.08.2019 ТОВ ДІЛІЖАН визнано таким, що відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку та включено до переліку ризикових платників податків. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації щодо внесення платників до ризикових платників від 01.08.2019 №162/06-30-07-03-22 позивача визнано таким, що відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку та включено до переліку ризикових платників податків. Позивач не погоджується із вказаним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з тієї підстави, що оскаржуване рішення не містить обґрунтування його прийняття. Так, зі змісту рішення не вбачається можливим зрозуміти, які саме обставини стали підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податку. Не визначення підстав прийняття рішення свідчить про його необґрунтованість та, як наслідок, його протиправність.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.12.2019.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці, адміністративна справа було знята з розгляду 17.12.2019. Про перенесення розгляду справи з 17.12.2019 на 11.12.2019 сторін повідомлено листом та судовими повістками.

До суду 10.12.2019 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову та вказує, що 01.08.2019 Комісією Головного управління ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №162/06-30-07-03-22 про внесення ТОВ Діліжан до переліку ризикових платників податків. Вказує, що рішення податкового органу про внесення ТОВ Діліжан до ризикових платників податків не несе на момент винесення рішення правих наслідків, а лише забезпечує функцію контролюючого органу з інформаційно-аналітичного забезпечення та ведення обліку платників податків.

У судове засідання, призначене на 11 грудня 2019 року представник позивача не прибув. Про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 66). Причини неявки до суду не повідомив.

Представник відповідача прибула до суду.

Відповідно до протоколу судового засідання від 11 грудня 2019 року, розгляд справи відкладено на 15.01.2020.

У судове засідання, призначене на 15.01.2020 представник позивача не прибув. Судова повістка, що направлялась судом на адресу позивача, повернулась до суду з відміткою поштового відділення: причина повернення "Інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення."

Частиною 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно із частинами першою та другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

Представник відповідача прибула до суду. Через відділ документального забезпечення суду 15.01.2020 подала заяву про закриття підготовчого засідання у письмовому провадженні та перейти до слухання справи по суті.

Ухвалою суду від 15.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 05.02.2020.

Судова повістка, що направлялась судом на адресу позивача, повернулась до суду з відміткою поштового відділення: причина повернення "Інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення." (а.с. 116-118).

Відділом документального забезпечення суду 05.02.2020 зареєстровано відповідь на відзив, що надійшов на електронну пошту суду, а 10.02.2020 на поштову адресу суду, у якому позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вказує, що критерії ризиковості платника податків не затверджені нормативно-правовим актом, а існують виключно у формі інформаційного листа ДФС, вважаємо, що такі критерії взагалі не є затвердженими в установленому чинним законодавством порядку, а тому відповідач протиправно відніс позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Зазначає, що внесення платника податків до переліку ризикових платників податків - є підставою для автоматичного зупинення реєстрації кожної наступної податкової накладної, і, як наслідок, створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності, а тому становить право/інтерес, який може бути захищено в судовому порядку.

На електронну пошту суду 05.02.2020 за вх. №2843/20 (10.02.2020 на поштову адресу суду) надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності сторони позивача та у письмовому провадженні.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд подальший розгляд справи здійснює в письмовому провадженні.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Діліжан " із грудня 2018 року перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Житомирській області, Житомирське управління, Житомирська ДПІ (м. Житомир).

Комісією ГУ ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних бо відмову у такій реєстрації вирішено внести ТОВ "Діліжан" (код ЄДРПОУ 42671085) до переліку ризикових платників податку. Рішення оформлене протоколом №162/06-30-07-03-22 від 01.08.2019 (а.с. 76-78).

У витягу з протоколу вказано, що згідно АІС Податковий блок відсутні дані щодо наявності у ТОВ "Діліжан" складських приміщень для зберігання імпортованого товару та транспортних засобів для його перевезення. Згідно службових записок оперативного управління від 30.07.2019 в результаті вжитих заходів встановлено відсутність ознак здійснення господарської діяльності усіх зазначених вище суб`єктів господарювання за податковими адресами.

З матеріалів справи вбачається, що адвокатом, що надає правову допомогу Товариству, було зроблено адвокатський запит до ГУ ДПС у Житомирській області про надання інформації та документів щодо внесення Товариства до переліку ризикових платників податків (а.с. 43-45)

Листом №1813/6/06-30-06-03-11 від 30.10.2019, Головне управління ДПС у Житомирській області повідомило, що за результатами проведеного моніторингу встановлено, що ТОВ ДІЛІЖАН (код ЄДРПОУ 42671085) має ознаки ризиковості визначені пп.1.6 п.1 Критеріїв.

Крім того, наявна інформація щодо відсутності ТОВ ДІЛІЖАН за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. ТОВ ДІЛІЖАН (код ЄДРПОУ 42671085) внесено до переліку ризикових платників податків згідно протокольного рішення (від 01.08.2019 №162/06-30-07-03-22) комісії ТУ ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як підприємство яке відповідає ознакам ризиковості. Протокол № 162/06-30-07-03-22 від 01.08.2019 є формою рішення суб`єкта владних повноважень, яке передбачено Порядком №117. Згідно з пунктом 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. В свою чергу п.п. 3 п. 13 Порядку №117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: критерій(і) ризиковості платника податку та/або критерій(ї)ь ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку . Тобто, квитанція є засобом інформування платників податків про рішення суб`єкта владних повноважень, щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, із зазначенням причин зупинення такої реєстрації.

Вважаючи рішення про внесення ТОВ "Діліжан" до переліку ризикових платників податків необґрунтованим та протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України ( далі - ПК України).

Поняття податкового контролю наведене у п. 61.1 статті 61 ПК України та визначає систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України встановлено, що способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Приписами п. 201.16 ст. 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Суд відмічає, що порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 2 Порядку №117 визначено, що:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Так, здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Статтею 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку (пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України)

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зробити висновок, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі №818/398/15 та від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18 (адміністративне провадження №К/9901/18097/19).

Так обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Суд відмічає, що предметом розгляду у адміністративній справі є віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, а не про відмову у реєстрації податкової накладної, а тому наявність чи відсутність у позивача складських приміщень, робочої сили, обсяги постачання, тощо, судом у даному позовному провадженні не досліджуються.

Разом з тим, дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Враховуючи наведене, суд вважав, що права позивача оскаржуваними діями відповідача не порушуються, а відтак позовні вимоги є безпідставними. Підставою для прийняття рішення податковим органом про зупинення реєстрації податкової накладної приймається не на підставі інформації, що міститися в базі АІС Податковий блок , а відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Діліжан" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування Рішення комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 01.08.2019 року №162/06-30-07-03-22 в частині внесення ТОВ "ДІЛІЖАН" до переліку ризикових платників податків та зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити ТОВ "ДІЛІЖАН" з переліку ризикових платників податків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук