Рішення

від 14.02.2020 по справі 340/257/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/257/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду К.М. Притула, розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арт Сіті Констракшн до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Арт Сіті Констракшн звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 17.01.2019 №00000071406 (90916,10 грн.), № 00000061406 (10786 грн.), №00000051406 (213808,00 грн.) та частково скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000081406 на суму 204561,00 грн.

Ухвалою від 31 січня 2019 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 12 березня 2019 року призначено будівельно-технічну експертизу. та зупинено провадження у справі до отримання результатів експертизи.

Ухвалою від 26 грудня 2019 року поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 16 січня 2020 року.

Ухвалою від 16 січня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи на 29 січня 2020 року.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від сторін надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання відповідно до ст. 229 КАС України не здійснювалося, та керуючись приписами п. 10 ч. 1 ст. 4 та ч. 9 ст. 205 КАС України судом вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає що відповідач неналежним чином дослідив обставини, викладені в акті перевірки, на підставі якого винесені спірні рішення, у зв`язку з чим дійшов помилкових висновків щодо порушення законодавства, а отже спірні рішення підлягають скасуванню.

У встановлений судом строк, відповідач заявив відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти доводів позивача та просив відмовити в задоволені позовних вимог.

Позивач у відповіді на відзив на позовну заяву заперечував проти доводів відповідача, та, зокрема, посилався на порушення відповідачем порядку проведення перевірки.

Дослідивши матеріли справи, суд встановив наступне.

18 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кадіум-буд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт Сіті Констракшн" (позивачем) укладено договір генерального підряду № 2/5, договірна ціна за яким становила 73 615 655,00 грн. та 14 723 131,00 грн. на загальну суму 88 338 786, 00 грн. (т.1 а.с. 95-105).

Так, в ході виконання зазначеного договору, були складені акти виконаних робіт:

- акт №8 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 року (т.3 а.с.16) на суму 1461788,40 грн. (один мільйон чотириста шістдесят одна тисяча сімсот вісімдесят вісім грн. 40 коп.). Вартість виконаних будівельних робіт за січень 2017 року також зазначена в довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2017 року форми КБ-3 (т.3 а.с.29) та складає 1461788,40 грн. (один мільйон чотириста шістдесят одна тисяча сімсот вісімдесят вісім грн. 40 коп.), що відповідає Акту №8 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 року;

- акт № 10 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2017 року (т.3 а.с.31) на суму 3730111,20 грн. (три мільйона сімсот тридцять тисяч сто одинадцять грн. 20 коп.). Вартість виконаних будівельних робіт за березень 2017 року також зазначена в довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2017 року форми КБ-3 (т.1 а.с.187) та складає 3730111,20 грн. (три мільйона сімсот тридцять тисяч сто одинадцять грн. 20 коп.), що відповідає Акт №10 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2017 року.

З 30.11.2018 по 20.12.2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області проводилась документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Арт Сіті Констракшн з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2015 по 30.09.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 18.12.2015 по 30.09.2018 року.

За результатом даної перевірки складено Акт від 28.12.2018 року №203/11-28-14-06/40184376 (далі - Акт), відповідно до якого встановлено наступні порушення ТОВ Арт Сіті Констракшн :

- п. 44.1., п. 44.2. ст. 44, п. п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5, п. 7 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25,02.2000 року №39, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 166 763 грн., в т. ч. за 2017 рік на суму 163 865 грн., III квартал 2018 р. -2 898 грн.;

- п. 189.1. ст. 189, п. 198.5. ст. 198, п. п. в , п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 171 046 грн., в т. ч. за березень 2017 року на суму 113 272 грн., за квітень 2017 року на суму 24 406 грн., за травень 2017 року на суму 33 368 грн.;

- п. 189.1. ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. п. в п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2018 року на суму 10 786 грн.;

- п. 198.5. ст. 198, п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в саме, позивачем не складено та не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ 181 773,20 грн. за товарами, придбаними з податком на додану вартість, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (т.1 а.с.15-86).

Так, актом перевірки встановлено наступне.

В частині порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (далі - П(С)БО 16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/248, Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва" (далі - П(С)БО 25), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 року №39 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 року за №161/4382, товариством віднесено до складу собівартості реалізованих послуг витрати на загальну суму 909161грн., використання яких не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку. Зазначене призвело до завищення показників рядка 2050 Звіту про фінансові результати (форма №2-м) собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг" на загальну суму 909161грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 909161 грн.

В частині порушення п. 189.1 ст.189, п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України. Перевіркою встановлено, що ТОВ "Арт Сіті Констракшн" не нараховано податкові зобов`язання в сумі 181832,20грн. на вартість придбаних товарів, що використані не у господарської діяльності товариства, товариством списано матеріали в загальній сумі 909161грн. (крім того ПДВ 181832,20грн.), використання яких в господарській діяльності не підтверджується даними актів виконаних робіт, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання всього на суму 181832,20грн., в т.ч. за січень 2017 року на суму 27161,00грн., за березень 2017 року на суму 154671,20 грн.

В частині порушення пп. "в" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України. Перевіркою встановлено, що ТОВ "Арт Сіті Констракшн" завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за серпень 2018 року на 10786грн., яке зараховане до складу податкового кредиту вересня 2018 року (на зазначену суму винесено податкове повідомлення - рішення від 17.01.2019 №00000061406).

Зокрема, внаслідок встановленого заниження податкового зобов`язання за січень 2017 року на суму 27161грн. та березень 2017 року на суму 154671грн. (порушення викладені в пункті 3.1.2.1 акту перевірки та оскаржуються позивачем), ТОВ "Арт Сіті Констракшн" завищено показники рядків 21 декларацій з податку на додану вартість "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду", які перенесені до рядків 16 декларацій з ПДВ наступних звітних періодів, що передбачено формою декларації з ПДВ.

В частині порушення п. 198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Зокрема, перевіркою встановлено, що ТОВ "Арт Сіті Констракшн" не виписано та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ 181832,20грн. за товарами, придбаними з податком на додану вартість, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (порушення детально описано вище).

На підставі вказаного Акту ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення від 17.01.2019 року :

- №00000071406 яким встановлено порушення статті 201 ПКУ: відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних на суму ПДВ 181 830 грн. та застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 90 916, 10 грн. (а.с.92).

- №0000081406 за порушення п. 44.1., п. 44.2. ст. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5, п. 7 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25. 02.2000 року №39, та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі на підставі ч.1 п.123.1 ст.123 ПКУ, у зв`язку з цим з цим згідно з пунктом 54.3.2 ст.54, п. 58.1, ст. 58, ч.1 п. 123.1 ст. 123 ПКУ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) за платежем: податок на додану вартість у сумі 280 454,00 грн. (а.с.88).

- №00000061406 (10 786 грн.) за порушення п.189.1 ст.189, п. 198.5, пп. "в" п.200.4 ст. 200 ПКУ, у зв`язку з цим згідно з пунктом 54.3. ст.54, п. 58.1, ст. 58 застосовано суму штрафних санкцій в розмірі нуль гривень за платежем: податок на додану вартість на суму 10786,00 грн. (а.с.89)

- №00000051406 від 17.01.2020 року за п.189.1 ст.189, п. 198.5, пп. "в" п.200.4 ст. 200 ПКУ, застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі ч.1 п.123.1 ст.123 ПКУ, у зв`язку з цим згідно з пунктом 54.3.2 ст.54, п. 58.1, ст. 58, ч.1 п. 123.1 ст. 123 ПКУ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) за платежем: податок на додану вартість у сумі 230 808, 00 грн. (а.с.87).

Не погодившись з рішенням податкового органу, позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом.

Надаючи правову оцінку, суд встановив наступне.

Щодо часткового скасування податкового повідомлення рішення №0000081406 від 17.01.2020 на суму 204 831 грн. в частині нарахованих податку на прибуток в розмірі 163 865,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2. ПКУ для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до п.п.134.1.1. п.134.1 ст. 134 ПКУ прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до складеного Акту перевірки, відповідач дійшов наступних висновків:

- відповідно до акту виконання будівельних робіт (примірна форма №КБ-2в) від 31.01.2017 року №8 зазначено, що вартість матеріалів, виробів та конструкцій (за вирахуванням вартості ПММ (субрахунок 203)) по акту склала 841 820 грн., списання яких підтверджується даними субрахунку 205 Будівельні матеріали . В той же час, при перерахунку матеріальної складової акту виконання робіт вартість матеріалів склала 706 015 грн. Різниця становить 135 805 грн. (841 820 грн. - 706 015 грн.);

- відповідно до акту виконання будівельних робіт (примірна форма №КБ~2в) від 31.03.2017 року №10 зазначено, що вартість матеріалів, виробів та конструкцій (за вирахуванням вартості ПММ (субрахунок 203)) по акту склала 2 567 827 грн., списання яких підтверджується даними субрахунку 205 Будівельні матеріали .

При перерахунку матеріальної складової акту виконання робіт вартість матеріалів склала 1 794 471 грн. Різниця становить 773 356 грн. (2 567 827 грн. - 1 794 471 грн.).

Сума розбіжностей склала 909 161 грн., що становить вартість матеріалу, який, на думку податківців, не є витратами та не був використаний в роботах за вказаними вище актами КБ-2В.

Так, суд зазначає, що акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ- 2в) містять Підсумкові відомості ресурсів. Об`єкт: Будівництво житлового комплексу (витрати по факту) . Вказані документи є розшифруванням до актів виконаних будівельних робіт і являються їх невід`ємними частинами.

Відповідно до Підсумкової відомості Акту №8 приймання виконаних будівельних робіт загальна вартість будівельних матеріалів, виробів і конструкцій склала 894 115,90 грн., що відповідає відомостям Акту №8 (а.с.164-165).

Відповідно до Підсумкової відомості Акту №10 приймання виконаних будівельних робіт де загальна вартість будівельних матеріалів, виробів і конструкцій склала 2 663 000,70 грн., що відповідає відомостям Акту №10 (а.с.181).

Так, враховуючи великий обсяг підтверджуючих документів по даній справі, для дослідження яких необхідні спеціальні знання у сфері будівництва та державних будівельних норм, в тому числі в частині визначення вартості виконаних робіт та вартості використаного матеріалу (бетону) Позивача як підрядника за Актами КБ-2В за січень та березень 2017 р., за клопотання Позивача було призначено будівельно - технічну експертизу.

Згідно висновку експерта від 17.12.2019 року № 1416/1417/5033/5034/19-27, було зроблено висновок, що обсяги та вартість виконаних будівельних робіт, обсяги та вартість використаного матеріалу (в тому числі бетону), визначені в актах приймання виконаних будівельних робіт КБ-2В за січень та березень 2017 року відповідають обсягам та вартості, визначеним проектно - кошторисною документацією та підсумковою відомістю ресурсів до актів КБ-2В за цей період (т.3 а.с.87-94).

Тобто експертним висновком було доведено, що не відбулося заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся.

Щодо скасування податкових повідомлень - рішень № 00000071406, 00000061406, 00000051406 від 17.01.2019 року, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.189.1 ст. 189 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п. 198.5. ст. 198 ПКУ платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п.200.4 ст. 200 ПКУ при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. 201.10 п. 201.1 ст. 201 ПКУ 201.10. при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як слідує з Акту (сторінки 17 - 26) (т.1 а.с.31-40), перевіркою було встановлено в період з 01.03.2016 р. по 30.09.2018 р. заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 181 832,20 грн., вт. ч. за січень 2017 р. на суму 27 161,00 грн., за березень 2017 р. на суму 154 671,20 грн., що на думку відповідача послугувало списання (використання) будівельних матеріалів на витрати не пов`язані з господарською діяльністю Позивача на загальну суму 909 161 грн.:

-135 805 грн за актом №КБ-2В від 31.01.2017р. №8;

- 773 356грн. за актом №КБ-2В від 31.03.2017 р. №10.

Згідно з п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (п. 198.1. ст. 198 ПК України). А згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку

на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

З огляду на зазначені положення Податкового кодексу України, витрати для цілей

визначення об`єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської діяльності є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 5 Стандарту №16, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з п. 11 Стандарту 16 слідує, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Пунктом 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №18 Будівельні контракти , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2001 за №433/5624 (далі - Стандарт №18) передбачено, що витрати за будівельним контрактом включають витрати, безпосередньо пов`язані з виконанням даного контракту та загальновиробничі витрати.

Відповідно до п. 13 Стандарту №18 до складу витрат, безпосередньо пов`язаних з виконанням будівельного контракту, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати (включаючи вартість виконаних субпідрядниками робіт) згідно з Стандартом № 16.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Нормами п. 2.2 Положення №88 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі, первинні документи).

Враховуючи вище зазначені норми законодавства слідує, що фінансова та

бухгалтерська звітність підприємств (в тому числі собівартість продукції, матеріалів) формується на підставі регістрів бухгалтерського обліку, які, в свою чергу, формуються на підставі первинних бухгалтерських документів.

Разом з тим, в акті перевірки відсутні будь-які записи щодо встановлених порушень Позивача бухгалтерського обліку в частині безпідставного (без наявності відповідного первинного документа) відображення інформації по рахунках бухгалтерського обліку та відповідно віднесення відповідних витрат на субрахунок №903 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) .

Так, відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства по субрахунку №903 за 1 квартал 2017 р. відображено собівартість реалізованої продукції (списання будівельних матеріалів) на загальну суму 6 865 529,20 гри.

Як зазначено в позові, вартість матеріалу (бетону) -909 160 грн. включено в актах КБ-2В за січень та березень 2017 р. та кошторисної документації, що повністю узгоджено з Замовником - ТОВ Кадіум-Буд . Проте, вказані документи взагалі в період перевірки досліджені не були.

Тобто, вказані матеріали (бетон) було використано в господарській діяльності Позивача у відповідності до Договору Генпідряду №2/5 від 18.05.2016 р. та задля виконання будівельних робіт по будівництву об`єкту.

При цьому, доводи відповідача жодним чином не спростовують факти використання будівельних матеріалів на об`єкти будівництва, які зазначені в накладних-вимогах на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (шляхом проведення контрольних обмірів, обстеження об`єктів будівництва), що призводить до безпідставного висновку контролюючого органу про використання цих будівельних матеріалів на діяльність, що не пов`язана з господарською діяльністю позивача.

За таких обставин, висновок відповідача про використання позивачем будівельних матеріалів на цілі, які не пов`язані з господарською діяльністю та, як наслідок, завищення витрат на суму 909 161 грн. і збільшення контролюючим органом податкових зобов`язань з ПДВ у за 2016 - 2018 роки в загальній сумі 181 832,20 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 42 762 грн. є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, позиція контролюючого органу про необхідність складання та реєстрацію податкових накладних на матеріали, які списані по завищенню собівартості послуг та нарахування ПДВ є помилковими, що також повністю підтверджує факт протиправності винесених податкових повідомлень рішень.

Отже, всі списані матеріали, використовувались виключно у господарській діяльності, що підтверджено всіма передбаченими законодавством первинними документами і повністю відповідає вимогам національних стандартів бухгалтерського обліку 16 і 25, а тому підприємство ніяким чином не порушило вимоги п. 189.1. ст. 189, п. 198.5. ст. 198 Податкового кодексу України.

І як наслідок, є також безпідставні доводи Відповідача щодо завищення Позивачем показників рядків 21 Декларацій з податку на додану вартість Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового ) періоду на суму 10 786 грн.

Зазначене також підтверджується висновком експерта від 17.12.2019 року № 1416/1417/5033/5034/19-27.

Відповідно до п.83.1 ст.83 ПКУ для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Пунктом 85.4 ст.85 ПКУ встановлено, що при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п.85.6 ст.86 ПКУ у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вичиняється відповідний запис.

За правилами п. 85.7 ст.85 Податкового кодексу України отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

З аналізу вказаних норм слідує, що податковим законодавством встановлено чіткі вимоги щодо документів, які можуть слугувати підставою для висновків контролюючого органу, порядку їх оформлення та надання до перевірки.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений наказом Міністерства фінансів України N 727 від 20.08.2015 (далі - Порядок).

Так, відповідно до пунктів 3-5 розділу II Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших.

Суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За змістом пп.2 п.4 розділу III Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення:

- у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

- у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки.

У відповідності до Акту перевірки від 28.12.2018р. №203/11-28-14-06/40184376 (стор.2) визначено, що ТОВ Арт Сіті Констракшн письмові пояснення, зауваження або заперечення щодо виявлених порушень не були надані.

Натомість, згідно п.2.7. Акту перевірки встановлено, що в ході проведення перевірки запити до підприємства щодо надання окремих документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації Відповідачем не направлялись.

Запити на проведення перевірок контрагентів Позивача щодо підтвердження обсягів їх взаємовідносин, відповідно до акту перевірки, в ході проведення документальної планової виїзної перевірки не направлялись.

У відповідності до п.2.6. Акту перевірки, узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки викладено в додатку №4 до акту перевірки.

Згідно Додатку №4 Акту перевірки, Відповідачем взагалі не визначено про дослідження ним при проведенні перевірки Договору Генпідряду №2/5 від 18.05.2016 р. та складеної задля виконання будівельних робіт проектно-кошторисної документації Позивача: локальні та об`єктні кошториси, підсумкові відомості ресурсів (витрат) тощо. Як і не було визначено, які акти виконаних робіт було досліджено Відповідачем.

Відповідно до ч.3 ст. 843 ЦКУ ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 839 ЦКУ підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Так, оплата матеріалів, використаних для виконання робіт, не є окремою операцією з постачання товарів, а є компенсацією підряднику його витрат про виконанні ним підрядних робіт.

Відповідачем при проведенні перевірки не враховано особливості проведення будівельних робіт за договором Генпідряду, так як використання своїх засобів підрядником не є окремою операцією, яка б потребувала додаткового відображення у фінансовій звітності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 805,12 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Арт Сіті Констракшн (вул.Шульгіних,буд.16,кв.16,м.Кропивницький,Кіровоградська область,25006, ЄДРПОУ 40184376) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна,55,м. Кропивницький, Кіровоградська область,25006, ЄДРПОУ 39393501) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 17.01.2019 №00000071406 (90916,10 грн.), № 00000061406 (10786 грн.), №00000051406 (213808,00 грн.) та частково скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000081406 на суму 204561,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Арт Сіті Констракшн судовий збір у розмірі 7 805,12 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула