Рішення

від 06.02.2020 по справі 1.380.2019.003363

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.003363

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Терлецький О.О.,

за участю:

представник позивача Сабат В.І.,

представник відповідача Дорош А.Б..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення, - в с т а н о в и в:

фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, у якому згідно заяви про збільшення позовних вимог просить суд визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 01.04.2019 № 0002881307;

- податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 01.04.2019 № 0002911307;

- податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 01.04.2019 № 0002861307;

- податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 01.04.2019 № 0002871307;

- податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 01.04.2019 № 0002921307;

- вимогу Головного управління ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 17.07.2019 № Ф-0009991307;

- рішення Головного управління ДФС у Львівській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів аба платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 17.07.2019 № 0009981307.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях зазначено номер акту перевірки якого не існує, відтак податкові повідомлення-рішення не відповідають встановленим законом вимогам щодо форми та змісту таких рішень. Щодо встановлених порушень зазначає, що протягом першого квартулу 2018 року позивач перебував на загальній системі оподаткування та здійснено розрахунок належного до сплати розміру податку на доходи фізичних осіб, який відображено в декларації. Розмір чистого доходу становив 13511,34 грн з якого сплачено податок на доходи фізичних осіб. До загального річного оподаткованого доходу включено всі грошові кошти, отримані як оплата за товар (послуги). Крім коштів, які не включаються в доходи для оподаткування надані ТОВ Асоціація іненерних підприємств як поворотна безвідсоткова фінансова допомога. Позивачем в податковій декларації за 1 квартал 2018 року відображено об`єктивну інформацію про розмір документально підтверджених витрат. Щодо військового збору зазначає, що розмір розрахований із оподаткованого доходу 13511,34 грн та сплачений позивачем.

Дата складення податкових накладних відповідає даті складення та підписання видаткових накладних та актів виконаних робіт. За час здійснення підприємницької діяльності всі поставки товару (послуг) здійснювались позивачем виключно на умовах післяоплати згідно з умовами укладених договорів. У зв`язку з цим складення та реєстрація податкових накладних здійснювалась за першою подією - відвантаження товару.

Звертає увагу, що в податковому повідомленні-рішенні про накладення адміністративного штрафу відсутній розрахунок податкового зобов`язання та штрафних санкцій, не конкретизовано об`єктивну сторону вчиненого адміністративного правопорушення. Будь-які рішення про недоїмку чи нарахування штрафних санкцій за зобов`язаннями зі сплати єдиного внеску є безпідставними, оскільки позивачем правильно визначено та сплачено в повному обсязі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог від 01.08.2019 (вх. № 27542), відповіді на відзив від 21.08.2019 (вх. № 30066), додаткових пояненнях від 02.12.2019 ( вх. № 45313). Просив позов задовольнити.

Представник відповідача, подала до суду відзив на позовну заяву від 31.07.2019 (вх. № 27362), в якому зазначає, що на підставі акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення в яких допущено помилику в номері акту перевірки. Проте, окремі недоліки рішення контролюючого органу не повинні сприйматись як безумовні підстави для скасування податкових повідомлень-рішень. За результатами проведеної перевірки встановлено позивачем порушення, відтак винесено податкові повідомлення-рішення. Зокрема, встанволено, що позивачем отримано аванс за товар (роботи, послуги) від покупця, проте такий аванс не включений до складу доходів. Позивачем занижено дохід за 1 квартал 2018 року. До перевірки не представлено книги обліку доходів та витрат за 1 квартал 2018 року, а також інші документи, що підтверджують витрати включені в декларацію. В ході перевірки встановлено отримання доходу позивачем від ТОВ АІП та ТОВ Галіо у вигляді оплати за товар, які станом на 31.12.2018 не відвантажувались згідно зазначених у банківських документах договорах. Також проведеною перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

04.12.2019, відповідно до протокольної ухвали, суд замінив відповідача Головне управління ДФС на Головне управління ДПС у Львівській області.

У судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, відзиві на заяву про збільшення позовних вимог від 14.08.2019 (вх. № 29344), запереченнях від 06.02.2020 (вх. № 6582).

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, оподаткування одержаних доходів від провадження діяльності за період з 16.11.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2018 по 31.03.2018 здійснював на загальній системі оподаткування, за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, з 01.04.2018 по 31.12.2018 - платник єдиного податку 3 групи.

Головним управлінням ДФС у Львівській області з 12.02.2019 по 25.02.2019 проведено планову виїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання виконання вимог валютного та іншого законодавства, законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 16.11.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 16.11.2016 по 31.12.2018.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області складено акт від 04.03.2019 № 332/13-01-13-07/ НОМЕР_1 , відповідно до якого встановлено порушення:

- п. 167.1 ст.167, п. 177.2, п.177.4 ст.177 ПК України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 1 квартал 2018 року на 219830,16 грн;

- пп. 1.2, 1.3, 1.6 п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX, пп. 163.1.1 п. 163. 1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст.164, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, в результаті чого занижено військовий збір за 1 квартал 2018 року на 18319,18 грн;

- п. 4 ч. 1 ст. 4, абз.1 п. 2 ч. 1 ст. 7, абз. 1 ч. 5 ст. 8, абз. 3, абз. 5 ч. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в результаті чого занижено суму єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок, за 1 квартал 2018 року на загальну суму 33885,21 грн;

- п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено суми ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті на загальну суму 1089783 грн, в тому числі за квітень 2017 року на 140 грн, за червень 2017 року на 412 грн, за вересень 2017 року на 189730 грн, за жовтень 2017 року на 243517 грн, за листопад 2017року на 210295 грн, за грудень 2017 року на 172539 грн, за січень 2018 року на 149840 грн, за лютий 2018 року на суму 16339 грн, за березень 2018 року на 79708 грн, за квітень 2018 року на 16612 грн, за червень 2018 року на 4000 грн, за липень 2018 року на 1717 грн, за серпень 2018 року на 500 грн, за вересень 2018 року на 667 грн, за жовтень 2018 року на 1767 грн, за грудень 2018 року на 2000 грн;

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за лютий 2017 року - грудень 2018 року;

- п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України, в частині ненадання книги обліку доходів і витрат за період з 16.11.2016 по 31.03.2018.

На підставі складеного акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.04.2019 № Ф-0002901307, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів аба платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску 01.04.2019 № Ф-002891307 та податкові повідомлення - рішення:

- податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 01.04.2019 № 0002881307, відповідно до якого за встановлені порушення пп. 1.2, 1.3, 1.6 п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX, пп. 163.1.1 п. 163. 1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст.164, п. 177.2 ст. 177 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на 22898,98 грн (за податковим зобов`язанням - 18319,18 грн, за штрафними санкціями - 4579,80 грн);

- податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 01.04.2019 № 0002911307, відповідно до якого встановлено відсутність складеннята/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1 089782,93 грн та застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 544891,47 грн;

- податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 01.04.2019 № 0002861307, відповідно до якого встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1 362228,75 грн (за податковим зобов`язанням - 1089783,00 грн, за штрафними санкціями на 272445,75 грн);

- податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 01.04.2019 № 0002871307, відповідно до якого встановлено порушення п. 167.1 ст.167, п. 177.2, п.177.4 ст.177 ПК України та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами річного декларування на суму 274787,70 грн (за податковим зобов`язанням - 219830,16 грн, за штрафними санкціями - 54957,54 грн);

- податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 01.04.2019 № 0002921307, відповідно до якого встановлено порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України та застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою про сплату боргу (недоїмки) та рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів аба платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску ФОП ОСОБА_2 подав скарги до Державної фіскальної служби України.

Відповідно до рішень Державної фіскальної служби України від 18.06.2019 № 27728/6/99-99-11-05-01-25, від 14.06.2019 № 27497/6199-99-11-06-01-25 податкові повідомлення рішення від 01.04.2019 № 0002881307, № 0002861307, № 0002921307№ 0002871307, № 0002911307 - залишено без змін.

Згідно з рішенням Державної фіскальної служби України від 14.06.2019 № 23529/6/99-99-11-05-02-25 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.04.2019 № Ф-0002901307 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів аба платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.04.2019 № 002891307 вирішено скасувати та вважати відкликаними, зобов`язано Головне управлыння ДФС у Львівській області винести та направити нові вимогу та рішення.

Відтак, Головним управління ДФС у Львівській області винесено вимогу від 17.07.2019 № Ф-0009991307 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 33885,21 грн та винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів аба платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 17.07.2019 № 0009981307, відповідно до якого виявлено порушення п. 4 ч. 1 ст. 4, абз.1 п. 2 ч. 1 ст. 7, абз. 1 ч. 5 ст. 8, абз. 3, абз. 5 ч. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та застосовано штрафну санкцію в сумі 3388,52 грн.

Не погоджуючись із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою про сплату боргу (недоїмки) та рішенням про застосування штрафних санкцій позивач звернувся із даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абз. 1, 4 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПУ України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що за результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області складено акт від 04.03.2019 № 332/13-01-13-07/ НОМЕР_1 . Однак, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 01.04.2019 № 0002881307, № 0002861307, № 0002921307, № 0002871307, № 0002911307 підставою винесення вказано акт № 322/13-01-13-07/3191606173.

Щодо посилання позивача на окремі недоліки податкового повідомлення-рішення, суд зазначає, що окремі дефекти форми рішень контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірних рішень і, як наслідок, про їх скасування.

Якщо спірні рішення прийняті контролюючим органом у межах своєї компетенції та з їх змісту можна чітко встановити зміст цього рішення, такі рішення можуть бути визнані правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним таких рішень за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа.

Аналогічна правова позиція викоалена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16.

Окрім того листом від 11.05.2019 № 24590/10/13.7-10 Головне управління ДФС у Львівській області повідомилено позивача про уточнення реквізитів податкових повідомлень-рішень.

Щодо встановлених порушень котролюючим органом, суд зазначає наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 01.04.2019 № 0002871307, контролюючим органом встановлено порушення п. 167.1 ст.167, п. 177.2, п.177.4 ст.177 ПК України та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами річного декларування на суму 274787,70 грн (за податковим зобов`язанням - 219830,16 грн, за штрафними санкціями - 54957,54 грн).

Статтею 177 ПК Україн регулюється оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п. 177.2, 177.3 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, суд зазначає, що об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є чистий оподатковуваний дохід.

Чистий оподатковуваний дохід визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними із проведенням господарської діяльності такої фізичної особи-підприємця.

Витрати, що пов`язані з проведенням господарської діяльності фізичної особи-підприємця мають бути підтверджені належно оформленими первинними документами.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на визначення об`єкту оподаткування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі 820/6553/16 від 15.05.2019.

Судом встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано податкову декларацію про майновий стан і дохід за 1 квартал 2018 року. Відповіднодо поданої декларації загальна сума доходів, які включаються до загального річного оподаткованого доходустановить 13511, 34 грн податок на доходи, що підягає спалті самостійно становить 2432, 04 грн.

Відповідно до розрахунку податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою сума одержаного доходу позивача становить 1119166,67 грн, вартість документально-підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю становить 1105655,33 грн. Відтак, сума чистого оподаткованого доходу становить 13511,34 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 11.05.2018 № 64 позивачем сплачено суму податку на додану вартість в розмірі 2432, 04 грн.

Як встановлено в акті перевірки від 04.03.2019 № 332/13-01-13-07/3191606173, проведеною перевіркою доходу в розмірі 1119166,67 грн на підставі податкової декларації, договорів, накладних, банківських виписок, касових документів та інших первинних документів, встановлено його заниження на 125833,33 грн. Зокрема, встановлено отримання підприємцем доходу від ТОВ АІП у вигляді надходження коштів на розрахунковий рахунок в сумі 151000,00 грн (платіжне доручення від 11.01.2018 № 212) та 1000,00 грн (платіжне доручення від 08.02.2018 № 241) в рахунок оплати за матеріали/послуги згідно договору від 12.01.2015 № 21201.

Проведеною перевіркою витрат на придбаня товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані в сумі 1095445, 33 грн на підставі податкової декларації, договорів, накладних, банківських виписок, касових документів та інших первинних документів, встановлено їх завищення на загальну суму 1095445,33 грн.

Відтак, перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за період з 16.11.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2018 по 31.03.2018, що підлягає сплаті ФОП ОСОБА_1 , встановлено заниження суми пдаткового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 1 квартал 2018 року на 219830,16 грн.

Так, розрховуючи чистий дохід, контролюючий орган включив до доходів позивача дохід від ТОВ Асоціація інженерних підприємств у вигляді надходження коштів на розрахунковий рахунок в сумі 151000,00 грн (платіжне доручення від 11.01.2018 № 212) та 1000,00 грн (платіжне доручення від 08.02.2018 № 241) в рахунок оплати за матеріали/послуги згідно договору від 12.01.2015 № 21201.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що відповідно до договору від 11.01.2018 № 1101/18 про надання поворотної безвідсоткої фінансової допомоги ТОВ Асоціація інженерних підприємств надало ФОП ОСОБА_1 поворотну фінансову допомогу в розмірі 150 000,00 грн. Також згідно з договором від № 3843-1 від 02.02.2018 про надання поворотної безвідсоткої фінансової допомоги ТОВ Асоціація інженерних підприємств надало ФОП ОСОБА_1 поворотну фінансову допомогу в розмірі 1000,00 грн.

22.02.2019 позивачем подано пояснення контролюючому органу про те, що при виплаті поворотної фінансової допомоги в розмірі 151000,00 грн ТОВ Асоціація інженерних підприємств допущено помилку в призеначенні платежу, що підтверджується листами від 11.01.2018 № 50, від 08.02.2018.

Відповідно до абз. 8 пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

За приписами пп.165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Суд зазначає, що згідно з вимогами п. 3.1 та п. 3.8 Глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22 платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Банк у договорі з платником - фізичною особою має право передбачати можливість подання цим платником платіжного доручення в довільній формі, яке має містити такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату складання і номер; прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; найменування та код банку платника; найменування/прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; найменування та код банку отримувача; суму цифрами та словами; призначення платежу; підпис платника.

Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Суд зазначає, що позивачем надано пояснення контролюючому органу про помилковість призначення платежу, проте договори про надання поворотної безвідсоткої фінансової допомоги ТОВ Асоціація інженерних підприємств не були представено до перевірки контролюючому органу, оскільки висновки акту перевірки зроблені на підставі платіжних документів.

Щодо іншої частини доходів та витрат, позивачем не долучено до матеріалів справи доказів на підтвердження дохдів та витрат, а саме: договорів, накладних, банківських виписок, касових документів та інших первинних документів.

Відтак, позивачем не надано доказів загального оподатковуваного доходу (виручки у грошовій та негрошовій формі) і доказів на підтвердження витрат, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Суд зазначає, що встановити правильність визначення чистого доходу є можливим тільки на підставі доказів доходу та доказів на підтвердження витрат.

Відповідно до п.123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

На підставі наведеного, Головним управлінням ДФС у Львівській області правомірно збільшено суму грошового зобов`язання на 219830,16 грн, та нараховано штрафні санкції в розмірі 54957,54 грн, відтак податкове повідомлення рішення від 01.04.2019 № 0002871307 є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Згідно з податковим повідомленням рішенням Головного управління ДФС у Львівській області від 01.04.2019 № 0002881307 за встановлені порушення пп. 1.2, 1.3, 1.6 п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX, пп. 163.1.1 п. 163. 1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст.164, п. 177.2 ст. 177 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на 22898,98 грн (за податковим зобов`язанням - 18319,18 грн, за штрафними санкціями - 4579,80 грн);

Відповідно до підпункту 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163. 1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

За приписами пп. 164.1.3 п. 164.1 ст.164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Відповіднодо поданої декларації позивача за 1 квартал 2018 загальна сума доходів, які включаються до загального річного оподаткованого доходу становить 13511, 34 грн , військовий збір, що підлягає сплаті 202, 67 грн.

Сума чистого оподаткованого доходу, від якої позивачем визначено суму військового бору становить 13511,34 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 11.05.2018 № 65 позивачем сплачено військовий збір в розмірі 202,67 грн.

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів на підтвердження задекларованого чистого доходу, відтак, суд встановив, що контролюючим органом правомірно збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на 18319,18 грн (1,5 % від чистого оподаткованого доходу 1221278,66 грн) та за штрафними санкціями 4579, 80 грн (25% суми визначеного податкового зобов`язання відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України).

Окрім того, суд зазначає, що згідно з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Львівській області від 01.04.2019 № 0002921307 встановлено порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України та застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн.

Як встановлено в акті перевірки до перевірки ФОП ОСОБА_1 не представлено книги обліку доходів і витрат за 1 квартал 2018 року, а також інших докмуентів, що підтверджують витрати, включені в декларацію про майновий стан і доходи за 1 квартал 2018 року.

Відповідно до п. 85.2 ст 85 ПК україни платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як встановлено п. 44.1 ст. 4 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Позивачем під час проведення перевірки так і під час розгляду справи у суді не надано книгу обліку обліку доходів і витрат за 1 квартал 2018 року.

Таким чином, податкове повідомлення рішення про застосовання штрафної санкції в розмірі 510 грн є промірним та скасуванню не підлягає.

Щодо податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС від 01.02.2018 № 0002911307, № 0002861307 суд зазначеє наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 01.04.2019 № 0002911307, встановлено відсутність складеннята/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1 089782,93 грн та застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 544891,47 грн.

Згідно з податковим повідомленнм-рішенням Головного управління ДФС у Львівській області від 01.04.2019 № 0002861307, встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1 362228,75 грн (за податковим зобов`язанням - 1089783,00 грн, за штрафними санкціями на 272445,75 грн).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобовязань платник податку зобовязаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п.201.10 ст.201 ПК України).

Як встановлено в акті перевірки за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань по податку на додану вартість у сумі 1653204,00 грн. Відділом адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску на території обслуговування Самбірської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Львівській області проведена документальна виїзна позапланова перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати подату на додану вартість за період з 01.10.2017 по 31.12.2017, за результатами якої складено довідку від 20.03.2018 № 705/13-01-13-14/3401101094.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 встановлено їх занипження на загальну сумму 1089783,00 грн, зокрема, за лютий 2017 року 82 грн, за квітень 2017 року - 500 грн, за травень 2017 року 33 грн, за липень 2017 року 333 грн, за серпень 2017 року 35500,00грн, за вересень 2017 року 153833 грн, за жовтень 2017 року 243517 грн, за листопад 2017 року 275667,00 грн, за грудень 2017 року 107167 грн, за січень 2018 року 155333,00 грн, за лютий 2018 року 16333грн, за березень 2018 року 77333грн, за кітень 2018 року 13500 грн, за червень 2018 року 4000 грн, за липень 2018 року 1717 грн, за серпень 2018 року на 500 грн, за вересень 2018 року 667 грн за жовтень 2018 року 1767 грн, за грудень 2018 року 2000 грн.

В ході проведення перевірки встановлено отримання доходу ФОП Дожаном А. Я. від ТОВ АІП (код ЄДРПРОУ 38369881) та ТОВ Галіо (код ЄДРПОУ 35620697) за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 у вигляді оплати за товар (роботи, послуги), які станом на 31.12.2018 не відвантажувались (не надавались) згідно заначених у банківських докуметах договорах (перша подія визначена відповідно до пп. а п. 187.1 ст. 187 ПК України).

За період з 01.01.2017 по 31.12.2018 встановлено надходження коштів на розрахунковий рахунок від ТОВ Асоціація інженерних підприємств і ТОВ Галіо в сумі 6538700, 00 грн, в тому числі ПДВ 1089783,33 грн в рахунок оплати за матеріали/послуги згідно договорів від 12.02.2015 № 21201, від 31.10.2015. У поданих Деклараціях з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ Асоціаціяі інженерних підприємств і ТОВ Галіо за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 визначені ФОП ОСОБА_1 відповідно до пп. б п. 87.1 ст. 187 ПК України.

Крім того, встановлено порушення граничних термінів реєстрації\податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України.

Позивач в обгрунтування позовних вимог вказує, що дата складення податкових накладних відповідає даті складення та підписання видаткових накладних та актів виконаних робіт. За час здійснення підприємницької діяльності всі поставки товару (послуг) здійснювались позивачем виключно на умовах післяоплати згідно з умовами укладених договорів. У зв`язку з цим складення та реєстрація податкових накладних здійснювалась за першою подією - відвантаження товару. Стверджує, що кошти які надходили на рахунок - це кошти в якості оплати за товар який був відвантажений.

До матеріалів справи як на підтвердження факту реєстрації податковиї накладних за першою подією саме відвантаження товару позивачем долучено до матеріалів справи реєстр видаткових накладних за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.

Проте, суд зазначає, що відповідно до договору від 12.01.2015 № 21201 укладного між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ Асоціаціяі інженерних підприємств постачальник зобов`язується поставити і передата матеріали (товар) покупцю, а покупець - прийняти поставлений товар і оплатити його. Загальна сума договору складає 1 200 000,00 грн (в ому числі ПДВ 200 000 грн). Покупець сплачує товар шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок на підставі поданого рахунку протягом 30-ти робочих днів з моменту отримання товару. Термін дії договору до 31.12.2015, але у будь-якому випаку до повного виконання сторонами зобов`язань. Відповідно до додаткових угод №1, № 2 до від 20.12. 2016, від 03.01.2017 строк дії договору продовжено до31.12.2016, до 31.12.2019.

Згідно договору від 31.10.2019 укладеного уміж ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Галіо продавець зобов`язується передати товар у власність покупця, покупець - прийняти та оплатити сантехічні матеріали та обладнання, вимірювальні прилади. Оплата здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару. Строк дії договору до 31.12.2015, але у будь-якому випаку до повного виконання сторонами зобов`язань. Відповідно до додаткових угод № 1 від 15.06.2016 загальна вартість товару - 2 000 000,00 грн, за додатковою угодою № 2 від 06.12.2016 строк дії договору продовжено на три календарних роки, за додатковою угодою № 3 від 19.07.2017 покупець бере на себе зобов`язання погасити в повному обсязі заборгованість до 30.09.2019 в сум 998 000,00 грн. Додаткова угода № 4 від 01.06.2018 передбачає зміну загальної вартості договору на 5 000 000, 00 грн.

В судовому засіданні представник позивача наголосив на тому, що оскільки позивачем було зареєстровано податкові накладні за першою подією - відвантаження товару, сплачено податки, то скплачення податків за другою подією - датою зарахування коштів призведе до подвійного оподаткування.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, оподаткування одержаних доходів від провадження діяльності за період з 16.11.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2018 по 31.03.2018 здійснював на загальній системі оподаткування, за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, з 01.04.2018 по 31.12.2018 - платник єдиного податку 3 групи.

Якщо податкові накладні зареєстровані були б за першою подією - відвантаження товару, під час реєстрації як платник єдиного податку 3 групи, реєстрація таких податкових накладних та сплачення податку за другою подією - датою зарахування коштів , призвело б до подвійного оподаткування. Проте, суд зазначає, що представник позивача не надав до суду доказів на підтвердження факту, що саме кошти, які надходи в період, що перевірявся, були в якості оплати після відвантаження товару.

Таким чином, збільшення контролюючим органом суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1089783,00 грн, за штрафними санкціями на 272445,75 грн (25% від суми відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України) є правомірним.

Відповідно до п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Суд зазначає, що оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження, що кошти надходили на рахунок ФОП ОСОБА_1 саме в якості після оплати за відвантажений товар, так і не надано доказів, що податкові накладні були зареєстровані після першої події - відвантаження товару.

Відтак, контролюючим органом правомірно нараховано штрафні санції за порушення п. 201.1, п. 201.10, ст. 201 ПК України в розмірі 50% від суми податкових зобов`язань - 544891,47 грн. Таким чином податкові повідомлення-рішення ГУ Головного управління ДФСуЛьвівській області від 01.02.2018 № 0002911307, № 0002861307 є правомірними.

Головним управління ДФС у Львівській області також винесено вимогу від 17.07.2019 № Ф-0009991307 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 33885,21 грн та винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів аба платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 17.07.2019 № 0009981307, відповідно до якого виявлено порушення п. 4 ч. 1 ст. 4, абз.1 п. 2 ч. 1 ст. 7, абз. 1 ч. 5 ст. 8, абз. 3, абз. 5 ч. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та застосовано штрафну санкцію в сумі 3388,52 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Платниками єдиного внеску є роботодавці - фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

За приписами абз.1 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 8 вазаного Закону Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно абз. 5 ч. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати - 55845 грн. (15 х 3723,00 грн). Відповідно, максимальна сума єдиного соціального внеску становить 12 285,9 грн. (55845 грн х 22%).

ФОП ОСОБА_1 визначено суму чистого оподаткованого доходу в розмірі 13511, 34 грн, проте судом встановлено, що за період з 01.01.2018 по 31.032018 платником податків занижено суму чистого оподатквоного доходу в розмірі 1221278,66 грн. У 2018 році максимальна величина бази оподаткування єдиного соціального внеску складає 55845,00 грн за місяць. Таким чином, сума чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини у розмірі 22% становить 165535,00 грн, відтак відхилення з поданими даними платником податків становить 154023,66 грн.

Таким чином, Головним управлінням ДФС правомірно винесено вимогу від 17.07.2019 № Ф-0009991307 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 33885,21 грн (22% від 154023,66 грн).

Відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску. Відтак, контолюючим органом правомірно застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафну санкцію в сумі 3388,52 грн (10 % від 33885,21 грн).

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Керуючись статтями 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 14.02.2020.

Суддя Костецький Н.В.