Рішення

від 17.02.2020 по справі 1.380.2019.007146

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.007146

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Гулкевич І.З., секретар судового засідання Іванес Х.О., за участю : представника позивача Юхман Я.В., представника відповідачів Гавриляка Р.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Панорама Буд» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Панорама Буд» звернулось до суду з позовною заявою в якій просить : визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №111 від 31.10.2019 та №112 від 31.10.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних з моменту її подання 31.10.2019; стягнути судовий збір в сумі 3842 грн з Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області та витрати на професійну правову допомогу в сумі 8,500 грн.

В обґрунтування позову вказано про те, що, не зважаючи, на дотримання позивачем усіх вимог щодо формування та реєстрації податкових накладних, реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, навіть, надання додаткових пояснень та додаткових документів на вимогу відповідача, податкові накладні не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, з незалежних від позивача обставин. Вказане свідчить про протиправність рішення відповідача 2 про відмову в реєстрації податкових накладних, необхідність його скасування та для відновлення порушених прав позивача необхідність зобов`язати відповідача 1 зареєструвати відповідні податкові накладні. У зв`язку з викладеним, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач 2 позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що оскаржені рішення прийнято правомірно, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідних рішень про реєстрацію.

Ухвалою суду від 17.02.2020 позовну заяву в частині стягнення витрат на правову допомогу залишено без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити повністю.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 17.02.2020 суд перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивачем за результатом здійснення господарської операції відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України було складено податкові накладні №111, 112 від 31.10.2019 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

12.11.2019 до податкових накладних №111, 112 від 31.10.2019 отримано квитанції, згідно яких : «Документ прийнято. Реєстрація зупинена» .

28.11.2019 Позивачем подано письмові пояснення щодо податкової накладної №111 від 31.10.2019 та підтверджуючі документи, а саме : договір поставки з ТОВ «Кво Вадіс» №2/2019 від 25.03.2019; копію видаткової накладної з ТОВ «Кво Вадіс» №112 від 31.10.2019; копію рахунку на оплату №99 від 30.10.2019; копії товарно-транспортних накладних №112, №Р112/1, №Р112/2 від 31.10.2019; копію договору купівлі-продажу товару №1812/22 від 22.12.2018; копію Додатку №1 до договору купівлі-продажу товару №1812/22 від 22.12.2018; копію видаткової накладної №РН-0000131 від 28.12.2018; копію транспортної накладної №131 від 28.12.2018.

28.11.2019 Позивачем подано письмові пояснення щодо податкової накладної №112 від 31.10.2019 та підтверджуючі документи, а саме : копію договору поставки з ТОВ «Кво Вадіс» №2/2019 від 25.03.2019; копію видаткової накладної від ТОВ «Кво Вадіс» №113 від 31.10.2019; копію рахунку на оплату №100 від 31.10.2019; копії товаро-транспортних накладних №Р113, Р113/1 від 31.10.2019; копію договору №42 від 23.05.2019 укладеного між ТОВ «Пісківський завод скловиробів» та ТОВ «Панорама Буд» ; копію видаткової накладної від №6187-102 від 04.09.2019; копію товаро-транспортної накладної №Р6178-102 від 04.09.2019; копію видаткової накладної №6174-85 від 03.09.2019; копію товарно-транспортної накладної №Р6174-85 від 03.09.2019.

За результатами розгляду отриманих від позивача пояснень та документів 04.12.2019 року комісією прийнято рішення № 1344134/39230848 про відмову у реєстрації податкової накладної № 111 від 31.10.2019, №1344135/39230848 від 04.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №112 від 31.10.2019.

Всі зазначені вище рішення обґрунтовані ненадання платником податків: договорів, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з означеним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент складення податкової накладної) встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 року №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п.4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №177), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

За нормою п.5 Порядку №177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п.п.6 та 7 Порядку №177, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимоги п.п.6 та 7 Порядку №177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено (як зазначено в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної) через те, що податкова накладна відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, зупиняючи реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем 1 застосовано формулювання, яке п.п.6 та 7 Порядку не передбачено.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Згідно з вимогами п.10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 «Критерії ризиковості платника податку» , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п.1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п.п.1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п.1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

В даному ж випадку, відповідачами не було надано: протоколу засідання Комісії або переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.п.1.6 п. 1 Критеріїв; матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Крім того в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача із указаних в п.п.1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Отже, таке формулювання не є коректним, оскільки відповідність критеріям ризиковості платника податку може стосуватися платника податку, а податкова накладна може відповідати критеріям ризиковості здійснення операції.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 2 квітня 2019 року в справі №822/1878/18.

Суд вважає за доцільне зауважити, що лист ДФС від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 не є загальнообов`язковим документом і жодним чином не впливає на права та обов`язки платників ПДВ (зокрема, не може створювати будь-яких перешкод для реєстрації податкових накладних).

Верховний Суд 02.04.2019 року у справі №822/1878/18 прийняв рішення щодо законності блокування податкових накладних платника ПДВ на підставі критеріїв, затверджених листом ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18.

Зокрема, у вказаному рішенні зазначено, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст.117 Конституції України, тобто не є джерелом права, відповідно до ст.7 КАС України.

Відповідно до п.12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 14 Порядку №117, визначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п.п.15-16 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п.18 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Пунктом 22 Порядку №117, визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Згідно з п.23 Порядку №117, комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Згідно з п.27 Порядку №117, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно з п.21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Судом встановлено, що позивачем надано контролюючому органу повідомлення щодо подачі документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, у тому числі факт надання послуг з поставки товару та копії відповідних документів.

Однак, як вже було зазначено судом, податковий орган не визначив певний перелік документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття комісією ГУ ДПС у Львівській області рішення про реєстрацію податкових накладних №111, 112.

Крім того, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення, і підкреслення конкретних видів документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

У цьому контексті суд зазначає, що всі надані позивачем як суду, так і відповідачу 2 первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, а тому підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Отже, відповідність обсягу реалізованих позивачем послуг підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які за допомогою сервісу «Електронний кабінет платника» були надіслані позивачем податковій службі України для врахування під час вирішення питання про реєстрацію зазначеної податкової накладної.

При цьому, представник відповідачів в оскаржуваному рішенні, а також і під час розгляду справи не навів доводи щодо порушень законодавства при складенні поданих документів.

З огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані податковому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Суд вважає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної №111, 112 від 31.10.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки при прийнятті такого рішення фіскальним органом не дотримано критеріїв, встановлених статтею 2 КАС України.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №111, 112 від 31.10.2019 року суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, тому у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.

Як встановлено судом, стверджується матеріалами справи і не спростовано відповідачем, наданими позивачем копіями документів належним чином підтверджено реальність спірної господарської операції та обґрунтованість складення податкових накладних №111, 112 від 31.10.2019 року, а відтак, були достатніми підстави для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Більше того, обставин, які б перешкоджали реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року у справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд» , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, пп.2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п.25, ECHR 2002-II)» .

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача 1 зареєструвати спірні податкові накладні.

Згідно зі ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління» .

У відповідності до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1344134/39230848 від 04.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №111 від 31.10.2019; №1344135/39230848 від 04.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №112 від 31.10.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №111 від 31.10.2019 датою реєстрації 31.10.2019, №112 від 31.10.2019 датою реєстрації 31.10.2019 складених Товариством з обмеженою відповідальністю «Панорама Буд» .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, ЄДРПОУ 43143039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Панорама Буд» (вул. Караджича, 14/42, м.Львів,79021; ЄДРПОУ 39230848) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, буд. 8, ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Панорама Буд» (вул. Караджича, 14/42, м.Львів,79021; ЄДРПОУ 39230848) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 17 лютого 2020 року.

Суддя Гулкевич І.З.