Рішення

від 17.02.2020 по справі 520/13794/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 р. справа № 520/13794/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкова О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СХИД АГРО" (пров. Іванівський, буд. 5, к. 3,м. Харків,61085) до 1) Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053), 2) Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (адреса: вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СХИД АГРО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1262737/42373679 від 28.08.2019 року та зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну № 3 від 05.07.2019 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що контролюючим органом протиправно відмовлено в реєстрації податкової накладної № 3 від 05.07.2019 року за відсутності законодавчо визначених підстав, що, в свою чергу, перешкоджає господарській діяльності підприємства.

Враховуючи те, що оскаржуване платником рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1262737/42373679 від 28.08.2019 року було винесене ГУ ДПС у Харківській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, то вказаний суб`єкт владних повноважень був залучений до участі у справі в якості другого відповідача за ініціативою суду.

Ухвалою суду від 21.12.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Відповідач 1 - ДФС України, правом на подання письмового відзиву не скористався, копію ухвали Харківського окружного адміністративного суду про відкриття спрощеного провадження отримано ДФС України 30.01.2020року.

Відповідач 2, Головне управління ДПС у Харківській області копію ухвали Харківського окружного адміністративного суду про залучення його як другого відповідача по справі отримав 30.01.2020 року, однак станом на 17.02.2020 року відзиву на позов не надав.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, враховуючи приписи ст. 162 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ТОВ "СХИД АГРО" є резидентом України - юридичною особою приватного права, набув правового статусу платника податку на додану вартість.

Між ТОВ "СХИД АГРО" (виконавець) та ТОВ "Червоний Сиваш" (замовник) укладено договір на збирання сільськогосподарських культур врожаю 2019 року № 21/05 від 21.05.2019 року, у відповідності до п.2.1.1 якого виконавець зобов`язується надати замовнику зернозбиральні комбайни з екіпажем для збирання сільськогосподарських культур врожаю 2019 р. (а.с. 23-26).

05.07.2019 складено рахунок СФ-0000060 відповідно до договору №21/05 від 21.05.2019 року на суму 190 600,00 грн.

09.07.2019 року від ТОВ ЧЕРВОНИЙ СИВАШ було отримано оплату в сумі 100 00,00 грн., відповідно до платіжного доручення №106.

На виконання договору складено акт №ОУ-0000049 від 05.07.2019 року відповідно до якого надані послуги згідно рах. СФ-0000060 .

Додатково, позивачем також надано Додаткову угоду №1 до Договору на збирання на збирання сільськогосподарських культур врожаю 2019 року №21/05 від 21.05.2019 року, договір на оренду комбайна №0109/18-2 від 01.09.2018 року, договір на оренду комбайна №0109/18 від 10.09.2018 року з актом приймання/передачі комбайна від 10.09.2018 року, копію свідоцтва про держреєстрацію комбайна та акт №21, яким закрито надання послуг за цим договором в період виписки заблокованої податкової накладної, штатний розпис, водійські права комбайнера, та договір на оренду приміщення, в якому розміщено ТОВ СХИД АГРО .

05.07.2019 р. заявником було складено податкову накладну № 3 на суму наданих послуг (надання сільськогосподарської техніки для збирання врожаю 2019 року) - 240.900,00грн. (у т.ч. ПДВ - 40.150,00 грн.; далі за текстом - спірна податкова накладна).

Згідно копії платіжного доручення № 106 від 09.07.2019 р. на суму 100000,00грн.. замовником були перераховані кошти за надані послуги.

Отже, спірна податкова накладна була складена за подією фактичного надання послуг контрагенту - замовнику, що підтверджується копією акту на оренду сільськогосподарських машин і устаткування № 21 (а.с. 29), доказів на спростування чого відповідачами до суду не надано.

Засобами телекомунікаційного зв`язку 25.07.2019р. заявник направив означену податкову накладну для реєстрації в Реєстрі, проте у цей же день одержав квитанцію, згідно з якою податкова накладна прийнята до Реєстру, але із зупиненням подальшої процедури реєстрації (а.с. 15).

Заявником до контролюючого органу було подано повідомлення № 1від 22.08.2019р. з поясненнями для продовження процедури реєстрації податкової накладної (а.с. 18).

Проте, рішенням ГУ ДПС у Харківській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації № 1262737/42373679 від 28.08.2019 року у реєстрації спірної податкової накладної в Реєстрі було відмовлено.

Так зі змісту рішення ГУ ДПС у Харківській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації № 1262737/42373679 від 28.08.2019 року вбачається, що фактичною підставою для вчинення відмови контролюючим органом в особі Комісії Головного управління обрані мотиви ненадання платником копій розрахункових документів та копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг.

Не погоджуючись із правомірністю відмови з приводу реєстрації податкової накладної в Реєстрі, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до п.п. "а" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У силу п.201.10 ст.201 названого кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010р. №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014р. із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).

Зокрема, п.12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до п.п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою КМУ від 21.02.2018р. №117 (далі за текстом - Порядок зупинення реєстрації №117).

За визначенням п.2 Порядку зупинення №117 призначенням моніторингу є запобігання ймовірності складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм п.п."а"/"б" п.185.1 ст.185, п.п."а"/"б" п.187.1 ст.187, абз.1 пунктів 201.1, 201.7, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, тобто за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування.

Розглядаючи справу, суд бере до уваги, що відповідно до п.п. "а" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, а згідно з п.187.1 ст.187 цього ж кодексу обов`язок (а не право) на складання податкової накладної виникає з події зарахування коштів на рахунок у банку (надходження коштів у касу) чи з події постачання товару (роботи, послуги).

Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ( виправдання ) свого рішення.

З огляду на приписи ст.ст. 185, 187 Податкового кодексу України такими обставинами можуть бути обґрунтовані сумніви (розумні припущення тощо) контролюючого органу стосовно наявності у спірних правовідносинах об`єкта оподаткування податком на додану вартість взагалі чи першої події зокрема, тобто реальний ризик виписування особою податкової накладної за відсутності або об`єкта справляння ПДВ, або за відсутності визначеної цим кодексом першої події виникнення податкового зобов`язання з ПДВ.

Проте, у спірних правовідносинах факт обґрунтованості такого сумніву не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, що враховується судом як додаткова, самостійна та достатня підстава для скасування спірних рішень контролюючого органу.

Окрім того, суд зазначає, що оскаржуване рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації спірної податкової накладної не відповідає вимозі юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу юридичної визначеності, позаяк не конкретизує з достатньою чіткістю та поза розумним сумнівом суті та змісту претензій владного суб`єкта до платника податків.

За відсутності у розпорядженні контролюючого органу на момент видання оскарженого рішення доказів відсутності об`єкта справляння ПДВ, а також доказів відсутності першої події виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, рівно як і доказів наміру платника на безпідставне одержання податкової вигоди у будь-якій формі та ураховуючи неподання таких доказів до матеріалів справи, оскаржене рішення контролюючого органу слід визнати таким, що суперечить ч.2 ст.2 КАС України і підлягає скасуванню.

Системно проаналізувавши положення ч.1 ст.2 КАС України та ст.ст. 185, 187, 200, 201 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах об`єктом судового захисту є не суб`єктивне право платника податків (оскільки має місце імперативно встановлений обов`язок здійснити реєстрацію податкової накладної), а саме інтерес платника на усунення створеної контролюючим органом перешкоди у виконанні обов`язку з реєстрації податкової накладної.

Оскільки відповідач 2 не подав до суду жодних доказів існування об`єктивних перешкод у примусовій реєстрації спірної податкової накладної за рішенням суду, як-то: відсутність об`єкту справляння податку на додану вартість; вчинення платником протиправних діянь, зміст яких охоплюється приписами ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207 та 208 Господарського кодексу України; недостатність залишку коштів на рахунку платника в СЕА ПДВ, то ДФС України слід обтяжити обов`язком провести реєстрацію спірної податкової накладної.

Також, суд враховує, що в постанові Верховного Суду від 02.04.2019р. по справі №822/1878/18 (адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначено, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі п.10 цього Порядку зобов`язано ДФС України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України; листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст.117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України; Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством; суперечливість нормативного регулювання, презумпція правомірності рішень платника (п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності свідчать на користь протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі ознак ризиковості за листом ДФС України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що субєкта владних повноважень при винесенні оскарженого рішення не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, а факт створення додаткової та необґрунтованої перешкоди у виконанні обов`язку особи у спірних правовідносинах у галузі податкових відносин є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СХИД АГРО" до 1) Державної фіскальної служби України, 2) Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС України у Харківській області № 1262737/42373679 від 28.08.2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписану Товариством з обмеженою відповідальністю "Схид Агро" (код ЄДРПОУ 42373679) податкову накладну № 3 від 05.07.2019 р. датою подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СХИД АГРО" (пров. Іванівський, буд. 5, к. 3,м. Харків,61085, код ЄДРПОУ 42373679) сплачену суму судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 39292197) та Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (адреса: вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова