Рішення

від 14.02.2020 по справі 540/2706/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2706/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квіткове" про визнання протиправним та скасування рішення Скадовської міської ради Херсонської області від 15.11.2019 р. №1100, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Скадовської міської ради Херсонської області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Скадовської міської ради Херсонської області від 15.11.2019 року № 1100 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку для відведення у власність, орієнтовною площею 801,41 кв.м (0,080141га) із земель житлової та громадської забудови, на території м. Скадовськ для будівництва та обслуговування житлового будинку, орієнтовне місцезнаходження земельної ділянки - в межах вулиць Маріїнська та Балтазарівська;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 801,41 кв.м (0,080141га) із земель житлової та громадської забудови, на території м. Скадовськ для будівництва та обслуговування житлового будинку, орієнтовне місцезнаходження земельної ділянки - в межах вулиць Маріїнська та Балтазарівська;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду по справі, шляхом зобов`язання Скадовську міську раду Херсонської області подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказує, що відповідно до ст.ст. 118 та 122 Земельного кодексу України 07.05.2019 року він звернувся до Скадовської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, орієнтовним розміром 0,080141 га на території м. Скадовск - в межах вулиць Маріїнська та Балтазарівська. Втім, листом від 04.06.2019 року Скадовська міська рада відмовила у задоволенні вказаного клопотання, зазначивши, що відведення даної земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не відповідає Генеральному плану м. Скадовськ. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач оскаржив його до суду. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 року № 540/1412/19 задоволено частково позовні вимоги позивача, а саме: визнано протиправною бездіяльність Скадовської міської ради Херсонської області щодо не прийняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 від 06.05.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 801,41 кв.м (0,080141га) для будівництва та обслуговування житлового будинку із земель житлової та громадської забудови на території м. Скадовськ в межах вулиць Маріїнська та Балтазарівська; зобов`язано Скадовську міську раду Херсонської області розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 від 06.05.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 801,41 кв.м (0,080141га) для будівництва та обслуговування житлового будинку із земель житлової та громадської забудови на території м. Скадовськ в межах вулиць Маріїнська та Балтазарівська з прийняттям відповідного рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовити, а також встановлено судовий контроль та стягнуто судовий збір. На виконання рішення суду позивачем отримано рішення Скадовської міської ради Херсонської області від 15.11.2019 року № 1100, відповідно до якого відповідачем відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 801,41 кв.м (0,080141га) для будівництва та обслуговування житлового будинку із земель житлової та громадської забудови на території м. Скадовськ в межах вулиць Маріїнська та Балтазарівська, у зв`язку із невідповідністю місця розташування даної земельної ділянки Генеральному плану міста Скадовська, затвердженого рішенням XLII сесії міської ради VI скликання від 26.06.2015 року за № 1047 та належністю даної земельної ділянки до прибудинкової території п`ятиповерхового житлового будинку на розі вул . Маріїнська та вул. Балтазарівська . Позивач вважає відмову протиправною, оскільки вказана земельна ділянка означена на Генеральному плані світло-жовтим кольором - території житлово-садибної забудови, тобто цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови. Також позивач відмітив, що згідно з Публічною кадастровою картою України земельна ділянка юридично та фактично вважається вільною, крім цього відсутні будь-які правовстановлюючі документи, що вказана земельна ділянка належить до прибудинкової території п`ятиповерхового житлового будинку на розі вул. Маріїнська та вул. Балтазарівська . Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 16.12.2019 9 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 16.01.2020 року.

28.12.2019 року від Скадовської міської ради надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись, що у клопотанні від 06.05.2019 року позивач просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, натомість відповідно до Генерального плану м.Скадовськ дана земельна ділянка підпадає під житлову малоповерхову забудову. Розглянувши подані позивачем документи, відповідач встановив у зв`язку із невідповідністю місця розташування даної земельної ділянки Генеральному плану міста Скадовська, затвердженого рішенням XLII сесії міської ради VI скликання від 26.06.2015 року за № 1047 та належністю даної земельної ділянки до прибудинкової території п`ятиповерхового житлового будинку на розі вул. Маріїнська та вул. Балтазарівська , що є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Посилаючись на дані обставини, відповідач вважає доводи позивача необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

16.01.2020 року ухвалою суду залучено до участі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Квіткове .

13.02.2020 року від сторін по справі надійшли заяви про розгляд справи за правилами письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За змістом ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне: 07.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Скадовської міської ради Херсонської області з клопотанням від 06.05.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, із земель громадської забудови, орієнтовним розміром 801,41 метрів квадратних (0,080141 га) для будівництва та обслуговування житлового будинку на території м. Скадовськ, в межах вулиць Маріїнська та Балтазарівська. До клопотання додані: графічні матеріли, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; копію паспорту; копію картки платника податків; копію посвідчення учасника бойових дій.

Скадовська міська рада у листі від 04.06.2019 року за вих. № 03-09-885 зазначила, що земельна ділянка, яку ОСОБА_1 має намір отримати у власність, підпадає під житлову малоповерхову забудову, тому її відведення за вказаним цільовим призначенням, а саме: будівництво та обслуговування житлового будинку, не є можливим, оскільки не відповідає Генеральному плану міста Скадовськ.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 року № 540/1412/19 визнано протиправною бездіяльність Скадовської міської ради Херсонської області щодо не прийняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 від 06.05.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 801,41 кв.м (0,080141га) для будівництва та обслуговування житлового будинку із земель житлової та громадської забудови на території м. Скадовськ в межах вулиць Маріїнська та Балтазарівська; зобов`язано Скадовську міську раду Херсонської області розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 від 06.05.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 801,41 кв.м (0,080141га) для будівництва та обслуговування житлового будинку із земель житлової та громадської забудови на території м. Скадовськ в межах вулиць Маріїнська та Балтазарівська з прийняттям відповідного рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено, а також встановлено судовий контроль та стягнуто судовий збір.

На виконання рішення суду № 540/1412/19 від 14.08.2019 року Скадовською міською радою Херсонської області розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення від 15.11.2019 року № 1100, відповідно до якого відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 801,41 кв.м (0,080141га) для будівництва та обслуговування житлового будинку із земель житлової та громадської забудови на території м. Скадовськ в межах вулиць Маріїнська та Балтазарівська, у зв`язку із невідповідністю місця розташування даної земельної ділянки Генеральному плану міста Скадовська, затвердженого рішенням XLII сесії міської ради VI скликання від 26.06.2015 року за № 1047 та належністю даної земельної ділянки до прибудинкової території п`ятиповерхового житлового будинку на розі вул. Маріїнська та вул. Балтазарівська .

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Надаючи оцінку обґрунтованості вимог позивача про протиправність відмови відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства: відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (ч. 1 ст. 81 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, із аналізу наведених вище положень ЗК України слідує, що надання громадянам земельних ділянок у власність для обслуговування житлових будинків та споруд в межах норм, визначених цим Кодексом, належить до повноважень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Так, ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для будівництва та обслуговування жилого будинку, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Таким чином, ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови громадянину у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, вказана норма зобов`язує орган місцевого самоврядування або надати дозвіл, або мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно із ст. 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

У свою чергу статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, зокрема, вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Таким чином, питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вирішується органом місцевого самоврядування виключно на пленарних засіданнях сільської чи міської ради із прийняттям відповідного рішення з даного питання.

Аналізуючи вказане, суд приходить до висновку, що ст. 118 Земельного кодексу України встановленно вичерпний перелік підстав, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В той же час, суд зазначає, що посилання відповідача, що земельна ділянка належить до прибудинкової території п`ятиповерхового житлового будинку на розмір вулиць Маріїнська та Балтазарівська спростовується матеріалами справи, так як відповідачем надано лише Рішення Скадовської міської ради Херсонської області від 23.02.2017 року № 403 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку у АДРЕСА_2 орієнтовною площею 4242,0 кв.м. згідно фактичного користування за рахунок земель житлової та громадської забудови м.Скадовська ОСББ Квіткове .

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування, а тому надання тотожних дозволів щодо розробки проекту землеустрою на одну й ту саму земельну ділянку не порушує права іншої особи. Тому особи мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку.

Так, органи місцевого самоврядування не вправі приймати рішення про встановлення черговості громадян, які бажають отримати земельну ділянку. Тому рішення суб`єкта владних повноважень про відмову у наданні особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки не ґрунтується на вимогах закону, дана позиція також узгоджується з висновками викладеними в постановах Верховного Суду від 21.08.2018 р. у справі № 820/2303/17, від 05.03.2019 р. у справі № 808/2200/18.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,080141 га, розташованої на території м. Скадовськ для будівництва та обслуговування житлового будинку, суд зазначає наступне: відповідно до п. 4 ч. 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені статтею 245 КАС України, відповідно до пункту 4 частини 2 якої у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Беручи до уваги ту обставину, що відповідач у спосіб, передбачений законодавством, не розглянув клопотання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 від 06.05.2019 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку з урахуванням висновків суду.

З огляду на зазначене, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

При цьому суд звертає увагу, що у разі неприйняття такого рішення у належній формі упродовж встановленого законом строку, тобто у разі протиправної бездіяльності відповідача, особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Отже, ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно. Таким чином, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність.

Зазначений правовий висновок Верховний Суд висловив у постановах від 31.01.2018 у справі № 814/741/16, від 14.03.2018 у справі № 804/3703/16 та від 11.04.2018 у справі №806/2208/17.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити про наступне: частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги предмет спору та обставини даної справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не надав достатньо належних та допустимих доказів щодо підтвердження правомірності своїх дій.

У зв`язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 6000 рн. витрат на правову допомогу, з огляду на вищевикладене, суд, враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт, відповідно до акту прийому-передачі робіт від 02.07.2019 року № 02-07/19, приходить до висновку, що розрахунок суми судових витрат значно збільшений, а саме щодо підготовки та подання до Херсонського окружного адміністративного суду області адміністративного позову у розмірі 5000 грн. та підлягає зменшенню до 1000 грн., що стосується витрат на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді у розмірі 1000 грн, такі задоволенню не підлягають, з урахуванням того, що розгляд справи відбувався в порядку спрощеного письмового провадження, в іншій частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу підлягають задоволенню у розмірі 500 грн.

Судові витрати розподілені відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) до Скадовської міської ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 26285017, 75700, Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Гагаріна, 63), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Квіткове про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Скадовської міської ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 26285017, 75700, Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ, вул. Гагаріна, 63) від 15.11.2019 року № 1100 про відмову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 801,41 кв.м (0,080141га) для будівництва та обслуговування житлового будинку із земель житлової та громадської забудови на території м. Скадовськ в межах вулиць Маріїнська та Балтазарівська.

Зобов`язати Скадовську міську раду Херсонської області (код ЄДРПОУ 26285017, 75700, Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ, вул. Гагаріна, 63) на найближчій сесії повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) від 06.05.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 801,41 кв.м (0,080141га) для будівництва та обслуговування житлового будинку із земель житлової та громадської забудови на території м. Скадовськ в межах вулиць Маріїнська та Балтазарівська з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Скадовської міської ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 26285017, 75700, Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Гагаріна, 63) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн.) 40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн. (одна тисяча п`ятсот грн.) шляхом безспірного списання.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Д.К. Василяка

кат. 109020100