Рішення

від 14.02.2020 по справі 540/2675/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2675/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до Тавричанського комунального закладу дошкільної освіти Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності,

встановив:

I. Зміст позовних вимог

11 грудня 2019 року Головне управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі - позивач, ГУ ДСНС у Херсонській області) звернулося до суду з позовом про застосування до Тавричанського комунального закладу дошкільної освіти Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області ( надалі - відповідач, Тавричанський КЗ дошкільної освіти) (код ЄДРПОУ: 42315638) заходу реагування у вигляді зупинення подальшої експлуатації будівель та приміщень Тавричанського КЗ дошкільної освіти до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони, окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, до повного усунення порушень.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що за наслідками проведеної планової перевірки відповідача, результати якої оформлено актом № 244 від 29 листопада 2019 року, виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту. З огляду на те, що серед виявлених порушень є такі, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач вважає, що існує необхідність для застосування заходів реагування у вигляді зупинення подальшої експлуатації будівель та приміщень Тавричанського КЗ дошкільної освіти до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту.

21.01.2020 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи, що застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації будівель та приміщень Тавричанського КЗ дошкільної освіти не відповідає принципам співмірності та пропорційності між інтересами відповідача та публічними інтересами, оскільки повна заборона експлуатації будівель та приміщень закладу освіти обмежить право вихованців вказаного садка на освіту. При цьому, відповідач вказує, що виявлені позивачем порушення встановлених законодавством вимог протипожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі. Відповідач також вказує, що позивачем, як органом державного нагляду не наведено обґрунтованих підстав та доказів того, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей і як наслідок необхідність застосування вказаного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 16.12.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. (ст. 258 КАС України)

Згідно з частиною 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Враховуючи, що сторонами не надано клопотань про розгляд справи з викликом сторін, та з огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує наступне.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

У період з 25 по 29 листопада 2019 року, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, наказу ГУ ДСНС України у Херсонській області № 239 від 18 жовтня 2019 року, на підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду(контролю) № 273 від 13 листопада 2019 року, головним фахівцем відділу ЦЗ Каховського міськрайонного управління ГУ ДСНС України у Херсонській області проведено планову перевірку Тавричанського комунального закладу дошкільної освіти Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області за адресою: 74862, Херсонська обл., Каховський р-н, с. Тавричанка, вул. Новоселів, 14 на предмет дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складено акт № 244 від 29.11.2019 року, яким зафіксовано 18 порушень Тавричанським КЗ дошкільної освіти вимог Кодексу цивільного захисту (далі - КЦЗ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30 грудня 2014 року (далі - ППБУ), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 р. № 879, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей, а саме:

1) завідуюча не пройшла навчання і перевірки знань з питань пожежної безпеки, чим порушено ст. 20, 55 КЦЗ України, пункт 20 розділу II ППБУ;

2) знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу (двері) у протипожежній перешкоді до електрощитової, чим порушено ст. 20, 55 КЦЗ України, пункт 2.3 розділу III ППБУ;

3) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати), чим порушено ст. 20, 55 КЦЗ України, пункт 2.5 розділу III ППБУ;

4) опорядження (облицювання) стін використовуються 3 вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, ДО, Т2, чим порушено ст. 20, 55 КЦЗ України, пункт 22 розділу II; пункт 2.17 розділу III ППБУ;

5) для приміщення котельні не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони згідно з "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" (далі - НПАОП 40.1-1.32- 01), які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні, чим порушено ст. 20, 55 КЦЗ України, пункт 2.9 розділу III ППБУ;

6) покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах не помірно небезпечне ЩОДО токсичності продуктів горіння, не має помірну димоутворювальну здатність та не відповідає групам поширення полум`я РП1, РП2, чим порушено ст. 20, 55 КЦЗ України, пункт 2.23 розділу III; пункт 2.28 розділу III ППБУ;

7) двері на шляху евакуації з приміщення на другому поверсі на зовнішні сходи відчитаються не в напрямку виходу з приміщення, чим порушено ст. 20, 55 КЦЗ України, пункт 2.27 розділу III ППБУ;

8) не забезпечено сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням, чим порушено ст. 20, 55 КЦЗ України, пункт 2.31 розділу III ППБУ;

9) улаштовано на шляхах евакуації пороги, виступи, які перешкоджають вільній евакуації людей), чим порушено пункт ст. 20, 55 КЦЗ України, пункт 2.37 розділу III ППБУ;

10) з`єднання жил проводів і кабелів здійснене не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, чим порушено ст. 20, 55 КЦЗ України, пункт 1.6 розділу IV ППБУ;

11) відсутній захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд", чим порушено ст. 20, 55 КЦЗ України, пункт 1.21 розділу IV ППБУ;

12) світильники використовуються зі знятими ковпаками (розсіювачами), чим порушено ст. 20, 55 КЦЗ України, пункт 1.18 розділу IV ППБУ;

13) котельня не оснащена сигналізаторами контролю мікроконцентрацій чадного газу та контролю довибухових концентрацій газ ' згідно з вимогами ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання", чим порушено ст. 20, 55 КЦЗ України, пункт 4.1 розділу IV ППБУ, пункт 5.3 розділу V "Правил безпеки систем газопостачання України", затвердженим наказом Мінпаливенерго України від 15 травня 2015 року № 285;

14) приміщення та споруди об`єкту не обладнані системою протипожежного захисту (протипожежна сигналізація) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", чим порушено ст. 20, 55 КЦЗ України, пункт 1.2 розділу V ППБУ, додаток А ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту;

15) килими, паласи, килимові доріжки не прикріплені до підлоги, чим порушено ст. 20, 55 КЦЗ України, пункт 1.2 розділу VI ППБУ;

16) заклад не забезпечений зовнішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм (ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування", чим порушено ст. 20, 55 КЦЗ України, пункт 1 розділу VI "Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України", затверджено Наказ Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 № 974;

17) техногенну безпеку на об`єкті не забезпечено, чим порушено пункт 2 розділу III Правил техногенної безпеки;

18) не забезпечено відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту, чим порушено пункт 2 статті 20 КЦЗ України.

Вважаючи, що зазначені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, створюють реальну загрозу життю та здоров`я людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Частиною 4 статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регулюються відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту. Також цей Кодекс визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей ( пункт 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України).

З огляду на вказані приписи Кодексу цивільного захисту України, позивач є спеціально уповноваженим органом, який наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі правом звернення до адміністративного суду щодо застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування, а тому є належним позивачем у розумінні ч. 4 ст. 5 КАС України.

Пункти 29, 33 та 43 частини першої статті 2 цього Кодексу визначають терміни, які вживаються в такому значенні, зокрема,

- об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру;

- пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю;

техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Пунктами 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України визначено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Пункт 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України передбачає завдання і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, до яких належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Згідно із ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пунктом 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 № 252/26697 визначено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ( надалі - Закон № 877-V).

Відповідно до статі 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 2 статті 12 Закону № 877-V у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

VI. Оцінка суду

З огляду на зміст викладених правових норм, застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Положеннями ч.4 ст.5 Закону № 877-V визначено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв`язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомленням від 23.10.2019 р. № 77/37/2319, надісланим на електронну адресу Тавричанського КЗДО tavruchanka.dnz@ukr.net, останнього повідомлено про проведення планової перевірки додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Тавричанського КЗДО за адресою: Херсонська область, Каховський район, с. Тавричанка, вул. Новоселів, 14.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Як вбачається з матеріалів справи, копія посвідчення на проведення заходу державного нагляду від 13.11.2019 р. № 273 отримана завідуючим Тавричанського КЗ дошкільної освіти ДО Медекшею І.В. 25.11.2019 року, про що свідчить її підпис на вказаному посвідченні.

Згідно ч.6 ст.7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Як вбачається зі змісту акта від 29.11.2019 р. № 244, на останньому аркуші наявна відмітка про відмову суб`єкта господарювання від підписання акта, яка полягає у тому, що на час вручення акта, складеного за результатами заходу державного нагляду (контролю), керівник суб`єкта господарювання або уповноважена ним особа не з`явилися.

Копія акту від 29.11.2019 р. № 244 була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, що підтверджується копією фіскального чеку №ПН 215600426655 від 29.11.2019 р.

Дослідивши акт перевірки від 29.11.2019 р. № 244 суд приходить до висновку, що останній відповідає вимогам Закону № 877 та в ньому зафіксовано детальний опис порушень з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Отже, судом не встановлено з боку позивача порушень вимог вищевказаних приписів під час призначення та проведення планової перевірки Тавричанського КЗ дошкільної освіти.

Щодо порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які виявлені позивачем за результатами проведення вказаної перевірки Тавричанського КЗ дошкільної освіти, то суд враховує наступне.

Як вбачається зі змісту вищевказаних приписів Кодексу цивільного захисту захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Отже, доцільність обрання такого заходу реагування має місце лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому, суд має враховувати принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Як зазначалось вище, за результатами проведеної перевірки Тавричанського КЗ дошкільної освіти контролюючим органом встановлено 16-ть порушень Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, Кодексу цивільного захисту України та інших нормативно-правових актів, які мають ризик настання негативних наслідків "пожежа", та двох порушень Правил техногенної безпеки та Кодексу цивільного захисту, які мають ризик настання негативних наслідків "надзвичайна ситуація, аварія".

При цьому, за змістом відзиву на позов, відповідач не заперечує проти зафіксованих в акті перевірки № 244 від 29.11.2019 року вказаних порушень відповідачем вимог Кодексу цивільного захисту (далі - КЦЗ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30 грудня 2014 року (далі - ППБУ), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 р. № 879, підтверджуючи тим самим їх наявність на момент розгляду справи.

Отже, недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, відповідачем взагалі не надано будь-яких доказів про те, що ним вживаються заходи, спрямовані на усунення вищезазначених порушень, що, на думку суду, свідчить про відсутність у відповідача добросовісність намірів щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

Отже, суд вважає, що у сукупності вказані порушення відповідача у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту повинні кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю учнів, викладачів, персоналу навчального закладу, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню в приміщеннях вказаного закладу та невідворотних негативних наслідків.

Щодо доводу відповідача про те, що виявлені позивачем порушення встановлених законодавством вимог протипожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі, то суд критично відноситься до вказаної позиція відповідача та зазначає про таке.

Відповідно до пунктів 33 та 26 ч. 2 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення та розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям та довкіллю, а небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища ( пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних та біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією ( впливом ) перевищення нормативних показників та створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Із змісту визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та ( або ) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належить: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Таким чином, чинне законодавство пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами які можуть призвести до займання та розповсюдженню огню.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Крім того, відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом у Постанові від 07 жовтня 2019 року (справа № 810/3472/17).

Щодо доводу відповідача про порушення принципу співрозмірності та пропорційності між публічними інтересами та інтересами дошкільного навчального закладу, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Крім того, ст. 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено категорію порушень, тому поняття "Створюють загрозу життю та здоров`ю людей" є оціночним, яке в межах наданих повноважень може визначити спеціально уповноважений орган, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Верховний Суд у постанові від 24.07.2018 р. у справі № 813/5461/15 дійшов висновку що "поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей є оціночним. Проте, встановлені порушення, безперечно в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосуються протипожежних норм.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Додатково суд вказує, що зі змісту приписів статті 70 Кодексу цивільного захисту України та ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V вбачається, що у разі застосування за рішенням адміністративного суду заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів відновлення роботи таких об`єктів здійснюється згідно вимог ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

При цьому, суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного чи часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямовано на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території розташування об`єкта.

Аналогічна позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 28.04.2019 р. по справі № 810/2400/18.

Отже, вказані обставини свідчать про наявність підстав для вжиття заходів реагування, шляхом зупинення подальшої експлуатації будівель та приміщень Тавричанського комунального закладу дошкільної освіти Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що невжиття відповідачем будь-яких заходів по усуненню виявлених під час перевірки порушень є ймовірністю ризику виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає

- на забезпечення безпеки роботи учбового закладу, безпеки дітей, вчителів, співробітників та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації тощо.

Таким чином, неможливість ефективної ліквідації відповідачем техногенної ситуації та вжиття заходів по рятуванню людей внаслідок існування порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту є підставою для вжиття заходу реагування у вигляді зупинення подальшої експлуатації будівель та приміщень Тавричанського КЗ дошкільного закладу до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту пожежної та техногенної безпеки, а позов таким, що підлягає задоволенню.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (місце знаходження 73000, м. Херсон, вул. Молодіжна, буд. 6, код ЄДРПОУ 38594707) до Тавричанського комуналього закладу дошкільної освіти Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області (місце знаходження 74862, Херсонська область, Каховський район, с. Тавричанка, вул. Новоселів, 14, код ЄДРПОУ 42315638) про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Застосувати до Тавричанського комунального закладу дошкільної освіти Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області" (код ЄДРПОУ: 42315638) захід реагування у вигляді зупинення подальшої експлуатації будівель та приміщень Тавричанського комунального закладу дошкільної освіти Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області за адресою: 74862, Херсонська обл., Каховський р - н, с. Тавричанка, вул. Новоселів, 14 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони Тавричанському комунальному закладу дошкільної освіти Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області (місце розташування: 74862, Херсонська обл., Каховський р - н, с. Тавричанка, вул. Новоселів, 14) використовувати будівлі та приміщення Тавричанського комунального закладу дошкільної освіти Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області (місце розташування: 74862, Херсонська обл., Каховський р - н, с. Тавричанка, вул. Новоселів, 14), окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, до повного усунення порушень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 108010200