Рішення

від 17.02.2020 по справі 580/4254/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року справа № 580/4254/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі:

головуючого судді - Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Салабай М.В.,

представника позивача - Герасевич О.А. (згідно з довіреністю),

представника відповідача - Поділи В.М. (згідно з довіреністю),

розглянувши правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до ПРАТ "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

28.12.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - позивач) про стягнення з ПРАТ "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул.В.Гордієнка, буд. 108; код ЄДРПОУ 03115436) (далі - відповідач) на користь позивача боргу з покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за жовтень 2018 року - грудень 2019 року на загальну суму 30783,74 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що у відповідача виникла вищевказана узгоджена заборгованість, яка в порушення вимог Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у добровільному порядку не погашена. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 02.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також установлено відповідачу строк, тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Згідно з даними розписки та рекомендованого повідомлення вказану ухвалу позивач отримав 03.01.2020, а відповідач - 10.01.2020.

17.01.2020 відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив у його задоволенні відмовити. Вказує, що позивач не навів у позовній заяві норм закону, які дають йому право на пред`явлення позовів про стягнення вищевказаних коштів. Відповідач не гарантував позивачу відшкодування цих коштів. Зазначає, що позивач не довів належними та допустимими доказами понесення ним витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Посилається на пропуск позивачем строку звернення в суд з цим позовом.

Ухвалою від 20.01.2020 суд за клопотанням відповідача призначив судове засідання для розгляду справи у спрощеному провадженні.

07.02.2020 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що обов`язок відповідача відшкодувати витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам передбачена чинним законодавством. Відповідач не оскаржив надіслані йому розрахунки щодо необхідності сплати вищевказаних коштів, а, отже, їх фактично узгодив. Твердження відповідача щодо пропуску строку звернення в суд з цим позовом вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до вимог ч.15 ст.106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" строк для стягнення недоїмки не застосовується.

Заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Долученими до матеріалів справи засвідченими копіями повідомлень поштового зв`язку підтверджується отримання відповідачем за його зареєстрованою адресою розрахунків фактичних витрат з жовтня, грудня 2018 року, січня, травня, липня, серпня, вересня, жовтня, листопада, грудня 2019 року на виплату та доставку пільгових пенсій його колишнім працівникам, призначених згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.01.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), за списком №2.

Суд врахував, що відповідно до п.б ч.1 ст.13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з вимогами п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугою років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Абзацами 3, 4 п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV встановлено, що покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Згідно з п.6.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року (далі - Інструкція №21-1), для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року №148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Проаналізувавши зазначене, суд дійшов висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі п.б ч.1 ст.13 Закону №1788-XII, особам, які були зайняті на роботах за списком №2, повинні відшкодовуватись підприємствами та організаціями, на яких такі особи працювали.

Отже, відповідач, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку їм пільгових пенсій.

Тому доводи відповідача про відсутність такого обов`язку не є обґрунтованими.

Статтею 64 Закону №1058-IV передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду здійснювати стягнення з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Підпунктом 9 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, передбачено, що управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Отже, позивач наділений правом на звернення до суду щодо стягнення заборгованості.

Порядок відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пільгових пенсій передбачений Інструкцією №21-1.

Згідно з п.6.4 зазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

На виконання зазначеної норми Інструкції №21-1 вищевказані повідомлення-розрахунки щодо пільгових пенсійних виплат за жовтень 2018 року - грудень 2019 року були направлені відповідачу, ним отримані, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень поштового відділення у матеріалах справи (а.с.14, 16, 18, 20, 23, 25, 27, 29, 31, 33). Доказів оскарження цих розрахунків щодо здійснених позивачем витрат суду не надано.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 20.12.2019 у справі №812/1922/17, що обов`язковий для врахування судами нижчих інстанцій, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до Пенсійного органу заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив їх .

Пунктом 6.7. Інструкції №21-1 визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

З даних особового рахунку відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 суд з`ясував, що позивач частково сплачував зобов`язання з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій своїм колишнім працівникам. Недоїмка, яку позивач у цій справі просить стягнути, пов`язана з незгодою відповідача із розміром призначеної після перерахунку пенсії ОСОБА_1 . З цього приводу суд врахував відсутність належних і допустимих доказів, що дії та рішення позивача про призначення пенсії вказаній особі та її розміру після перерахунку були протиправними. Крім того, відсутні належні та допустимі докази, що протиправності включення позивачем у згадані вище розрахунки сум коштів для доставки пільгової пенсії вказаній особі визначеного розміру. Доводи відповідача з цього приводу не підтверджені належними доказами та виходять за межі заявленого спору, з огляду на що не враховані.

Оскільки докази повної сплати відповідачем отриманих розрахунків відсутні, зважаючи на викладене, посилання позивача про наявність заборгованості з відшкодування вказаних пенсій за жовтень 2018 року - грудень 2019 року на загальну суму 30783,74 грн., відображеної в картці особового рахунку відповідача за період 01.10.2018-26.12.2019, є обгрунтованими.

Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення в суд з цим позовом спростовуються вимогами ч.15 ст.106 Закону №1058-IV, яка передбачає, що строк давності щодо стягнення недоїмки , пені та штрафів не застосовується.

Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки доказів понесення позивачем вказаних витрат суду не надано, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст.2, 6-14, 132-143, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. В.Гордієнка, буд. 108; код ЄДРПОУ 03115436) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за жовтень 2018 року - грудень 2019 року на загальну суму 30783,74 грн. (тридцять тисяч сімсот вісімдесят три гривні сімдесят чотири копійки).

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене у повному обсязі та підписане 17.02.2020.