Постанова

від 17.02.2020 по справі 440/3206/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 р. Справа № 440/3206/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старосуда М.І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко по справі № 440/3206/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2019 ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач), в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо не зарахування до страхового стажу період роботи в ТОВ "Велес 2005" з 01.11.2005 по 31.12.2009 та зобов`язати зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.11.2005 по 31.12.2009 в ТОВ "Велес 2005" з одночасним проведенням перерахунку пенсії починаючи з 01.07.2019.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в ТОВ "Велес 2005" з 01 листопада 2005 року по 31 грудня 2009 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 в ТОВ "Велес 2005" з 01 листопада 2005 року по 31 грудня 2009 року та здійснити перерахунок пенсії.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що записами у трудовій книжці ОСОБА_1 , копію якої залучено до матеріалів справи (а.с.13), підтверджено, що позивач з 01.11.2005 прийнятий на роботу сторожем до ТОВ "Велес 2005", яку виконував до 17.01.2011 і був звільнений за власним бажанням.

Факт працевлаштування та дати роботи ОСОБА_1 на цьому підприємстві відповідачем під сумнів не ставляться.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.08.2019 №24713212 підтверджено припинення юридичної особи - ТОВ "Велес 2005" (код ЄДРПОУ 33709275) 08.04.2016 на підставі судового рішення від 31.03.2016 №917/1864/13, у зв`язку з визнанням її банкрутом (а.с.17).

Довідкою комунальної установи "Об`єднаний трудовий архів селищної та сільських рад Диканського району" від 13.08.2019 №01-09/151 (а.с.21 зворотній бік) підтверджено факт отримання позивачем заробітної плати у період роботи в ТОВ "Велес 2005".

Згідно рішення про призначення пенсії №164050000488 ОСОБА_1 з 07.11.2018 призначено пенсію за віком (а.с.27).

З позовної заяви слідує та не заперечується відповідачем, що в серпні 2019 року позивач звернувся до пенсійного органу із питанням збільшення пенсійної виплати. В усній формі отримав відповідь про відсутність необхідного стажу в розмірі 35 років. А також, що ТОВ "Велес 2005" не сплачено страхові внески за період роботи позивача на ньому з 01.11.2005 по 31.12.2009. Страхові внески за період роботи з 01.01.2010 по 31.12.2010 та 17 днів січня 2011 сплачені.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 01.11.2005 по 31.12.2009 не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З матеріалів справи встановлено, що позивачу з 07.11.2018 призначено пенсію за віком, що підтверджується рішенням про призначення пенсії №164050000488.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частинами першою та другою статті 20 Закону №1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини шостої цієї статті страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч. 10 ст. 6 вказаного Закону, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Положеннями частини дванадцятої статті 20 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи у ТОВ "Велес 2005" з 01.11.2005 по 31.12.2009 та проведення перерахунку пенсії.

Відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №482/434/17, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Аналізуючи вищенаведене та норми Закону №1058-IV, обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.

Колегія суддів зазначає, що факт працевлаштування ОСОБА_1 до ТОВ "Велес 2005" у спірному періоді (01.11.2005 по 31.12.2009) та нарахування йому заробітної плати підтверджено залученими до матеріалів справи копією трудової книжки, відомостями з системи персоніфікованого обліку ПФУ та не заперечувався відповідачем.

Згідно наданої до суду копії довідки ОК-5 сплата страхових внесків ТОВ "Велес 2005" за період з 01.11.2005 по 31.12.2009 не здійснена (а.с.18-19).

Однак, з матеріалів справи встановлено, що згідно картки особового рахунку страхувальника підприємством ТОВ "Велес 2005" за період з 01.11.2005 по 31.12.2009 внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування було сплачено (а.с.77).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 01.11.2005 по 31.12.2009 не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії та не має наслідком позбавлення позивача права на зарахування періодів її роботи до страхового стажу для перерахунку пенсії.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, відмовляючи позивачеві діяло не на підставі та не в межах повноважень, передбачених законодавством.

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 по справі № 440/3206/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) О.М. Мінаєва М.І. Старосуд