Постанова

від 28.01.2020 по справі 160/4428/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4428/19 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Э.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Суха Балка на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2019р. у справі №160/4428/19 за позовом:Приватного акціонерного товариства Суха Балка до: про:Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

15.05.2019р. Приватне акціонерне товариство Суха Балка (далі - ПрАТ Суха Балка ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення /а.с. 4-21 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2019р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/4428/19 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 2 том 1/

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що Офісом ВПП ДФС було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (далі -ПДВ) за січень 2019 р. ПрАТ Суха Балка , за результатами якої складено акт №136/28-10-46-15/00191329 від 20.03.2019 р.. Підставою для проведення цієї перевірки стало подання 20.02.2019р. позивачем податкової декларації з ПДВ за січень 2019 р. у якій здійснено коригування показників податкової звітності з ПДВ яке мало місце внаслідок повернення на поточний рахунок позивача сум ПДВ за певними митними деклараціями на підставі судових рішень, які набрали законної сили, що і стало підставою перерахунку податкового кредиту та податкових зобов`язань з ПДВ, і оскільки програмне забезпечення ДФС не дозволяє скласти розрахунки коригувань до податкових накладних, з дати складання яких минуло понад 1095 днів, податкові зобов`язання позивача з ПДВ було зменшено на підставі бухгалтерської довідки №27 від 31.01.2019р. на загальну суму 1074698,67 грн., але податковий орган, незважаючи на вищенаведені обставини, у акті перевірки зробив висновок про порушення позивачем п.102.1 ст.102, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.192.1 ст.192, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України , п.п.8 п.3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 р. (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.03.2018 р. №381), що призвело до заниження податкових зобов`язання з ПДВ за січень 2019 р. на 1074699 грн., та на підставі цього акту відповідачем 24.04.2019 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004084615 яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 1074699грн. та нараховано штрафні (фінансові санкції) у розмірі 268674,75 грн. Позивача вважає висновки акту перевірки та прийняте на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення необґрунтованими та безпідставними, оскільки коригування показників податкової звітності було ним здійснено на підставі отриманих від Дніпропетровської митниці ДФС листків коригування, які були складені митним органом на виконання судових рішень, митні операція, яких стосувались судові рішення та їх подальше виконання, мали місце у 2011-2012рр та були здійснені ТОВ ТД Євразресурс Україна правонаступником якого є позивач, тому з урахуванням дат здійснення цих господарських операцій та дати здійснення митним органом коригувань по ним на підставі судових рішень та отримання позивачем грошових коштів - грудень 2018р., виключала можливість складення та подання позивачем розрахунків коригувань до податкових накладних, оскільки з моменту їх складання минуло понад 1095 днів і програмне забезпечення ДФС не передбачає такої можливості, тому позивач здійснив коригування податкових зобов`язань з ПДВ по скоригованій митній вартості цих товарів на підставі аркушів коригувань, які отримані від митного органу, в декларації за січень 2019р. на підставі податкових накладних за 2012р-2013рр. які були включені ТОВ ТД Євразресурс Україна до податкового обліку та у той час норми чинного законодавства не вимагали реєструвати податкові накладні в ЄРПН тому і позивач, який є правонаступником ТОВ ТД Євразресурс Україна при отриманні від митного органу аркушів коригування не був зобов`язаний реєструвати розрахунки коригування до таких податкових накладних, тому такі розрахунки були складені на паперових носіях та відображені у бухгалтерській довідці №27 від 31.01.2019р., яка у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є первинним документом, що фіксує факт здійснення господарської операції, на підставі якої позивачем було здійснено подальше коригування. Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0004084615 від 24.04.2019р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2019р. у справі №160/4428/19 у задоволенні адміністративного позову ПрАТ Суха Балка до Офісу ВПП ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено / а.с. 112-122 том 2/.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 14.08.2019р. у цій справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 127-141 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду цієї справи не було з`ясовано усі обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, та було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції від 14.08.2019р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Адміністративна справа №160/4428/19 , разом з матеріалами вищезазначеної апеляційної скарги позивача, надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 30.09.2019р. / а.с. 126 том 2/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду 08.10.2019р. у справі №160/4428/19 (склад суду : головуючий суддя Коршун А.О. (доповідач), судді - Панченко О.М., Чередниченко В.Є.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ Суха Балка на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2019р. у справі №160/4428/19 / а.с. 148 том 2/ та справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні о 13 годин 30 хвилин 19.11.2019р./ а.с. 149 том 2/, про що судом було повідомлено учасників справи / а.с. 150-153 том 2/.

Відповідач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 154-155 том 2/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 14.08.2019р. у цій справі залишити без змін.

Відповідно до протоколу повторно автоматизованого розподілу у справі №160/4428/19 здійснено заміну складу суддів (через перебування суддів Панченко О.М. та Чередниченко В.Є. у відпустці) та визначено склад колегії суддів, що розглядає справу: головуючий суддя Коршун А.О. (доповідач) судді - Чепурнов Д.В., Сафронова С.В. / а.с. 162 том 2/.

У судовому засіданні 19.11.2019р. за клопотанням представників учасників справи у розгляді цієї справи було оголошено перерву до 13 годин 30 хвилин 17.12.2019р. / а.с. 166-168 том 2/, у судовому засіданні 17.12.2019р. у розгляді справи оголошено перерву до 14-00 годин 28.01.2020р. та представникам учасників справи надано час ознайомлення з додатково наданими документами / а.с. 194-196 том 2/.

23.01.2020р. до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення позивача у справі / а.с. 1-8 том 3/, а 28.01.2020р. судом апеляційної інстанції зареєстровані додаткові пояснення відповідача у справі /а.с.167-168 том 3/.

Заслухавши у судовому засіданні 28.01.2020р.:

- представника позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги з урахуванням додаткових письмових пояснень та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 14.08.2019р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем у цій справі позовні вимоги у повному обсязі;

- представника відповідача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та підтримав доводи викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу з урахуванням наданих відповідачем додаткових письмових пояснень, та просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 14.08.2019р. у цій справі залишити без змін;

перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПрАТ Суха Балка , позивач у справі, зареєстровано як юридична особа 13.01.1995п., ідентифікаційний код 00191329, місцезнаходження підприємства - м.Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5, основний вид економічної діяльності - добування залізних руд, /а.с. 32 том 2/, підприємство є повним правонаступником майна, прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євразресурс Україна (далі - ТОВ ТД Євразресурс Україна ) / а.с. 30-31 том 2/.

Під час розгляду цієї справи встановлено, що Офісом ВПП ДФС, відповідачем у справі, у період з 21.02.2019р. по 20.03.2019р. проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за січень 2019 р. ПрАТ Суха Балка , за результатами якої складено акт №136/28-10-46-15/00191329 від 20.03.2019 р. (далі - акт перевірки).

З наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 210-224 том 1/ що за результатами перевірки контролюючим (податковим) органом зроблено висновок про порушення позивачем п.102.1 ст.102, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.192.1 ст.192, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України , п.п.8 п.3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 р. (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.03.2018 р. №381), що призвело до заниження ним податкових зобов`язання з ПДВ за січень 2019 р. на 1074699 грн.

Та на підставі вищезазначеного акту перевірки, у зв`язку з виявленими порушеннями податкового законодавства, відповідачем 24.04.2019р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0004084615, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з ПДВ у загальному розмірі на 1343373,75 грн., у тому числі: основний платіж 1074699 грн., штрафні (фінансові) санкції - 268674,75 грн. / а.с. 242 том 1/.

Правомірність та обґрунтованість вищезазначеного рішення відповідача у справі є предметом спору у цій адміністративній справі.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для проведення відповідачем камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності позивача з ПДВ за січень 2019 р. стало подання 20.02.2019р. позивачем податкової декларації з ПДВ за січень 2019 р. у якій здійснено коригування показників податкової звітності з ПДВ яке мало місце внаслідок повернення на поточний рахунок позивача сум ПДВ за певними митними деклараціями на підставі судових рішень, які набрали законної сили, що і стало підставою перерахунку податкового кредиту та податкових зобов`язань з ПДВ, і оскільки програмне забезпечення ДФС не дозволяє скласти розрахунки коригувань до податкових накладних, з дати складання яких минуло понад 1095 днів, податкові зобов`язання позивача з ПДВ було зменшено на підставі бухгалтерської довідки №27 від 31.01.2019р. на загальну суму 1074698,67 грн., зазначені обставини не заперечувались представниками учасників справи під час її розгляду судом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у цій адміністративній справі, з приводу здійснення податковим органом, який у цих відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, збільшення розміру податкових зобов`язань з ПДВ суб`єкта господарювання, позивача у справі, врегульовано нормами Конституції України та Податкового кодексу України.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту). Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Судом під час розгляду цієї справи встановлено, що протягом вересня-жовтні 2011р., жовтня-грудня 2012р. позивач у справі звертався до Дніпропетровської митниці ДФС з метою митного оформлення товару шляхом подання вантажних митних декларацій (далі - ВМД) № 110010000/2011/00533 від 08.09.2011 р.; № 110010000/2011/005516 від 15.09.2011 р.; № 110010000/2011/005588 від 19.09.2011 р.; 110010000/2011/005658 від 21.09.2011 р.; № 110010000/2011/005722 від 25.09.2011 р.; №110010000/2011/005801 від 27.09.2011 р.; № 110010000/2011/005890 від 30.09.2011 р.; № 110010000/2011/005892 від 30.09.2011 р.; № 110010000/2011/005916 від 30.09.2011 р.; № 110010000/2011/005956 від 03.10.2011 р.; № 110010000/2011/005965 від 03.10.2011 р.; № 110010000/2011/005988 від 04.10.1011 р.; № 110010000/2011/006103 від 10.10.2011 р.; №110010000/2011/006149 від 11.10.2011 р., № 110010000/2012/009135 від 31.10.2012 р., № 110010000/2012/009156 від 01.11.2012 р. № 110010000/2012/009164 від 01.11.2012 р., № 110010000/2012/009187 від 02.11.2012 р., № 110010000/2012/009194 від 02.11.2012 р., № 110010000/2012/009227 від 04.11.2012 р., № 110010000/2012/009228 від 04.11.2012 р., № 110010000/2012/009237 від 05.11.2012 р., № 110010000/2012/009261 від 05.11.2012 р., № 110010000/2012/009260 від 05.11.2012 р., № 110010000/2012/009286 від 06.11.2012 р., № 110010000/2012/009313 від 07.11.2012 р., № 110010000/2012/009324 від 07.11.2012 р., № 110010000/2012/009386 від 09.11.2012 р., № 110010000/2012/009379 від 07.11.2012 р., № 110010000/2012/009419 від 11.11.2012 р., № 110010000/2012/009421 від 11.11.2012 р., № 110010000/2012/009422 від 11.11.2012 р., № 110010000/2012/009531 від 14.11.2012 р., № 110010000/2012/009595 від 16.11.2012 р., № 110010000/2012/009649 від 18.11.2012 р., № 110010000/2012/009671 від 19.11.2012 р., № 110010000/2012/009672 від 19.11.2012 р., № 110010000/2012/009673 від 19.11.2012 р., № 110010000/2012/009674 від 19.11.2012 р. № 110010000/2012/009989 від 28.11.2012 р., № 10010000/2012/010161 від 04.12.2012 р., № 110010000/2012/006305 від 30.07.2012 р.; № 110010000/2012/006336 від 30.07.2012 р.; № 110010000/2012/006310 від 30.07.2012 р.; № 110010000/2012/006408 від 01.08.2012 р.; № 110010000/2012/006439 від 02.08.2012 р.; № 110010000/2012/006440 від 02.08.2012 р.; № 110010000/2012/006478 від 03.08.2012 р., № 110050004/2012/103301 від 11.09.2012 р. та № 110050004/2012/103945 від 04.10.2012 р.., але митним органом були прийняті по кожній з вищенаведених ВМД рішення про визначення митної вартості товарів, та позивач (декларант) з метою продовження господарської діяльності був змушений сплатити визначену митним органом митну вартість товарів (до якої серед іншого входить ПДВ) , але ним були оскаржені в порядку адміністративного судочинства усі рішення Дніпропетровської митниці ДФС щодо визнання митної вартості задекларованого за вищенаведеними ВМД товару, та відповідними рішеннями суду, які набрали законної сили, а саме постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013р. у справі №2а/0470/12464/11, постановою Вищого адміністративного суду від 06.11.2014р. у справі №2а/0470/14279/12, постановою Вищого адміністративного суду від 23.12.2014р. у справі №2а/0470/10979/12, постановою Вищого адміністративного суду України від 19.01.2016р. у справі №2а/0470/12823/12 , усі рішення митного органу щодо визначення митної вартості задекларованих за вищенаведеними ВМД були скасовані, зазначені обставини підтверджуються належними письмовими доказами, які були надані позивачем суду під час розгляду справи, ним досліджені та долучені до матеріалів справи / а.с. 123-132 том 1/, та не заперечувались представниками учасників справи під

Оскільки вищенаведені судові рішення набрали законної сили та підлягали виконанню, органами митниці були підготовлені висновки до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення надмірно сплаченої суми ПДВ в загальному розмірі 1732566,32 грн. за відповідними митними деклараціями, а саме: № 110010000/2011/00533 від 08.09.2011 р.; № 110010000/2011/005516 від 15.09.2011 р.; № 110010000/2011/005588 від 19.09.2011 р.; 110010000/2011/005658 від 21.09.2011 р.; № 110010000/2011/005722 від 25.09.2011 р.; №110010000/2011/005801 від 27.09.2011 р.; № 110010000/2011/005890 від 30.09.2011 р.; № 110010000/2011/005892 від 30.09.2011 р.; № 110010000/2011/005916 від 30.09.2011 р.; № 110010000/2011/005956 від 03.10.2011 р.; № 110010000/2011/005965 від 03.10.2011 р.; № 110010000/2011/005988 від 04.10.1011 р.; № 110010000/2011/006103 від 10.10.2011 р.; №110010000/2011/006149 від 11.10.2011 р., № 110010000/2012/009135 від 31.10.2012 р., № 110010000/2012/009156 від 01.11.2012 р. № 110010000/2012/009164 від 01.11.2012 р., № 110010000/2012/009187 від 02.11.2012 р., № 110010000/2012/009194 від 02.11.2012 р., № 110010000/2012/009227 від 04.11.2012 р., № 110010000/2012/009228 від 04.11.2012 р., № 110010000/2012/009237 від 05.11.2012 р., № 110010000/2012/009261 від 05.11.2012 р., № 110010000/2012/009260 від 05.11.2012 р., № 110010000/2012/009286 від 06.11.2012 р., № 110010000/2012/009313 від 07.11.2012 р., № 110010000/2012/009324 від 07.11.2012 р., № 110010000/2012/009386 від 09.11.2012 р., № 110010000/2012/009379 від 07.11.2012 р., № 110010000/2012/009419 від 11.11.2012 р., № 110010000/2012/009421 від 11.11.2012 р., № 110010000/2012/009422 від 11.11.2012 р., № 110010000/2012/009531 від 14.11.2012 р., № 110010000/2012/009595 від 16.11.2012 р., № 110010000/2012/009649 від 18.11.2012 р., № 110010000/2012/009671 від 19.11.2012 р., № 110010000/2012/009672 від 19.11.2012 р., № 110010000/2012/009673 від 19.11.2012 р., № 110010000/2012/009674 від 19.11.2012 р. № 110010000/2012/009989 від 28.11.2012 р., № 10010000/2012/010161 від 04.12.2012 р., № 110010000/2012/006305 від 30.07.2012 р.; № 110010000/2012/006336 від 30.07.2012 р.; № 110010000/2012/006310 від 30.07.2012 р.; № 110010000/2012/006408 від 01.08.2012 р.; № 110010000/2012/006439 від 02.08.2012 р.; № 110010000/2012/006440 від 02.08.2012 р.; № 110010000/2012/006478 від 03.08.2012 р., № 110050004/2012/103301 від 11.09.2012 р. та № 110050004/2012/103945 від 04.10.2012 р., та 12.12.2018 р. на поточний рахунок позивача - ПрАТ Суха Балка , зараховано кошти в сумі 531343,01 грн. за платіжним дорученням № 343 та 27.12.2018 р. на поточний рахунок позивача зараховано кошти в сумі 1201223,31 грн. за платіжним дорученням № 352.

У подальшому, після отримання позивачем у справі коштів надмірно сплаченої суми ПДВ в загальному розмірі 1732566,32 грн., посадовими особами Дніпропетровської митниці ДФС надано ПрАТ Суха балка аркуші коригування до митних декларацій для відображення нових відомостей про товари, що стали відомі після закінчення їх митного оформлення /а.с. 133-188,196-200 том 1/, які у даному випадку є підставою для здійснення платником податків - позивачем у справі, перерахунку податкового кредиту та податкових зобов`язань з ПДВ.

Також під час розгляду справи встановлено, що позивачем у справі, у зв`язку зі спливом строку в понад 1095 днів, та як наслідок неможливістю складення розрахунку коригування до податкових накладних, які виписані під час постачання на митній території України раніше імпортованої продукції та два примірники яких знаходяться у позивача та були відображені ним у складі додаткових зобов`язань з ПДВ у відповідні звітні періоди, а суми ПДВ за цими податковими накладними відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, податкові зобов`язання з ПДВ було зменшено на підставі бухгалтерської довідки №27 від 31.01.2019 р. на загальну суму 1074698,67 грн. / а.с. 203-204 том 1/.

Аналіз вищенаведених фактичних обставин справи дає можливість зробити висновок про те, що в результаті зміни митної вартості імпортованих товарів після завершення процедури митного оформлення на підставі відповідних рішень суду та внесених змін до митних декларацій шляхом оформлення аркушів коригування змінено на суму перевищення митної вартості податкові зобов`язання та податковий кредит з ПДВ, нарахованого в вересні-жовтні 2011р., липні-грудні 2012р. по ТОВ ТД Євразресурс Україна , правонаступником якого є позивач у справі, і оскільки сплачена сума перевищення митної вартості 120122331 грн., була відображена в вересні-жовтні 2011р., липні-грудні 2012р. у складі податкового кредиту у декларації з ПДВ за вересень 2011р. ( 267474,75 грн.), за жовтень 2011р. (85614,85 грн.) , липень 2012р. (479418,87 грн.), за серпень 2012р. (150347,69), за листопад 2012р. (217262,93 грн.), за грудень 2012р. (1114,23 грн.) і на цю суму (яка є сумою перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання) у жовтні 2012р. та січні 2013р. складено зведені податкові накладні, у січні 2019р., позивачем у справі після отримання аркушів коригування по факту повернення йому суми 120122331 грн., було здійснено коригування податкового кредиту - зменшення на 1074698,67грн. на підставі бухгалтерської довідки №27 від 31.01.2019р., при цьому податкові накладні, до яких проводиться коригування в ЄРПН не зареєстровані, розрахунки коригувань до них виписувались.

Норми Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент здійснення позивачем у справ спірних коригувань податкових зобов`язань, не передбачають можливості здійснення коригування податкових зобов`язань на підставі бухгалтерської довідки.

Відповідно до пп. 3 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Згідно до п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

При цьому необхідно враховувати, що п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, за приписами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз. 4 п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Приймаючи до уваги наведені вище норми податкового законодавства, позивачем у справі здійснено донарахування податкових зобов`язань з ПДВ по скоригованій митній вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, а саме - внаслідок прийняття відповідним митним органом рішень про коригування митної вартості, позивач у справі - платник податків вимушений був подати митні декларації із зазначенням у них завищеної митної вартості товару, що призвело до необгрунтованого збільшення розміру податкових зобов`язань з податку на додану вартість (в даному випадку на суму - 120122331 грн.), і ця сума позивачем була сплачена до бюджету, тому відповідно до норм п. 190.1. ст. 190 Податкового кодексу України сума - 120122331 грн. є податковим зобов`язання з ПДВ при продажі цього товару.

Пунктами 33-38 Положення про митні декларації, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 21 травня 2012 р., визначено порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання, та передбачено, що внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.

Оформлений митним органом аркуш коригування є невід`ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі, зокрема, отримання митним органом інформації про перерахування декларантом до державного бюджету митних платежів у вигляді доплати або підтвердження Казначейством факту повернення з державного бюджету коштів після закінчення митного оформлення.

Аналіз наведених норм дає можливість зробити висновок про те, що у разі, коли судовим рішенням ухвалено повернути на користь платника податків з державного бюджету надмірно сплачений ПДВ, відповідний митний орган зобов`язаний внести зміни до митних декларацій, шляхом видачі аркушів коригування, на підставі яких платник податків зобов`язаний уточнити показники податкової звітності в порядку ст. 50 Податкового кодексу України, тому у нашому випадку позивач після отримання аркушів коригування зобов`язаний подати уточнюючий розрахунок до податкових декларацій з ПДВ, у яких здійснюються уточнення як податкового кредиту, так і податкових зобов`язань з ПДВ, що і було фактично зроблено позивачем у справі, при цьому податкові накладні № 2395 від 17.10.2012р., №3029 від 27.10.2012р., №1 від 31.01.2013р., №2 від 31.01.2013р. №6 від 31.01.2013р., №7 від 31.01.2013р., №9 від 31.03.2013р. не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки, ТОВ ТД Євразресурс Україна самостійно донарахував собі податкові зобов`язання до рівня скоригованої митної вартості товару та відповідно до норми п. 4 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010р., не зареєстрував зазначені податкові накладні, оскільки вони не видавались покупцеві, а залишалися у ТОВ ТД Євразресурс Україна .

Пунктом 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно - правових актів) дію нормативно - правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце .

Таким чином, оскільки ТОВ ТД Євразресурс Україна 17.10.2012р., 27.10.2012р. та 31.01.2013р., при складанні податкових накладних та донарахуванні податкових зобов`язань з ПДВ до рівня скоригованої митної вартості товарів, не зобов`язаний був реєструвати податкові накладні в ЄРПН то і при отриманні від Дніпропетровської митниці ДФЄ аркушів коригування позивача, який є правонаступником ТОВ ТД Євразресурс Україна , не зобов`язано реєструвати розрахунки коригування до податкових накладних, з огляду на те, що до подій, які виникли 17.10.2012р., 27.10.2012р. та 31.01.2013р., застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що програмне забезпечення, яке використовується органами ДФС усіх рівнів на момент виникнення у позивача у справ права на коригування податкових зобов`язань за 2012-2013р. не дозволяє скласти та зареєструвати розрахунок коригування за правилами діючими у 2013 році, позивач у цій справі, який є правонаступником ТОВ ТД Євразресурс Україна , відповідно до положень п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України надало до податкової декларації з ПДВ за січень 2019р. бухгалтерську довідку № 27 від 31.01.2019р. / а.с. 203-204 том 1/.

При цьому колегія суддів вважає, що бухгалтерська довідка № 27 від 31.01.2019р. /а.с. 203-204 том 1/, яка була надана позивачем податковому органу є первинним документом у розумінні ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . оскільки вона фіксує факт здійснення певних господарських операцій господарських операцій і має всі необхідні реквізити первинного бухгалтерського документу.

Відповідно до п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма Податкового кодексу України чи іншого нормативно-правового акта, виданого на його підставі, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду цієї справи у їх сукупності, колегія суддів приймаючи до уваги наведені норми податкового законодавства, що регулюють відносини, які виникли між сторонами у справі з урахуванням тривалості їх у часті, вважає, що позивач у справі фактично здійснив коригування як податкового кредиту з ПДВ так і податкових зобов`язань, і як наслідок підприємством не занижувалось податкове зобов`язання з ПДВ по податковій декларації з ПДВ за січень 2019р. у розмірі 1074698,67грн., що свідчить про дотримання ним норм чинного законодавства, при цьому строки здійснення такого коригування позивачем не були порушені, як і не були порушені позивачем строки позовної давності, тому колегія суддів вважає, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень , під час прийняття податкового повідомлення-рішення №0004084615 від 24.04.2019р., діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, а під час розгляду справи, з урахуванням предмету спору у цій справі, яким є оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, відповідачем у справі, в порушення вимог ч. 1 ст.77 КАС України, не було доведено правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення про відмову позивачу у задоволенні адміністративного позову з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування такого рішення суду, тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції від 28.01.2020р. у цій справі скасувати.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем у справі позовні вимоги, колегія суддів приймаючи до уваги наведені норм чинного законодавства, та фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню і прийняте відповідачем у справі податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з ПДВ у загальному розмірі на 1343373,75 грн., у тому числі: основний платіж 1074699 грн., штрафні (фінансові) санкції - 268674,75 грн., необхідно скасувати.

Враховуючи те, що рішенням суду апеляційної інстанції адміністративний позов задоволено, колегія суддів, враховуючи положення ст. ст. 132,139 КАС України, вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат, які були понесені позивачем під час розгляду справи та складаються з витрат по сплаті судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі та у загальному розмірі становлять 48025 грн., що підтверджується належними письмовими доказами про їх оплату / а.с. 3 том 1, а.с. 142 том 2/, та приймаючи до уваги, що заявлені позивачем позовні вимоги задоволено у повному обсязі необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) на користь Приватного акціонерного товариства Суха Балка (код ЄДРПОУ 00191329) понесені судові витрати у розмірі 48025 (сорок вісім тисяч двадцять п`ять) грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Суха Балка - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2019р. у справі №160/4428/19 - скасувати.

Позов задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0004084615 від 24.04.2019р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) на користь Приватного акціонерного товариства Суха Балка (код ЄДРПОУ 00191329) понесені судові витрати у розмірі 48025 (сорок вісім тисяч двадцять п`ять) грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано - 17.02.2020р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова