Постанова

від 10.02.2020 по справі 917/1549/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2020 р. Справа № 917/1549/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В.І. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Мальченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

третьої особи - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Будища" (вх.№3833П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 08.11.2019 у справі № 917/1549/19 (повний текст якого складено та підписано 08.11.2019 суддею Т.М. Безрук у приміщенні господарського суду Полтавської області)

за позовною заявою ТОВ "Будища"

до ТОВ "Гадячсир"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ТОВ "Торговий Дім "Гадячсир-Україна"

про стягнення 77240,23 грн. ,

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2019 року до господарського суду Полтавської області надійшов ТОВ "Будища" звернулось з позовом до ТОВ "Гадячсир" про стягнення 77240,23 грн., у тому числі 66474,95 грн. основного боргу згідно договору поставки № 279-Б від 01.12.2017р., 9912,95 грн. - неустойки, 852,33 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідно до договору поставки № 279-Б від 01.12.2017р. він поставив відповідачу молоко коров`яче, яке було прийнято відповідачем, проте відповідач оплати не провів.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.09.2019, зокрема, залучено до участі у справі ТОВ "Торговий Дім "Гадячсир-Україна", як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.11.2019 у справі № 917/1549/19 у позові відмовлено повністю.

ТОВ "Будища" із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Також апелянт просить долучити до матеріалів справи та дослідити письмові докази, а саме податкову накладну та квитанцію.

Так, апелянт зазначає, що позивачем доведено в повному обсязі існування у відповідача боргу в розмірі 66474,95 грн. з оплати поставленого останньому молока та неустойки у вигляді пені, річних. Крім того, на думку позивача, факт поставки підтверджується податковою накладною від 28.02.2018 № 25, яку позивач просив залучити до матеріалів справи.

Одночасно, апелянт звернувся до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, з посиланням на те, що передбачений ГПК України строк на апеляційне оскарження був пропущений у зв`язку з несвоєчасним отриманням представником апелянта копії оскаржуваного рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2020, зокрема, поновлено ТОВ "Будища" строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Будища" у справі №917/1549/19. призначено справу до розгляду на 10.02.2020. Зупинено дію рішення господарського суду Полтавської області від 08.11.2019 у справі № 917/1549/19.

В судове засідання 20.01.2020 представники сторін та третьої особи не з`явились, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, долучені до матеріалів справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача за відсутності зазначених представників, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи сторони, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Будища" (позивачем) та ТОВ "Гадячсир" (відповідачем) був укладений договір поставки № 279-Б від 01.12.2017 (далі - договір; а.с.19-21).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору постачальник (ТОВ "Будища") зобов`язується постачати покупцю (відповідачу) молочну сировину - молоко, відповідно до усного та/або письмового замовлення покупця, а покупець - приймати і оплачувати його на умовах та в порядку, визначеному договором.

Згідно п. 1.2. договору кількість молока зазначається у товарно-транспортній накладній Ф1-ТН (надалі - ТТН) та спеціалізованій товарній накладній на перевезення молока за формою №1 ТН (МС), ціна - у протоколах погодження цін (додаток №1), які після погодження сторонами у порядку, передбаченому даним договором, є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно п. 4.2. договору на кожну партію молока виписується товарна накладна та товарно-транспортна накладна Ф1-ТН, із заповненням в них усіх реквізитів щодо кількості та якості молока.

В п. 4.5 договору вказано, що сторони погоджуються, що молоко вважається прийнятим належним чином і уповноваженою на це особою, якщо у ТТН та товарній накладній проставлений підпис покупця/уповноваженої особи покупця, печатка або штамп покупця (при наявності та необхідності).

Згідно п. 4.7 договору повноваження представника постачальника надаються особі, яка передає молоко. Повноваження представника покупця надаються особі, яка приймає молоко. Дані особи засвідчують своїм підписом ТТН, товарні накладні.

Згідно п. 3.2.3 договору покупець зобов`язаний здійснити своєчасну 100% оплату молока/партії молока, згідно умов розділу 5 даного договору.

Згідно п. 5.1. договору ціна на молоко встановлюється в національній валюті України - гривні, та погоджується сторонами шляхом підписання Протоколу погодження цін (додаток №1), який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 5.7. договору про можливі зміни ціни на молоко сторона, що ініціює зміни (ініціатор), повідомляє іншу сторону не пізніше ніж за 2 робочі дні шляхом надіслання оновленого протоколу погодження ціни у вигляді двох примірників за формою додатку №1 до цього договору, підписаних з свого боку.

Згідно 5.2. договору покупець проводить 100% попередню оплату замовленого молока/партії молока у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 банківського дня з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури.

Згідно 5.5. договору датою оплати (отримання грошей постачальником) вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Відповідно до п.8.1, п. 8.2 договору строк дії договору встановлений до 21.12.2018, а в частині розрахунків за поставлене молоко до моменту остаточного розрахунку. По закінченню терміну дії даного договору у разі відсутності письмової заяви сторони про припинення, або зміну умов даного договору протягом одного місяця до моменту закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Позивач, в клопотанні вхід. №10044 від 19.09.2019, зазначив про те, що додаток № 1 до договору - "Протокол погодження ціни" - сторонами не укладався (а.с.82).

01.12.2017 між ТОВ "Будища", ТОВ "Гадячсир" та ТОВ "Торговий Дім "Гадячсир-Україна" було укладено додаткову угоду до договору поставки №279-Б від 01.12.2017р. (далі додаткова угода; а.с.22).

Згідно п. 1 додаткової угоди з метою належного виконання покупцем своїх обов`язків перед постачальником щодо оплати товару за договором поставки №279-Б від 01.12.2017 сторони дійшли згоди про те, що ТОВ "Торговий Дім "Гадячсир - Україна" має право здійснювати за покупця (ТОВ "Гадячсир") на користь постачальника (ТОВ "Будища") на умовах і в терміни, які визначені договором, оплату товару, що поставляється постачальником (ТОВ "Будища") покупцю (ТОВ "Гадячсир").

Згідно п. 2 додаткової угоди невиконання чи неналежне виконання платником обов`язків покупця щодо своєчасної та повної оплати вартості товару не звільняє покупця від виконання своїх зобов`язань в повному обсязі самостійно перед постачальником та не звільняє покупця від відповідальності, передбаченої умовами договору.

Позивач у позові посилається на те, що за період 01.02.2018 по 27.02.2018 поставив відповідачу молоко загальною вагою 240860 кг на загальну суму 2421215,76 грн.

У позові позивач посилався на те, що вказані поставки молока відбувалися в дати:

01.02.2018 - 8840,00 кг молока на суму 88788,98 грн.,

02.02.2018 - 9160,00 кг молока на суму 92424,40 грн.,

03.02.2018 - 9140,00 кг молока на суму 90760,20 грн.,

04.02.2018 - 8960,00 кг молока на суму 90209,28 грн.,

05.02.2018 - 8900,00 кг молока на суму 89000,00 грн.,

06.02.2018 - 8860,00 кг молока на суму 89574,60 грн.,

07.02.2018 - 8740,00 кг молока на суму 87784,56 грн.,

08.02.2018 - 8920,00 кг молока на суму 92054,40 грн.,

09.02.2018 - 8760,00 кг молока на суму 88195,68 грн.,

10.02.2018 - 8940,00 кг молока на суму 89793,37 грн.,

11.02.2018 - 9320,00 кг молока на суму 95958,72 грн.,

12.02.2018 - 9180,00 кг молока на суму 94829,40 грн.,

13.02.2018 - 10760,00 кг молока на суму 72164,40 грн.,

14.02.2018 - 7260,00 кг молока на суму 106846,79 грн.,

15.02.2018 - 9340,00 кг молока на суму 94801,00 грн.,

16.02.2018 - 9220,00 кг молока на суму 91646,80 грн.,

17.02.2018 - 8920,00 кг молока на суму 90627,20 грн.,

18.02.2018 - 9260,00 кг молока на суму 92600 грн.,

19.02.2018 - 9120,00 кг молока на суму 91200,00 грн.,

20.02.2018 - 9000,00 кг молока на суму 90000,00 грн.,

21.02.2018 - 9280,00 кг молока на суму 92800,00 грн.,

22.02.2018 - 9040,00 кг молока на суму 90400,00 грн.,

23.02.2018 - 8640,00 кг молока на суму 86400,00 грн.,

24.02.2018 - 9120,00 кг молока на суму 91200,00 грн.,

25.02.2018 - 9200,00 кг молока на суму 91356,00 грн.,

26.02.2018 - 8860,00 кг молока на суму 88600,00 грн.,

27.02.2018 - 6120,00 кг молока на суму 61200,00 грн.

У позові позивач зазначив, що ТОВ "Гадячсир" сплатив 2354740,81 грн., а заборгованість за період поставок 01.02.2018 по 27.02.2018 становить 66474,95 грн.

Посилаючись на те, що відповідачем безпідставно не сплачується борг за отриманий товар, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст.265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Доказів визначення ціни згідно з ч. 4 ст. 632 ЦК України позивач суду не надав.

В п.1.2. договору вказано, що ціна зазначається у протоколах погодження цін (Додаток №1).

В п. 5.1. договору передбачено, що ціна на молоко погоджується сторонами шляхом підписання протоколу погодження цін (додаток №1), який є невід`ємною частиною цього договору.

Доказів укладення протоколу погодження цін (додатку №1), який є невід`ємною частиною договору, сторони суду не надали.

Позивач, у клопотанні зазначив про те, що додаток №1 до договору - протокол погодження ціни - сторонами не укладався.

Отже, позивачем не доведено належними доказами, що відповідач брав на себе зобов`язання оплачувати спірний товар саме за тими цінами і тією вартістю, яка зазначена позивачем у позові.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 664 ЦК України Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

В п. 1.2., п. 4.2.Договору визначено, що кількість молока зазначається у товарно-транспортній накладній та спеціалізованій товарній накладній; на кожну партію молока виписується товарна накладна та товарно-транспортна накладна.

В підтвердження факту поставки товару позивачем надано суду наступні товарно- транспортні накладні:

№ 00022 від 01.02.2018 на поставку 8840,00 кг молока;

№ 00024 від 03.02.2018 на поставку 9140,00 кг молока;

№ 00025 від 04.02.2018 на поставку 8960,00 кг молока;

№ 00026 від 05.02.2018 на поставку 8900,00 кг молока;

№ 00028 від 07.02.2018 на поставку 8740,00 кг молока;

№ 00029 від 08.02.2018 на поставку 8920,00 кг молока;

від 13.02.2018 на поставку 10760,00 кг молока;

№ 317631 від 15.02.2018 на поставку 9340,00 кг молока;

№ 317633 від 17.02.2018 на поставку 8920,00 кг молока;

№ 317634 від 18.02.2018 на поставку 9260,00 кг молока;

№ 317637 від 21.02.2018 на поставку 9280,00 кг молока;

№ 317639 від 23.02.2018 на поставку 8640,00 кг молока;

№ 317640 від 24.02.2018 на поставку 9120,00 кг молока;

№ 317642 від 26.02.2018 на поставку 8860,00 кг молока;

№ 317639 від 23.02.2018 на поставку 8640,00 кг молока;

№ 317642 від 26.02.2018 на поставку 8860,00 кг молока. (а.с.23-36, 97-98).

При цьому, колегія суддів зазначає, що в наданих товарно-транспортних накладних № 00022 від 01.02.2018 та № 00026 від 05.02.2018 відсутня відмітка про прийняття товару, а саме відсутній підпис уповноваженої особи відповідача про прийняття товару (а.с.23, 26).

Інших товарно-транспортних накладних в підтвердження заявлених у позові поставок за датами 02.02.2018, від 06.02.2018, від 09.02.2018, від 10.02.2018, від 11.02.2018, від 12.02.2018, від 14.02.2018, від 16.02.2018, від 19.02.2018, від 20.02.2018, від 22.02.2018, від 25.02.2018, від 27.02.2019, позивач не надав.

Відповідач доказів поставки йому товару у вказані позивачем дати не надав. Факт цих поставок відповідач не підтвердив.

Вказаних у п. 1.2. та п. 4.2. договору спеціалізованих товарно-транспортних накладних на перевезення молока за формою № 1 ТН (МС) позивач не надав.

Відповідно до ст.ст.13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позивачем не доведено належними доказами факту поставки 113180,00 кг молока на загальну суму 1173425,76 грн. за вказаними у позові датами: 02.02.2018, 06.02.2018, 09.02.2018, 10.02.2018, 11.02.2018, 12.02.2018, 14.02.2018, 16.02.2018, 19.02.2018, 20.02.2018, 22.02.2018, 25.02.2018, 27.02.2018.

Згідно ч.1 ст. 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Згідно ч.6 ст.267 Господарського кодексу України договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

За додатковою угодою від 01.12.2017 сторони дійшли згоди про те, що ТОВ "Торговий Дім "Гадячсир-Україна" має право здійснювати за покупця (ТОВ "Гадячсир") на користь постачальника (ТОВ "Будища") на умовах і в терміни, які визначені договором, оплату товару, що поставляється постачальником (ТОВ "Будища") покупцю (ТОВ "Гадячсир"); (а.с.22).

Як свідчать подані позивачем виписки з банківського рахунку від 14.02.2018, від 15.02.2018, від 20.02.2018, ТОВ "Торговий Дім "Гадячсир- країна" згідно договору № 279-Б від 01.12.2017 було здійснено позивачу оплату за молоко на загальну суму 2 500 000,00 грн. (а.с.94-96).

З огляду на заявлену позивачем у позові вартість молока, поставка якого підтверджена товарно-транспортними накладними, на загальну суму 1247790,00 грн., заборгованість на суму 66474,95 грн. не підтверджується, оскільки сума оплати є більшою, ніж вартість молока, поставка якого підтверджена документально суду.

В п.5.2. договору вказано, що покупець проводить 100% попередню оплату замовленого молока/партії молока у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 банківського дня з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури.

Позивачем надано суду рахунок на оплату № 1 від 12.02.2019 на суму 66474,95 грн. вартості 6647 кг молока.

Проте, у вказаному рахунку не конкретизовано, якої саме партії поставки він стосується.

В наведеному у позові переліку поставок не вказана визначена у рахунку поставка на загальну кількість 6647 кг молока та на суму 66474,95 грн.

Позивачем також не надано первісних бухгалтерських документів (товарних накладних, товарно-транспортних накладних, тощо) в підтвердження факту поставки партії молока, вказаної у рахунку № 1 від 12.02.2019.

Таким чином, позивачем не доведено факту погодження відповідачем ціни поставленої продукції, не доведено взяття відповідачем на себе зобов`язання оплачувати товар за ціною, визначеною позивачем у позові.

Позивачем не доведено належними доказами (первісними бухгалтерськими документами) факту поставки відповідачу продукції на суму, вказану у позові.

З огляду на докази оплати за товар в сумі 2500000,00 грн., позивачем не доведено існування у відповідача боргу на заявлену у позові суму 66474,95 грн.

Таким чином позовні вимоги про стягнення 66474,95 грн. не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, також не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 9912,95 грн. - неустойки у вигляді пені та 852,33 грн. - 3 % річних, оскільки ці вимоги є похідними від вимог про стягнення основного боргу.

Щодо поданої в обґрунтування позовних вимог податкової накладної від 28.02.2018 № 25, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З матеріалів справи не вбачається будь-яких поважних причин, які могли перешкодити поданню податкової накладної від 28.02.2018 № 25 суду першої інстанції у порядку і строки, визначені процесуальним законом, і сам апелянт не навів суду апеляційної інстанції будь-яких об`єктивних причин неможливості подання даного доказу до суду першої інстанції.

Таким чином, наведені вище докази не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції.

Заперечення апелянта, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують вищенаведених судових висновків, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення та відхиляються як необґрунтовані.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Будища" на рішення господарського суду Полтавської області від 08.11.2019 у справі № 917/1549/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 08.11.2019 у справі № 917/1549/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 17.02.2020.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя В.І. Сіверін

Суддя О.І. Терещенко