Рішення

від 04.02.2020 по справі 902/256/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2020 р. Cправа № 902/256/18

Господарський суд Вінницької області у складі колегії суддів: головуючого судді Колбасова Ф.Ф., суддів Маслія І.В та Нешик О.С., при секретарі судового засідання Вознюк К.В., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі-Ком" (вул. К.Левицького, 5/5а, м. Львів, 79005)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Органік" (вул. Лялі Ратушної, 22/41, м. Вінниця, 21000)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна" (74502, Херсонська область, смт. Велика Лепетиха, вул. Куйбишева, б/н)

про зміну умов зобов`язання шляхом пропорційного зменшення ціни та стягнення штрафу за порушення умов зобов`язання щодо якості товару в розмірі 732823,99 грн.

Представники сторін:

позивача: Кравчук П.І. - згідно ордеру серії ВС № 1007605 від 13.11.2019 р.;

відповідача: не з`явився;

третьої особи: Кулагін Д.О. - згідно ордеру серії ХС № 55634 від 25.01.2019 р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрі-Ком" (надалі ТОВ "Агрі-Ком") звернулось в Господарський суд Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Органік" (надалі ТОВ "Успіх Органік") в якому просило змінити умови зобов`язання за договором купівлі-продажу № АК-УО-007/17, укладеного 10.10.2017 р. між ТОВ "Успіх Органік" та ТОВ "Агрі-Ком", шляхом пропорційного зменшення загальної вартості товару на 1245090,00 грн, до 2149029,97 грн і стягнути з ТОВ "Успіх Органік" на користь ТОВ "Агрі-Ком" 732823,99 грн штрафу за порушення умов зобов`язання щодо якості товару.

Ухвалою суду від 20.06.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/256/18.

Розгляд справи здійснюється колегією суддів Господарського суду Вінницької області у складі головуючого судді Колбасова Ф.Ф., суддів Нешик О.С. та Маслія І.В.

Останньою постановленою у справі ухвалою від 23.01.2020 р. через незадовільну якість відеозв`язку, яка перешкодила проведенню судового засідання 23.01.2020 р. в режимі відеоконференції, суд ухвалою від цієї дати відклав розгляд справи на 04.02.2020 р. та визнав обов`язковою особисту явку в засідання суду до Господарського суду Вінницької області представників позивача, відповідача та третьої особи.

На визначену судом дату (04.02.2020 р.) в судове засідання прибули представник позивача Кравчук П.І. та представник третьої особи Кулагін Д.О.

Відповідач явку в судове засідання 04.02.2020 р. повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання відповідача було належним чином повідомлено, шляхом направлення ухвали від 23.01.2020 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому відповідач обізнаний із призначенням розгляду справи по суті на 04.02.2020 р., про що свідчить його заява від 03.02.2020 р.

За умовами частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Судом враховано, що відкладення справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення наявного спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, однак відповідач явку повноважного представника до суду не забезпечив, з огляду на зміст частини 9 статті 165, частини 2 статті 178, частини 1 статті 202 ГПК України, суд вважає, що неприбуття відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 04.02.2020 р. складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 2 та ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що 10.10.2017 р. між відповідачем - ТОВ "Успіх Органік" (продавець) та позивачем - ТОВ "Агрі-Ком" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №АК-УО-007/17, відповідно до п. 1.1 якого відповідач як продавець, зобов`язався відвантажити та передати у власність, а позивач як покупець, зобов`язався прийняти та оплатити товар - пшеницю органічну 5 класу, українського походження, урожаю 2017 року, насипом, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1 договору кількість (вага) товару склала 500 тон +/- 5 % за вибором продавця.

Відповідно до п. 2.4 договору якість товару, що постачається, повинна відповідати ДСТУ України і вимогам стандартів ЄС до сільськогосподарської біопродукцїї №№834/2007 та 1235/2008.

Згідно п. 3 договору вартість одиниці товару складає 7210,00 грн, в т.р. ПДВ.

Загальна вартість товару складає 3605000 +/- 5 % грн, в т.ч. ПДВ.

Згідно п.п. 4.1 та 4.2 договору продавець здійснює поставку всієї кількості товару на умовах СРТ (Бериславський елеватор, вул. 1-го Травня. 300, м. Берислав, Херсонська область), партіями автомобільним транспортом, кожен автомобіль або автопоїзд вважається партією товару.

Відповідно до п. 4.3 договору продавець надає покупцю оригінали всіх документів, що необхідні для підтвердження продажу товару, а саме: товарно-транспортну накладну до кожної партії товару, рахунок-фактуру продавця на загальну кількість товару із зазначенням відомостей щодо характеристики товару з відповідним маркуванням "UA-BIO-161".

Відповідно до п. 4.4 договору продавець надає покупцю оригінали усіх документів, які необхідні для оформлення сертифікату EUR.1, а саме: посвідчення про якість продукції, виписку з ЄДРПОУ, фітосанітарний сертифікат, договори поставки товару, довідку №4-сг про наявність посівних площ сільськогосподарських культур у підприємства-постачальника.

Згідно п. 5 договору покупець оплачує продавцю 50% вартості партії товару після завантаження товару, решту 50% вартості партії товару покупець сплачує після отримання транзакційного сертифікату, виданого сертифікаційним органом "bio.inspecta АG", а також всіх супровідних документів, що вказані у п.п. 4.3 та 4.4 договору.

Відповідно до п. 6.1 договору продавець гарантує ідентичність, якість та належне зберігання оплаченого покупцем товару у своїх складських приміщеннях до моменту навантаження на автотранспорт покупця.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у випадку суперечностей щодо якості товару, продавець має право відправити контрольний зразок товару до Європейської акредитованої лабораторії для аналізу якісних показників, які стали предметом суперечностей (а.с. 15-17, т.1).

Платіжними дорученнями № 379 від 23.10.2017 р. та № 1502 від 24.10.2017 р. ТОВ "Агрі-Ком" сплатило на користь ТОВ "Успіх Органік" 50% вартості партії товару в сумі 1800000,00 грн (а.с. 20-21, т.1).

Згідно наданої позивачем видаткової накладної № 38 від 26.10.2017 р., постачальник ТОВ "Успіх Органік" передало, а покупець - ТОВ "Агрі-Ком" прийняло пшеницю, позначену як органічну UА-ВІО-161, в кількості 508,200 тон загальною вартістю 3664119,97 грн (а.с. 18, т.1).

За актом прийому-передачі від 26.10.2017 р. ТОВ "Успіх Органік" передало ТОВ "Агрі-Ком" пшеницю в кількості 508,200 тон.

Як стверджував позивач в позовній заяві та в судових засіданнях через свого представника, цю саму пшеницю, яку він отримав від відповідача на підставі вищевказаних документів, 06.11.2017 р. згідно рахунку-фактури № АК-123, ТОВ "Агрі-Ком" продало іноземному підприємству "ІСЕ СОМ Handelges.m.b.H." (м. Відень, Австрія). Передача товару відбулась на виконання зобов`язань за Контрактом №АК-311215 від 31.12.2015 р., укладеним між ТОВ "Агрі-Ком" та "ІСЕ СОМ Handelges.m.b.H." (а.с. 23-26, т.1) по специфікації № АК-WSO-005-091017 від 03.10.2017 р. (а.с.28, т.1).

Згідно специфікації товаром значиться пшениця органічна продовольча, українського походження, врожаю 2017 року, насипом. Кількість товару складає 500+/-10% тон, загальна вартість його складає 120000,00 Євро. Якість товару має відповідати державним стандартам країни-виробника сільськогосподарської продукції та вимогам стандартів ЄС до сільськогосподарської біопродукції №№ 834/2007 та 1235/2008.

Позивач звернувся до сертифікаційного органу bio.inspecta AG про видачу Сертифікату перевірки (СОІ) на партію пшениці № АК-WSO-005/17 від ТОВ "Агрі-Ком" для "ІСЕ СОМ Handelges.m.b.H." згідно з рахунками-фактурами № АК-123 і АК-124 від 06.11.2017 р.

Листом від 16.11.2017 р. за № 70544 (а.с. 28-29, т.1) сертифікаційний орган "bio.inspecta" AG повідомив директора ТОВ "Агрі-Ком" про відмову у видачі сертифікату перевірки на партію товару №АК-WSO-005/17 з посиланням на те, що пшениця, придбана згідно з рахунком-фактурою № 778 від 26.10.2017 р. у ТОВ "Агрофірма Україна", не може бути сертифікована як органічна продукція, а тому сертифікат перевірки для партії товару №АК-WSO-005/17 не може бути виданий.

23.11.2017 р. ТОВ "Агрі-Ком" звернулось до ТОВ "Успіх Органік" з претензією №1 про відшкодування збитків в сумі 804760,00 грн, завданих поставкою товару неналежної якості (а.с. 30-33, т.1).

Листом від 13.06.2018 р. за № 70544 сертифікаційний орган "bio.inspecta AG" повторно підтвердив факт відмови у видачі сертифікату перевірки на партію товару №AK-WSO-005/17 від 16.11.2017 р. та зазначив, що пшениця, придбана згідно з рахунком-фактурою №778 від 26.10.2017 р. у ТОВ "Агрофірма Україна", не може бути сертифікована як органічна продукція.

Як стверджували позивач та відповідач, 23.10.2017 р. між ТОВ "Агрофірма "Україна" (продавець) та ТОВ "Успіх Органік" (покупець) укладено договір № 231017 купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язався відвантажити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити пшеницю органічну (UA-BIO-161) 5 класу, українського походження, урожаю 2017 року, насипом, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1 договору кількість (вага) товару складає 500 тон +/- 10 % за вибором продавця.

Відповідно до п. 2.4 договору якість товару, що постачається, повинна відповідати ДСТУ України і вимогам стандартів ЄС до сільськогосподарської біопродукції №№834/2007 та 1235/2008.

Згідно п.п. 4.1 та 4.2 договору продавець здійснює поставку всієї кількості товару на умовах СРТ (Бериславський елеватор, вул. 1-го Травня, 300, м. Берислав, Херсонська область). Поставка товару виконується партіями автомобільним транспортом, кожен автомобіль або автопоїзд вважається партією товару.

Відповідно до п. 4.4 договору продавець надає покупцю оригінали усіх документів, що необхідні для оформлення сертифікату, а саме належним чином оформлені наступні документи: посвідчення про якість продукції; виписка з ЄДРПОУ; фітосанітарний сертифікат; договори поставки товару; довідка №4-сг про наявність посівних площ сільськогосподарських культур у підприємства постачальника.

Відповідно до п. 6.1 договору продавець гарантує ідентичність, якість та належне зберігання оплаченого покупцем товару у своїх складських приміщеннях до моменту навантаження на автотранспорт покупця.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у випадку суперечностей щодо якості товару, продавець має право відправити контрольний зразок товару до Європейської акредитованої лабораторії для аналізу якісних показників, які стали предметом суперечностей (а.с. 34-36, т.1).

Відповідно до наданої позивачем в додатку до позовної заяви накладної № 778 від 26.10.2017 р. ТОВ "Агрофірма "Україна" відпустило, а ТОВ "Успіх Органік" одержало пшеницю в кількості 508,200 тон на загальну суму 3481170,00 грн.

За твердженнями позивача, товар, що був предметом договору № АК-УО-007/17 купівлі-продажу від 10.10.2017 р., укладеного між ТОВ "Успіх Органік" та ТОВ "Агрі-Ком" походить від первинного постачальника - ТОВ Агрофірма "Україна".

Отже, як стверджується в позовній заяві, продана позивачу пшениця, яка мала бути органічною, але не виявилась такою, перед цим була придбана відповідачем - ТОВ "Успіх Органік" у третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Агрофірма Україна", для подальшого перепродажу ТОВ "Агрі-Ком".

Посилаючись на зазначене, в позові та в наданих на вимогу суду письмових поясненнях від 12.06.2018 р. (а.с. 50-53, т.1), позивач обґрунтовує своє право на пропорційне зменшення ціни посиланням на положення ст. 678 ЦК України "Правові наслідки передання товару неналежної якості" та ч. 7 ст. 268 ГК України, яка передбачає, що якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту.

Позивач посилається на те, що відмова сертифікаційного органу "bio.inspecta АG" у видачі експортного (транзакційного) сертифікату, як міжнародно акредитованого сертифікаційного органу з органічного виробництва, включеного до офіційного Переліку затвердженого Комісією Європейського Союзу для надання послуг контролю в Україні з правом видавати експортний (транзакційний) сертифікат категорії "А" і "D" (в т.р. "Продукти рослинництва, що не піддавалися переробці"), код сертифікаційного органу UA-ВIO-161, пов`язана саме із недотриманням постачальником вимог стандартів ЄС до сільськогосподарської біопродукції № 834/2007 та №1235/2008 в частині якості ґрунтів.

Оскільки міжнародно акредитованим сертифікаційним органом з органічного виробництва "bio.inspecta AG" було відмовлено у видачі експортного (транзакційного) сертифікату на партію пшениці № АК-WSO-005/17, закуплену згідно накладної № 778 від 26.10.2017 р., через те, що такий товар (пшениця) не є органічним, тобто не відповідає вимогам ЄС щодо якості, що в свою чергу є обов`язковою істотною умовою договору купівлі продажу № АК-УО-007/17, укладеного 10.10.2017 р. між ТОВ "Успіх Органік" (продавець) та ТОВ "Агрі-Ком" (покупець), останнє вимагає зміни умов зобов`язання шляхом пропорційного зменшення ціни, тобто право оплатити товар за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту. Посилаючись також на інформацію Аграрної біржі про те, що в період з 23.10.2017 р. до 30.10.2017 р. ціна 1 тони пшениці 6 класу становила 4760,00 грн, позивач вимагає пропорційного зменшення ціни договору на 1 245090,00 грн: (7210 грн - 4760 грн)*508,200 тон.

Відповідач у заяві, яка надійшла до суду 18.07.2018 р., щодо заявленого позову пояснив суду наступне:

10.10.2017 р. ТОВ "Успіх Органік" дійсно уклало із ТОВ "Агрі-Ком" договір №АК-УО-007/17 купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ "Успіх Органік" зобов`язалось відвантажити і передати у власність, а ТОВ "Агрі-Ком" прийняти та оплатити товар - пшеницю органічну 5 класу, українського походження, урожаю 2017 року, насипом.

Відповідач стверджує, що по видатковій накладній № 38 від 26.10.2017 р. ТОВ "Успіх Органік" передало ТОВ "Агрі-Ком" пшеницю, яка повинна була відповідати стандартам по органічності UA-BIO-161, але виявилась неорганічною, в кількості 508 тон на загальну суму 3664119,00 грн.

Як зазначив відповідач у своїй заяві, даний товар був придбаний у ТОВ "Агрофірма "Україна" (з подальшим продажем ТОВ "Агрі-Ком") на підставі договору №231017 купівлі-продажу, укладеного 23.10.2017 р. між ТОВ "Агрофірма "Україна" і ТОВ "Успіх Органік". Згідно цього договору ТОВ "Агрофірма Україна" продало, а ТОВ "Успіх Органік" купило пшеницю органічну (UA-ВIO-161) українського походження, урожаю 2017 року, насипом.

Таким чином, за твердженнями відповідача, неякісна неорганічна пшениця, яка була продана Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрі-Ком", перед цим була придбана відповідачем у ТОВ "Агрофірма "Україна". Із змісту заяви слідує, що відповідач фактично визнав позов та просив розстрочити або відстрочити виконання рішення суду (а.с. 87-88, т.1).

18.07.2018 р. позивач разом з клопотанням подав до суду копії товарно-транспортних накладних №№ 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33 34 за період 25-26 жовтня 2017 року на підтвердження перевезення товару від вантажовідправника - ТОВ "Агрофірма Україна" до вантажоодержувача - ТОВ "Успіх Органік". Найменуванням вантажу зазначено пшеницю UА-ВIO-161 (а.с.105-134, т.1).

Оскільки за твердженнями сторін, спірний товар, який ТОВ "Успіх Органік" передало ТОВ "Агрі-Ком", перед цим був придбаний відповідачем у ТОВ "Агрофірма "Україна", а потім поставлений позивачу, за клопотанням відповідача до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача судом залучено ТОВ "Агрофірма "Україна" (а.с. 152-153, 157-160, т.1).

25.07.2018 р. позивач заявив клопотання про звернення суду до компетентного органу Швейцарії із судовим дорученням з метою отримання детального пояснення від сертифікаційного органу "bio.inspecta АG" про причини відмови у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрі-Ком" Сертифікату перевірки на партію пшениці №AK-WS0-005/17, закуплену в Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна" (а.с. 141-144, т.1).

Дане клопотання судом було задоволено та відповідно до ухвали від 27.07.2018 р. необхідність звернення до компетентного органу Швейцарії із судовим дорученням, була обґрунтована тим, що як слідує з обставин позовної заяви та справи, заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на тому, що пшениця, придбана згідно з рахунком-фактурою №778 від 26.10.2017 р., не була сертифікована як органічна продукція. В підтвердження своїх доводів позивач посилається на лист сертифікаційного органу "bio.inspecta АG" про відмову видати сертифікат перевірки на партію пшениці AK-WSO-005/17. Разом з тим, позивач, уклавши договір з відповідачем, мав намір придбати органічну пшеницю. Тому отримання судом відомостей про причини відмови сертифікаційного органу "bio.inspecta АG" видати сертифікат перевірки на партію пшениці AK-WSO-005/17, і яка саме - органічна чи неорганічна пшениця була поставлена, та чи відповідала дана продукція вимогам щодо стандартів якості ЄС, мало істотне значення для перевірки обґрунтованості позовних вимог.

06.09.2018 р. Господарський суд Вінницької області звернувся із судовим дорученням до Федерального департаменту юстиції та поліції Швейцарії та запросив пояснення від сертифікаційного органу "bio.inspecta АG" про причини відмови у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрі-Ком" Сертифікату перевірки партії пшениці № AK-WS0-005/17 (а.с. 179-188 , т.1).

В зв`язку зі зверненням суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до відповідного компетентного органу іноземної держави, провадження у справі №902/256/18 було зупинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 228 ГПК України, про що постановлено ухвалу від 27.07.2018 р. (а.с. 160-161, т.1).

На виконання судового доручення 26.12.2018 р. від сертифікаційного органу "bio.inspecta АG" за підписом керівника відділу адміністрації, фінансів і кадрів Дори Штудер до Господарського суду Вінницької області надійшов лист від 10.12.2018 р. (а.с. 191, т.1) в якому (згідно наданого позивачем перекладу) зазначено про те, що:

- 07.11.2017 р. на адресу ТОВ "Агрофірма "Україна" було надіслано Рішення щодо сертифікації - підозра на продаж неорганічної пшениці як органічної на території України;

- 16.11.2017 р. на адресу ТОВ "Агрі-Ком" було надіслано Відмову у видачі Сертифікату перевірки для пшениці партії АК-WSO-005/17 від ТОВ "Агрофірма "Україна";

- 13.12.2017 р. на адресу ТОВ "Агрофірма "Україна" було надіслано Рішення щодо сертифікації - продана пшениця перехідної якості з кодом UA-ВІО-161;

- 08.02.2018 р. на адресу ТОВ "Успіх Органік" було надіслано лист про позапланову інспекційну перевірку 09.11.2017 р. в зв`язку з рішенням щодо сертифікації (а.с. 210, т.1).

Натомість третя особа ТОВ "Агрофірма "Україна" відкидає твердження відповідача про те, що пшеницю, яку ТОВ "Успіх Органік" згодом перепродало ТОВ "Агрі-Ком", було придбано відповідачем у ТОВ "Агрофірма "Україна".

Як зазначив представник ТОВ "Агрофірма "Україна" в письмових поясненнях, які надійшли до суду 06.02.2019 р. (а.с. 231-233, т.1) та в судових засіданнях, між ТОВ "Агрофірма "Україна" та ТОВ "Успіх Органік" дійсно була попередня усна домовленість щодо купівлі-продажу пшениці. ТОВ "Агрофірма "Україна" здійснило поставку товару для ТОВ "Успіх Органік" з Бериславського елеватора. Перевезення товару від вантажовідправника ТОВ "Агрофірма "Україна" до вантажоодержувача ТОВ "Успіх Органік" відбувалось на підставі товарно-транспортних накладних. Згідно виданих товарно-транспортних накладних найменуванням вантажу значиться пшениця (без вказівки на органічність).

Представник третьої особи стверджував, що договір купівлі-продажу №231017 від 23.10.2017 р. (на який посилаються позивач та відповідач, як на підтвердження факту придбання товару у ТОВ "Агрофірма "Україна" відповідачем для продажу ТОВ "Агрі-Ком") є підробленим, оскільки директор ТОВ "Агрофірма "Україна" С.М. Дяков цей договір не підписував, а підписи від його імені зроблені іншою людиною.

Окрім того, ТОВ "Агрофірма "Україна" зазначило, що товарно-транспортні накладні за №№20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34 за період 25-26 жовтня 2017 року, які знаходяться в матеріалах справи, також не відповідають дійсності, оскільки ТОВ "Агрофірма "Україна" видавало товарно-транспортні накладні, в яких було зазначено товар "пшениця" відповідно до товарно-транспортних накладних №33 від 26.10.2017 р., товарно-транспортної накладної №26 від 25.10.2017 р. та товарно-транспортної накладної №27 від 25.10.2017 р.

Також в судовому засіданні 19.02.2019 р. представником третьої особи ТОВ "Агрофірма "Україна" подано додаткові письмові пояснення (а.с. 40-43, т. 2) про те, що твердження про домовленість між ТОВ "Успіх Органік" та ТОВ "Агрофірма Україна" про поставку у власність ТОВ "Успіх Органік" пшениці органічної (UA-BIO-161) 5 класу на підставі договору №231017 від 23.10.2017 р., не відповідає дійсним обставинам справи. Договір №231017 не підписано уповноваженим представником ТОВ "Агрофірма Україна", а підпис від мені директора С.М. Дякова, вчинений не ним, а іншою особою.

Третя особа у вищевказаних письмових поясненнях також стверджувала, що у ТОВ "Агрофірма Україна" не було волевиявлення на укладення договору купівлі-продажу №231017 від 23.10.2017 р. в редакції, наданій відповідачем. Дійсно, в жовтні 2017 року між ТОВ "Агрофірма "Україна" та ТОВ "Успіх Органік" була досягнута домовленість щодо купівлі-продажу пшениці органічної, урожаю 2017 року у кількості 500 тон +/- 5% за вибором продавця. Проте домовленості про отримання транзакційного сертифікату на товар між сторонами не було. На виконання досягнутих домовленостей 26.10.2017 р. ТОВ "Агрофірма Україна" здійснило поставку пшениці у кількості 508,200 тон на загальну суму 3481170,00 грн. ТОВ "Успіх Органік" прийняло у власність пшеницю та частково було оплачено товар, який відповідав вимогам досягнутих між сторонами домовленостей. Жодних претензій щодо якісних та кількісних показників товару під час і після завантаження покупцем заявлено не було.

Твердження позивача про те, що предметом дослідження з подальшою відмовою у видачі сертифікату сертифікаційного органу "bio.inspecta АG" була саме та пшениця, яку поставило ТОВ "Агрофірма Україна", третя особа вважає безпідставним. Окрім того, третя особа вважає недоведеною є і ту обставину, що якість товару на момент дослідження, була аналогічній якості товару станом на жовтень 2017 року.

18.04.2019 р. третя особа надала суду оригінали та копії накладних на відвантаження пшениці зі складу ТОВ "Агрофірма Україна" на транспортні засоби для відвантаження ТОВ "Успіх Органік", серед яких: накладна №55 від 25.10.2017 р.; накладна №54 від 25.10.2017 р.; накладна №41 від 25.10.2017 р.; накладна №53 від 25.10.2017 р.; накладна №61 від 26.10.2017 р.; накладна №60 від 26.10.2017 р.; накладна №57 від 26.10.2017 р.; накладна №59 від 26.10.2017 р.; накладна №40 від 25.10.2017 р.; накладна №58 від 26.10.2017 р.; накладна №49 від 25.10.2017 р.; накладна №56 від 26.10.2017 р.; накладна №47 від 25.10.2017 р.; накладна №50 від 25.10.2017 р.; накладна №48 від 25.10.2017 р.; накладна №778 від 26.10.2017 р.; рахунок № 43 від 23.10.2017 р. Також надано докази оплати товару: меморіальний ордер №291 від 25.10.2017 р. про часткову оплату ТОВ "Успіх Органік" за поставлену пшеницю на суму 800000,00 грн; меморіальний ордер №290 від 24.10.2017 р. про часткову оплату ТОВ "Успіх Органік" за поставлену пшеницю на суму 1000000,00 грн. (а.с.74-104, т.2)

Оглянувши надані третьою особою накладні, суд встановив, що в усіх накладних найменування товару вказано як "пшениця" без вказівок на її органічність, класовість та інші кваліфікуючі ознаки. Також відповідач у вищевказаних документах про оплату вказував призначення платежу "попередня оплата за пшеницю".

19.04.2019 р. відповідач подав на вимогу суду із заявою від цієї ж дати оригінали договору купівлі-продажу № 231017 від 23.10.2017 р., видаткової накладної № 778, товарно-транспортних накладних №№ 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 39 від 25-26 жовтня 2017 р. (а.с. 105-124, т.2).

В свою чергу 23.04.2019 р. третя особа - ТОВ "Агрофірма "Україна" із супровідним листом від цієї ж дати також надала до суду для огляду оригінали наступних документів: товарно-транспортна накладна №39 від 26.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна №35; товарно-транспортна накладна №31 від 26.10.2017 р.; товарно- транспортна накладна №32 від 26.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна №26 від 25.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна №33 від 26.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 26 від 25.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 33 від 26.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 27 від 25.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 27 від 25.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 30 від 26.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 28 від 25.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна №25 від 25.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 24 від 25.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна № 22 від 25.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна №21 від 25.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна №23 від 25.10.2017 р. (а.с. 126-144, т.1).

В підготовчому засіданні 23.04.2019 р. керівник ТОВ "Агрофірма "Україна" Дяков С.М. пояснив суду, що договір про поставку органічної пшениці ним не укладався, підпис на договорі йому не належить. Представник третьої особи також пояснив, що до правоохоронних органів третя особа не зверталася.

При дослідженні оригіналів товарно-транспортних накладних, які подані учасниками справи, ОСОБА_2 вчинення ним підписів на накладних заперечив, однак не міг стверджувати щодо невідповідності печаток.

Враховуючи вказані обставини, до предмету доказування у справі ввійшло поміж іншим встановлення факту підписання ОСОБА_2 договору купівлі-продажу №231017 від 23.10.2017 р., товарно-транспортних накладних, з огляду на заперечення останнього щодо їх підписання та справжності відбитків печатки ТОВ "Агрофірма "Україна" на накладних.

Керівник третьої особи ОСОБА_2 пояснив також, що за проханням відповідача здав пшеницю на Береславський термінал, оскільки у відповідача були договори з ним. Подальші дії з пшеницею з боку відповідача йому не відомі.

Як вбачається з пункту п.4.1. договору № АК-УО007/17 від 10.10.2017 р. відповідач мав поставити всю партію товару на умовах СРТ на Бериславський елеватор

В зв`язку з вказаними обставинами у суду виникла необхідність витребування від Береславського елеватора та Бериславського терміналу договорів, укладених між відповідачем та елеватором, між відповідачем та терміналом, а також документів, які підтверджують, яку саме пшеницю третя особа здавала на Бериславський елеватор чи Бериславський термінал. Ухвалою від 23.04.2019 р. суд також зобов`язував третю особу надати документи, які підтверджують, яку саме пшеницю третя особа здала на Бериславський елеватор чи Бериславський термінал, а Бериславський елеватор або Бериславський термінал прийняли.

Також даною ухвалою суду було зобов`язано ПАТ "Бериславський елеватор" надати суду документи, які підтверджують, яку саме пшеницю здало ТОВ "Агрофірма "Україна" в жовтні 2017 р. по товарно-транспортним накладним №№ 39, 35, 31, 32, 33, 33, 30 від 26.10.2017 р., №№ 26, 26, 27, 27, 28, 25, 24, 22, 21, 20, 23 від 25.10.2017 р. на Бериславський елеватор, а елеватор прийняв. Зобов`язано ТОВ "Бериславський зерновий термінал" надати суду документи, які підтверджують, яку саме пшеницю здало ТОВ "Агрофірма "Україна" в жовтні 2017 року по товарно-транспортним накладним №№ 39, 35, 31, 32, 33, 33, 30 від 26.10.2017 р., №№ 26, 26, 27, 27, 28, 25, 24, 22, 21, 20, 23 від 25.10.2017 р. на ТОВ "Бериславський зерновий термінал", а термінал прийняв.

16.05.2019 р. засобами електронного зв`язку та 17.05.2019 р. засобами поштового зв`язку від ТОВ "Бериславський зерновий термінал" до суду надійшов лист № 34 від 13.05.2019 р. (а.с. 165-199, т. 2; а.с. 225-250, т. 2).

На вимогу ухвали Господарського суду від 23.04.2019 р. у справі №902/256/18 ТОВ "Бериславський зерновий термінал" повідомило наступне. В жовтні 2017 року ТОВ "Агрофірма "Україна" здійснювало доставку вантажу (пшениця) на ТОВ "Бериславський зерновий термінал" у кількості 508,200 тон. За вказівкою вантажоодержувача і вантажовідправника зазначена продукція не розвантажувалась на складах ТОВ "Бериславський зерновий термінал", з метою недопущення змішування із неорганічною продукцією та з метою мінімізувати ризики, пов`язані з потраплянням заборонених препаратів на органічну продукцію, яка експортується. ТОВ "Бериславський зерновий термінал" забезпечував власними силами і засобами терміналу перевантаження зерна із автомобільного транспорту на морське судно. Кінцевим одержувачем вантажу в Україні являлось ТОВ "Агрі-Ком".

Також в листі зазначено, що 01.09.2017 р. між ТОВ "Бериславський зерновий термінал" (Зерновий склад) і ТОВ "Агрі-Ком" (Поклажодавець) було укладено договір №01/09-04 складського зберігання зерна. Відповідно до пункту 2.1 цього договору поклажодавець передає на зберігання зерно, показники якості якого відповідають вимогам, пред`явленим до даного виду зерна згідно діючих державних стандартів. У іншому випадку Зерновий склад має право відмовитись від приймання зерна на зберігання. Згідно пункту 2.2 цього договору якість зерна, яке постачається, повинна відповідати ДСТУ України і вимогам стандартів ЄС до сільськогосподарської біопродукції №№ 834/2007 та 1235/2008, не має містити ГМО і бути без живих комах та без залишків відмерлих комах, відсортований за кольором і пройти тест на вміст металів, повинен бути свіжим без стороннього смаку та запаху, мати типовий смак і колір. На кожну поставку у додатку до цього договору має бути вказано відповідний стандарт.

До даного листа ТОВ "Бериславський зерновий термінал" надало копію договору №01709-04 складського зберігання зерна від 01.09.2017 р., укладеного між ТОВ "Бериславський зерновий термінал" і ТОВ "Агрі-Ком", а також копії товарно-транспортних накладних №№ 39, 35, 31, 32, 33, 33, 30 від 26.10.2017 р., №№ 26, 26, 27, 27, 28, 25, 24, 22, 21, 20, 23 від 25.10.2017 р.

З огляду накладних слідує, що найменуванням вантажу значиться "пшениця" (без вказівки про органічність). В накладних, наданих Бериславським терміналом, немає вказівок на органічне походження прийнятої на зберігання пшениці та не вказано про її належність до коду UA-ВІО-161, як це було зазначено в товарно-транспортних накладних, які надав відповідач.

Як уже було зазначено вище, відповідно до п. 4.1. договору, відповідач мав здійснити поставку всієї партії товару на Бериславський елеватор. В акті приймання -передачі від 26.10.2017 р. вказано про те, що ТОВ "Агрі-Ком" отримало від ТОВ "Успіх Органік" 508,2 т. пшениці на ПАТ "Бериславський елеватор", коли фактично 508,2 т. пшениці ТОВ "Агрофірма "Україна" передала для ТОВ "Успіх Органік" на ТОВ "Бериславський термінал". Тобто ТОВ "Агрофірма "Україна" не передавала по товарно-транспортних накладних №№ 39, 35, 31, 32, 33, 33, 30 від 26.10.2017 р., №№ 26, 26, 27, 27, 28, 25, 24, 22, 21, 20, 23 від 25.10.2017 р. пшеницю на ПАТ "Бериславський елеватор". Дану пшеницю фактично отримував ТОВ "Бериславський термінал", про що на вищезазначених накладних стоять його печатки.

Враховуючи наявні суперечності у поясненнях сторін щодо того, яку пшеницю відповідач отримав у третьої особи та перепродав позивачу, відмінності у наданих примірниках товарно-транспортних накладних, ухвалою суду від 11.06.2019 р. у справі № 902/256/18 призначено товарознавчу, почеркознавчу та технічну експертизи. На вирішення судових експертиз поставлені наступні питання:

- почеркознавчої: чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2 на договорі купівлі - продажу № 231017 від 23.10.2017 р., укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успіх Органік" безпосередньо ОСОБА_2 чи іншою особою?

- технічної: яким способом нанесений відбиток печатки ТОВ "Агрофірма "Україна" в розділі "Продавець" в графі Директор на договорі купівлі-продажу №231017 від 23.10.2017 р., укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успіх Органік"?

- яка послідовність виконання печатного тексту, підпису та відбитку печатки ТОВ "Агрофірма "Україна" в розділі "Продавець" в графі Директор на договорі купівлі- продажу № 231017 від 23.10.2017 р., укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успіх Органік"?

- чи нанесено відтиск печатки ТОВ "Агрофірма "Україна" на документах: договорі купівлі - продажу № 231017 від 23.10.2017 р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успіх Органік" (Покупець); накладній № 778 від 26.10.2017 р., згідно якої ТОВ "Агрофірма "Україна" відпущено, а ТОВ "Успіх Органік" одержано пшеницю органічну (як зазначено у накладній) UA-ВІО-161 у кількості 508,200 тон на загальну суму 3 481 170 грн.; товарно-транспортних накладних №№ 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 31, 33, 34 від 25-26 жовтня 2017 р. між ТОВ "Агрофірма "Україна" та ТОВ "Успіх Органік" (оригінали надані відповідачем) - печаткою, експериментальні та вільні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження?

- чи нанесено відтиск печатки ТОВ "Агрофірма "Україна" на документах: договорі купівлі - продажу № 231017 від 23.10.2017 р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успіх Органік" (Покупець); накладній № 778 від 26.10.2017 р., згідно якої ТОВ "Агрофірма "Україна" відпущено, а ТОВ "Успіх Органік" одержано пшеницю органічну (як зазначено у накладній) UA-ВІО-161 у кількості 508,200 тон на загальну суму 3 481 170 грн.; товарно-транспортних накладних №№ 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 31, 33, 34 від 25-26 жовтня 2017 р. між ТОВ "Агрофірма "Україна" та ТОВ "Успіх Органік" (оригінали надані відповідачем) - однією і тією самою печаткою?

- чи нанесено відтиск печатки ТОВ "Агрофірма "Україна" на документах: договорі купівлі-продажу № 231017 від 23.10.2017 р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успіх Органік" (Покупець); накладній № 778 від 26.10.2017 р., згідно якої ТОВ "Агрофірма "Україна" відпущено, а ТОВ "Успіх Органік" одержано пшеницю органічну (як зазначено у накладній) UA-ВІО-161 у кількості 508,200 тон на загальну суму 3 481 170 грн.; товарно-транспортних накладних №№ 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 31, 33, 34 від 25-26 жовтня 2017 р. між ТОВ "Агрофірма "Україна" та ТОВ "Успіх Органік" (оригінали надані відповідачем) - у той час, яким датований документ?

- товарознавчої: яка була ринкова вартість 1 тонни пшениці неорганічної, 5 клас, українського походження, урожаю 2017 року, насипом, на умовах СРТ (м.Берислав, Херсонська область), згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, станом на 26.10.2017 року? (а.с 29-32, т.3).

Відповідно до п.п. 10,11 резолютивної частини ухвали суду від 06.08.2019 р., було викладено питання, поставлені на розгляд судової технічної експертизи, у новій редакції:

- "Яким способом нанесений відбиток печатки ТОВ "Агрофірма "Україна" (код ЄДРПОУ 31536544) в розділі "Продавець" в графі Директор на договорі купівлі-продажу № 231017 від 23.10.2017 р., укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успіх Органік"?" (досліджуваний документ знаходиться на аркушах справи 107 - 109 у томі №2).

- Яка послідовність виконання печатного тексту, підпису та відбитку печатки ТОВ "Агрофірма "Україна" (код ЄДРПОУ 31536544) в розділі "Продавець" в графі Директор на договорі купівлі-продажу № 231017 від 23.10.2017 р., укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успіх Органік"?"

- Чи відповідають відтиски печатки та штампу ТОВ "Агрофірма "Україна" на документах: договорі купівлі-продажу № 231017 від 23.10.2017 р., на накладній № 778 від 26.10.2017 р., на товарно-транспортних накладних №№20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 31, 33, 39 від 25-26 жовтня 2017 р., які надав відповідач - ТОВ "Успіх Органік" (а.с.105-124, т. 2), а також відтиски печатки та штампу ТОВ "Агрофірма "Україна" на документах: накладній № 778 від 26.10.2017 р. (а.с.90, т. 2 ), накладним №№40, 41, 47, 48, 49, 50, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61 від 25-26.10.17р ( а.с.75-89, т.2), на товарно-транспортних накладних №№20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 31, 33, 39 від 25-26 жовтня 2017 р., які надала третя особа ТОВ "Агрофірма "Україна" (а.с.127-144, т.2) - відтискам печатки та штампу, експериментальні зразки яких надані третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна" для порівняльного дослідження.

- Чи нанесено відтиски печатки та штампу від ТОВ "Агрофірма "Україна" на документах, які надав відповідач 19.04.2019: на договорі купівлі - продажу № 231017 від 23.10.2017 р.; накладній № 778 від 26.10.2017 р.; товарно-транспортних накладних №№20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 31, 33, 39 саме печаткою ТОВ "Агрофірма "Україна" чи іншою печаткою?

- Чи відповідають у порівнянні на предмет ідентичності надписи, печатки та штампи, які нанесені на товарно-транспортні накладні №20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 31, 33, 39 (які надало ТОВ "Успіх Органік" і які знаходяться на аркушах справи № 110-124 у томі справи № 2) товарно-транспортним накладним №№39, 35, 31, 32, 26, 33, 26, 33, 27, 27, 30, 28, 25, 24, 22, 21, 20, 23, які надало ТОВ "Агрофірма "Україна" і які знаходяться на аркушах справи 127-144 у томі № 2.

- Чи нанесено відтиск печатки ТОВ "Агрофірма "Україна" на документах: договорі купівлі-продажу № 231017 від 23.10.2017 р., накладній № 778 від 26.10.2017 р., згідно якої ТОВ "Агрофірма "Україна" відпущено, а ТОВ "Успіх Органік" одержано пшеницю органічну (як зазначено у накладній) UA-ВІО-161 у кількості 508,200 тон на загальну суму 3 481 170 грн.; товарно-транспортних накладних №№20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 31, 33, 34 від 25-26 жовтня 2017 р. між ТОВ "Агрофірма "Україна" та ТОВ "Успіх Органік" (оригінали надані відповідачем ТОВ "Успіх Органік" і які знаходиться на аркушах справи 106-124 у томі № 2) - у той час, яким датований документ?

Провадження у справі № 902/256/18 зупинялось до отримання висновків судової технічної, судової товарознавчої експертизи та судової почеркознавчої експертизи (а.с. 101-107, т.3).

30.09.2019 р. Вінницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із супровідним листом № 4402/4403/19-21 від 25.09.2019 р. надіслало до Господарського суду Вінницької області висновок експерта за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертиз №4402/4403/19-21 від 25.09.2019 р.

Експертом було проведено почеркознавче дослідження, і як зазначено у п. 8 Розділу "Висновки", підпис від імені ОСОБА_2 на договору купівлі- продажу №231017 від 23.10.2017 р., укладеному між ТОВ "Агрофірма "Україна" та ТОВ "Успіх Органік" - виконаний не безпосередньо ОСОБА_2 чи іншою особою.

Поставлені на вирішення судової технічної експертизи питання судовим експертом вирішені не були в зв`язку із неоплатою вартості дослідження (а.с. 120-128, т.3).

Оскільки сторона не оплатила вартість послуг судової технічної експертизи, суд змушений вирішити справу по суті спору, за наявними в матеріалах справи документами.

18.10.2019 р. із супровідним листом № 4704/19-21 від 15.10.2019 р. Вінницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, надіслало до суду висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 4704/19-21 від 15.10.2019 р. та матеріали справи № 902/256/18.

На питання щодо визначення ринкової вартості 1 тони пшениці неорганічної, 5 клас, українського походження, урожаю 2017 року, насипом, на умовах СРТ (м.Берислав, Херсонська область), згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, станом на 26.10.2017 р., судовим експертом було надано висновок про те, що визначити запитувану ринкову вартість не надається за можливе в зв`язку з неможливістю ідентифікації об`єкта дослідження згідно законодавчої, нормативної документації та відсутності моніторингу середньозважених закупівельних цін (ринкової вартості) на пшеницю неорганічну 5 класу (а.с.134-139, т.3).

23.01.2020 р. до суду надійшло письмове клопотання відповідача - ТОВ "Успіх Органік" про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 923/461/18 за позовом ТОВ "Успіх Органік" до ТОВ "Агрофірма "Україна" про зміну умов зобов`язання шляхом пропорційного зменшення ціни на 1062138,00 грн до 2419032,00 грн та стягнення штрафу за порушення умов зобов`язання щодо якості товару в розмірі 696234,00 грн.

Враховуючи, що провадження у справі № 923/461/18 було відкрито Господарським судом Херсонської області 25.06.2018 р., відповідач не був позбавлений можливості заявити таке клопотання на стадії підготовчого провадження у справі № 902/256/18. Суд зауважує, що провадження у даній справі № 902/256/18 було відкрито лише на 5 днів раніше, ніж було відкрито провадження Господарським судом Херсонської області у справі №923/461/18.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження поважності причин неподання суду заяви про зупинення провадження у справі на стадії її підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Дане клопотання відповідача судом залишено без розгляду, оскільки воно було подано 23.01.2020 р., на стадії розгляду справи по суті.

При цьому суд також вважає за необхідне відзначити, що не прийняв фактичне визнання позову відповідачем, яке слідує із його заяви, поданій до суду 18.07.2018 р.

На думку суду, визнання позову відповідачем суперечить чинному законодавству. Таке визнання в подальшому може призвести до порушення законних прав та інтересів третьої особи, оскільки, визнаючи в заяві факт поставки позивачу неякісної неорганічної пшениці, відповідач стверджує, що придбав її у третьої особи - ТОВ "Агрофірма "Україна".

Разом з тим, правовідносини безпосередньо між ТОВ "Успіх Органік" та ТОВ "Агрофірма "Україна" щодо неналежної якості товару досліджувались судом у справі № 902/256/18 лише для встановлення факту, пшеницю якої якості відповідач поставив позивачу та чи має останній правові підстави на пропорційне зменшення ціни в зв`язку із її неорганічним походженням.

З огляду на поданий ТОВ "Успіх Органік" до ТОВ "Агрофірма "Україна" позов про зміну умов зобов`язання шляхом пропорційного зменшення ціни на 1062138,00 грн до 2419032,00 грн та стягнення штрафу за порушення умов зобов`язання щодо якості товару в розмірі 696234,00 грн, правовідносини між цими юридичними особами з приводу поставки пшениці є предметом розгляду Господарського суду Херсонської області у справі №923/461/18.

З урахуванням встановлених обставин справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Так, розглянувши позовну вимогу про зміну умови зобов`язання за договором купівлі-продажу № АК-УО-007/17, укладеного 10.10.2017 р. між ТОВ "Успіх Органік" та ТОВ "Агрі-Ком", шляхом пропорційного зменшення загальної вартості товару на 1245090,00 грн, до 2149029,97 грн, суд приходить до висновку про необхідність відмови в позові в цій частині, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

04.02.2020 р. представник позивача подав до суду заяву, в якій вважає, що на підставі інформації Львівської торгово-промислової палати значення закупівельної ціни на товар на внутрішньому ринку на умовах поставки СРТ, південь України, складає станом на жовтень 2017 року 4780 грн з ПДВ за 1 т. За заявою представника позивача, умови зобов`язання за договором купівлі-продажу № АК-УО-007/17 від 10.10.2017 р. між ТОВ "Успіх Органік" та ТОВ "Агрі-Ком", мають бути змінені шляхом пропорційного зменшення загальної вартості товару на 1234923,97 грн до 2429196,00 грн.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Одним зі способів захисту прав та законних інтересів є зміна правовідношення (п.6 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).

Такий спосіб захисту цивільних прав може бути пов`язаний з необхідністю змінити існуюче правовідношення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір №АК-УО-007/17 від 10.10.2017 р. є договором поставки, а правовідносини сторін врегульовано нормами статей 264-271 ГК України, ст. 712 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно ч. 1 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

За змістом ч. 1, 2 ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно положень статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимагаючи пропорційного зменшення ціни товару, позивач має довести належними доказами ціну невідповідного товару, для того, щоб відповідно довести суду обгрунтованість пропорційного зменшення, яка виходить від ціни невідповідного товару. Без встановлення факту, який саме товар, що виявився неякісним, був поставлений, яка його вартість, неможливо встановити, на яку саме різницю від пропорційного зменшення його вартості позивач має право.

Як вже було зазначено вище, з метою встановлення даних обставин було призначено судову товарознавчу експертизу. Так, на питання щодо визначення ринкової вартості 1 тони пшениці неорганічної, 5 клас, українського походження, урожаю 2017 року, насипом, на умовах СРТ (м. Берислав, Херсонська область), згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, станом на 26.10.2017 р., судовим експертом було надано висновок про те, що визначити запитувану ринкову вартість не надається за можливе в зв`язку з неможливістю ідентифікації об`єкта дослідження згідно законодавчої, нормативної документації та відсутності моніторингу середньозважених закупівельних цін (ринкової вартості) на пшеницю неорганічну 5 класу.

Позивач не довів належними та допустимими доказами, пшеницю якого саме класу та походження він отримав від відповідача. Наявні у справі № 902/256/18 документи достеменно вказаних обставин не підтверджують. При цьому за результатами проведеного у справі експертного почеркознавчого дослідження було встановлено, що підпис від імені директора ТОВ "Агрофірма "Україна" ОСОБА_2 на договору купівлі-продажу №231017 від 23.10.2017 р., укладеному між ТОВ "Агрофірма "Україна" та ТОВ "Успіх Органік", виконаний не безпосередньо ОСОБА_2 . Вказане дає підстави для висновку про відсутність волевиявлення з боку ТОВ "Агрофірма "Україна" на поставку пшениці саме такої якості, яку відповідач мав намір продати позивачу.

Відтак суд визнає непідтвердженим посилання позивача і відповідача на те, що в останнього існувало договірне зобов`язання з третьою особою - ТОВ "Агрофірма "Україна", з якого випливає обов`язок ТОВ "Агрофірма "Україна" поставити відповідачу партію пшениці органічної (UA-BIO-161) 5 класу.

Тому суд критично оцінює доводи сторін, що придбана у ТОВ "Агрофірма "Україна" повинна була бути такої ж самої якості, якої відповідач мав продати позивачу, і що саме цю пшеницю позивач згодом продав іноземному контрагенту.

Поряд з цим, спір щодо якості товару та виниклі з цього приводу правовідносини між ТОВ "Агрофірма "Україна" та ТОВ "Успіх Органік" не є предметом судового дослідження у даній справі; предметом є спірні правовідносини між ТОВ "Успіх Органік" та ТОВ "Агрі-Ком" .

31.01.2020 р. позивач подав до суду клопотання, до якого поміж іншим додав копію висновку експерта № 18-550 у справі № 923/461/18 та просив оцінити його як доказ у справі № 902/256/18.

Згідно наданого позивачем копії висновку експерта № 18-550 у справі №923/461/18, ринкова вартість 1 тони пшениці неорганічної, 5 клас, українського походження, врожаю 2017 року, насипом, на умовах СРТ (м. Берислав Херсонська область) згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, станом на 26.10.2017 року, в обсязі наданих матеріалів, могла складати 4795,00 грн з ПДВ.

Даний висновок судом оцінено в порядку оцінки звичайних доказів, оскільки дана експертиза була проведена в іншій господарській справі, на підставі наявних у ній документів і її висновки не є для суду заздалегідь обов`язковими.

Наявні ж в матеріалах справи 902/256/18 документи, які надав позивач на підтвердження своїх позовних вимог, не дають можливості встановити, пшеницю якого класу і походження він отримав від відповідача, неможливо встановити його ціну. Вказане також стверджується висновком судової товарознавчої експертизи у даній справі.

Таким чином, довівши суду факт поставки товару відповідачем не тієї якості, яка передбачалась умовами договору, позивач не довів, поставка якого саме товару відбулась.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про зміну умов зобов`язання за договором купівлі-продажу № АК-УО-007/17, укладеного 10.10.2017 р. між ТОВ "Успіх Органік" та ТОВ "Агрі-Ком", шляхом пропорційного зменшення загальної вартості товару на 1245090,00 грн, до 2149029,97 грн не доведені та непідтверджені в частині розміру такого пропорційного зменшення, в зв`язку з чим підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

В частині другої позовної вимоги про стягнення штрафу у розмірі 20 % від вартості поставленої продукції, що становить 732823,99 грн, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає, що позивачем доведено факт порушення відповідачем обов`язку з постачання товару належної якості. Натомість відповідачем зазначені обставини в установленому процесуальним законом порядку не спростовані.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій, відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно умов укладеного 10.10.2017 р. договору № АК-УО-007/17 купівлі-продажу, ТОВ "Успіх Органік" мало відвантажити і передати у власність, а ТОВ "Агрі-Ком" прийняти та оплатити пшеницю органічну 5 класу, українського походження, урожаю 2017 року, насипом.

Відповідно до п. 6.1 договору, відповідач як продавець гарантував ідентичність, якість та належне зберігання оплаченого покупцем повару у своїх складських приміщеннях до моменту навантаження на автотранспорт покупця.

Натомість поставлений відповідачем позивачу товар (пшениця) виявився таким, що не відповідав вимогам якості (органічності по стандартам ЄС), що було обов`язковою умовою договору купівлі-продажу № АК-УО-007/17 від 10.10.2017 р., укладеного між ТОВ "Успіх Органік" (продавець) та ТОВ "Агрі-Ком" (покупець).

Відповідно до ч. 7 ст. 269 ГК України у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому ст, 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарі (робіт, послуг).

Враховуючи доведений позивачем факт відмови в сертифікації поставленого йому відповідачем товару, оскільки останній за своїми характеристиками не відповідає вимогам ЄС, судом встановлено, що відповідач порушив умови договору, поставивши позивачу товар, який не відповідав вищевказаним вимогам.

Невідповідність вимогам якості стверджується зокрема тим, що як було встановлено судом в ході розгляду справи, сертифікаційний орган Швейцарії bio.inspecta AG відмовив позивачу у сертифікації партії товару, оскільки придбана ним у відповідача пшениця за своїми характеристиками не відповідала вимогам Європейського Союзу по органічності ґрунтів.

З огляду на встановлений судом факт порушення відповідачем договірного зобов`язання за договором купівлі-продажу № АК-УО-007/17, укладеного 10.10.2017 р. в частині передбаченої договором якості товару, позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 20 % від вартості поставленої продукції, що становить 732823,99 грн (20% від 3664119,97 грн) судом визнаються законними і обґрунтованими.

Відтак позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Успіх Органік" на користь ТОВ "Агрі-Ком" 732823,99 грн штрафу за порушення умов зобов`язання щодо якості товару підлягають задоволенню.

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" № 4241/03 від 28.10.2010 р. Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен із доводів сторін.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, судові витрати по сплаті судового збору за розгляд наявного спору в сумі 10992,35 грн покладено на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, який має відшкодувати позивачу сплачений ним судовий збір при подачі позову до суду у визначеному судом розмірі 10992,35 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 130, 231, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Органік" (код ЄДРПОУ 39978678; місцезнаходження: 21000, м. Вінниця, вул. Лялі Ратушної, 22/41) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі-Ком" (код ЄДРПОУ 35785557; місцезнаходження: 80242, Львівська область, Радехівський район, с. Кустин, вул. Данилюка, буд.1А) 732823,99 грн штрафу за порушення зобов`язання щодо якості товару та 10992,35 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірники повного тексту судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

В зв`язку із перебуванням судді Нешик О.С. у відпустці та судді Маслія І.В. у відрядженні 14.02.2020 р., повний текст рішення підписано 17 лютого 2020 р.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Суддя Маслій І.В.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. К. Левицького, 5/5а, м. Львів, 79005)

3 - відповідачу (вул. Лялі Ратушної, 22/41, м. Вінниця, 21000)

4 - третій особі ( 74502, Херсонська область, смт. Велика Лепетиха, вул . Куйбишева , б/н)