Постанова

від 10.02.2020 по справі 917/1668/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2020 р. Справа № 917/1668/19

Колегія суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю:

позивача - адвокат Купріян К.І., довіреність №58 від 16.07.2019 року, свідоцтво ПТ №2893 від 09.07.2019 року;

відповідача - т.в.о. директора Шапран І.В., наказ №246-п від 28.12.2018 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", м. Полтава (вх. №148 П /1-18)

на рішення господарського суду Полтавської області від 27.11.2019 року у справі №917/1668/19 ухвалене в приміщенні господарського суду Полтавської області (О.С. Семчук ) повний текст якого складено 02.12.2019 року

за позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", м. Полтава

до Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості "Полтавадіпром`ясомолпром", м. Полтава

про стягнення 120984,45 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.11.2019 року у справі №917/1668/19 позов задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості "Полтавадіпром`ясомолпром" на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" 4032,82 грн. боргу, 64,03 грн. судового збору.

Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 27.11.2019 року у справі, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" у повному обсязі, стягнути з Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості "Полтавадіпром`ясомолпром" на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" заборгованість в розмірі 120984,45 грн. та судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує про таке.

Копії акту перевірки системи теплопостачання від 10.11.2015 року, штатного розпису відповідача з грудня 2018 року та звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2018 року - квітень 2019 року, на які посилається господарський суд першої інстанції, є неналежними доказами, оскільки предметом доказування у справі є факт порушення відповідачем пломбування запірної арматури, що знаходиться на обвідній лінії, а не факт вимушеного простою на підприємстві відповідача.

В порушення п. 3.3 та п. 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 року № 190 (далі - Правила № 190), 18.03.2019 року під час проведення обстеження представниками позивача на території об`єкту водокористування за адресою: вул. Сапіго, 1, м. Полтава виявлено порушення цілісності пломбування обвідної лінії водомірного вузла, яким проводиться облік наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, про що було складено відповідний акт.

Оскільки не встановлено, коли саме порушено пломбування обвідної лінії, відповідачу було проведено нарахування в порядку визначеному п.3.3 та п. 3.4 Правил за 30 календарних днів.

У відповіді на відзив, до позивача не надходило листів, заяв, тощо про надання дозволу відповідачу на зняття опломбування з запірної арматури, що знаходиться на обвідній лінії водомірного вузла. Позивач не надавав відповідачу дозволу на зняття пломби з вказаної арматури без присутності свого представника.

Твердження відповідача, що лише перекриття крану, що знаходиться на обвідній лінії водомірного вузла і який був опломбований 19.12.2018 року пломбою №С48044380 дало можливість зупинити виток води, не відповідає дійсності, оскільки кран був опломбований 19.12.2018 року в закритому стані.

Ліквідація пошкоджень виконується виробником або організацією, яка має відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, за участю виробника.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2020 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" на рішення господарського суду Полтавської області від 27.11.2019 року у справі; відповідачу встановлено строк до 07.02.2019 року на протязі якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на "10" лютого 2020 р. о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №115.

07.02.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить приєднати відзив на апеляційну скаргу з додатками до матеріалів справи, рішення господарського суду Полтавської області від 27.11.2019 року у справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (вх.№1186), який долучено до матеріалів справи.

В обгрунтування відзиву на апеляційну скаргу відповідач вказує про таке.

У зв`язку з аварійною ситуацією 18.03.2019 року о 09:00 год. директором Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості "Полтавадіпром`ясомолпром" були перекриті три крани запірної арматури, що знаходяться на водомірному вузлі; зірвано пломбу на одному з запірних кранів, який був опломбований на водомірному вузлі 19.12.2018 року представником позивача Діденко Л.А.

Починаючи з грудня 2018 року і по травень 2019 року встановлено простій у роботі підприємства; з 2015 року в будівлі відключене теплопостачання, в зимовий період всі комунікації по водопостачанню перемерзають; при розмерзанні труб водопостачання на другому поверсі будівлі було виявлено протікання води, яке загрожувало виникненню короткого замкнення на електричному щиті, який знаходиться під місцем витоку води; відразу ж після перекриття кранів та зупинення протікання води в.о. директора Шапраном І.В., близько 9 год. 10 хв. було зателефоновано представнику позивача - інспектору Діденко Л.А. і повідомлено про аварійну ситуацію; близько 11 год. 00 хв. 18.03.2019 року на адресу відповідача прибули представники позивача та провели опломбування лічильника і крана на запірній арматурі.

Додатками до відзиву на апеляційну скаргу є такі документи в копіях: наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18.12.2018 року №246-п "Про тимчасове покладення виконання обов`язків директора на ОСОБА_1" на 1-му аркуші; лист Державного підприємства "Центр екологічних ініціатив" Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.03.2017 року "Щодо висновків екологічного аудиту ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості "Полтавадіпром`ясомолпром" на 3-х арк., Звіт про екологічний аудит ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості "Полтавадіпром`ясомолпром" за 2017 рік на 8 арк.

Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст 76-79 ГПК України на підтвердження винятковості випадків, які б перешкоджали у дотриманні відповідачем встановлених як законом так і судом строків для вчинення відповідних процесуальних дій, а саме - неможливості своєчасного подання ним письмових доказів, що зазначені у додатках до відзиву на апеляційну скаргу, як до суду першої інстанції так і до суду апеляційної інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а тому підстав для прийняття доказів, зазначених у додатках до відзиву на апеляційну скаргу, їх урахування при розгляді справи, не має.

В судовому засіданні 10.02.2020 року представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 27.11.2019 року у справі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, стягнути з Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості "Полтавадіпром`ясомолпром" на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" заборгованість в розмірі 120984,45 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.02.2020 року проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України , колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила таке.

01.01.2002 року між Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (далі-Водоканал) та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості "Полтавадіпром`ясомолпром" (далі - Абонент) укладено договір № 40-2 про надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, відповідно до умов п.1.1 якого предметом договору є такі комунальні послуги: централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Згідно з п. 1.2. договору, Водоканал зобов`язується надавати послуги з водопостачання та водовідведення, а Абонент зобов`язується своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах договору.

У пункті 1.4. договору сторонами погоджено, що об`єктом користування послугами є ДП "Полтавадіпром`ясомолпром", вул. Сапіго, 1.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що облік кількості використаної Абонентом води здійснюється за показаннями його водолічильників. Зняття показань водолічильників здійснюється один раз на місяць.

Згідно з п.п. 4.1.1. та п.п 4.1.2. пункту 4.1. договору, Водоканал має право: здійснювати контроль за одержанням послуг шляхом проведення обстеження технічного стану систем водопостачання та водовідведення Абонента, та вимагати у Абонента виконання своїх пропозицій спрямованих на поліпшення якості обліку води, технічного стану мереж; при виявленні представником Водоканалу витоку води в мережах Абонента або нераціонального використання води розрахунок витрат проводиться згідно з п. 9.6. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек., та її повним перерізом протягом 24 годин на добу. Розрахунок проводиться за фактичний час витоку води по день її ліквідації, якщо час, протягом якого відбувався витік, встановити не вдається, то розрахунок здійснюється за останній поточний місяць. Наявність витоку оформляється актом, на основі якого виписується додатковий рахунок Абоненту.

Позивач посилається на таке.

18.03.2019 року представниками КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" при проведенні обстеження об`єкту відповідача виявлено порушення пломбування запірної арматури, що знаходиться на обвідній лінії водомірного вузла; трубопровід на обвідній лінії діаметром 50 мм.; користування послугами водопостачання та водовідведення проводилося без відображення обсягів на встановленому приладі обліку води (ВСКМ діаметром 32 мм № Д-5482).

На підставі п. 3.3. та п. 3.4. Правил № 190, позивачем здійснено розрахунок обсягу безоблікового водокористування відповідача за відповідною формулою.

Оскільки термін початку безоблікового водокористування виявити не є можливим, розрахунковий період становить один місяць, що у грошовому еквіваленті становить 120984,45 грн. (10173,60 м.куб. х 11,892 грн. - чинний тариф на послуги централізованого водопостачання та водовідведення на час виставлення претензії, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1396 від 13.11.2018 року).

Акт обстеження від 18.03.2019 року, на підставі якого позивачем направлено претензію від 21.03.2019 та рахунок № 950 від 22.03.2019 року відповідачеві про сплату боргу у розмірі 120984,45 грн. підписаний т.в.о. директора ДП "Полтавадіпром`ясомолпром" Шапраном Ігорем Володимировичем без заперечень та зауважень.

Претензія та рахунок отримані відповідачем 27.03.2019 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Незважаючи на вказаний у претензії строк оплати боргу - 18.04.2019 року, відповідачем заборгованість у розмірі 120984,45 грн. за безоблікове водокористування не сплачено.

27.03.2019 року відповідач надіслав відповідь на претензію, в якій підтвердив факт порушення опломбування запірної арматури, що знаходиться на обвідній лінії водомірного вузла, проте заперечив факт безоблікового водокористування.

Вказане вище стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду Полтавської області, в якому останній просив стягнути з відповідача заборгованість за безоблікове водокористування у розмірі 120 984,45 грн.

27.11.2019 року господарським судом Полтавської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 13 , ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У ч. 1 ст. 217 ГК України зазначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

За змістом ст. 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, що укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

У пункті 2.1 Правил №190 вказано, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

У відповідності до п. 1.1 Правил № 190, вони є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

За матеріалами справи, у п. 4.1.2. договору сторонами погоджено, що при виявленні представником Водоканалу витоку води в мережах Абонента або нераціонального використання води розрахунок витрат проводиться за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек., та її повним перерізом протягом 24 годин на добу, згідно з п. 9.6. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 року № 65 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.07.1994 року за №165/374, розрахунок проводиться за фактичний час витоку води по день її ліквідації, якщо час, протягом якого відбувався витік, встановити не вдається, то розрахунок здійснюється за останній поточний місяць. Наявність витоку оформляється актом, на основі якого виписується додатковий рахунок Абоненту.

Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, на які є посилання в укладеному між сторонами договорі втратили чинність згідно наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 року № 190.

Згідно з п. 5.18 Правил № 190, споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з`єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

У п. 3.3 та п.3.4 Правил № 190 вказано, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Відповідно до п.3.2 Правил №190, водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

А отже, враховуючи факт пошкодження керівником Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості "Полтавадіпром`ясомолпром" пломби, господарський суд першої інстанції вірно вказав на те, що позивачем правомірно здійснено розрахунок обсягу безоблікового водокористування згідно п. 3.3 та п.3.4 Правил № 190.

Відповідач стверджує, що 18.03.2019 року ним було виявлено пошкодження мереж внаслідок розмерзання труби, що призвело до протікання води, яке загрожувало потраплянням води до електрощитової.

Факт звернення відповідача до позивача з повідомленням про аварію позивачем не заперечується, втім, таке звернення, як вказує відповідач, відбулося вже після пошкодження пломби.

Згідно з п. 15.6 Правил № 190, у разі пошкодження мереж, споруд водопостачання або водовідведення особи, що виявили таке пошкодження, зобов`язані негайно повідомити про це виробника та здійснити всі можливі заходи щодо усунення наслідків цього пошкодження. Ліквідація пошкоджень виконується виробником або організацією, яка має відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, за участю виробника.

Так, у Акті обстеження від 18.03.2019 року працівниками Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", який складений у відповідності та у порядку, визначеному чинним законодавством України, компетентними на те особами, зазначено про те, що виток води був ліквідований о 09:00 год. директором підприємства.

Також, Акт обстеження від 18.03.2019 року не оскаржується, що свідчить про його погодження сторонами.

Разом з тим, у відповіді на претензію від 27.03.2019 року, відповідач підтвердив факт порушення опломбування запірної арматури, що знаходиться на обвідній лінії водомірного вузла.

А тому, виходячи з того, що зрив пломби відбувся в результаті аварії (витоку води), господарським судом першої інстанції вірно враховано, що нарахування безоблікового водокористування має відбуватися за один день, оскільки за свідченнями керівника Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств м`ясної та молочної промисловості "Полтавадіпром`ясомолпром", зрив пломби та ліквідація наслідків аварії, яка зафіксована працівниками позивача відбулися в один і той же день.

А за таких обставин, аргументи апелянта щодо того, що відповідачу було проведено нарахування в порядку визначеному п.3.3 та п. 3.4 Правил №190 за 30 календарних днів, не приймаються.

Так само не приймаються аргументи апелянта на те, що ліквідація пошкоджень виконується виробником або організацією, яка має відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, за участю виробника.

Керівником відповідача було повідомлено позивача про аварійну ситуацію системи водопостачання на підприємстві і в цей же день - 18.03.2019 року представники позивача прибули на підприємство і склали відповідний Акт обстеження.

Господарським судом першої інстанції вірно враховано підтверджені належними доказами факти того, що на підприємстві відповідача на момент виявлення порушення і на час розгляду справи в господарському суді першої інстанції оголошено простій, у зимовий час водокористування є неможливим, оскільки опалення приміщення не здійснюється та зроблено обгрунтований висновок, що водокористування в цей період було неможливим, що і підтверджує незмінність показників лічильника (з дня останньої повірки 19.12.2018 року).

Перевіривши за допомогою калькулятору ЛІГА. ЗАКОН здійснений місцевим господарським судом перерахунок витрат води, за пропускною спроможністю труби за один день: обсяги безоблікового водопостачання за один день становлять 339,12 м.куб., що у грошовому еквіваленті складає 4032,82 грн. (339,12 грн. х 11,895 грн.), колегія суддів зазначає, що розрахунок є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 4032,82 грн. заборгованості за безоблікове водокористування є обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами.

Отже, висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року)

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 27.11.2019 року у справі №917/1668/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків визначених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.02.2020 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя В.І. Сіверін

Суддя М.М. Слободін