Рішення

від 06.02.2020 по справі 902/1021/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2020 р. Cправа № 902/1021/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

у відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом : Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" Шумської районної ради (вул. Заводська, 1А, м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область, 47100)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацьке вугілля" (вул. Зодчих, буд. 36, кв. 41, м. Вінниця, 21000)

про стягнення 33000 грн,

В С Т А Н О В И В :

Шумським комунальним спеціалізованим лісогосподарським та мисливським підприємством "Волинь" Шумської районної ради (далі - Шумське КСЛМП "Волинь") подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацьке вугілля" (далі - ТОВ "Козацьке вугілля") про стягнення 33000 грн боргу.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений з ТОВ "Козацьке вугілля" договір №18 від 10.05.2019, відповідно до умов якого Шумське КСЛМП "Волинь" ("Продавець") передало ТОВ "Козацьке вугілля" ("Покупець") товар (дров`яна деревина промислового використання (граб/САР, береза/ВЕТ), за який останній розрахувався частково.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов вказаного договору в частині повної оплати за переданий товар, позивачем заявлено до стягнення 33000 грн основного боргу.

Ухвалою суду від 09.12.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1021/19 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.12.2019.

21.12.2019 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника (вих. № 134 від 16.12.2019).

За результатами проведеного судового засідання 26.12.2019 у відсутності представників сторін, судом встановлено необхідність витребування у позивача оригіналів товарно-транспортних накладних, копії яких долучено до позовної заяви та необхідність явки у судове засідання представників сторін для встановлення усіх обставин справи.

Таким чином, ухвалою суду від 26.12.2019 розгляд справи відкладено на 14.01.2020.

27.12.2019 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (вх. №02.1-34/10814/19 від 27.12.2019).

02.01.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка не містить електронного цифрового підпису.

08.01.2020 через канцелярію суду від Шумського КСЛМП "Волинь" надійшла відповідь на відзив з додатковими документами в копіях (вх. №02.1-34/132/20 від 08.01.2020).

Також, 08.01.2020 через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення відповідача (вх. №02.1-34/144/20 від 08.01.2020).

У судове засідання 14.01.2020 з`явився представник позивача, відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, що стверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення ухвали суду, яке наявне у матеріалах справи.

В ході слухання справи, проаналізувавши предмет та підстави позову, з урахуванням визначення обставин справи, які підлягають встановленню, суд у протокольній формі ухвалив: здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження згідно з приписами ст. 250 ГПК України, витребувати докази податкової звітності у відповідача та органів ДПС, продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України та призначити підготовче засідання на 06.02.2020.

31.01.2020 на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи 08.01.2020 за відсутності представника з додатком копій податкової звітності Шумського КСЛМП "Волинь" за період травня-липня 2019.

Також 31.01.2020 через канцелярію суду надійшов лист ГУ ДПС у Вінницькій області на виконання вимог ухвали суду від 14.01.2020 з додатком копій податкової звітності ТОВ "Козацьке вугілля". При цьому у вказаному листі повідомлено, що платник ТОВ "Козацьке вугілля" звітність з податку на прибуток за ІІІ квартали 2019 року не подавав та станом на 29.01.2020 звітність з податку на прибуток за 2019, враховуючи те, що граничний строк подання є 2 березня 2020 року, ще не подав.

Разом з тим, 05.02.2020 на електронну адресу суду та 06.02.2020 через канцелярію суду надійшла заява відповідача про визнання позову за підписом директора ТОВ "Козацьке вугілля", у якій останній просить розглянути справу за його відсутності, у зв`язку з перебуванням за кордоном, та вирішити питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50 % сплаченого судового збору, сплаченого при поданні позову.

В підготовче судове засідання на визначену судом дату - 06.02.2020 представники сторін не з`явилися. Сторони про дату, час та місце судового засідання були повідомленні належним чином, що стверджується відповідними рекомендованими поштовими повідомленнями, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч.3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

З огляду на те, що в матеріалах справи наявні клопотання як позивача, та і відповідача про розгляд справи за відсутності їх представників, враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши в підготовчому засіданні заяву вх. № 02.1-34/1098/20 від 06.02.2020 про визнання позову за підписом директора відповідача Волинця О.А., суд дійшов висновку, що останній наділений повноваженнями на визнання позову, оскільки є керівником ТОВ "Козацьке вугілля" згідно з відомостями, що містяться в ЄДРЮОФОП і таке визнання відповідає фактичним обставинам справи, що підтверджуються наявними у справі доказами, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому визнання позову підлягає прийняттю господарським судом.

При визнанні відповідачем позову суд враховує наступні приписи процесуального закону.

Пунктом 1 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 191 цього Кодексу.

Згідно ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник в повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено таке.

10.05.2019 між позивачем та відповідачем укладено Договір №18 (далі-Договір), відповідно до умов якого Шумське КСЛМП "Волинь" ("Продавець") зобов`язувалося відпустити в 2019 році, а ТОВ "Козацьке вугілля" ("Покупець") приймати і оплачувати на умовах Договору Товар (дров`яна деревина промислового використання (граб/САР, береза/ВЕТ).

Згідно з п. 3.1. Договору ціна Товару договірна та погоджується сторонами на час укладання договору і становить 615 грн за 1м 3 з ПДВ без доставки.

Оплата Товару здійснюється протягом 5 банківських днів з дати відправки Товару Покупцеві по перерахунку на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до п. 4.1. Договору поставка Товару здійснюється на наступних умовах:

- моментом прийому Товару Покупцем та здачі його продавцем є відповідно оформлені і підписані документи (товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура);

- сторони вправі погодити інший порядок поставки.

Договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до повного завершення (п. 6.1. Договору).

Відповідно до товарно-транспортних накладних № 350 від 08.07.2019, №388 від 17.07.2019 №421 від 30.07.2019 та №425 від 31.07.2019 вантажовідправником (Шумське КСЛМП "Волинь") здійснено поставку вантажоодержувачу (ТОВ "Козацьке вугілля") дров`яну деревину промислового використання з посиланням на Договір №18 від 10.05.2019. За кожною із вказаних товарно-транспортних накладних (ТТН) вказано про поставку дров`яної деревини в кількості 15 м3 на загальну суму 9225 грн з ПДВ. Тобто загальна вартість поставленого товару за вказаними ТТН склала 36900 грн з ПДВ.

Разом з тим, згідно з виписками клієнт-банк ПриватБанку, які містяться в матеріалах справи, відповідачем на рахунок позивача здійснено ряд проплат із призначенням платежу "за дрова паливні": 15.08.2019 - на суму 900 грн, 23.08.2019 - на суму 1000 грн, 29.10.2019 - на суму 2000 грн.

Таким чином, відповідач провів оплату за отриманий товар на загальну суму 3900 грн.

Отже, несплаченим із загальної вартості поставленого товару за спірними накладними залишається борг у сумі 33000 грн (36900 грн-3900 грн).

Разом з тим, позивач звертався до відповідача із претензією №1 про сплату заборгованості станом на 01.10.2019, однак доказів реагування відповідача на вказану претензію матеріали справи не містять.

Також судом встановлено, що позивачем відображено у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2019 року операції з ТОВ "Козацьке вугілля", датовані 08.07.2019, 17.07.2019, 30.07.2019 та 31.07.2019 в частині виданих податкових накладних.

З урахуванням встановлених обставин справи суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст. Винятком є умови, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду договорів.

В силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною свідчать про те, що у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем як постачальником по оплаті отриманого товару.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець, згідно приписів статті 692 Цивільного кодексу України, зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За правилом ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведені вище приписи законодавства щодо умов поставки товару та порядок проведення розрахунків за нього, позивачем правомірно було заявлено до стягнення 33000 грн боргу за переданий товар. При цьому твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, що передували заяві про визнання позову, спростовуються наявними у матеріалах справи документами. Зокрема, спірні ТТН № 350 від 08.07.2019, №388 від 17.07.2019 №421 від 30.07.2019 та №425 від 31.07.2019 не вирізняються з решти ТТН, що оформлені на підтвердження моменту прийому Товару Покупцем, а також здачі його Продавцем за умовами Договору №18 від 10.05.2019 та містять лише підпис особи, яка прийняла товар без зазначення прізвища та ініціалів такої особи.

Відсутність відтиску печатки ТОВ "Козацьке вугілля" на спірних ТТН знаходить логічне пояснення, з огляду на те, що такі ТТН оформлялися у трьох примірниках (для Продавця, Покупця та перевізника). При цьому з урахуванням змін до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, внесених наказом Мінінфраструктури від 10.08.2018 №368, проставляння печатки на ТТН не є обов`язковим.

Разом з тим, за поставлений товар за умовами Договору у період з 10.05.2019 по 30.06.2019 відповідач розрахувався у повному обсязі, що не заперечується сторонами, а часткові проплати зі сторони відповідача на загальну суму 3900 грн лише підтверджують факт визнання заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Зважаючи на наведене вище та на те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 129, ч.1 ст.130 ГПК України.

Згідно з ч.1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

В даному випадку відповідачем позов визнаний до початку розгляду справи по суті, у зв`язку з чим, підготовче провадження закінчене прийняттям даного рішення, а тому позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору, а саме в сумі 960,5 грн на підставі ухвали суду, в решті витрати на сплату судового збору в сумі 960,5 грн покладаються на відповідача.

Разом з тим суд зазначає, що позивачем при зверненні з позовом до суду надмірно сплачено 86 грн судового збору, однак за відсутності відповідного клопотання судом не вирішується питання про повернення судового збору у вказаній сумі, що не позбавляє права останнього заявити дане клопотання після прийняття судового рішення у порядку визначеному ст. 7 ЗУ "Про судовий збір".

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 183, 185, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацьке вугілля" (вул. Зодчих, буд. 36, кв. 41, м. Вінниця, 21000; код ЄДРПОУ 42564720) на користь Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" Шумської районної ради (вул. Заводська, 1А, м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область, 47100, код ЄДРПОУ 32290991) 33000 грн основного боргу та 960,5 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно - Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 17 лютого 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Заводська, 1А, м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область, 47100;

3 - відповідачу - вул. Зодчих, буд. 36, кв. 41, м. Вінниця, 21000 . .