Рішення

від 17.02.2020 по справі 902/1052/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2020 р. Cправа № 902/1052/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом : Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма "РАДІО" (вул. Дмитра Майбороди, 7, м. Вінниця, 21016)

про стягнення 102372,88 грн,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма "РАДІО" про стягнення 102372,88 грн.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений 01.01.2019 між Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (позивач, власник/володілець) та Товариством з обмеженою відповідальністю - Фірма "РАДІО" (відповідач, замовник) Договір з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики №1184 (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник замовляє та оплачує, а власник (володілець) надає право доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики для розміщення технічних засобів телекомунікацій (далі - доступ) відповідно до погодженої власником (володільцем) проектної документації на доступ, розробленої згідно з технічними умовами з доступу.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов вказаного Договору в частині повної оплати за наданий доступ, позивачем заявлено до стягнення 102372,88 грн, з яких: 84134,40 грн - основного боргу, 16227,10 грн - пені, 1043,26 грн - інфляційних втрат та 968,12 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 17.12.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1052/19 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема щодо подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала вручена усім учасникам справи, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

01.01.2019 року між Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (позивач, власник/володілець) та Товариством з обмеженою відповідальністю - Фірма "РАДІО" (відповідач, замовник) укладено договір з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики №1184 (Договір).

Відповідно по п. 1. Договору, відповідач замовляє та оплачує, а позивач надає право доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики для розміщення технічних засобів телекомунікацій (доступ) відповідно до погодженої позивачем проектної документації на доступ, розробленої згідно з технічними умовами з доступу.

Вартість доступу за Договором (розмір щомісячної оплати) становить 16826,88 грн, у т.ч. ПДВ 2804,48 грн за один місяць користування. Розрахунок розміру щомісячної плати є невід`ємною частиною договору та оформляється Додатком №1 до договору (п.3. Договору).

Згідно з п. 4 Договору плата за доступ до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики за поточний період здійснюється з дати укладення договору за поточний місяць. В подальшому розрахунки здійснюються щомісячно, шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на поточний рахунок власника, в розмірі, що вказаний у п. 3 цього Договору, не пізніше 20 числа місяця, що передує розрахунковому, за який здійснюється оплата.

Пунктом 5 Договору передбачено, що плата за доступ здійснюється протягом строку дії договору або до дати фактичного демонтажу елементів інфраструктури телекомунікаційних мереж, розміщених на об`єктах електроенергетики, зазначених у додатку до договору.

За умовами п. 6 Договору плата здійснюється у національній валюті шляхом безготівкового перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок власника (володільця), зазначений в рахунку.

Сторони щомісяця засвідчують факт надання доступу актом надання доступу (п.7 Договору).

Пунктом 8 Договору сторони погодили, що власник (володілець) надає щомісяця до 10 числа замовнику рахунок на оплату доступу. Акт наданих послуг за поточний місяць (два примірника по одному для кожної сторони) власник надає в останній день місяця.

Замовник підписує та повертає власнику (володільцю) один примірник акта наданих послуг не пізніше 10 числа наступного місяця, або надає мотивовану письмову відмову від його підписання. У разі неотримання у зазначений строк власником (володільцем) підписаного замовником акта наданих послуг або мотивованої відмови від його підписання, такий акт вважається підписаним замовником, а доступ таким, що наданий (п. 9 Договору).

Відповідно до п.16 Договору сторони дійшли згоди, що у разі недотримання строків оплати, зазначених у пунктах 4 і 5 цього договору, замовник сплачує власнику (володільцю) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу.

Договір набирає чинності з 01.01.2019 та діє до 31.12.2019, а в частині оплати - до його повного виконання. Строк дії Договору може бути продовжено у порядку, визначеному сторонами (п. 30 Договору).

Як вказує позивач у позовній заяві Акти наданих послуг за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2019 року надіслано відповідачу рекомендованими листами, проте, підписаних екземплярів актів або відмови позивач не отримав, тому останній вважає, що з урахуванням п.9 Договору послуги з доступу надані в повному обсязі.

Факт надання послуг підтверджується матеріалами справи, а саме: актами обстеження телекомунікаційного обладнання (додатки № 2-1, №2-2, №2-3 до Договору); рахунками: № 593 від 01.07.2019, № 664 від 01.08.2019, № 734 від 02.09.2019, № 803 від 01.10.2019, № 863 від 04.11.2019; актами наданих послуг: від 31.07.2019, від 31.08.2019, 30.09.2019, від 31.10.2019, від 30.11.2019.

Відповідач вказані акти наданих послуг не підписав, однак за умовами п.9 Договору Замовник підписує та повертає власнику (володільцю) один примірник акта наданих послуг не пізніше 10 числа наступного місяця, або надає мотивовану письмову відмову від його підписання. У разі неотримання у зазначений строк власником (володільцем) підписаного замовником акта наданих послуг або мотивованої відмови від його підписання, такий акт вважається підписаним замовником, а доступ таким, що наданий.

Внаслідок відсутності оплати наданих послуг з липня по листопад 2019 року включно, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 102372,88 грн заборгованості, з яких 84134,40 грн - основного боргу, 16227,10 грн - пені, 1043,26 грн - інфляційних втрат та 968,12 грн - 3% річних. При цьому позивач вказує, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.08.2019 у справі № 902/587/19 за позовом AT "Вінницяобленерго" до ТОВ - Фірма "РАДІО" про стягнення заборгованості за Договором станом на 17.07.2019 позов задоволено в повному обсязі. Тому позивач здійснив розрахунок заборгованості починаючи з 18.07.2019.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зі змісту укладеного між сторонами Договору слідує, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання договору про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи на виконання умов Договору позивачем надано відповідачу послуги доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики, що, зокрема, підтверджується актами наданих послуг: від 31.07.2019, від 31.08.2019, 30.09.2019, від 31.10.2019, від 30.11.2019 на загальну суму 84134,40 грн, які відповідачем не оплачено.

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення 84134,40 грн основного боргу є обґрунтованою, підтверджується наявними у справі доказами, отже, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розглядаючи позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача 16227,10 грн пені, суд враховує таке.

Згідно із ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, згідно з п. 16. Договору, сторони дійшли згоди, що у разі недотримання строків оплати, зазначених у пунктах 4 і 5 цього договору, замовник сплачує власнику (володільцю) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу.

При розрахунку пені позивачем враховано наявність основного боргу в сумі 84134,40 грн, встановленого рішенням суду у справі №902/587/19 з подальшим збільшенням такої заборгованості на суму щомісячної оплати (16826,88 грн) за період прострочення. При цьому доказів погашення основного боргу за рішенням суду у справі №902/587/19 за період з 18.07.2019 по 05.12.2019 матеріали справи не містять та наявність такої заборгованості відповідачем не спростовано.

Здійснивши перерахунок пені за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН" за період з 18.07.2019 по 05.12.2019, суд дійшов висновку, що нарахування позивача не перевищують розрахунку суду, відтак позов в цій частині підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок позивача за допомогою системи "ЛІГА ЗАКОН", судом встановлено, що заявлені до стягнення суми 3% та інфляційних втрат не перевищують розрахунок суду, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі. При цьому суд зазначає, що позивачем здійснено нарахування 3% річних, лише на суму основного боргу, встановленого рішенням суду у справі №902/587/19 за період з 18.07.2019 по 05.12.20219.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу послуг за Договором та відсутність доказів оплати в повному обсязі за надані послуги суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі як такі, що доведені позивачем належними та допустимими доказами та не спростовані у встановленому порядку відповідачем.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 247, 248, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма "РАДІО" (вул. Дмитра Майбороди, 7, м. Вінниця, 21016; код ЄДРПОУ 23102482) на користь Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 00130694) 84134,40 грн - основного боргу, 16227,10 грн - пені, 1043,26 грн - інфляційних втрат, 968,12 грн - 3% річних та 1921 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 17 лютого 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050;

3 - відповідачу - вул. вул. Дмитра Майбороди , 7, м. Вінниця, 21016.