Рішення

від 17.02.2020 по справі 904/6178/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2020м. ДніпроСправа № 904/6178/19 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВІННИЦЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЕРУЮЧА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ДНІПРО-ІНВЕСТ-БУД"

про стягнення 456315,31грн., з яких 357210,00грн. основної заборгованості; 25630,53грн. трьох процентів річних; 73474,78грн. інфляційних втрат (договір про надання послуг технікою №405/200 від 04.05.2017)

Представники: справу розглянуто без виклику представниківучасників справи

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВІННИЦЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЕРУЮЧА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ДНІПРО-ІНВЕСТ-БУД" в особі ДНІПРОВСЬКОЇ ФІЛІЇ №1 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЕРУЮЧА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ДНІПРО-ІНВЕСТ-БУД" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 456315,31грн., з яких 357210,00грн. основної заборгованості; 25630,53грн. трьох процентів річних; 73474,78грн. інфляційних втрат (договір про надання послуг технікою №405/200 від 04.05.2017).

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6844,73грн. та понесені витрати на правову допомогу позивач просить суд покласти на відповідача.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

04.05.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг технікою №405/200 (далі - договір).

Протягом травня - вересня 2017 року позивач надав, а відповідач прийняв послуги технікою на загальну суму 357210,00грн. у тому числі ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами Актами прийнятих виконаних робіт (послуг), а саме:

1. Акт прийняття виконаних робіт (послуг) №5 за травень 2017 року від 31.05.2017 на суму 77790,00грн. у тому числі ПДВ; кінцева дата розрахунку 08.06.2017.

2. Акт прийняття виконаних робіт (послуг) №6 за червень 2017 року від 30.06.2017 на суму 129600,00грн. у тому числі ПДВ; кінцева дата розрахунку 07.07.2017.

3. Акт прийняття виконаних робіт (послуг) №7 за липень 2017 року від 31.07.2017 на суму 99080,00грн. у тому числі ПДВ; кінцева дата розрахунку 07.08.2017.

4. Акт прийняття виконаних робіт (послуг) №8 за серпень 2017 року від 31.08.2017 на суму 25370,00грн. у тому числі ПДВ; кінцева дата розрахунку 07.09.2017.

5. Акт прийняття виконаних робіт (послуг) №9 за вересень 2017 року від 30.09.2017 на суму 25370,00грн. у тому числі ПДВ; кінцева дата розрахунку 06.10.2017.

Оплату послуг відповідач не здійснив у повному обсязі, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 357210,00грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- три проценти річних за загальний період прострочення з 09.06.2017 по 11.12.2019 на загальну суму 25630,53грн.;

- інфляційні втрати за загальний період прострочення з червня 2017 року по жовтень 2019 року на загальну суму 73474,78грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/6178/19 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019.

Ухвалою від 27.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 27.01.2020.

Щодо строку для подачі відзиву.

Ухвалу від 27.12.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 09.01.2020 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 10.01.2020.

Відповідачу в ухвалі від 27.12.2019 роз`яснено право на надання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже, строк для подачі відзиву по 24.01.2020.

В ухвалі від 27.12.2019 встановлено строк для вчинення процесуальних дій до 27.01.2020.

Станом на 17.02.2020 відзив на позов не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків , пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався , про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі , якщо судове засідання не проводиться.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, шістдесятиденний строк з дня відкриття провадження у справі спливає 25.02.2020.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

17.02.2020 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Доказами, відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, предметом доказування у господарській справі є лише ті факти, які мають матеріально-правове значення, тобто факти без з`ясування яких не можна правильно вирішити справу по суті.

Таким чином, предмет доказування - це коло фактів матеріально-правового значення, які підлягають встановленню для вирішення господарської справи по суті.

Можна виділити два основних підходи до визначення предмету доказування, які відповідають його розумінню у вузькому і широкому сенсі.

Предмет доказування у вузькому розумінні визначається як сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, тобто фактів, з якими закон пов`язує виникнення, зміну і припинення правовідносин між сторонами і на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Даний склад фактів визначається нормою права, яка регулює спірні правовідношення.

У широкому розумінні предмет доказування вміщує не тільки юридичні факти, які обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, але і інші обставини, без встановлення яких неможливо правильне вирішення справи і виконання судом інших задач господарського судочинства.

До предмету доказування у широкому розумінні можна віднести наступні групи фактів:

1. юридичні факти матеріально-правового характеру;

2. доказові факти;

3. юридичні факти процесуально-правового характеру (які визначають наявність у особи права на пред`явлення позову і здійснення інших процесуальних дій );

4. факти, які сприяють правильній оцінці доказів (наприклад, факт підробки письмового доказу );

5. факти, встановлення яких необхідно суду для виконання попереджувальних і виховних задач господарського судочинства.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі:

1. Обставини укладання договору.

2. Природа договору.

3. Факт надання послуг.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

5. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ.

1. Обставини укладання договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВІННИЦЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (далі - позивач, виконавець) та ДНІПРОВСЬКОЮ ФІЛІЄЮ №1 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЕРУЮЧА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ДНІПРО-ІНВЕСТ-БУД" (далі - відповідач, замовник), (разом іменовані - сторони) укладено договір №405/200 про надання послуг технікою від 04.05.2017 (далі - договір).

Предмет договору. Замовник доручає та зобов`язується оплатити, а виконавець зобов`язується надати замовнику послуги автотранспортом, будівельною технікою та вантажопідйомними машинами та механізмами (далі - техніка), зазначеними в Додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною, з особами, які мають право на керування такою технікою, в технічно справному стані для використання її у виробничій діяльності замовника (пункт 1.1 договору).

Ціна договору. Загальна вартість послуг за цим договором складає сукупну вартість послуг, визначених у всіх підписаних сторонами актах виконаних робіт (наданих послуг) (пункт 2.9 договору).

Строк. Даний договір діє з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 (пункт 5.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору про надання послуг, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Факт надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.4 договору визначено, що основним документом для визначення кількості відпрацьованого технікою часу є акт виконаних робіт (надання послуг), підписаний представниками виконавця і замовника. Акт виконаних робіт (наданих послуг) готує виконавець і передає на підпис замовнику. Замовник зобов`язаний підписати акт на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання або в той самий строк надати мотивовану відмову від підписання.

Факт надання послуг на загальну суму 357210,00грн. підтверджується Актами приймання виконаних робіт (послуг), а саме:

1. Акт прийняття виконаних робіт (послуг) №5 за травень 2017 року від 31.05.2017 на суму 77790,00грн. у тому числі ПДВ;

2. Акт прийняття виконаних робіт (послуг) №6 за червень 2017 року від 30.06.2017 на суму 129600,00грн. у тому числі ПДВ;

3. Акт прийняття виконаних робіт (послуг) №7 за липень 2017 року від 31.07.2017 на суму 99080,00грн. у тому числі ПДВ;

4. Акт прийняття виконаних робіт (послуг) №8 за серпень 2017 року від 31.08.2017 на суму 25370,00грн. у тому числі ПДВ;

5. Акт прийняття виконаних робіт (послуг) №9 за вересень 2017 року від 30.09.2017 на суму 25370,00грн. у тому числі ПДВ.

Акти прийняття виконаних робіт (послуг) підписані представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості наданих послуг матеріали справи не містять.

Отже, факт надання послуг визнається підтвердженим.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Розрахунок за надані послуги, відповідно до пункту 2.5 договору, виконується на протязі 5 (п`яти) банківських днів після підписання актів виконаних робіт (наданих послуг), підписаних сторонами у відповідності до пункту 2.4 договору шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений у договорі.

1. За Актом прийняття виконаних робіт (послуг) №5 за травень 2017 року від 31.05.2017 на суму 77790,00грн. у тому числі ПДВ строк оплати по 07.06.2017.

2. За Актом прийняття виконаних робіт (послуг) №6 за червень 2017 року від 30.06.2017 на суму 129600,00грн. у тому числі ПДВ строк оплати по 07.07.2017.

3. За Актом прийняття виконаних робіт (послуг) №7 за липень 2017 року від 31.07.2017 на суму 99080,00грн. у тому числі ПДВ строк оплати по 07.08.2017.

4. За Актом прийняття виконаних робіт (послуг) №8 за серпень 2017 року від 31.08.2017 на суму 25370,00грн. у тому числі ПДВ строк оплати по 07.09.2017.

5. За Актом прийняття виконаних робіт (послуг) №9 за вересень 2017 року від 30.09.2017 на суму 25370,00грн. у тому числі ПДВ строк оплати настав по 06.10.2017.

Строк оплати послуг є таким, що настав.

Доказів оплати послуг на загальну суму 357210,00грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач не спростував.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 357210,00грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

5. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 09.06.2017 по 11.12.2019 на загальну суму 25630,53грн.

Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав ; вимог не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період прострочення з червня 2017 року по жовтень 2019 року на загальну суму 73474,78грн.

Відповідач контррозрахунок інфляційних втрат не надав ; вимог не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та встановив, що позивачем не враховано , що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця , в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат, господарський суд вимогу визнав такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 70712,64грн.

ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, господарський суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково через помилки у розрахунку інфляційних втрат .

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подачу позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 6844,73грн., сплата якого підтверджена платіжним дорученням №2195310850 від 11.12.2019 на суму 6844,73грн.

Розмір сплаченого позивачем судового збору відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір".

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 6802,98грн., з урахуванням того, що 99,39% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись статтями 2-5, 7-15, 18, 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 220, 232-233, 236-242, 247-248, 252, 253-254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВІННИЦЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (21034, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ ЗАЛІЗНИЧНА, будинок 13; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32977018) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЕРУЮЧА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ДНІПРО-ІНВЕСТ-БУД" (49069, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ КАРЛА ЛІБКНЕХТА, будинок 58/1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30375573) в особі ДНІПРОВСЬКОЇ ФІЛІЇ №1 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЕРУЮЧА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ДНІПРО-ІНВЕСТ-БУД" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Індустріальний район, ВУЛИЦЯ ОСІННЯ, будинок 2-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39565609) про стягнення 456315,31грн., з яких 357210,00грн. основної заборгованості; 25630,53грн. трьох процентів річних; 73474,78грн. інфляційних втрат (договір про надання послуг технікою №405/200 від 04.05.2017) задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЕРУЮЧА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ДНІПРО-ІНВЕСТ-БУД" (49069, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ КАРЛА ЛІБКНЕХТА, будинок 58/1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30375573) в особі ДНІПРОВСЬКОЇ ФІЛІЇ №1 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЕРУЮЧА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ДНІПРО-ІНВЕСТ-БУД" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Індустріальний район, ВУЛИЦЯ ОСІННЯ, будинок 2-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39565609) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВІННИЦЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (21034, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ ЗАЛІЗНИЧНА, будинок 13; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32977018) 357210,00грн. (триста п`ятдесят сім тисяч двісті десять грн. 00 коп.) основної заборгованості; 25630,53грн. (двадцять п`ять тисяч шістсот тридцять грн. 53 коп.) трьох процентів річних; 70712,64грн. (сімдесят тисяч сімсот дванадцять грн. 64 коп.) інфляційних втрат; 6802,98грн. (шість тисяч вісімсот дві грн. 98 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог , а саме в частині стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЕРУЮЧА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ДНІПРО-ІНВЕСТ-БУД" (49069, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ КАРЛА ЛІБКНЕХТА, будинок 58/1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30375573) в особі ДНІПРОВСЬКОЇ ФІЛІЇ №1 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЕРУЮЧА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ДНІПРО-ІНВЕСТ-БУД" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Індустріальний район, ВУЛИЦЯ ОСІННЯ, будинок 2-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39565609) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВІННИЦЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (21034, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ ЗАЛІЗНИЧНА, будинок 13; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32977018) 2762,14грн. інфляційних втрат відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 17.02.2020.

Суддя І.В. Петренко