Рішення

від 31.01.2020 по справі 752/23421/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/23421/19

Провадження № 2/752/3259/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

31 січня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Автомір про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

у листопаді 2019 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Шипіцина О.В. звернулась до суду з позовом до ТОВ Автомір про стягнення боргу в розмірі 21 840,00 грн., а також судових витрат.

Свої вимоги мотивувала тим, що 07.08.2019 року між нею та ТОВ Автомір укладено попередній договір № 0709 купівлі-продажу транспортного засобу, за умовами якого відповідач зобов`язався придбати у третіх осіб для відчуження покупцеві за основним договором транспортний засіб марки Daewoo, модель Matiz, 2015 року випуску (beige).

На виконання умов п. 2.1. попереднього договору № 0709 купівлі-продажу транспортного засобу від 07.08.2019 року вона сплатила на поточний рахунок відповідача в якості авансу грошові кошти у розмірі 21 840,00 грн. Після цього було підписано попередній договір № 0709 купівлі-продажу транспортного засобу від 07.08.2019 року.

Однак, до теперішнього часу відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав - транспортний засіб позивачу не передав, основний договір не уклав та не повернув внесені позивачем кошти.

Ухвалою від 15.11.2019 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін на 31.01.2020 року (а.с. 17-18).

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 07.08.2019 року між ОСОБА_1 з однієї сторони та ТОВ Автомір з другої сторони, був укладений попередній договір за № 0709 купівлі-продажу транспортного засобу, що підтверджується копією цього договору (а.с. 6-8).

Відповідно до п.п. 1.1.-1.5 вказаного договору продавець - ТОВ Автомір зобов`язався придбати у третіх осіб для відчуження покупцеві за основним договором транспортний засіб марки Daewoo, модель Matiz, 2015 року випуску (beige), вартістю 72 800,00 грн., який являтиметься предметом основного договору. Сторони зобов`язалися укласти Основний договір 13.08.2019 року за умови повного виконання п. 2.1 попереднього договору, яким визначено, що в момент укладення попереднього договору покупець перераховує на рахунок продавця аванс в розмірі 21 840,00 грн.

Крім того, відповідно до п. 1.5 попереднього договору, якщо на зазначену вище дату, тобто 13.08.2019 року, майно не буде придбано продавцем з метою його відчуження покупцеві, то основний договір буде укладено на 7-й день після придбання продавцем майна, про що останній зобов`язується повідомити продавця в письмовому вигляді із зазначенням конкретної календарної дати, часу і місця укладення основного договору. В такому випадку кінцевим терміном укладення основного договору є 13.08.2021 року.

Статтею 635 ЦК України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з положеннями ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

З аналізу наведених положень договору вбачається, що зазначені пункти попереднього договору не пов`язані між собою, є суперечливими, що призводить до неоднозначного розуміння обов`язків продавця щодо укладення основного договору та передачі товару.

З огляду на положення ч. 8 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів про те, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача, суд виходить з того, що після сплати авансового платежу мав бути укладений основний договір, а товар переданий покупцеві.

В судовому засіданні встановлено, що платіж в розмірі, визначеному в п. 2.1 попереднього договору, був сплачений позивачем в день укладення цього договору, тобто 07.08.2019 року, що підтверджується копією квитанції № 0.0.1429465467.1 (а.с. 9).

Враховуючи те, що відповідачем не спростовано в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України тверджень позивача про те, що основний договір укладено не було, автомобіль не був їй переданий, а сплачений аванс у розмірі 21 840,00 грн. на час розгляду справи не повернуто, суд вважає ці факти доведеними в силу вимог ст. 81 ЦПК України.

Судом встановлено, що у порушення умов попереднього договору відповідач свої зобов`язання за договором не виконав. Основний договір купівлі-продажу транспортного засобу 13.08.2019 року відповідно до п. 1.5 попереднього договору відповідачем укладений не був, хоч позивачем умови п. 2.1. цього договору виконано в повному обсязі.

Проаналізувавши наведені вище докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та стягнення сплаченого авансу на користь позивача.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Тому, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно частин 1, 2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

29.08.2019 року між адвокатом Шипіциним О.В. та ОСОБА_1 укладено договір № 29-08/2019 про надання правової допомоги, предметом якого є надання будь-яких видів правової допомоги (а.с. 12).

Проте, в розпорядження суду не надано акту приймання - передачі наданих послуг за договором № 29-08/2019 від 29.08.2019 року про надання правої допомоги, ні розрахункових документів про оплату наданих послуг та їх розмір.

Тому, вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає з огляду на їх недоведеність.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 626, 627, 635, 655, 656 ЦК україни , ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Автомір про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автомір на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 21 840,00 грн. (дванадцять одна тисяча вісімсот сорок гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автомір на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Автомір , код ЄДРПОУ 41869435, адреса: 03189, м. Київ, вул. Ак. Вільямса, буд. 6Д, оф. 43.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко