Ухвала

від 17.02.2020 по справі 905/298/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

17.02.2020 Справа № 905/298/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Вневідомча охорона (69063, місто Запоріжжя, вулиця Тургенєва/провулок Тихий, будинок №42/12; код ЄДРПОУ 31616053)

до боржника Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі (84302, місто Краматорськ, вулиця Комерційна, будинок №8, код ЄДРПОУ - 00131268)

про видачу судового наказу, -

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю Вневідомча охорона звернулось до господарського суду Донецької області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго 79 200,00 гривень заборгованості.

За даними отриманого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1006339223 від 14.02.2020, встановлено зміну найменування Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго (код ЄДРПОУ 00131268), яким на теперішній час є Акціонерне товариство ДТЕК Донецькі електромережі .

У розумінні ст.5 Закону України Про акціонерні товариства , зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням, відтак, як і зміна найменування юридичної особи та місця її реєстрації, не має наслідком процесуальну дію, передбачену ст.52 Господарського процесуального кодексу України, але враховується у подальшому.

Дослідивши вищевказану заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне:

Частиною 1, 2 статті 147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Згідно з статтею 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України наведено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, згідно з якими заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Положеннями статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо належності, допустимості, достатності та достовірності доказів. Так, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, в обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання Акціонерним товариством ДТЕК Донецькі електромережі грошових зобов`язань за договором №880-ДОЭ-ДЦ/6120 від 27.01.2017 в частині оплати наданих та прийнятих послуг із забезпечення технічної охорони за лютий 2017 року.

За умовами п.1.1. договору Виконавець (ТОВ Вневідомча охорона , стягувач) зобов`язався в період з 01.02.2017 по 31.01.2018 надати Замовнику (АТ ДТЕК Донецькі електромережі , боржник) послуги із забезпечення технічної охорони, якість яких відповідає нормативним документам Замовника (Регламент по забезпеченню фізичної та технічної охорони активів ПАТ ДТЕК Донецькобленерго та вимогам діючого законодавства України), а Замовник - прийняти і оплатити надані послуги.

Пунктом 4.1. договору встановлений порядок здійснення оплати, як то: розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником наданих Виконавцем Замовнику послуг протягом 30 календарних днів після підписання Сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред`явлення Виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови надання Виконавцем належним чином оформленої податкової накладної.

В якості доказів представлено суду у копіях: договір про надання послуг №880-ДОЭ-ДЦ/6120 від 27.01.2017 із додатком №1, №2 та №3 до нього, Акт надання послуг №1107 від 28.02.2017, рахунок на оплату №1107 від 21.02.2017, податкову накладну №452 від 28.02.2017.

При цьому, заявником не надано суду доказів направлення/ вручення Замовнику рахунку на оплату №1107 від 21.02.2017, податкової накладної №452 від 28.02.2017, адже саме з цього моменту виникає в останнього зобов`язання з оплати наданих послуг за умовами договору.

Крім того, судом поставлено під сумнів належність рахунку на оплату №1107 від 21.02.2017 як доказу, з огляду на те, що Акт надання послуг №1107 був підписаний сторонами пізніше, а саме - 28.02.2017.

Також, заявником не надано суду доказів фактичної реєстрації податкової накладної №452 від 28.02.2017 (квитанції про прийняття(реєстрацію) податкової накладної).

Отже, з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу (п.8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 151 ГПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір №3674 - VI від 08.07.2011.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про судовий збір , судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 9 Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Так, пп.2 1 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір в сумі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України Про судовий збір судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривень .

Так, за подання до суду заяви про видачу судового наказу заявником мають бути подані докази сплати судового збору в розмірі 210,20 гривень .

При цьому заявником надано платужне доручення №934 від 21.11.2019, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 192,10 гривень .

Згідно з ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п.п.1,8 ч.1 ст.152 ГПК України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч.1 ст.153, 153 ГПК України).

Керуючись ст.148, п.п. 1, 4 ч. 3 ст.150, п.п.1,8 ч.1 ст.152, ст.ст.153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Вневідомча охорона у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі 79 200,00 гривень заборгованості.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання - 17.02.2020.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.М. Фурсова