Рішення

від 14.02.2020 по справі 910/17453/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.02.2020Справа № 910/17453/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." (03110, м. Київ, вул. Миколи Амосова, буд. 10; ідентифікаційний код 21633086)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Рітейл" (02140, м. Київ, вул. Олександра Мишуги, буд. 3В, літера А; ідентифікаційний код 38473444)

про стягнення 18 520, 94 грн,

без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Рітейл", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 18 520, 94 у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору № 42/19 від 02.01.2019 в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103052396577, ухвала суду від 16.12.2019 була отримана.

Разом з тим на офіційному сайті Укрпошта, судом здійснено відстеження поштового відправлення № 0103052396577 та встановлено, що дане відправлення було вручено особисто 31.12.2019.

Однак у запропонований в ухвалі п`ятнадцятиденний строк, відзиву від відповідача до суду не надійшло.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття та розгляд справи № 910/17453/19 за правилами спрощеного провадження - належним чином та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарм Рітейл" (далі - покупець) був укладений договір поставки № 42/19 за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця лікарські засоби, медичні вироби, харчові продукти для спеціального дієтичного споживання, косметичні засоби (далі - "товар") у кількості, асортименті за цінами і в строки згідно видаткових накладних, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору якість товару, що постачається постачальником, повинна відповідати нормативним документам, діючим на території України і підтверджуватися супроводжуючими товар документами - сертифікатом якості виробника та/або іншими документами, у випадках передбаченими чинним законодавством України. Вказані документи мають бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України.

За умовами п. 3.1.-3.3. договору товар за даним договором постачається окремими партіями у відповідності з видатковими накладними сформованих на основі замовлень покупця. Постачальник формує партії товару виходячи із замовленої номенклатури, асортименту, кількості, узгоджених цін та умов оплати. Замовлення покупець здійснює письмово та/або засобами телекомунікаційного зв`язку. Товар повинен бути наданий покупцеві протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту акцептування (прийняття) постачальником замовлення покупця, якщо інше не узгоджено сторонами. Поставка товару за цим договором здійснюється у визначеному сторонами місці на умовах DDP Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" в діючій редакції (2010).

Пунктами 4.1.-4.2. передбачено, що ціна договору відповідає загальній вартості товару, поставленого за цим договором протягом строку його дії, та відповідає сукупній вартості партій товару згідно видаткових накладних. Покупець оплачує поставлений товар по цінам, які вказані у видаткових накладних/рахунках-фактурах, які є невід`ємними частинами цього договору.

Оплата здійснюється шляхом відтермінування платежу в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в строк зазначений у видаткових накладних, але не пізніше 30 календарних днів. Ціни, вказані у видатковій накладній на окрему партію товару, є узгодженими між сторонами і не можуть бути змінені в односторонньому порядку (п. 4.3.-4.4. договору).

Згідно п. 5.1. договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2019 року (включно), але в будь-якому випадку до повного завершення взаєморозрахунків між сторонами. У разі відсутності за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії договору, від будь-якої з сторін, письмового повідомлення про розірвання договору, термін дії даного договору вважається автоматично продовженим до 31 грудня кожного наступного календарного року включно, без складання додаткових угод до цього договору.

Позивач вказує, що на виконання умов договору в період з 23.05.2019 по 03.06.2019 ним було здійснено на користь відповідача поставку товару згідно підписаних та скріплених печатками сторін видаткових накладних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідачем в порушення обумовлених договірних зобов`язань не було здійснено оплати поставленого товару за договором поставки № 42/19, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Рітейл" утворилася заборгованість в розмірі 18 520, 94 грн.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 42/19 від 02.01.2019, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, факт поставки товару на загальну суму 18 520, 94 грн підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме: № МТК224979 від 23 травня 2019 на суму 1 822,58 грн, № МТК228174 від 27 травня 2019 на суму 5 012,23 грн, № МТК231220 від 28 травня 2019 на суму 6 770,91 грн, № МТК239740 від 31 травня 2019 на суму 1 342,85 грн, № МТК243489 від 03 червня 2019 на суму 1 484,57 грн, № МТК243490 від 03 червня 2019 на суму 3 484,99 грн.

Суд вказує про те, що згідно п. 3.4. договору вказані вище видаткові накладні, які являються доказом передачі товару у власність відповідача оформлені належним чином, підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками, що тим самим підтверджує факт поставки позивачем товару відповідачу на загальну суму 18 520, 94 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так суд вказує, що зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару повинно бути виконане у встановлений в договорі строк, тобто, у строк вказаний в п. 4.3. договору - протягом 30 (тридцяти) календарних днів, з моменту отримання товару відповідачем на підставі відвантажувальних документів.

Таким чином зважаючи на дати поставки товару за видатковими накладними № МТК224979 від 23 травня 2019, № МТК228174 від 27 травня 2019, № МТК231220 від 28 травня 2019, № МТК239740 від 31 травня 2019, № МТК243489 від 03 червня 2019, № МТК243490 від 03 червня 2019 та термін оплати вказаний у означених накладних, за відсутності будь яких інших доказів, щоб вказували про протилежне, суд дійшов висновку, що строк виконання грошових зобов`язань є таким, що настав.

Втім суд вказує, що будь яких доказів, щоб свідчили про здійснення відповідачем оплати за поставлений позивачем товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів, з моменту отримання товару матеріали справи не містять.

У відповідності до п. 4 ст. 672 Цивільного кодексу України товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

Пунктом 5 ст. 672 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.

Позивач вказує, що відповідач не скористався своїм правом про повідомлення позивача про товар, який не відповідає умовам договору № 42/19, жодних документів з даного приводу до позивача від відповідача не надходило, як на момент отримання фактично товару та реалізованого через власну торгову мережу, так і не скористався даним правом після отримання від позивача відповідної позовної заяви.

Таким чином суд погоджується з твердженнями позивача, що викладене вище підтверджує про факт отримання товару і відповідно сплату за нього коштів позивача, як суб`єкту господарювання, який виконав господарські зобов`язання перед відповідачем в повному обсязі.

За змістом положень ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1 та 3 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не надав суду жодних доказів виконання ним своїх обов`язків за договором, а саме доказів оплати за поставлений товар та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки № 42/19 від 02.01.2019 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому, вимога позивача про стягнення грошових коштів в розмірі 18 520, 94 грн підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Рітейл" (02140, м. Київ, вул. Олександра Мишуги, буд. 3В, літера А; ідентифікаційний код 38473444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." (03110, м. Київ, вул. Миколи Амосова, буд. 10; ідентифікаційний код 21633086) заборгованість в розмірі 18 520 (вісімнадцять тисяч п`ятсот двадцять) грн 94 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 14.02.2020

Суддя Д.О. Баранов