Рішення

від 10.02.2020 по справі 910/17040/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2020Справа № 910/17040/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рімфо

до Приватного підприємства Компанія Майстер

про стягнення 134,448,40 грн

Представники сторін: не викликались

Суть спору :

03.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Рімфо до Приватного підприємства Компанія Майстер про стягнення 134,448,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору оренди об`єкта нерухомості № ИК 11801/18 від 01.01.2018 позивачем передано відповідачу у платне користування об`єкт оренди. Умовами додаткових угод до договору встановлено, що у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячна орендна плата становить 22.000,00 грн, а в період з 01.01.2019 по 31.08.2019 - 24.000,00 грн. В зазначений період з 01.01.2019 по 31.08.2018 відповідачу було надано послуг на загальну суму 168.000,щщ грн, з яких останнім сплачено лише 83.682,00 грн. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 134,448,40 грн, з яких 84.318,00 грн основного боргу, 7.971,40 грн компенсації комунальних послуг та 42.159,00 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/17040/19 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 10.12.2019 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103052339603 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01034, м. Київ, вул. Лисенка, 3, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10.12.2019 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 10.12.2019 (номер відправлення 0103052339603) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 14.01.2020 з позначкою за закінченням терміну зберігання .

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

З огляду на викладене, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 10.12.2019 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Рімфо (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством Компанія Майстер (орендар, відповідач) було укладено договір оренди об`єкта нерухомості № ИК 11801/18 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, що визначені в. п. 1.2 цього договору (далі - об`єкт оренди).

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не виконано основного обов`язку орендаря внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі та комунальним платежам, у зв`язку з чим позивачем нарахований штраф.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 1.2 договору об`єкт складається з: нежитлових приміщень нежилого будинку: група приміщень № 1, н/п № 1-№ 11 - загальною площею 118,40 кв. м.

Місце розташування об`єкта наведений у додатку № 1 до цього договору (п. 1.2.2 договору).

Згідно додатку № 1 до договору об`єкт розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 50, літера Г .

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п. 4.1 договору об`єкт оренди передається орендарю в тимчасове платну користування (оренду) за актом приймання-передачі у стані, що дозволяє використання (експлуатацію) об`єкта оренди відповідно до цільового призначення за цим договором. Об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі. Акт приймання-передачі підписується орендодавцем лише після виконання орендарем свого зобов`язання, передбаченого п. 5.1.8 цього договору.

Згідно акту приймання-передачі об`єкта оренди від 01.01.2018 позивач передав, а відповідач прийняв об`єкт оренди - нежитлові приміщення нежилого будинку: група приміщень № 1, н/п № 1-№ 11 - загальною площею 118,40 кв. м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 50, літера Г .

Відповідно до п. 2.2 договору строк оренди у відповідності до умов цього договору починається з дати підсипання сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди і закінчується в момент сторонами акта приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 2.1 договору він набуває чинності з 01.01.2018 та діє до 31.05.2018 (включно).

Додатковими угодами № 1 від 25.05.2018, № 3 від 25.08.2018, № 4 від 17.12.2018, № 5 від 18.03.2019 продовжено строк дії договору до 31.08.2019 (включно).

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Додатковими угодами № 1 від 01.01.2018, № 2 від 25.05.2018, № 3 від 25.08.2018 сторони домовились, що розмір орендної плати у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 буде складати щомісячну суму 22.000,00 грн.

Додатковими угодами № 4 від 17.12.2018, № 5 від 18.03.2019 сторони домовились, що розмір орендної плати у період з 01.01.2019 по 31.08.2019 буде складати щомісячну суму 24.000,00 грн.

Згідно з п. 5.2.1 договору орендна плата не включає оплату комунальних послуг та будь-яких інших витрат на утримання об`єкту оренди. Орендар повинен відшкодовувати орендодавцю всі витрати на електро-, тепло-, водопостачання на об`єкті оренди відповідно до показників лічильників (в разі їх наявності) або частку витрат, пропорційну розміру площі об`єкту оренди (в разі відсутності лічильників). Крім цього орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю частку витрат на утримання прибудинкової території та послуг по технічному обслуговуванню інженерного внутрішньобудинкових мереж за попередні місяць, пропорційну площі об`єкту оренди.

В матеріалах справи наявні наступні акти надання послуг оренди приміщень, які підписано обома сторонами: № 3 від 31.01.2019, № 15 від 28.02.2019, № 33 від 31.03.2019, № 49 від 30.04.2019, № 53 від 31.05.2019.

Також позивачем подано акти надання послуг оренди приміщень № 76 від 30.06.2019, № 83 від 31.07.2019, які з боку відповідача не підписано.

За період з січня по липень 2019 року відповідачу надано послуги оренди на загальну суму 168.000,00 грн (24.000,00 грн х 7 місяців).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено часткову оплату послуг оренди в розмірі 83.682,00 грн наступним чином: 22.01.2019 - 24.000,00 грн; 22.02.2019 - 4.000,00 грн; 01.03.2019 - 12.000,00 грн; 04.03.2019 - 8.000,00 грн; 25.03.2019 - 7.000,00 грн; 28.03.2019 - 5.500,00 грн; 02.04.2019 - 10.300,00 грн; 02.05.2019 - 1.200,00 грн; 13.05.2019 - 11.682,00 грн.

В матеріалах справи наявні наступні акти надання послуг (відшкодування комунальних послуг), які підписано обома сторонами:

№ 6 від 16.02.2018 на суму 3.501,07 грн,

№ 11 від 16.03.2018 на суму 4.388,28 грн,

№ 19 від 16.03.2018 на суму 2.311,63 грн,

№ 27 від 16.04.2018 на суму 4.550,65 грн,

№ 37 від 16.04.2018 на суму 3.860,90 грн,

№ 43 від 16.05.2018 на суму 3.225,52 грн,

№ 51 від 16.05.2018 на суму 1.037,20 грн,

№ 56 від 16.06.2018 на суму 2.561,57 грн,

№ 63 від 16.07.2018 на суму 2.296,85 грн,

№ 69 від 16.08.2018 на суму 2.507,10 грн,

№ 75 від 16.09.2018 на суму 3.177,55 грн,

№ 81 від 16.10.2018 на суму 2.124,66 грн,

№ 90 від 16.11.2018 на суму 2.739,61 грн,

№ 97 від 16.12.2018 на суму 4.455,08 грн,

№ 105 від 16.12.2018 на суму 1.351,70 грн,

№ 1 від 16.01.2019 на суму 4.717,56 грн,

№ 10 від 16.01.2019 на суму 3.510,20 грн,

№ 14 від 16.01.2019 на суму 1.571,96 грн,

№ 16 від 16.02.2019 на суму 4.998,65 грн,

№ 23 від 16.02.2019 на суму 3.669,59 грн,

№ 30 від 16.03.2019 на суму 4.623,80 грн,

№ 42 від 16.03.2019 на суму 3.086,65 грн,

№ 46 від 16.04.2019 на суму 4.238,17 грн,

№ 58 від 16.04.2019 на суму 2.861,00 грн.

Також позивачем подано акти надання послуг (відшкодування комунальних послуг), які з боку відповідача не підписано

№ 64 від 30.04.2019 на суму 3.271,55 грн,

№ 72 від 16.05.2019 на суму 946,25 грн,

№ 79 від 31.05.2019 на суму 2.315,35 грн,

№ 86 від 30.06.2019 на суму 1.169,98 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено часткову оплату комунальних послуг в розмірі 77.095,68 грн наступним чином: 06.03.2018 - 2.690,00 грн, 26.03.2018 - 5.000,00 грн, 11.04.2018 - 1.700,00 грн, 08.05.2018 - 4.900,00 грн, 08.06.2018 - 8.880,00 грн, 11.07.2018 - 4.200,00 грн, 13.08.2018 - 4.250,00 грн, 17.09.2018 - 1.816,61 грн, 22.10.2018 - 2.124,66 грн, 05.11.2018 - 2.739,61 грн, 03.12.2018 - 4.4436,79 грн, 19.12.2018 - 1.351,70 грн, 15.01.2019 - 4.717,56 грн, 11.02.2019 - 5.082,16 грн, 13.02.2019 - 4.998,65 грн, 04.03.2019 - 4.623,80 грн, 02.05.2019 - 6.753,24 грн, 12.06.2019 - 6.830,90 грн.

Матеріали справи свідчать, що акти надання послуг № 76 від 30.06.2019, № 83 від 31.07.2019, № 64 від 30.04.2019, № 72 від 16.05.2019, № 79 від 31.05.2019, № 86 від 30.06.2019 було надіслано відповідачу на підписання 08.08.2019 разом з претензією про сплату заборгованості № 24 від 02.08.2019. Проте відповідач вказані акти не підписав та не повернув позивачу.

Відповідно до п. 5.1.4 договору орендна плата сплачується до 15 числа кожного поточного місяця в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3.3.5 договору орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, здійснювати компенсацію комунальних та інших платежів, передбачених цим договором, відповідно до цього договору.

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасного внесення платежів в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 84.318,00 грн та заборгованість з компенсації за комунальні послуги в розмірі 7.971,40 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 84.318,00 грн боргу по орендній платі, 7.971,40 грн боргу з компенсації комунальних послуг підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату платежів за договором не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України , підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 7.3 договору якщо прострочення по сплаті орендних та/або інших платежів триває більш ніж 30 календарних днів орендар протягом наступних трьох днів самостійно сплачує орендодавцеві штраф в розмірі 50% від розміру місячної орендної плати за місяць, оплату за який прострочено орендарем (окремо для кожного місяця, в якому було прострочення). В цьому разі санкція у вигляді пені, передбачена п. 7.2 даного договору не застосовується. Виплата штрафу не звільняє орендаря від обов`язку по погашенню боргу.

Оскільки прострочення з оплати наданих послуг мало місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 42.159,00 грн штрафу (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Рімфо є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Компанія Майстер (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 3, код ЄДРПОУ 33602503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рімфо (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 37, код ЄДРПОУ 33301724) 84.318 (вісімдесят чотри тисячі триста вісімнадцять) грн 00 коп. боргу по орендній платі, 7.971 (сім тисяч дев`ятсот сімдесят одна) грн 40 коп. компенсації за комунальні послуги, 42.159 (сорок дві тисячі сто п`ятдесят дев`ять) грн. 00 коп. штрафу, 2.016 (дві тисячі шістнадцять) грн 74 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова