Рішення

від 17.02.2020 по справі 910/15759/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.02.2020Справа № 910/15759/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Приватного малого науково-виробничого підприємства Діалог

до Товариства з обмеженою відповідальністю Просат

про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг № 2109 від 01.04.2017 у розмірі 39 548,92 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне мале науково-виробниче підприємство Діалог звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю Просат за Договором про надання послуг № 2109 від 01.04.2017 у розмірі 39 548,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором про надання послуг з розміщення і утримання обладнання № 2109 від 01.04.2017, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення

25.11.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшли заяви позивача про усунення недоліків, відповідно до яких, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15759/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 позовну заяву залишено без руху.

05.02.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.01.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 судом постановлено продовжити розгляд справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.11.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що конверт з ухвалою суду повернутий на адресу суду відділом поштового зв`язку, у зв`язку з чим, судом повторно направлено на адресу відповідача, однак, конверт з ухвалою суду також був повернутий на адресу суду відділом поштового зв`язку.

Суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Водночас, відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечення внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відтак, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи та його права, зокрема на подання відзиву на позовну заяву у встановлений строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2017 року між Приватним малим науково-виробничим підприємством Діалог (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Просат (далі - замовник, відповідач) укладено Договір про надання послуг з розміщення і утримання обладнання (далі - Договір), за умовами якого, виконавець надає замовнику послуги зі строкового розміщення і утримання обладнання широкосмугового радіо доступу замовника (далі - об`єкт розміщення) та надає інші послуги, згідно даного Договору, а замовник виплачує виконавцеві винагороду за надання таких послуг. Під строковим розміщенням та утриманням обладнання сторони домовились розуміти надання усіх послуг, згідно даного Договору, протягом строку його дії.

Відповідно до п. 1.2 Договору місце розміщення обладнання замовника знаходиться за адресою: 61200, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 11 поверх.

Під іншими послугами, згідно даного Договору, сторони домовились розуміти перелік наступних послуг. Забезпечення належних умов функціонування та експлуатації телекомунікаційного обладнання замовника, шляхом підтримки належної роботи інженерних систем виконавця; догляд за належним станом території (площі), яка прилягає до місця розташування обладнання, що включає забезпечення відсутності навколо обладнання замовника сміття, бруду-, вибухо- та вогненебезпечних об`єктів і матеріалів; забезпечення періодичного візуального контролю за станом об`єкту розміщення; термінове сповіщення замовника про будь-яке виявлене порушення нормального стану чи роботи об`єкту розміщення; термінове сповіщення замовника про нанесення пошкоджень обладнанню з боку третіх осіб; інші послуги, про надання яких сторони можуть домовитись додатково (п. 1.3 Договору).

Пунктом 2.1.1 Договору сторонами узгоджено, що виконавець зобов`язаний розпочати надавати замовнику передбачені Договором послуги та забезпечити йому можливість надати об`єкт розміщення до безпосереднього розташування з дати підписання сторонами Акту готовності.

Згідно з п. 2.3.1 Договору замовник зобов`язаний своєчасно здійснювати платежі за надані послуги та компенсацію витрат виконавця, відповідно до умов Договору.

У відповідності до п. 3.1 Договору вартість послуг виконавця на розміщення і утримання обладнання замовника, обумовлених цим Договором складає на місяць 5 673,00 грн.

Замовник, відповідно до даних окремого електролічильника, який встановлюється за його рахунок, відшкодовує виконавцю (за його окремими рахунками) витрати останнього на забезпечення телекомунікаційного обладнання необхідними для його роботи енергоресурсами. Всі рахунки, передбачені Договором, надаються замовником разом один раз в місяць (п. 3.2 Договору).

За умовами п. 3.3 Договору плата за надані послуги сплачується щомісячно до 20 числа поточного місяця на повний обсяг обумовлених Договором платежів на підставі рахунків виконавця.

Відповідно до п. 3.9 Договору сторони домовились щомісячно протягом строку дії даного Договору, не пізніше останнього числа місяця, підписувати Акти наданих послуг, що мають статус невід`ємних частин даного Договору. Обов`язок з оформлення таких актів лежить на виконавцеві.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами Акту готовності та діє до 31.03.2020 включно (п. 8.1 Договору).

Пунктом 9.2 Договору узгоджено, що початком надання послуг, згідно даного Договору, є момент розташування виконавцем обладнання замовника, який посвідчується Актом готовності, що підписується уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною даного Договору. З моменту підписання Акту готовності виконавець починає надавати замовнику послуги, згідно даного Договору та нараховувати плату за надання послуг, а у замовника виникає зобов`язання по вчасній сплаті винагороди, за надані послуги.

Як зазначає позивач, ним було належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за Договором, та надано обумовлені Договором послуги, однак відповідач за отримані у період з 01.04.2019 по 01.09.2019 послуги не розрахувався, в зв`язку з чим, станом на день складання позовної заяви, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 39 548,92 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Пунктом 9.2 Договору узгоджено, що початком надання послуг, згідно даного Договору, є момент розташування виконавцем обладнання замовника, який посвідчується Актом готовності, що підписується уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною даного Договору. З моменту підписання Акту готовності виконавець починає надавати замовнику послуги, згідно даного Договору та нараховувати плату за надання послуг, а у замовника виникає зобов`язання по вчасній сплаті винагороди, за надані послуги.

01.04.2017 сторонами складено та підписано Акт готовності до Договору про надання послуг з розміщення і утримання обладнання № 2109 від 01.04.2017.

Відповідно до п. 3.9 Договору сторони домовились щомісячно протягом строку дії даного Договору, не пізніше останнього числа місяця, підписувати Акти наданих послуг, що мають статус невід`ємних частин даного Договору. Обов`язок з оформлення таких актів лежить на виконавцеві.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, сторонами без заперечень та зауважень підписано Акти здавання-приймання наданих послуг від 01.04.2019 на суму 7 930,72 грн., від 31.05.2019 на суму 7 864,44 грн., від 30.06.2019 на суму 7 916,76 грн., від 31.07.2019 на суму 7 878,38 грн., від 31.08.2019 на суму 7 958,62 грн.

Таким чином, як встановлено судом, позивачем у період з 01.04.2019 по 01.09.2019 надано відповідачу послуги вартістю 39 548,92 грн., що підтверджується узгодженими сторонами Актами здавання-приймання наданих послуг за означений період.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами п. 3.3 Договору плата за надані послуги сплачується щомісячно до 20 числа поточного місяця на повний обсяг обумовлених Договором платежів на підставі рахунків виконавця.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 39 548,92 грн.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 39 548,92 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань за Договором в частині оплати отриманих послуг.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Просат (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 89-А; ідентифікаційний код: 33689783) на користь Приватного малого науково-виробничого підприємства Діалог (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, під`їзд 6; ідентифікаційний код: 14091704) заборгованість в розмірі 39 548 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок вісім) грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 17.02.2020

Суддя О.А. Грєхова