ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
17.02.2020Справа № 910/17639/19
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БК Будімперія (пр. Перемоги, буд. 67, м. Київ, 03062) до Приватного науково-виробничої компанії Інтербізнес (пр-т Перемоги, буд. 121В, м.Київ, 03115) про стягнення 70681,85 грн,
Без виклику сторін
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю БК Будімперія , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного науково-виробничої компанії Інтербізнес , в якому просить суд стягнути з Приватного науково-виробничої компанії Інтербізнес на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БК Будімперія 70681,85 грн та судові витрати у розмірі 1921 грн.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем в особі філії Макарівська птахофабрика укладено договір підряду № 05.09.16 від 05.09.2016, згідно якого позивач виконав в повному обсязі зобов`язання, про що оформлено акт прийому-передачі, а відповідач прийняв та частково оплатив. Відповідач не виконав зобов`язання у встановлений строк, а саме 12.09.2016 перерахував 100000,00 грн, 20.09.2016 - 94529,18 грн, 31.10.2017 - 10000,00 грн, 16.11.2017 - 10000,00 грн, 01.12.2017 - 10000,00 грн, 28.12.2017 - 10000,00 грн, 28.02.2018 - 10000,00 грн, 30.03.2018 - 20000,00 грн, а оплату у розмірі 124529,16 грн перерахував на рахунок позивача тільки 18.11.2019 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі № 910/13555/18 у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.03.2017 по 18.11.2019 у розмірі 20332,90 грн, інфляційні нарахування у розмірі 55348,95 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 вказану позову заяву прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу запропоновано у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.
Копію ухвали про відкриття провадження позивачем отримано 27.12.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідачем - 23.12.2019, що підтверджується реєстром поштових відправлень https://ukrposhta.ua/.
27.01.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить продовжити строк для подання відзиву та прийняти відзив на позовну заяву, відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.
Частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Згідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 про відкриття провадження у справі відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
Копію ухвали суду про відкриття провадження отримано стороною відповідача 23.12.2019, що підтверджується реєстром поштових відправлень https://ukrposhta.ua/.
Таким чином, враховуючи визначений судом строк для подання відзиву на позовну заяву з боку відповідача, відзив має бути поданий у строк до 07.01.2020 включно.
В обґрунтування продовження строку для подання відзиву відповідач у поданому відзиві зазначає, що представник відповідача зміг ознайомитися із позовною заявою та доданими до неї додатками лише 11.01.2020, про що свідчить клопотання представника відповідача, що додане до матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів справи 26.12.2019 представник відповідача Палійчук В.О. звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи № 910/17639/19, 11.01.2019 представник відповідача Палійчук В.О. повторно звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи. 11.01.2020 представник відповідача Палійчук В.О. ознайомився з матеріалами справи, про що останнім надано розписку.
Враховуючи принцип дотримання процесуальних прав учасників судового процесу суд вважає за необхідне поновити відповідачу строк для подання такого відзиву та прийняти поданий відповідачем відзив на позовну заяву в межах розгляду справи № 910/17639/19.
Відповідно до поданого відзиву на позовну заяву відповідач в обґрунтування заперечень щодо заявлених позовних вимог зазначає, що оплата коштів на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі № 910/13555/18, предметом якого було забезпечення договірних зобов`язань за договором підряду № 05.09.2016 від 05.09.2016 відбулась 18.11.2019. Водночас, у розрахунках відсотків за користування грошовими коштами та розрахунках інфляційних збитків, обчислюється сума відсотків за період з 01.03.2017 по 18.11.2019 включно, при цьому 18.11.2019 відповідач сплатив кошти за зобов`язаннями, що виникли з умов вищевказаного договору. Вважає, що в розрахунках відсотків за користування грошовими коштами та розрахунках інфляційних збитків день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Розрахунки позивача не відповідають нормам права та не повинні прийматись до уваги судом.
Відповідно до реєстру поштових відправлень https://ukrposhta.ua/ позивачем отримано відзив відповідача на позовну заяву 04.02.2020.
11.02.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка направлена до суду 10.02.2020, що підтверджується штемпелем поштового відділення на конверті відправлення.
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі позивачу надано строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву.
Враховуючи, що останнім днем подання відповіді на відзив є 09.02.2020, при цьому відповідь на відзив направлена до суду 10.02.2020, беручи до уваги, що позивачем пропущено строк для подання відповіді на відзив лише на один календарний день, враховуючи необхідність дотримання рівності прав учасників судового процесу, суд приймає подану позивачем відповідь на відзив.
Згідно змісту відповіді на відзив позивач зазначає про те, що у відповідача було достатньо часу для реалізації свого права щодо подання відзиву у встановлений судом строк, а поданий має бути відхилений судом. Зазначає, що відповідачем не надано контррозрахунок здійснених позивачем нарахувань.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
05.09.2016 філія Макарівська птахофабрика Приватного науково-виробничої компанії Інтербізнес (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю БК Будімперія (генпідрядник) укладено договір підряду № 05.09.16, за умовами замовник доручає, а підрядник зобов`язується своїми силами і засобами на свій ризик виконання поточний ремонтних робіт існуючих приміщень ферми великої рогатої худоби в смт. Макарів Київської області під птахофабрику по утриманню курей яєчного напрямку. Влаштування бетонної стяжки.
Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. розділу 2 договору договірна ціна становить 389058,35 грн, в тому числі ПДВ 64843,06 грн, що зазначено у кошторисі, який складений підрядником і затверджений замовник (додаток № 1 до цього договору). Передоплата згідно даного договору становить 50% від суми договору.
Визначена ціна договору відображена у договірній ціні на будівництво поточний ремонтних робіт існуючих приміщень ферми великої рогатої худоби в смт. Макарів Київської області під птахофабрику по утриманню курей яєчного напрямку. Влаштування бетонної стяжки, що здійснюється в 2015 році.
Підрядник після закінчення виконання робіт визначених договором складає акт прийому-передачі виконаних робіт та не пізніше 3-х днів передає його замовнику (п. 5.1. розділу 5 договору).
30.11.2016 сторонами складено і підписано акт приймання виконаних робіт за листопад 2016 року.
Вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2016 року у розмірі 366105,84 грн погоджена у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2016 року, складеної та підписаної повноваженими представниками замовника та генпідрядника.
Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2017 року, складеної та підписаної повноваженими представниками сторін, вартість вказаних робіт за лютий 2017 складає 22952,50 грн.
15.02.2017 сторонами складено та підписано акт приймання виконаних робіт за лютий 2017 року.
Згідно із п. 2.3. розділу 2 договору кінцевий розрахунок проводиться протягом п`яти календарних днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.
09.10.2018 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю БК Будімперія" надійшла позовна заява до Приватної науково - виробничої компанії Інтербізнес про стягнення заборгованості в розмірі 124 529, 16 грн. за договором підряду № 05.09.16 від 05.09.2016 року (справа № 910/13555/18).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 вказаний позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватної науково-виробничої компанії Інтербізнес з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БК БУДІМПЕРІЯ на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти у розмірі - 124529,16 грн та судовий збір в розмір 1868,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі № 910/13555/18 залишено без змін.
Зі змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 вбачається, що відповідачем прийнято підрядні роботи за договором № 05.09.16 від 05.09.2016 на суму 389058,34 грн, частина з яких у розмірі 124529,16 грн не була сплачена відповідачем.
Як вбачається з виписки карткового рахунку позивача за період з 31.10.2017 до 30.11.2019 відповідачем, на виконання вимог договору № 05.09.16 від 05.09.2016, на рахунок позивача 31.10.2017 здійснено перерахування коштів у розмірі 10000,00 грн, 16.11.2017 - 10000,00 грн, 01.12.2017 - 10000,00 грн, 28.12.2017 - 10000,00 грн, 28.02.2018 - 10000,00 грн, 30.03.2018 - 20000,00 грн, 18.11.2019 - 124529,16 грн.
Крім того, позивачем у позовній заяві стверджується, що відповідачем на виконання умов договору № 05.09.16 від 05.09.2016 сплачено на користь позивача 12.09.2016 суму грошових коштів у розмірі 100000,00 грн, 20.09.2019 - суму коштів у розмірі 94529,18 грн. Вказані відомості стороною відповідача не спростовані.
Відповідно до п. 6.1. розділу 6 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає про порушення строків сплати відповідачем вартості виконаних підрядних робіт у зв`язку з чим позивачем нараховано до сплати відповідачу 3% річних та інфляційні нарахування у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку .
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно з ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу).
Як встановлено ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між позивачем та відповідачем договору підряду № 05.09.16 від 05.09.2016, за яким позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи загальну суму 389058,35 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року та за лютий 2017 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі № 910/13555/18 встановлено, що позивачем належним чином виконано зобов`язання за договором підряду № 05.09.2016 від 05.09.2016, при цьому матеріали справи не містили жодних доказів наявності у відповідача письмових зауважень щодо виконаних позивачем будівельних робіт на загальну суму 389058,35 грн.
За умовами п. 2.3. розділу 2 договору підряду кінцевий розрахунок проводиться протягом п`яти календарних днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.
Як вбачається з виписки карткового рахунку позивача за період з 31.10.2017 до 30.11.2019 відповідачем, на виконання вимог договору № 05.09.16 від 05.09.2016, на рахунок позивача 31.10.2017 здійснено перерахування коштів у розмірі 10000,00 грн, 16.11.2017 - 10000,00 грн, 01.12.2017 - 10000,00 грн, 28.12.2017 - 10000,00 грн, 28.02.2018 - 10000,00 грн, 30.03.2018 - 20000,00 грн, 18.11.2019 - 124529,16 грн.
Таким чином, остаточний розрахунок за виконані підрядні роботи відповідачем здійснено 18.11.2019, що не спростовується сторонами.
Крім того, позивачем у позовній заяві стверджується, що відповідачем на виконання умов договору № 05.09.16 від 05.09.2016 сплачено на користь позивача 12.09.2016 суму грошових коштів у розмірі 100000,00 грн, 20.09.2019 - суму коштів у розмірі 94529,18 грн. Вказані відомості стороною відповідача також не спростовані.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Вказана правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 911/717/19.
З огляду на умови п. 2.3. розділу 2 договору підряду після підписання остаточного акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року, який підписано сторонами 15.02.2017, відповідачем мала бути здійснена оплата вартості підрядних робіт 20.02.2017. При цьому, враховуючи проведені оплати за договором 05.09.2016 та 12.09.2016, відповідач 20.02.2017 мав сплатити на користь позивача 194529,17 грн. В той же час відповідачем проведено оплату вказаних коштів частинами у період часу з 31.10.2017 до 18.11.2019, що свідчить про порушення строків проведення такої оплати на протязі п`яти календарних днів з дня підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт.
Позивачем нараховано до сплати відповідачу 3% річних у розмірі 20332,90 грн за період з 01.03.2017 по 18.11.2019, при цьому позивачем визначено періоди нарахування як 01.03.2017-31.10.2017, 01.11.2017-16.11.2017, 02.12.2017-18.11.2019, 01.03.2018-30.03.2018, 31.03.2018-18.11.2019.
В той же час суд не погоджується із визначеною відповідачем сумою нарахувань 3% річних на рівні 20332,90 грн та періодом проведення такого нарахування.
Так, враховуючи проведені відповідачем оплати, періоди нарахування 3% річних складають періоди з 21.02.2017 до 30.10.2017, з 01.11.2017 до 15.11.2017, з 17.11.2017 до 30.11.2017, з 02.12.2017 до 27.12.2017, з 29.12.2017 до 27.02.2018, з 01.03.2018 до 29.03.2018, з 31.03.2018 до 17.11.2019 включно. При цьому такі періоди не враховують дати проведення відповідачем оплат. Провівши належний розрахунок вказаних нарахувань сума 3% річних складає 12038,79 грн.
Щодо проведеного позивачем розрахунку інфляційних нарахувань у розмірі 55348,95 грн, то суд зазначає, що враховуючи періоди сплат з боку відповідача 31.10.2017, 16.11.2017, 01.12.2017, 28.12.2017, 28.02.2018, 30.03.2018, 18.11.2019, нарахування інфляційних витрат має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем, в якому був здійснений платіж. Судом проведено належний розрахунок інфляційних нарахувань, які складають 27036,44 грн, враховуючи проведені відповідачем сплати за укладеним договором.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача у справі витрат зі сплати судового збору, на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного науково-виробничої компанії Інтербізнес (пр-т Перемоги, буд. 121В, м.Київ, 03115, ідентифікаційний код 01200244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БК Будімперія (пр. Перемоги, буд. 67, м. Київ, 03062, ідентифікаційний код 23500202) 3% річних у розмірі 12038 грн 79 коп, інфляційні нарахування у розмірі 27036 грн 44 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1061 грн 99 коп, а всього 40137 (сорок тисяч сто тридцять сім) грн 22 (двадцять дві) коп.
3. В решті позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено та підписано 17.02.2020.
Суддя В.О.Демидов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2020 |
Оприлюднено | 18.02.2020 |
Номер документу | 87623351 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Демидов В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні