Рішення

від 17.02.2020 по справі 911/3084/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/3084/19

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛС» (03115, м. Київ, вул. Василя Степанченка, 5, код 31725997)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРС ГРУП» , (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, 6-Г, код 35995595)

про стягнення 22713,53 грн.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛС» (позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРС ГРУП» (відповідач) про стягнення 18862,04 грн. основного боргу, 1109,41 грн. 3% річних, 2742,08 грн. інфляційних нарахувань за Договором поставки № 11034616 від 26.12.2016.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, суд розглядає справу в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України .

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

10.01.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

23.01.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на відзив на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

26.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АСТЕРС ГРУП (далі - Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю КЛС (далі - Позивач або Постачальник) було укладено договір №11034616 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності з Замовленням Покупця, поставити Товар, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації. Поставка Товару Постачальником здійснюється з метою його оптово-роздрібної реалізації Покупцем через Мережу магазинів "Фуршет".

Відповідно до п. 7.9. Договору, оплата за товар здійснюється щосереди в українській національній валюті - гривні в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника через 55 днів з моменту прийняття-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару.

В пункті 3.1. договору зазначено, що товар поставляється Постачальником у відповідності з Замовленням Покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в Замовленні, в п.3.4. - Пунктом поставки Товару за цим Договором є склад Покупця, адреса якого вказана в Замовленні. Поставка Товару до місця передачі здійснюється транспортом Постачальника. Витрати і транспортування Товару до пункту поставки несе Постачальник. Датою поставки є дата отримання Покупцем Товару на складі Покупця. Товар поставляється па умовах DDP, що передбачені Інкотермс «Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати", введених в дію з 01.01.2000 р.

Згідно з п.5.1. перехід права власності на Товар від Постачальника до Покупця здійснюється в момент приймання-передачі Товару на складі Покупця.

Відповідно до п.10.1. даний Договір набирає силу з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2021 року.

Позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 22 102 , 08 грн. На підтвердження чого до матеріалів позовної заяви долучено копії наступних видаткових накладних:

№RM01294 від 05.10.2017 на суму 1308,72 грн.;

№RM01324 від 12.10.2017 на суму 4903,92 грн.;

№RM01353 від 19.10.2017 на суму 2245,32 грн.;

№RM01369 від 26.10.2017 на суму 3226,44 грн.;

№RM01391 від 02.11.2017 на суму 1631,28 грн.;

№RM01409 від 09.11.2017 на суму 3603,60 грн.;

№RM01432 від 16.11.2017 на суму 1936,20 грн.;

№RM01454 від 23.11.2017 на суму 3246,60 грн.;

Втім, за словами позивача, відповідач свої зобов`язання з оплати отриманого товару не виконав.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію № 68 від 11.10.2018, яка була залишена без відповіді.

В подальшому на підставі актів №4810539008 від 31.01.2018; №3900021406 від 31.01.2018; №3900022020 від 28.02.2018 сторони шляхом заліку однорідних зустрічних вимог скоригували загальну заборгованість на 3 240,04 гривень. (Заборгованість за видатковою накладною №RМ01454 від 23.11.2017р. стала дорівнювати 3 246,60-3 240,04 = 6,56грн.)

Таким чином, станом на момент звернення з даним позовом, заборгованість відповідача перед позивачем складає 18 862,04 гривні.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує щодо наявності боргу та надає копії платіжних доручень № 101146309 від 05.02.2018 та № 101107274 від 05.12.2017 на підтвердження проведених оплат на загальну суму 64 000,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує про відсутність належних доказів здійснення поставки товару з підстав неналежного оформлення видаткових накладних; відсутність обов`язку щодо оплати товару, у зв`язку із оформленням видаткових накладних неналежним чином; відсутність довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей; відсутність заборгованості відповідача перед позивачем; неправомірне нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат.

Однак, суд критично оцінює заперечення відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Як вже було зазначено, умовами п. 3.6 договору визначено, що при поставці відповідної партії товару, постачальник передає покупцю, зокрема, накладні, в яких зазначається кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ (п. 3.6 договору).

З наявних в матеріалах справи видаткових накладних на поставку товару вбачається, що вони оформлені відповідно до положень чинного законодавства, містять відомості про господарську операцію та не є підставою для визнання господарської операції не проведеною або недійсною.

Посилання ж відповідача щодо відсутності довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей спростовується нормами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, за якими довіреність не є первинним документом і не фіксує факт здійснення господарських операцій, а отже й відсутність довіреності не може свідчити про нереальність операції.

Поруч з цим, умовами укладеного договору сторони не дійшли обов`язкової згоди щодо надання довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, а з п. 3.4 договору випливає, що пунктом поставки товару за договором є склад покупця, адреса якого визначена у замовленні. Товарно-транспортними накладними, копії яких наявні у матеріалах справи, також підтверджується здійснення поставки товару позивачем власними силами на склад відповідача.

Таким чином, підписання покупцем видаткових накладних, які як встановлено судом оформлені належним чином та які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарських операцій і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача й щодо відсутності у останнього заборгованості перед позивачем.

Пунктом 7.13, 7.13.1, 7.13.2, 7.13.3 договору передбачено: не рідше ніж кожні три місяці, з моменту укладення цього Договору, Сторони зобов`язані підписувати акти звірки взаєморозрахунків. Акти звірки розрахунків по цьому Договору підписуються не пізніше кожного 30 числа першого місяця наступного кварталу. Підписання Актів звірки розрахунків може здійснюватись одним з прийнятних для Сторін способом: або в офісі Покупця (за адресою м. Київ. вул. Сосюри 6). або шляхом обміну по пошті, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Покупець має право вимагати під Постачальника направлення Уповноваженого представника в офіс Покупця в термін до двох робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від Покупця. Вимога Покупця вважається належним чином переданою, якщо вона направлена на електронну адресу, зазначену в п. 14.9 цього Договору або поштовим чи іншим зв`язком. При неявці Уповноваженого представника Постачальника у строки, вказані в п. 7.12 Договору, або у вимозі. Покупець має право направити Постачальнику акт звірки взаєморозрахунків. Постачальник зобов`язаний підписати акт протягом 5 (п`яти) робочих днів здати його отримання і у цей же строк повернути Покупцю. Якщо протягом встановленого строку Постачальник не підпише акт звірки взаєморозрахунків вважається, що Постачальник погодив (акцептував) цей документ. У цьому випадку на акті звірки взаєморозрахунків робиться запис; «Зауважень від Постачальника у визначений строк не Надійшло» , після чого він набирає сили як такий, що підписаний Постачальником.

Позивач надав копію акту, підписаний позивачем та направлений відповідачу, за даними такого акту заборгованість відповідача станом на 01.12.2018 склала 20853,10 грн.

Відповідач, посилаючись на проведені оплати, не надав підтверджень відсутності боргу, за попередній період та виконання своїх обов`язків за договором щодо складання акту звірки взаєморозрахунків, як документу, що складається на підставі накладних на поставку та розрахункових документів, і який у сукупності є доказом щодо проведених поставок та розрахунків, що передбачено договором.

Надані відповідачем платіжні доручення містять посилання на договір, як підставу для оплати, посилання на конкретні накладні відсутні, отже, зарахування позивачем оплати за будь-який період поставки за договором є правомірним.

Виходячи з викладеного суд не вважає доведеними заперечення відповідача щодо відсутності його боргу перед позивачем.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданого позивачем на підставі Договору № №11034616 товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 18862,04 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 1109,41 грн. 3% річних та 2742,08 грн. інфляційних нарахованих від кожної неоплаченої накладної окремо.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм права, враховуючи, що розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, наявний в матеріалах справи є вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1109,41 грн. 3% річних, 2742,08 грн. інфляційних втрат визнаються судом та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Сума судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із позовом, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається на відповідача, у зв`язку із повним задоволенням позовним вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Лісова, 6-Г, код ЄДРПОУ 35995595) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛС» (03115, м. Київ, вул. Василя Степанченка, 5, код 31725997) 18862 (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 04 коп. основного боргу, 1109 (одну тисячу сто дев`ять) грн. 41 коп. 3% річних, 2742 (дві тисячі сімсот сорок дві) грн. 08 коп. інфляційних втрат та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.02.2020

Суддя Т.Д. Лилак