Рішення

від 10.02.2020 по справі 911/1690/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" лютого 2020 р. Справа № 911/1690/19

За позовом Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" Славутицької міської ради, 07100, Київська область, місто Славутич, Київський квартал, будинок 14

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдбуд", 07103, Київська область, місто Славутич, Ризький квартал, будинок 5, офіс 34

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Виконавчого комітету Славутицької міської ради, 07100, Київська область, місто Славутич, Центральна площа, будинок 7

про стягнення 27 378,75 грн заборгованості, розірвання договору оренди нерухомого майна № 110-А від 01.02.2018 та зобов`язання вчинити дії

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

суть спору:

Комунальне підприємство "Житлово-комунальний центр" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдбуд", в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдбуд" 27 378,75 грн заборгованості, з яких 21 836,92 грн сума основного боргу, 1 085,60 грн інфляційні втрати та 4 456,23 грн пеня;

- розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 110-А від 01.02.2018, укладений між Комунальним підприємством "Житлово-комунальний центр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдбуд";

- звільнити і повернути Комунальному підприємству "Житлово-комунальний центр" нежитлове приміщення № 34 та площу місць загального користування на першому поверсі БПО "Ризький", інженерні мережі та комунікації, що є їх невід`ємною частиною, загальною орендованою площею 34,04 кв. м, (у тому числі: корисна площа - 28,60 кв. м; місця загального користування - 5,44 кв. м), розташовані за адресою: Київська обл., м. Славутич, Ризький квартал, буд. 5.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна № 110-А від 01.02.2018 щодо здійснення оплати за користування об`єктом оренди у встановлений строк.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.08.2019 (суддя Ейвазова А.Р.) відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Славутицької міської ради та встановлено строки для подання відзиву на позов і пояснень.

23 вересня 2019 року від третьої особи надійшли письмові пояснення, відповідно до яких третя особа підтримує позовні вимоги позивача у даній справі та просить їх задовольнити.

Ухвалою суду від 25.09.2019 за клопотанням позивача змінено найменування останнього з Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" на Комунальне підприємство "Житлово-комунальний центр" Славутицької міської ради.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Київської області № 186-АР від 22.11.2019 у зв`язку з тимчасовою непрацездатностю судді Господарського суду Київської області Ейвазової А.Р., з метою забезпечення подальшого розгляду справ, що знаходились у її провадженні, та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2019 ухвалою від 26.11.2019 справу № 911/1690/19 прийнято до провадження судді Шевчук Н.Г.

Від Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" Славутицької міської ради неодноразово надходили клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.12.2019 закрито підготовче провадження по справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

27 січня 2020 року від позивача надійшла заява № 61 від 21.01.2020 з додатковим письмовим розрахунком пені, яка прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвали суду були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак конверти з ухвалами суду поверталися без вручення відповідачеві з відмітками про причину повернення "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення: за не запитом" та "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "за закінченням встановленого строку зберігання" свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення за адресою його місцезнаходження, який зареєстрований у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень пунку 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17.

Відповідач, який вважається належним чином повідомленим про наявність справи у провадженні суду, відзиву на позов не подав.

У судовому засіданні 10.02.2020 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності суд

встановив:

01 лютого 2018 року між Комунальним підприємством "Житлово-комунальний центр" (в подальшому згідно із рішенням Славутицької міської ради Київської області від 12.04.2019 № 1375-56-VII змінено найменування на Комунальне підприємство "Житлово-комунальний центр" Славутицької міської ради) (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдбуд" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, № 110-А, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, а саме: нежиле приміщення № 34 та площу місць загального користування, що є їх невід`ємною частиною (надалі об`єкт) і знаходяться на балансі Орендодавця. Адреса (місце розміщення об`єкту оренди): 07101, Київська обл., м. Славутич, Ризький кв-л, 5. Орендна площа складає всього: 34,04 кв. м, в т.ч. корисна 28,60 кв. м, місця загального користування - 5,44 кв. м. Вартість орендованого майна згідно звіту про експертну оцінку станом на 31.12.2017 року становить 108 048,08 грн (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 Договору).

Пунктом 1.6 Договору встановлено, що об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Славутича і знаходиться на балансі КП "ЖКЦ".

Відповідно до пункту 2.1 Договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний у цьому Договорі, але не раніше дати підписання цього Договору та акту приймання-передачі майна.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається Славутицька територіальна громада, а Орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2 Договору).

Згідно з пунктом 2.4 Договору приймання-передавання орендованого майна здійснюється двосторонньою комісією до складу якої, при необхідності, можуть бути включені незалежні експерти та інші фахівці.

Відповідно до пунктів 2.4.2, 2.4.3 та 2.4.4 Договору майно повинно бути передано Орендодавцем та прийнято Орендарем протягом 6 робочих днів із моменту підписання цього договору. При передачі майна складається акт прийняття-передачі та акт технічного стану, який підписується членами двосторонньої комісії. Майно вважається переданим Орендарю з моменту підписання акту прийняття-передачі.

На виконання умов договору 01.02.2018 між сторонами було підписано Акт приймання-передачі майна та Акт технічного стану майна до Договору оренди № 110-А від 01.02.2018, яке знаходиться на балансі Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр". Відповідно до актів Орендодавець передав, а Орендар прийняв з 01.02.2018 нежитлове приміщення № 34 та площу місць загального користування на 1-му поверсі БПО "Ризький", загальною орендованою площею - 34,04 кв. м, в т.ч. корисна площа - 28,60 кв. м, загального користування - 5,44 кв. м, інженерні мережі та комунікації, що є їх невід`ємною частиною, які розміщені за адресою: Київська обл., м. Славутич, Ризький кв-л, 5 в технічному справному стані, ремонту не потребують, до експлуатації придатні і претензій сторони не мають.

Згідно з пунктом 3.2 Договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі "Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича" та за перший (базовий) місяць оренди - лютий 2018 р. становить:

- за корисну площу - 990,44 грн, крім того ПДВ - 198,09 грн. Всього з ПДВ - 1188,53 грн;

- за площу місць загального користування - 75,09 грн, крім того ПДВ - 15,02 грн. Всього з ПДВ - 90,11 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в Договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що публікується в поточному місяці.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що орендна плата (з урахуванням податку) вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок Орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу Орендодавця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з пунктом 7.1 цей Договір вступає в силу з 01.02.2018 і діє до 31.12.2020.

Пунктом 7.3 Договору встановлено, що одностороння відмова від виконання умов Договору та внесення змін до нього не допускається. Зміна умов Договору, а також його дострокове розірвання, може мати місце тільки за узгодженням сторін, крім випадків, передбачених пунктами 3.6, 3.7, 4.2.2, 4.2.3, 4.2.4 даного Договору або за рішенням суду.

Дія даного Договору припиняється у випадках: закінчення терміну, на який він був укладений; приватизації орендованого майна (за участю орендаря); загибелі орендованого майна; за згодою сторін або за рішенням суду; ліквідації юридичної особи, яка була Орендарем або Орендодавцем; банкрутство Орендаря та в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 7.6 Договору).

Матеріали справи не містять доказів розірвання даного Договору, а тому він є чинним.

Позивач зазначає, що в порушення передбачених договором оренди зобов`язань щодо своєчасної і повної оплати орендних платежів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдбуд" перед балансоутримувачем Комунальним підприємством "Житлово-комунальний центр" утворилась заборгованість на загальну суму 21 836,92 грн, що підтверджується наступними виставленими рахунками та підписаними зі сторони відповідача актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- згідно рахунків № 110/02 та № 110/02-1 від 12.02.2018 нараховано 1 297,82 грн (акти № ОУ-431 та № ОУ-432 від 12.02.2018);

- згідно рахунків № 110/03 та № 110/03-1 від 12.03.2018 нараховано 1 309,51 грн (акти № ОУ-751 та № ОУ-752 від 12.03.2018);

- згідно рахунків № 110/04 та № 110/04-1 від 12.04.2018 нараховано 1 323,92 грн (акти № ОУ-953 та № ОУ-954 від 12.04.2018);

- згідно рахунків № 110/5 та № 110/05-1 від 11.05.2018 нараховано 1 334,51 грн (акти № ОУ-1296 та № ОУ-1297 від 11.05.2018);

- згідно рахунків № 110/06 та № 110/06-1 від 14.06.2018 нараховано 1 334,51 грн (акти № ОУ-1544 та № ОУ-1545 від 14.06.2018);

- згідно рахунків № 110/07 та № 110/07-1 від 12.07.2018 нараховано 1 334,51 грн (акти № ОУ-1704 та № ОУ-1705 від 12.07.2018);

- згідно рахунків № 110/08 та № 110/08-1 від 16.08.2018 нараховано 1 325,16 грн (акти № ОУ-1813 та № ОУ-1828 від 16.08.2018);

- згідно рахунку-фактури № СФ-0000092 від 13.09.2018 нараховано 1 325,16 грн (акт № ОУ-1891 від 13.09.2018);

- згідно рахунку-фактури № СФ-0000660 від 23.10.2018 нараховано 1 350,34 грн (акт № ОУ-2329 від 23.10.2018);

- згідно рахунку-фактури № СФ-0000773 від 22.11.2018 нараховано 1 373,29 грн (акт № ОУ-2237 від 22.11.2018);

- згідно рахунку-фактури № СФ-0000976 від 27.12.2018 нараховано 1 392,52 грн (акт № ОУ-2366 від 27.12.2018);

- згідно рахунку-фактури № СФ-0000103 від 04.02.2019 нараховано 1 403,65 грн (акт № ОУ-0000079 від 04.02.2019);

- згідно рахунку-фактури № СФ-0000210 від 27.02.2019 нараховано 1 417,69 грн (акт № ОУ-0002432 від 27.02.2019);

- згідно рахунку-фактури № СФ-0000444 від 26.03.2019 нараховано 1 424,78 грн (акт № ОУ-0002661 від 26.03.2019);

- згідно рахунку-фактури № СФ-0000149 від 02.05.2019 нараховано 1 437,59 грн (акт № ОУ-0003093 від 02.05.2019);

- згідно рахунку-фактури № СФ-0000233 від 31.05.2019 нараховано 1 451,96 грн (акт № ОУ-0003175 від 31.05.2019).

З метою мирного врегулювання спору позивач направляв на адресу відповідача претензію №573 від 01.04.2019 з вимогою здійснити оплату заборгованості з орендної плати, що станом на 01.03.2019 становила 16 104,90 грн, однак дана претензія була залишена без відповіді, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання за договором оренди № 110-А від 01.02.2018, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка станом на 01.06.2019 становить 27 378,75 грн, з яких 21 836,92 грн сума основного боргу, 1 085,60 грн інфляційні втрати та 4 456,23 грн пеня.

Крім того, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань в частині сплати орендних платежів, позивач просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 110-А від 01.02.2018, укладений між Комунальним підприємством "Житлово-комунальний центр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдбуд", а також зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдбуд" звільнити і повернути нежитлове приміщення № 34 та площу місць загального користування на першому поверсі БПО "Ризький", інженерні мережі та комунікації, що є їх невід`ємною частиною, загальною орендованою площею 34,04 кв. м, (у тому числі: корисна площа - 28,60 кв. м; місця загального користування - 5,44 кв. м), розташовані за адресою: Київська обл., м. Славутич, Ризький квартал, буд. 5 Комунальному підприємству "Житлово-комунальний центр" Славутицької міської ради (назву змінено згідно із рішенням ради від 12.04.2019 № 1375-56-VII).

Оскільки орендоване приміщення перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Славутича в особі Славутицької міської ради, орендні правовідносини сторін договору регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом з питань оренди державного і комунального майна, а також Положенням "Про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича".

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Положеннями статтей 6, 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно укладений між сторонами договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, № 110-А від 01.02.2018 за своєю правовою природою є договором оренди.

Так, згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша статті 762 Цивільного кодексу України).

Статею 283 Господарського кодексу України визначено загальне поняття договору оренди відповідно до якого за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно із частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Правові засади використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон).

Так, частиною третьою статті 18 цього Закону, в редакції діючій на момент виникнення правовідносин між сторонами, закріплено обов`язок орендаря сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

Статтею 29 Закону передбачена відповідальність сторін за невиконання зобов`язань за договором оренди, відповідно до законодавчих актів України.

Згідно зі статтею 19 Закону орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку у відповідача наявна заборгованість по внесенню орендної плати у розмірі 21 836,92 грн.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Позивачем обґрунтовано та підтверджено матеріалами справи наявність заборгованості за відповідачем, а відповідачем доказів щодо сплати зазначеної заборгованості суду не надано, її наявність не спростовано. З огляду на викладене позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язання за Договором з своєчасної та повної оплати орендних платежів позивачем заявлено до стягнення 4 456,23 грн пені, нарахованої за сукупний період по кожному рахунку окремо та 1 085,60 грн інфляційних втрат.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що орендна плата, яка була перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується Орендодавцем з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення. За затримку внесення орендної плати Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі 0,5 відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України за період прострочення платежу. Строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями згідно п. 6 ст. 232 ГКУ.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що несплата орендних платежів відповідачем є порушенням з його боку договірних зобов`язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і тому він вважається таким, що прострочив виконання зобов`язань (стаття 612 Цивільного кодексу України), а відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими.

Частиною першою статті 549 Господарського кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною третьою цієї статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в яку зобов`язання мало бути виконано. Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Пунктом 3.7 Договору зазначено, що строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями.

Однак відповідно до частини першої статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (стаття 252 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.7 Договору збільшений строк нарахування пені відповідно до приписів статті 252 Цивільного кодексу України не визначений, а тому суд застосовує положення статті 232 Господарського кодексу України до нарахування штрафних санкцій.

Позивачем було подано разом із заявою № 61 від 21.01.2020 розрахунок пені, нарахованої по кожному рахунку окремо в межах 6-ти місяців за сукупний період починаючи з 16.03.2018 по 31.05.2019, відповідно до якого розмір пені становить 2 867,51 грн.

Зазначений розрахунок пені перевірено судом, він відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 2 867,51 грн.

Крім того статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, встановив, що він виконаний арифметично вірно, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення з відповідача 1 085,60 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною третьою статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частинами першою та другою статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності до приписів статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди, орендна плата з урахуванням індексації та страхування орендарем взятого ним в оренду майна є істотними умовами договору оренди.

У статті 651 Цивільного кодексу України йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Верховний Суд України у своїх висновках щодо застосування статті 651 Цивільного кодексу України, які мають враховуватись судами загальної юрисдикції при застосуванні вказаної статті, зазначив, що вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі N 6-75цс13).

Зі змісту договору вбачається, що при його укладенні позивач, як орендодавець, розраховував на отримання орендної плати від здачі в оренду нежитлового приміщення № 34 та площі місць загального користування на першому поверсі БПО "Ризький", загальною орендованою площею 34,04 кв. м, проте відповідач з порушенням пунктів 3.4, 5.1.1 Договору та статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не сплачує орендні платежі своєчасно та в повному обсязі.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю), при цьому судом враховано що відповідно до пункту 7.1 Договору, останній діє до 31.12.2020.

При цьому згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Тому норми статті 188 Господарського кодексу України та статті 11 Господарського процесуального кодексу України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.05.2012 у справі № 3-26гс12.

Як зазначено судом вище, відповідно до пункту 3.4 Договору орендна плата сплачується орендарем не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Судом встановлено, що в порушення умов пунктів 3.4, 5.1.1 Договору Орендар Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдбуд" з лютого 2018 року по травень 2019 року не сплачувало орендні платежі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість по сплаті орендної плати, яка станом на 01.06.2019 становить 21 836,92 грн, що разом з 1085,60 грн інфляційними втратами та 2 867,51 грн пені становить 25 790,03 грн заборгованості до договором.

Такі обставини свідчать про порушення відповідачем зобов`язань, встановлених умовами договору оренди.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача на підставі умов договору та чинного законодавства України щодо розірвання договору в односторонньому порядку, оскільки відповідачем було порушено істотні умови договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, № 110-А від 01.02.2018.

Відповідно до частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно пунктів 2.5, 2.5.3 Договору повернення майна Орендодавцеві здійснюється двосторонньою комісією, до складу якої, при необхідності, можуть бути включені незалежні експерти та інші фахівці. При поверненні майна складається акт прийняття-передачі та акт технічного стану, який підписується членами двосторонньої комісії.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, у разі припинення цього договору у відповідача виникає обов`язок повернути орендодавцю майно.

Отже, враховуючи наведене, суд визнає вимогу позивача про зобов`язання відповідача звільнити і повернути нежитлове приміщення № 34 та площу місць загального користування на першому поверсі БПО "Ризький", інженерні мережі та комунікації, що є їх невід`ємною частиною, загальною орендованою площею 34,04 кв. м, (у тому числі: корисна площа - 28,60 кв. м; місця загального користування - 5,44 кв. м), розташовані за адресою: Київська обл., м. Славутич, Ризький квартал, буд. 5, Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" Славутицької міської ради такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 188 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" Славутицької міської ради є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдбуд" (07103, Київська область, місто Славутич, Ризький квартал, будинок 5, офіс 34, код 39153486) на користь Комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" Славутицької міської ради (07100, Київська область, місто Славутич, Київський квартал, будинок 14, код 32631821) 25 790 (двадцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто) грн 03 коп., з яких: 21 836,92 грн сума основного боргу, 1 085,60 грн інфляційні втрати та 2 867,51 грн пеня, а також судовий збір у розмірі 5 763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн 00коп.

3. Вважати розірваним договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, № 110-А від 01.02.2018, укладений між Комунальним підприємством "Житлово-комунальний центр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдбуд".

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдбуд" (07103, Київська область, місто Славутич, Ризький квартал, будинок 5, офіс 34, код 39153486) звільнити і повернути Комунальному підприємству "Житлово-комунальний центр" Славутицької міської ради (07100, Київська область, місто Славутич, Київський квартал, будинок 14, код 32631821) нежитлове приміщення № 34 та площу місць загального користування на першому поверсі БПО "Ризький", інженерні мережі та комунікації, що є їх невід`ємною частиною, загальною орендованою площею 34,04 кв. м, (у тому числі: корисна площа - 28,60 кв. м; місця загального користування - 5,44 кв. м), розташовані за адресою: Київська обл., м. Славутич, Ризький квартал, буд. 5, за актом приймання-передачі майна.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 17.02.2020