Рішення

від 11.02.2020 по справі 916/3796/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3796/19

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Стапінський В.О., довіреність № 5 від 08.01.2020р.;

Від відповідача: не з`явився.

розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Чорноморської міської партійної організації всеукраїнського об`єднання Батьківщина про стягнення збитків у вигляді орендної плати та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Чорноморської міської партійної організації всеукраїнського об`єднання Батьківщина про стягнення збитків у вигляді орендної плати та пені у розмірі 120 448,51грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2019р. відкрито провадження у справі №916/3796/19, справу прийнято розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 21 січня 2020 р. о 10:45 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.01.2020р. відкладено судове засідання на 11 лютого 2020 р. о 10:45 год.

Представник відповідача - Чорноморської міської партійної організації всеукраїнського об`єднання Батьківщина , в судові засідання призначені на 21.01.2020р., 11.02.2020р. та 11.02.2020р. не з`являвся. Про дату час та місце судових засідань відповідач повідомлявся належним чином шляхом направлення відповідних ухвал за юридичною адресою відповідача, однак, поштові повідомлення повернулися до суду неврученими з приміткою пошти: адресат відсутній .

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

11 лютого 2020р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Позивач зазначає, що 06 вересня 2016р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) та Іллічівською міською організацією всеукраїнського об`єднання Батьківщина (Орендар) (зміна назви на Чорноморська міська партійна організація всеукраїнського об`єднання „Батьківщина ) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно умов п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає державне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення першого поверху будівлі палацу спорту Юність (інв. №14384, реєстровий №38727770.6.РАИЮК1430), загальною площею 48,50 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (Іллічівськ), проспект Миру (вул. Леніна), 20 (далі Майно), яке обліковується на балансі Державного підприємства Адміністрація морських портів України /Іллічівська філія/ (далі - Балансоутримувач).

У зв`язку з порушенням відповідачем умов вищевказаного договору позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Так, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.03.2018р. по справі №916/1696/17 Договір оренди, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Іллічівською міською організацією всеукраїнського об`єднання Батьківщина було розірвано, стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати та пені на за період з 12.10.2016р. по 12.06.2017р.

Згідно ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо Інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Позивач зазначає, що до передачі договорів оренди державного майна, укладених Регіональним відділенням, що перебували на балансі Іллічівської філії ДП АМПУ до комунальної власності Чорноморської територіальної громади в особі Чорноморської міської ради Одеської області за актом від 15.05.2019р. відповідач не звільнив приміщення та весь цей час користувався ним безпідставно, у зв`язку з чим Державному бюджету України були нанесені збитки у вигляді орендної плати у сумі 100 745,59 грн. та пені у сумі 19 702,92 грн. за період з 12.07.2018р. по 12.01.2019р.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 22, 653 Цивільного кодексу України, ст.188 ГК України, ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , Регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях просить суд стягнути на користь позивача збитки у вигляді орендної плати у сумі 100 745,59 грн. та пені у сумі 19 702,92 грн. за період з 12.07.2018р. по 12.01.2019р.

Представник відповідача в судові засідання не з`являвся, письмового відзиву до суду не надавав.

На підставі ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Судом встановлено, що 06 вересня 2016р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) та Іллічівською міською організацією всеукраїнського об`єднання Батьківщина (Орендар) (зміна назви на Чорноморська міська партійна організація всеукраїнського об`єднання „Батьківщина ) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно умов п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає державне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення першого поверху будівлі палацу спорту Юність (інв. №14384, реєстровий №38727770.6.РАИЮК1430), загальною площею 48,50 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (Іллічівськ), проспект Миру (вул. Леніна), 20 (далі Майно), яке обліковується на балансі Державного підприємства Адміністрація морських портів України /Іллічівська філія/ (далі - Балансоутримувач).

Відповідно до п.9.4 договору, орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків у разі, якщо орендар не сплачує орендну плату протягом 3-х місяців підряд або несвоєчасно сплачує орендну плату.

Відповідно до п.10.3 Договору за ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством, та у разі якщо орендар ш погоджується підписувати новий розрахунок орендної плати та відповідні зміни до Договору прі зміні Методики розрахунку орендної плати.

У відповідності до п.10.9. Договору у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.

Згідно п.10.10 Договору майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання передавання про повернення Майна покладається на Орендодавця.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов вищевказаного позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 14.09.2017р. у справі №916/1696/17 розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.09.2016р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Іллічівською міською організаціє всеукраїнського об`єднання Батьківщина та стягнуто з Іллічівської міської організації всеукраїнського об`єднання Батьківщина заборгованість у сумі 32 439 грн. 27 коп. та пеню у сумі 1 974 грн. 28 коп.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.03.2018р. рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2017р. у справі №916/1696/17 скасовано, ухвалено нове рішення, яким розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.09.2016р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Чорноморською міською організацією всеукраїнського об`єднання Батьківщина , стягнуто з Чорноморської міської організації всеукраїнського об`єднання Батьківщина заборгованість у сумі 32 439 грн. 27 коп. та пеню у сумі 1 974 грн. 28 коп.

За результатами розгляду вищевказаної справи судами було встановлено факт порушення відповідачем умов укладеного договору оренди та відповідно до звіту про стан надходження коштів до бюджету у термін з 12.10.2016р. по 12.06.2017р. відповідач не сплачував орендну плату з січня 2017 року по травень 2017 року, що спричинило збитки Державному бюджету України адже предметом Договору оренди нерухомого майна є майно, що належить до державної власності та знаходиться на балансі Державного підприємства Адміністрація морських портів України .

Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 20.03.2018р. відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирала законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними, у зв`язку з виконанням цього договору.

Згідно ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний, у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

На підставі вищенаведеного, враховуючи те, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.03.2018р. у справі №916/1696/17 розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.09.2016р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Іллічівською міською організаціє всеукраїнського об`єднання Батьківщина , суд дійшов висновку, що з 20.03.2018р. у Чорноморської міської організації всеукраїнського об`єднання Батьківщина відпала правова підстава користування нежитловим приміщенням першого поверху будівлі палацу спорту Юність .

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою та частиною другою ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується , розпоряджається своїм правом на власний розсуд. І власник має право вчинити щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Отже, збитками є втрати, яких особа як власник, зазнала у зв`язку зі незаконним захопленням комерційного майна, та внаслідок чого особа була та позбавлення права на володіння, користування, розпорядження своїм майном, а саме на укладення договору оренди, або інших правочинів як правових підстав з вини відповідача настають правові наслідки, які дають право особі як власникові майно на право відшкодування збитків передбачені частиною другою п. 2 ст. 22 ЦК України

Таким чином, враховуючи те, що підстава користування майном у відповідача відпала, позивача було позбавлено права на отримання прибутку від передачі в оренду нежитлових приміщень першого поверху будівлі палацу спорту Юність добросовісному орендарю. Таким чином, суд доходить до висновку про те, що діями відповідача позивачеві були заподіяні (реальні збитки); доходи, які позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода).

На підставі вищенаведеного, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача збитків (упущеної вигоди) за період з 12.07.2018р. по 12.01.2019р. у розмірі 100 745,59грн. та пені у розмірі 19702,92грн.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Керуючись положеннями ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 20, 73, 74, 76, 86, 129, 130, 165, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Чорноморської міської партійної організації всеукраїнського об`єднання Батьківщина про стягнення збитків у вигляді орендної плати та пені - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Чорноморської міської партійної організації всеукраїнського об`єднання Батьківщина (68003, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Героїв Сталінграду, б.16, кв.187, код ЄДРПОУ - 26133744) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, Одеська область, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд.15, к.1106, код ЄДРПОУ - 43015722) збитки у вигляді орендної плати у розмірі 100 745,59 /сто тисяч сімсот сорок п`ять гривень п`ятдесят дев`ять копійок/ грн. та пеню у розмірі 19702,92 /дев`ятнадцять тисяч сімсот дві гривні дев`яносто дві копійки/ грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 17 лютого 2020 р.

Суддя С.Ф. Гут