Рішення

від 11.02.2020 по справі 908/3504/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/179/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2020 Справа № 908/3504/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3504/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄКТОРТАЙМ (69092, м. Запоріжжя, вул. Дачна-Фабрична, буд. 8-10, кв. 53)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАСТІВКА (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 4-А)

про стягнення суми

За участю представників сторін:

від позивача: Котелевський К.В., Ордер серія ЗП № 112079 від 17.12.2019;

від відповідача: не з`явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

У Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄКТОРТАЙМ до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАСТІВКА про стягнення заборгованості за договором на надання послуг з технічного та аварійного обслуговування інженерних мереж № 71 від 01.03.2019 у розмірі 13988,56 грн., з яких 12400,00 грн. сума основного боргу та 1588,56 грн. пені.

17.12.2019 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/3504/19 розподілено судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.12.2019 суддею Мірошниченко М.В. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 908/3504/19. Присвоєно справі номер провадження 33/179/19. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 21.01.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.01.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 11.02.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час судового розгляду справи здійснюється фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 11.02.2020 справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст.ст. 233, 240, 241 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з технічного та аварійного обслуговування інженерних мереж № 71 від 01.03.2019 в частині оплати вартості наданих позивачем послуг. Так, за умовами договору, відповідач зобов`язався щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, сплачувати позивачу плату за послуги з технічного обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, згідно акту виконаних робіт у розмірі 6200,00 грн. Однак, відповідач свої обов`язки за договором належним чином не виконав, оплату за надані позивачем у період: травень-червень 2019 року послуги у встановлений договором строк не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 12400,00 грн. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за спірним договором позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1588,56 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 627, 901 ЦК України, ст.ст. 193, 343 ГК України.

У судовому засіданні 11.02.2020 представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідач процесуальним правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позовну заяву не надав, про дату час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Матеріали справи містять рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчать про отримання відповідачем ухвал суду про призначення засідань у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202, п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВЄКТОРТАЙМ (виконавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛАСТІВКА (замовник, відповідач у справі) укладений договір № 71 на надання послуг з технічного та аварійного обслуговування інженерних мереж (далі - договір).

Пунктом п. 1.1 договору встановлено, що цим договором замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання здійснювати технічне та аварійне обслуговування внутрішньо-будинкових мереж холодного водопостачання, гарячого водопостачання, водовідведення, опалення та електропостачання у багатоквартирному житловому будинку за адресою: 69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, буд. 4 (а), 6 (а).

Відповідно до п. 7.1 договору за надання послуг за цим договором замовник сплачує виконавцю винагороду.

За виконання заходів з технічного та аварійного обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, наведених у додатку № 1 та № 2 до договору, замовник щомісяця не пізніше 10 числа, наступного за звітним, сплачує виконавцю плату за послуги з технічного обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, згідно акту виконаних робіт у розмірі 6200,00 грн. Вартість робіт на 2019 рік є твердою, не підлягає змінам протягом року. Замовник відшкодовує вартість матеріалів (придбаних виконавцем і попередньо погоджених з замовником про кількість та вартість), необхідних для надання даних послуг по договору за звітний місяць, до 10 числа наступного місяця (п. 7.1.1).

Згідно п. 7.2 договору до 10 числа місяця, що йде за звітним, сторонами повинен бути складений та підписаний акт наданих послуг за фактично надані послуги за звітний місяць. Акт може включати в себе послуги, передбачені п. 7.1.1 договору та п. 7.1.2 договору.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що він набуває чинності з моменту підписання його сторонами. Строк дії договору складає один рік і визначається періодом з 01.03.2019 по 01.03.2020, а в частині сплати - до повного взаєморозрахунку сторін. Дія договору автоматично продовжується до кінця року, якщо жодна зі сторін не пізніше 15 календарних днів до закінчення дії цього договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору.

У додатку № 1 до договору сторонами узгоджений перелік видів робіт, які входять в обслуговування за договором. У додатку 2 до договору визначені види робіт, які проводяться виконавцем безкоштовно (входять у абонентську плату) і не перевищують 12 годин на місяць.

Із матеріалів справи слідує, що позивач на виконання умов договору № 71 від 01.03.2019 у період: травень-червень 2019 надав відповідачу послуги з технічного та аварійного обслуговування інженерних мереж на загальну суму 12400,00 грн., що підтверджується актами надання послуг: № 130 від 31.05.2019 на суму 6200,00 грн. (за травень 2019) та № 162 від 30.06.2019 на суму 6200,00 грн. (за червень 2019), підписані обома сторонами та скріплені їх круглими печатками.

Однак відповідач розрахунки за послуги у строк, встановлений п. 7.1.1 договору , не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 12400,00 грн.

Дані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис міститься у п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі договору, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як визначено частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором № 71 про надання послуг з технічного та аварійного обслуговування інженерних мереж від 01.03.2019 в сумі 12400,00 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.

На підставі викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 12400,00 грн. за надані у період: травень-червень 2019 року послуги з технічного та аварійного обслуговування інженерних мереж на підставі договору № 71 від 01.03.2019 підлягає задоволенню.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Внаслідок прострочення відповідачем грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 1588,56 грн., нараховану за загальний період: з 11.07.2019 по 16.12.2019.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 договору № 71 від 01.03.2019 передбачено, що у випадку прострочення платежів, передбачених цим договором більше ніж на 30 календарних днів, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань зазначено, що приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Необхідно зазначити, що позивачем при здійсненні розрахунку приписи ч. 6 ст. 232 ГК України не враховані. Нарахування пені здійснено за кожним актом про надання послуг окремо, однак кінцевим терміном нарахування по кожному акту визначено 16.12.2019. Тож, за актом № 130 від 31.05.19 на суму 6200,00 грн. (за травень 2019), період нарахування пені потребує коригування відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України. З врахуванням того, що граничним строком оплати згідно п. 7.1.1 договору за вказаним актом є 10.06.2019, кінцевим періодом нарахування пені є дата - 11.12.2019 (6 міс.). За вказаним актом пеня нараховується судом за період: з 11.07.2019 (початковий період, визначений позивачем) по 11.12.2019, період нарахування пені за актом № 162 від 30.06.2019 залишається незмінним. За розрахунком суду загальний розмір пені (нарахованої за прострочення грошового зобов`язання за актами надання послуг у період: травень-червень 2019) за загальний період: з 11.07.2019 по 16.12.2019 складає 1564,95 грн. Коригування розрахунку пені судом здійснено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство".

Таким чином, вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 1564,95 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється з огляду на необґрунтованість.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: у сумі 12400,00 грн. основного боргу за надані у період: травень-червень 2019 року послуги з технічного та аварійного обслуговування інженерних мереж на підставі договору № 71 від 01.03.2019 та в сумі 1564,95 грн. пені.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1917,76 грн. судового збору.

Позивач у позовній заяві просив покласти на відповідача усі судові витрати, у тому числі і витрати на правничу допомогу, про що буде, як вказано, заявлено пізніше.

21.01.2020 до суду від позивача надійшла письмова заява про стягнення витрат на правничу допомогу, згідно якої просив разом із задоволенням позовних вимог стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 1650,00 грн.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Позивач до матеріалів справи долучив копію договору про надання правничої допомоги від 04.12.2019 № б/н, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЄКТОРТАЙМ" та Адвокатським об`єднанням Коляда Котелевський , предметом якого є зобов`язання адвокатського об`єднання надавати клієнту за плату правничу допомогу у вигляді правничих послуг щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСТІВКА" основної заборгованості та пені за договором на надання послуг з технічного та аварійного обслуговування інженерних мереж № 71 від 01.03.2019 (п. 1.1). У пункті 1.2 договору перераховані правничі послуги, які можуть надаватися за даним договором. Згідно п. 1.4 від імені Адвокатського об`єднання правничі послуги клієнту буде безпосередньо надавати адвокат цього об`єднання - Котелевський Костянтин Володимировим. Згідно п. 6.1 договору за послуги, передбачені п. 1.2 цього договору, клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар), розмір якої визначається виходячи з кількості витраченого часу з розрахунку 1320 грн. за одну годину (60 хвилин) часу, що витрачений для надання правничої допомоги. Факт надання послуг та їх вартість фіксується шляхом підписання сторонами акту виконаних робіт (п. 6.1).

Згідно підписаного сторонами за договором актом від 26.12.2019 виконаних робіт (наданих послуг) за договором від 04.12.2019 про надання правничої допомоги послуг по договору № 15/10 від 15.10.2019 про надання правової допомоги, Адвокатським об`єднанням Коляда Котелевський зазначено перелік наданих за договором правничих послуг (консультація, підготовка та подача до господарського суду позову) із зазначенням витраченого часу (у годинах та хвилинах), наведений розрахунок вартості наданих послуг (1650,00 грн.). Також позивачем долучено до матеріалів справи копію рахунку, виставленого Адвокатським об`єднанням Коляда Котелевський № 23 від 11.12.2019 на суму 1650,00 грн. та копію платіжного доручення № 368 від 12.12.2019, згідно якого позивачем перераховано Адвокатському об`єднанню Коляда Котелевський 1650,00 грн. плати за правничі послуги. Матеріали дійсної справи містять оригінал ордеру серії ЗПР № 112079 від 17.12.2019, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП № 001097 Котелевським К.В.

Суд вважає понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1650,00 грн. доведеними та підтвердженими.

Статтею 129 ГПК України визначений порядок розподілу судових витрат. Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, оскільки позов задоволений частково, витрати на правничу допомогу, понесені позивачем, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно, з відповідача на користь позивача стягується сума 1646,70 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАСТІВКА (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 32068520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄКТОРТАЙМ (69092, м. Запоріжжя, вул. Дачна-Фабрична, буд. 8-10, кв. 53; код ЄДРПОУ 41173920) суму 12400 (дванадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, суму 1564 (одна тисяча п`ятсот шістдесят чотири) грн. 95 коп. пені, суму 1917 (одна тисяча дев`ятсот сімнадцять) грн. 76 коп. витрат зі сплати судового збору та 1646 (одна тисяча шістсот сорок шість) грн. 70 коп. витрат на правничу допомогу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 17 лютого 2020.

Суддя М.В. Мірошниченко