Рішення

від 14.02.2020 по справі 910/18651/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.02.2020Справа № 910/18651/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Державного підприємства Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи , м. Київ

до Комунального підприємства Київпастранс , м. Київ

про стягнення 275 430,05 грн,

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства Київпастранс про стягнення 275 430,05 грн, у тому числі: 222 416,56 грн - основного боргу, 6 526,25 грн - 3% річних, 7 183,94 грн - інфляційних втрат та 39 303,75 грн - пені, у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати робіт за договором №00-0444-18/ПБ/54.18-75 від 25.09.2018 на виконання експертизи проекту будівництва.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.12.2019 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Приписами статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.09.2018 між Державним підприємством Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи (далі - ДП Укрдержбудекспертиза /виконавець/позивач) та Комунальним підприємством Київпастранс (далі - КП Київпастранс /замовник/відповідач) укладено договір №00-0444-18/ПБ/54.18-75 на виконання експертизи проекту будівництва, відповідно до якого замовник доручає виконавцю провести експертизу проекту будівництва щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими можливостями та інших маломобільних груп населення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, енергозбереження, а також кошторисної частини за кодом ДК 71310000-4 Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва .

Назва проекту будівництва: ТЕО Будівництво трамвайної лінії від вул. Старовокзальної до станції метрополітену Палац Спорту .

Відповідно до п. 1.2. договору результати робіт надаються замовнику у вигляді письмового звіту за результатами проведеної експертизи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 Про затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України та ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012 Настанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво .

Згідно з п. 2.1. договору вартість проведення експертизи визначається згідно з ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво , та іншими нормативно-правовим актами, які визначають порядок розрахунку вартості експертизи.

У відповідності до п. 2.2. договору вартість проведення експертизи виконавцем за цим договором складає: 185 347,13 грн, крім того ПДВ 37 069,43 грн, всього до сплати 222 416,56 грн. За рахунок бюджетних коштів становить 83 333,33 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 16 666,67 грн, разом становить 100 000,00 грн. За рахунок власних коштів становить 102 013,80 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 20 402,76 грн, разом становить 122 416,56 грн.

Пунктами 2.4. та 2.5. договору передбачено, що замовник у строк не більше п`яти календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт зобов`язується відповідно до цього акту здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за договором. Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківській рахунок виконавця.

Приймання замовником виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 6.2. договору, у разі порушення строків виконання своїх зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості робіт за цим договором за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 9.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами їх печатками та діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов`язань.

Згідно з додатком № 1 до цього договору сторони підписали протокол погодження договірної ціни на виконання робіт щодо експертизи проекту будівництва.

На виконання умов цього договору позивачем було виконано експертизу проекту будівництва згідно з п. 1.1. договору, а відповідачем вказані роботи прийняті, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі виконаних робіт від 26.12.2018.

Проте, в порушення умов договору, відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 222 416,56 грн.

03.05.2019 позивачем направлено на адресу відповідача претензію вих. № 525 про сплату заборгованості, в тому числі за договором №00-0444-18/ПБ. Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, кошти не сплатив.

Отже, на день розгляду справи у відповідача існує заборгованість перед позивачем за виконані роботи в розмірі 222 416,56 грн.

Окрім основної суми заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 39 303,75 грн - пені за період з 01.01.2019 по 30.06.2019, 6 526,25 грн - 3% річних за період з 01.01.2019 по 23.12.2019 та 7 183,94 грн - інфляційних втрат за період з лютого 2019 року по листопад 2019 року.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, надав послуги згідно договору на загальну суму 222 416,56 грн. Однак, відповідач за надані послуги не розрахувався.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктами 2.4. та 2.5. договору передбачено, що замовник у строк не більше п`яти календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт зобов`язується відповідно до цього акту здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за договором. Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківській рахунок виконавця.

Судом також встановлено, на виконання умов цього договору позивачем було виконано експертизу проекту будівництва згідно з п. 1.1. договору, а відповідачем вказані роботи прийняті, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі виконаних робіт від 26.12.2018. Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 222 416,56 грн є обґрунтованими та відповідно підлягають задоволенню.

Враховуючи невиконання відповідачем свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 39 303,75 грн - пені за період з 01.01.2019 по 30.06.2019, 6 526,25 грн - 3% річних за період з 01.01.2019 по 23.12.2019 та 7 183,94 грн - інфляційних втрат за період з лютого 2019 року по листопад 2019 року.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Так, відповідно до п. 6.2. договору, у разі порушення строків виконання своїх зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості робіт за цим договором за кожен день прострочення.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних від простроченої суми, а також інфляційні втрати, нараховані на суму боргу та встановив, що їх розмір обчислено позивачем арифметично вірно, відповідно заявлені суми також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Київпастранс (04070, місто Київ, вулиця Набережне шосе, будинок, 2; ідентифікаційний код 31725604) на користь Державного підприємства Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код 35691621) 222 416 (двісті двадцять дві тисячі чотириста шістнадцять) грн 56 коп. - заборгованості, 39 303 (тридцять дев`ять тисяч триста три) грн 75 коп. - пені, 6 526 (шість тисяч п`ятсот двадцять шість) грн 25 коп. - 3% річних, 7 183 (сім тисяч сто вісімдесят три) грн 94 коп. - інфляційних втрат та 4 131 (чотири тисячі сто тридцять одну) грн 45 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук