Рішення

від 14.02.2020 по справі 912/4027/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 рокуСправа № 912/4027/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/4027/19

за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Тристарінвест", пров. Сухомлинського, 21, м. Кропивницький, 25019

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроконтинент", вул. Євгена Чикаленка, буд. 1 А, офіс 405, м. Кропивницький, 25006

про стягнення 45 880,91 грн

Представники сторін участі не брали,

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Торговий дім "Тристарінвест" (далі - ПП ТД "Тристарінвест", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроконтинент" (далі ТОВ ТД "Агроконтинент", відповідач) про стягнення 45 880,91 грн, з яких 34848,14 грн основного боргу, 5 805,77 грн пені, 5 227,00 грн штрафу, з покладанням на відповідача витрат пор сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по Договору поставки №01369/17/2071 від 01.08.2017 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою від 02.01.2020 господарським судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №912/4027/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 29.01.2020, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

В судовому засіданні 29.01.2020 господарським судом розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву на 14.02.2020.

14.02.2020 сторони своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористались, уповноважених представників не направили.

Відповідач відзив на позов суду не подав.

Суд враховує, що до матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 Господарського процесуального кодексу України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: вул. Євгена Чикаленка, буд. 1 А, офіс 405, м. Кропивницький, 25006.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статі 120 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначені засідання суду - відповідні ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Євгена Чикаленка, буд. 1 А, офіс 405, м. Кропивницький, 25006.

Окрім того, ухвали суду направлено відповідачу за адресою засновника ТОВ "Торговий дім "Агроконтинент" ОСОБА_1. ( АДРЕСА_1 ).

Ухвали суду у даній справі надсилались рекомендованим листом з повідомленням.

Органом поштового зв`язку повернуто на адресу суду конверти з вкладенням (ухвали по справі) з відміткою "причина повернення - інші причини, адресат відсутній".

Більше того, 30.01.2020 ухвали суду у справі направлено на електронну адресу відповідача tdagrokontinent@ukr.net.

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідними відмітками є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Окрім того, в судовому засіданні 29.01.2020 представником позивача повідомлено, що відповідачу відомо про розгляд даної справи у суді.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 14.02.2020 за відсутності представників сторін.

На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2017 між ПП ТД "Тристарінвест" (постачальник) та ТОВ ТД "Агроконтинент" (покупець) укладено Договір поставки №01369/17/2071 (а.с. 7-8), за умовами якого постачальник зобов`язався передати покупцеві товар, а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього його вартість (п. 1.1. Договору).

Найменування, кількість, асортимент і ціна товару визначаються рахунками-фактурами, видатковими накладними (специфікаціями) на кожну партію товару, які складені за заявкою покупця (п. 1.3. Договору).

Оплата за цим договором здійснюється на умовах відстрочки платежу на протязі 14 днів з моменту отримання товару покупцем (п. 2.0.6 договору).

Згідно п. 3.2. Договору доставка товару здійснюється відповідно до міжнародного правила тлумачень торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010 на умовах EXW (товар відпускається зі складу продавця) - м. Кіровоград, вул. Промислова, 1.

Договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2017 включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання взятих на себе зобов`язань кожною зі сторін (п. 9.1. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

На виконання умов Договору позивачем здійснено поставку товару, загальною вартістю 34 848,14 грн, що підтверджується видатковою накладною №418 від 08.08.2017 (а.с. 9).

Відповідач зобов`язань по оплаті поставленого товару не виконав, що і стало підставою для звернення позивача до суду для захисту своїх прав та порушених інтересів.

При розгляді спору господарський суд виходить з наступного.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено поставку відповідачу товару на загальну суму 34848,14 грн. Проте, відповідачем не здійснено оплату поставленого товару.

Разом з тим, між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2017 з відображенням відповідної суми боргу (а.с. 10).

Враховуючи умови п. 2.6. Договору та загальні норми цивільного законодавства, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Таким чином матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано наявність за останнім заборгованості у сумі 34848,14 грн.

Доказів перерахування цієї суми на користь ПП ТД "Тристарінвест" відповідачем господарському суду не подано. Також відповідачем не заперечується факт поставки товару, його кількість та якість, розмір заборгованості останнім не спростований.

Оскільки, сторонами не надано до матеріалів справи доказів виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо оплати поставленого товару в сумі 34848,14 грн у строки визначені п. 2.6. Договору, господарський суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 34848,14 грн боргу, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з ТОВ ТД "Агроконтинент" 5 805,77 грн пені за період з 16.06.2019 по 16.12.2019 та 15% штраф у сумі 5 227,00 грн.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17 та від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17.

Відповідно до пункту 6.8. Договору у разі порушення покупцем строків оплати товару, зазначених у п. 2.6. Договору, покупець несе відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості, за прострочення понад 7 днів додатково стягується штраф у розмірі 15 (п`ятнадцяти) відсотків від вартості несплаченого вчасно товару.

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо оплати товару, наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідача передбаченого п. 6.8. Договору 15% штрафу в розмірі 5 227,00 грн.

Разом з тим, вирішуючи питання правомірності нарахування пені, господарський суд зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 69 - 81), наведено такі висновки:

"Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).".

Згідно п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, позивачем неправильно визначено період нарахування пені.

Господарський суд зазначає, що згідно умов Договору сума основного боргу у розмірі 34 848,14 грн мала бути сплачена до 22.08.2017, тобто прострочення оплати товару починається з 23.08.2017 та з урахуванням шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, період прострочення, за який повинна нараховуватись пеня становить з 23.08.2017 по 23.02.2018.

Таким чином, позивачем неправильно визначено період та порядок обрахування пені - поза межами шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахованої на суму боргу у розмірі 34 848,14 грн за період з 16.06.2019 по 16.12.2019, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Приватного підприємства "Торговий дім "Тристарінвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроконтинент" підлягають задоволенню в частині стягнення 34 848,14 грн боргу та 5227,00 грн штрафу.

В решті позовні вимоги заявлені безпідставно та задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача так як спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроконтинент" (вул. Євгена Чикаленка, буд. 1 А, офіс 405, м. Кропивницький, 25006, і.к. 40883705) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Тристарінвест" (пров. Сухомлинського, 21, м. Кропивницький, 25019, і.к. 34629348) 34 848,14 грн боргу, 5227,00 грн штрафу, а також 1 921,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.02.2020.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.