Рішення

від 14.02.2020 по справі 926/2859/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року Справа № 926/2859/19

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БУКФІШ»

про стягнення боргу за неналежне виконання договірних зобов`язань у сумі 4 241,54 грн.

Суддя О.Г. Проскурняк

Секретар судового засідання І.В. Циганчук

Представники сторін:

Від позивача - Бабій Г.Я., довіреність № 4882 від 09 грудня 2019 року.

Від відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БУКФІШ» про стягнення боргу за неналежне виконання договірних зобов`язань з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 31 січня 2020 року у сумі 4 241,54 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 01 травня 2019 року між сторонами укладено договір оренди комерційної нерухомості №06-220/19, предметом якого є передача у строкове платне користування нерухомого майна, загальною площею 77,0 кв.м., для розміщення та облаштування складських приміщень, розташованого в м. Вашківці, Вижницького району, Чернівецької області на 1-му поверсі одноповерхової будівлі №49 по вул. Героїв Майдану.

Далі позивач стверджує, що виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, а відповідач обов`язку по сплаті за надані послуги належним чином не виконав, у зв`язку із чим заборгував позивачу 33 330,69 грн., з яких 30 245,92 грн - заборгованості по орендній платі, 169,05 грн. - 3% річних, 2 635,95 грн.- пені, 279,77 грн. - інфляційних втрат.

Згідно витягу із Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 грудня 2019 року, справу № 926/2859/19 передано судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 17 грудня 2019 року відкрито провадження у справі № 926/2859/19 та призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 08 січня 2020 року.

Ухвалою суду від 08 січня 2020 року відкладено розгляд справи по суті на 17 січня 2020 року., вирішено повідомити відповідача у справі про дату, час і місце розгляду справи, розмістивши оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 17 січня 2020 року відкладено судове засідання по суті на 31 січня 2020 року.

31 січня 2020 року представник позивача звернувся до суду із уточненням позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 241,54 грн, з яких 1 315,56 грн - заборгованості по орендній платі, 169,05 грн. - 3% річних, 2 635,95 грн.- пені, 120,98 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 31 січня 2020 року відкладено розгляд справи по суті на 14 лютого 2020 року.

В судовому засіданні 14 лютого 2020 року представник позивача звернувся до суду із письмовим клопотанням про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу, в якому зазначає, що станом на 14 лютого 2020 року відповідачем сплачено суму основного боргу у повному обсязі.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь у судових засіданнях не скористався, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом надсилання судом ухвал на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відзив на позов не надав, тим самим не скористався своїм правом на захист.

Згідно з частиною 1 статті 202 ГПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 14 лютого 2020 року відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського кодексу України (далі-ГК України) унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Так, 01 травня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (далі-орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУКФІШ» (далі - орендар) укладено договір оренди комерційної нерухомості № 06-220/19.

Договір підписано уповноваженими особами; у встановленому порядку не оспорений, не розірваний та не визнаний недійсним. Таким чином, договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно пункту 1.1. вказаного договору, орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування комерційну нерухомість, розташовану в м. Вашківці, Вижницького району, Чернівецької області на 1-му поверсі одноповерхової будівлі №49 по вул. Героїв Майдану, загальною площею 77 кв.м. для розміщення та облаштування складських приміщень.

Пунктом 2.1. Договору унормовано, що передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акту приймання-передачі майна (Додаток №1) до цього Договору.

Згідно акту приймання-передачі майна за договором № 06-220/19 від 01 травня 2019 року, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення, розташоване в м. Вашківці, Вижницького району, Чернівецької області на 1-му поверсі одноповерхової будівлі №49 по вул. Героїв Майдану, загальною площею 77 кв.м. для розміщення та облаштування складських приміщень.

Пунктом 3.1. договору №06-220/19 від 01 травня 2019 року оренди комерційної нерухомості встановлено, що за домовленістю сторін орендна плата складається з плати за приміщення починаючи з 01 травня 2019 року, по 63,23 грн. за й кв.м. орендованої площі без ПДВ, що становить 4 868,71 грн. за 77 кв.м. без ПДВ за місяць та плати за послуги з утримання комерційної нерухомості: 1 432,52 грн. без ПДВ за місяць.

При цьому, згідно пункту 3.9 вказаного договору, орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Статтями 626, 629 ЦК України унормовано, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог відповідач протягом травня-грудня 2019 року не сплачував позивачу орендну плату та плату за послуги з утримання комерційної нерухомості, у зв`язку з чим виникла заборгованість по сплаті за договором оренди у сумі 30 245,92 грн.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, а саме: заяви про уточнення розміру позовних вимог, клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу та платіжних доручень № 509 від 27 грудня 2019 року, № 532 від 22 січня 2020 року, № 548 від 13 лютого 2020 року, відповідачем після пред`явлення позову до суду та відкриття провадження у справі № 926/2859/19 задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по сплаті орендної плати, що підтверджується відповідним розрахунком.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Так, розглянувши матеріали справи в сукупності, судом встановлено, що відповідачем після пред`явлення позову до суду задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по сплаті орендної плати, що призвело до відсутності предмету спору, а тому суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 30 245,92 грн.

Відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Щодо позовних вимог позивача відносно стягнення з відповідача на його користь 169,05 - 3% річних, 2 635,95 грн. - пені та 120,98 грн. - інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним з наслідків порушення зобов`язання, передбачених статтею 611 цього ж Кодексу є сплата неустойки.

За змістом статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до пункту 8.1. Договору, в разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за Договором, сторони несуть відповідальність згідно із цим договором та законодавством України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, згідно приписів статті 599 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов`язаннями, які забезпечують належне виконання основного і є похідними від нього.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Аналогічні приписи містяться у статті 230 Господарського кодексу України, якою визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина шоста статті 232 названого Кодексу встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно частини 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до пункту 8.2. Договору, у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Враховуючи те, що відповідач у встановлені договором строки, заборгованість за надані послуги не сплатив, з нього слід стягнути, згідно перевіреного судом за допомогою програми «Ліга Закон» (версія 9.5.3.2018) та « iPlex. Профі XL» (версія 9.7) розрахунку 75,66 грн. - інфляційних втрат, 169,05 грн. - 3% річних та 2 635,95 грн. - пені.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку позов задовольнити частково. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат на загальну суму 45,32 грн.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 194, 196, 219. 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУКФІШ» (58032, м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 23/129, код ЄДРПОУ 39398693) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ., бульвар Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560776) - 75,66 грн. - інфляційних втрат, 169,05 грн. - 3% річних, 2 635,95 грн. - пені та 1 921,00 грн. - судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат на загальну суму 45,32 грн.

4. Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 30 245,92 грн.

Повний текст рішення складено та підписано - 17 лютого 2020 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк