Рішення

від 17.08.2007 по справі 12/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/215

17.08.07  

        УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,  м. Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

“16” серпня  2007 року                                                                  справа № 12/215

Позивач: Закрите акціонерне товариство  комерційний банк "ПриватБанк"

В особі Чернігівського РУ ПриватБанку,  вул. Серьожнікова, 6, м. Чернігів, 14006

Адреса юридичної особи: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50

Відповідач:          Товариство з обмеженою відповідальністю  Науково-виробнича компанія "Агроплюс",  вул. Цукрозаводська, 2, м. Носівка, Чернігівська область,17100

 Предмет спору: про стягнення заборгованості 66840,35 грн.

                                                                                     Суддя                  Л.М.Лавриненко

Представники сторін:

позивач: Рожко С.М. –представник, довіреність № 2975 від 27.03.2007 року.

відповідач: не з"явився   

СУТЬ   СПОРУ:

          Позивачем подано позов про стягнення з відповідача  52849 грн. 30 коп. заборгованості по відсотках та 13991 грн. 05 коп. заборгованості по пені на суму прострочених відсотків по кредитному договору  № 7 від 26.02.2004 року та договору про відступлення  прав вимоги № U4- NO від 10.08.2005 року.

Сторони були своєчасно попереджені про час та місце проведення судового засідання, відповідно до ухвали суду від 07.08.2007 року,  але відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. Витребувані судом документи  суду не надав.

Представник позивача в судовому засіданні  надав клопотання  про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

          Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  господарський суд встановив:

          Рішенням господарського суду  Чернігівської області  від 23.11.2006 року по справі № 12/298 за позовом  Закритого акціонерного товариства  комерційний банк "ПриватБанк"

в особі Чернігівського РУ ПриватБанку до Товариства з обмеженою відповідальністю  Науково-виробнича компанія "Агроплюс" про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 125000,00 грн., заборгованості за простроченим кредитом 125000,00 грн., заборгованості по нарахованим відсоткам 308,22 грн., заборгованості по простроченим відсоткам 35436,72 грн., пені в сумі 13240,00 грн. по кредитному договору № 7 від 26.02.04р. та  договору  про відступлення права вимоги № U4-NO від 10.08.2005 р., яке набрало законної сили, згідно  постанови Київського апеляційного господарського  суду від 06.03.07р., було встановлено наступне:

           26.02.2004 року між Акціонерним банком „Приватінвест” та відповідачем було укладено кредитний договір № 7, згідно з яким позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит у сумі 250 000 грн. для придбання сільськогосподарської техніки  на строк до 25.02.2007 року., а відповідач зобов'язався  повернути кредит, сплатити відсотки та комісійну винагороду в обумовлені даним договором терміни.

          АБ „Приватінвест” виконав взяті на себе зобов'язання  та надав відповідачу кредит в сумі 250 000 грн., що підтверджується  копіями банківських виписок про перерахування коштів з позичкового рахунку на рахунок  відповідача.

          Додатком № 1 до кредитного договору № 7 від 26.02.2004 року сторонами було зазначено, що погашення кредиту здійснюється у сумі і у термін відповідно графіку погашення кредиту, а саме: грудень 2005 року –125 000 грн. та грудень 2006 року –125 000 грн.

10.08.2005  року  між ВАТ АБ „Приватінвест” (кредитор) та Закритим акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк”  в особі Чернігівського РУ ПриватБанку був укладений договір відступлення прав вимоги № U4-NO, відповідно до якого  Закритому акціонерному товариству Комерційний банк “ПриватБанк” перейшли права вимоги отримання на свою користь від боржника –відповідача по справі:  Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробнича компанія „Агроплюс”  платежів по кредиту, відсоткам, комісіям,  інших платежам, неустойки у повному обсязі, що випливають з кредитного договору № 7 від 26.02.2004 року та Додатку № 1 до цього Договору.

Пунктом 2 Договору про відступлення прав вимоги № U4-NO від 10.08.2005 року, передбачено, що  кредитор здійснює також відступлення прав вимоги за договорами, які забезпечують виконання зобов'язань боржника перед кредитором, а саме: договору застави № 808 від 09.04.2004 року, договору застави б/н від 10.03.2004 року, договору поруки б/н від 26.02.2004 року, договору страхування № 18 від 15.04.2005 року.

          Судом також було  встановлено , що  кредитором по  кредитному договору № 7 від 26.02.2004 року став позивач і до нього перейшли всі  права первісного  кредитора.

          Рішенням господарського суду від 23.11.2006р. по справі № 12\298  було стягнуто з відповідача на користь банку 250000 грн заборгованості по кредиту,  35436 грн 72 коп заборгованості по відсотках за період з  06.01.06р. по 30.09.06р., 2648 грн пені.

Таким чином відповідно до п. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. п. 4.1 та 4.2 договору відповідач зобов'язаний був сплачувати банку  відсотки за користування кредитом в розмірі 25 % річних, а при порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по кредиту –в розмірі 50 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У відповідності з п. п.4.8,4.9, 4.10. договору розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється з дати списання коштів  з позичкового  рахунку до майбутньої  дати сплати відсотків, а також за період, що починається з попередньої дати сплати відсотків по поточну дату сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється  до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості по кредиту.

Сплату  відсотків за користування кредитом, у відповідності з п. 4.3 договору,  відповідач зобов'язаний був здійснювати  в дату  сплати відсотків. Датою сплати відсотків є 25 число кожного поточного місяця.

Листом  відділ державної виконавчої  служби  Носівського районного управління юстиції  від 14.08.2007р. № 1197  повідомив, що  станом на 14.08.2007р. кошти з  ТОВ НВК „Агро плюс”  згідно наказу  господарського суду   від 23.04.07р. по справі № 12\298  не стягувались і  заборгованість становить 291192 грн 56 коп.

За період користування кредитом з 01.10.2006 року по 22.06.2007 року  відповідач зобов”язаний  був сплатити відсотки в сумі 59732 грн 88 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач відсотки за користування кредитом за період з   01.10.2006 року по 22.06.2007 року  сплатив частково в сумі 7191 грн 79 коп  , заборгованість по відсотках  за користування кредитом за період з   01.10.2006 року по 22.06.2007 року  становить  52541 грн 09 коп .

Позивач також просить стягнути з відповідача відповідно до п. 5.1. кредитного договору пеню за прострочення сплати відсотків в сумі 13991 грн 05 коп. 22.06.06р. по 22.07.2007 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами  4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом  п. 5.1 договору передбачено, що  при порушенні відповідачем якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2., 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2 договору,  відповідач повинен сплатити позивачу за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який виплачується пеня, від суми  простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Приймаючи до уваги, що відповідачем було допущено прострочка щодо сплати  відсотків за користування кредитом, але оскільки позивачем допущена арифметична помилка при нарахуванні пені, а тому пеня за прострочку сплати відсотків за період з 22.06.06р. по 22.07.07р. підлягає стягненню в сумі 3984 грн 20 коп.

Враховуючи, що відповідач в порушення умов кредитного договору та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість по відсотках за користування кредитом та пені за прострочення сплати відсотків  не сплатив, позовні вимоги не оспорив, і не  надав суду  доказів виконання зобов'язань в повному обсязі первісному кредитору, господарський суд, з урахуванням вищевикладеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 52541 грн 09 коп .  заборгованості по відсотках за користування кредитом та 3984 грн 20 коп  пені за прострочення сплати відсотків. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених  позовних вимог  з відповідача підлягають  стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 565 грн 25 коп  та витрати в сумі   99  грн. 79 коп.  за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 512, 514, 525, 526,  1048, 1049, 1054  Цивільного кодексу України, ст. ст.  193, 230, 231  Господарського кодексу України, ст.ст.   22, 49, ст.ст. 82-85 Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробнича компанія „Агроплюс” 17100, Чернігівська область, м. Носівка, вул. Цукрозаводська, 2 ( рахунок  260098244 в ЧОД АППБ „ Аваль” МФО 353348 код 32319877 ) на користь Закритого акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк”, 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 (рахунок № 35194833805108 в управлінні Національного банку по Чернігівській області, МФО 353586, код 14360570) 52541 грн 09  заборгованості по відсотках, 3984 грн. 20 коп. пені за прострочення сплати відсотків, 565 грн. 25  коп. державного мита та 99  грн. 89 коп.  витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу

    Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

                   Суддя                                                   Л.М. Лавриненко