Ухвала

від 17.02.2020 по справі 325/132/20

ПРИАЗОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2/325/96/2020

325/132/20

17.02.2020 року Приазовський районний суд Запорізької області

у складі:

головуючого судді Апалькової О.М.,

при секретарі: Цукановій Л.В.

розглянувши клопотання адвоката Ковальова Дмитра Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 та Фермерського господарства Діоби О.С. про застосування зустрічного забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

До Приазовського районного суду Запорізької області звернулась приватний підприємець Школова Люція Зигмундівна з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Діоби О.С. , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою від 29.01.2019 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом заборони в даній цивільній справі ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) та Фермерському господарству Діоби О.С. , код ЄДРПОУ 32536435, місцезнаходження: вул. Вишнева, буд.92, смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області, використовувати земельну ділянку площею 12,7501 га, кадастровий номер 2324583600:02:002:0002 до розгляду справи по суті.

Представник відповідачів ОСОБА_1 та Фермерського господарства Діоби О.С. адвокат Ковальов Д.В. звернувся до суду з клопотаннями про зустрічне забезпечення шляхом зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду як 9 556 грн. 47 коп., так і 144 588 грн. 93 коп., які мотивовані наступним, а саме:

Щодо власника спірної земельної ділянки ОСОБА_1 :

Так, 29.01.2020 року в день відкриття провадження у вказаній справі судом постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 як власнику землі використовувати спірну земельну ділянку до розгляду справи по суті.

Ухвала суду про забезпечення позову на тепер ним оскаржується як незаконна в апеляційному порядку, тому ОСОБА_1 обмежений в отриманні від належного орендаря орендної плати у зв`язку з розглядом справи та забороною використовувати земельну ділянку.

Крім того, за умовами договору, який був укладений між ним та позивачем та строк якого вже давно закінчився, сума річної орендної плати склала 916 грн. 26 коп. за всю площу земельної ділянки, а за умовами ж чинного та належного договору оренди, укладеного між ним та ФГ Діоби О.С. сума річної орендної плати складає 9 556грн.47 коп., яку він не може отримати при затягуванні розгляду справи та дії заборони для ФГ Діоби О.С. обробляти належну йому земельну ділянку.

Оскільки вважає, що судом повинні бути захищені не тільки примарні права позивача, а й його права як власника земельної ділянки на отримання орендної плати за використання належної йому ділянки незалежно від строку та результату розгляду цивільної справи, тому відповідно до ч.4 ст.154 ЦПК України просить застосувати зустрічне забезпечення.

Щодо належного користувача спірної земельної ділянки ФГ Діоби О ОСОБА_2 , виходячи з наступного.

В день відкриття провадження у даній справі, Приазовським районним судому Запорізької області 29.01.2020 року постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони Фермерському господарству Діоби О.С. як належному орендарю використовувати спірну земельну ділянку до розгляду справи по суті.

У зв`язку з цим ФГ Діоби О.С. як належний користувач земельної ділянки, обмежений в отриманні від використання земельної ділянки запланованого прибутку, у зв`язку з розглядом справи та забороною використовувати земельну ділянку. Розмір прибутку заплановано отримати у 2020 році від її використання у розмірі 144 588 грн.93 коп.

Так як судом повинні бути захищені не тільки примарні права позивача, а й права фермерського господарства "Діоби О.С." як належного користувача (орендаря) земельної ділянки на отримання запланованого прибутку від використання земельної ділянки, незалежно від строку та результату розгляду цивільної справи, тому, відповідно до ч.4 ст.154 ЦПК України просить застосувати зустрічне забезпечення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 154 ЦПК України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

За приписами п.1 ч.3 ст.154 ЦПК України для того, щоб суд був зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення необхідна наявність одразу двох факторів, а саме: щоб позивач не мав зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Аналіз даних норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (ч.4 ст.154 ЦПК України). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи.

Таким чином, зустрічне забезпечення це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Отже, клопотання про зустрічне забезпечення подано відповідачами після застосування судом заходів забезпечення позову і розглядається в порядку, визначеному положеннями ч. 6 ст. 154 ЦПК України, протягом 10 днів без виклику сторін.

Із позовної заяви та доданих до неї документів вбачається та не заперечується відповідачами, що позивач має зареєстроване в установленому законом порядку місце знаходження на території України, а саме: АДРЕСА_2 .

Доказів щодо майнового стану позивача відповідачі та їх представник не надали.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Вказаною нормою чітко визначено, що зустрічне забезпечення повинно бути співмірним саме заходам забезпечення позову та розміру збитків, яких можуть зазнати відповідачі безпосередньо у зв`язку із забезпеченням позову.

Представник відповідачів обґрунтовує вимоги щодо зустрічного забезпечення сплатою грошової суми річної орендної плати (відповідач №1), хоча не надає доказу на підтвердження щодо розміру орендної плати, та від запланованого річного прибутку за 2020 рік (відповідач №2), розрахунок якого також жодним доказом не підтверджений, а крім того, розмір можливих збитків належними доказами ні ОСОБА_1 , ні ФГ Діоби О.С. та їх представником не доведений.

Враховуючи предмет позову, захід забезпечення позову, відсутність доказів на підтвердження того, що відповідачі зазнали чи можуть зазнати збитків саме у зв`язку із вжитими заходами по забезпеченню позову, суд не вбачає підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення.

З урахуванням зазначеного та керуючись ст.ст. 154, 285-261, 353-356 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань адвоката Ковальова Дмитра Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 та Фермерського господарства Діоби О.С. , про застосування зустрічного забезпечення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Апалькова