печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13677/19-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Наукково- виробничий центр «Полісервіс» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.02.2019 року в рамках кримінального провадження №12017100060005697,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Наукково- виробничий центр «Полісервіс» звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.02.2019 року в рамках кримінального провадження №12017100060005697, в частині накладення арешту на грошові кошти у безготівковому вигляді, що знаходяться на рахунках ТОВ «Наукково- виробничий центр «Полісервіс».
Заявник вказує на те, що арешт накладено необґрунтовано, підстави такого арешту відсутні, крім того вказаний арешт обмежує права власників.
В судове засідання представник заявника не з`явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі, просить задовольнити. Прокурор в судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином.
З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що у провадженні слідчого СВ Печерського УП ГУНП України у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування за № 12017100060005697 від 09.11.2017 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28.02.2018 року було накладено арешт і зупинено всі видаткові операції та заборонено розпоряджатися грошовими коштами у безготівковому вигляді, що знаходяться на рахунках ТОВ «Наукково- виробничий центр «Полісервіс».
Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.
Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з викладеного, проаналізувавши зміст фабули кримінального правопорушення, в ході досудовогорозслідування якого накладено арешт, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, в зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 174, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Наукково- виробничий центр «Полісервіс» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.02.2019 року в рамках кримінального провадження №12017100060005697 задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.02.2019 року у справі №757/10939/18-к у кримінальному провадженні № 12017100060005697 на грошові кошти, у безготівковому вигляді, що знаходяться на рахунках ТОВ «Наукково- виробничий центр «Полісервіс» код ЄДРПОУ 37506583, у розмірі 2 155 757,00 (два мільйони сто п`ятдесят п`ять тисяч сімсот п`ятдесят сім) гривень із рахунку :ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019, валюта - українська гривня, номер рахунку - НОМЕР_1 , в тому числі заборону розпорядження грошовими коштами у безготівковому вигляді та здійснення видаткових операцій по грошовому рахунку ТОВ «Наукково- виробничий центр «Полісервіс» код ЄДРПОУ 37506583.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2019 |
Оприлюднено | 22.02.2023 |
Номер документу | 87631377 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Писанець В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні