Рішення від 17.02.2020 по справі 755/116/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2020 р.

м. Київ

справа № 755/116/20

провадження № 2/755/92/20

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності на частку земельної ділянки, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності на частку земельної ділянки, -

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить визнати за позивачем право власності на 43/100 частини земельної ділянки площею 0,0763 га, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:66:168:0031, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до частки власності на жилий будинок АДРЕСА_1 .

Позивач мотивує свої вимоги тим, що згідно свідоцтва про право власності від 17.07.1996 року позивачу належить на праві власності 43/200 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності від 17.07.1996 року відповідачу ОСОБА_2 належить на праві власності 43/200 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , третій особі ОСОБА_3 за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18.06.2019 року у порядку спадкування за законом виділено у власність 57/100 частини земельної ділянки площею 0,0763 га за адресою: АДРЕСА_1 . 26.11.2019 року позивачем було отримано рішення державного реєстратора Департаменту земельних ресурсів про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на спірну частину земельної ділянки, у зв`язку із неможливістю встановити частку заявника у праві спільної власності, що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

21.01.2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності на частку земельної ділянки, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. (а.с. 41-43)

23.01.2020 року відповідачем ОСОБА_2 до суду подано зустрічну позовну заяву, відповідно до якої просить суд визнати за ним право власності на 43/200 частини земельної ділянки площею 0,0763 га, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:66:168:0031, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до частки власності на жилий будинок АДРЕСА_1 .

Позивач з зустрічним позовом мотивує свої вимоги з підстав, аналогічним підставам за первісним позовом.

23.01.2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва об`єднано вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності на частку земельної ділянки, в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності на частку земельної ділянки.

03.02.2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва змінено порядок розгляду справи на загальне позовне провадження та справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні. (а.с. 54-55)

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 надала до суду заяву відповідно до якої позовні вимоги за первісним позовом підтримує та визнає вимоги за зустрічним позовом, просить провести розгляд справи за її відсутності.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 надав до суду заяву відповідно до якої позовні вимоги за первісним позовом підтримує та визнає вимоги за зустрічним позовом, просить провести розгляд справи за його відсутності.

Третя особа ОСОБА_3 надала до суду заяву відповідно до якої позовні вимоги за первісним та зустрічними позовами підтримує, просить провести розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У зв`язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає положенню частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, наведені сторонами доводи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності 43/200 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено Свідоцтвом про право на особисту власність на домоволодіння, виданим Головою держадміністрації Дніпровського району м. Києва від 17.07.1996 року . (а.с. 30)

ОСОБА_2 належить на праві власності 43/200 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено Свідоцтвом про право на особисту власність на домоволодіння, виданим Головою держадміністрації Дніпровського району м. Києва від 17.07.1996 року . (а.с. 31)

ОСОБА_3 належить на праві власності 57/100 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, що встановлено рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18.06.2019 року. (а.с. 35)

Земельна ділянка площею 0,0763 га, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:66:168:0031, розташована за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 43/100 частини, на підставі державного акту про право приватної власності на землю від 29.07.1999 року. (а.с. 38)

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18.06.2019 року визнано за ОСОБА_3 право власності на 57/100 частини на земельну ділянку площею 0,073 га кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:66:168:0031, за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 (а.с. 35-37)

За даними Інформаційної довідки, виданої КП Київське міське бюро технічної інвентаризації від 13.07.2017 року, 43/10 житлового будинку АДРЕСА_1 на праві власності за реєстровано, зокрема, на ім`я ОСОБА_1 - 43/200 частини будинку, на ім`я ОСОБА_2 - 43/200 частини будинку. (а.с. 29)

25.11.2019 року державним реєстратором на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 49849180, відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на земельну ділянку з реєстраційним номером 1958914780000, кадастровий номер 8000000000:66:168:003, у зв`язку із неможливістю встановлення частки заявника у праві спільної власності заявленої земельної ділянки. (а.с. 39)

26.11.2019 року державним реєстратором на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 49867238, відмовлено ОСОБА_2 у державній реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:66:168:003, у зв`язку із неможливістю встановлення частки заявника у праві спільної власності заявленої земельної ділянки. (а.с. 40)

Відповідно до статті 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

На відміну від виділу, за якого право часткової власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності (ст. 364 Цивільного кодексу України), у разі поділу (ст. 367 Цивільного кодексу України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

Крім того, відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

За нормою статті 87 Земельного кодексу України право спільної часткової власності на земельну ділянку, виникає, зокрема, при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами; при прийнятті спадщини або за рішенням суду.

Частиною першою статті 88 Земельного кодексу України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.(ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України)

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого цивільного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 та за позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 права власності по 43/200 частини кожному земельної ділянки площею 0,0763 га, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:66:168:0031, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки саме 43/200 частини земельної ділянки відповідають частці кожного з позивачів у праві власності на будинок, розташований на вказаній земельній ділянці.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності на частку земельної ділянки, - підлягає до часткового задоволення, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності на частку земельної ділянки, - підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79-1, 88, 89, 120 Земельного кодексу України, ст. 358 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності на частку земельної ділянки, - задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності на частку земельної ділянки, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) право власності на 43/200 частини земельної ділянки площею 0,0763 га, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:66:168:0031, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до частки власності на жилий будинок АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) право власності на 43/200 частини земельної ділянки площею 0,0763 га, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:66:168:0031, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до частки власності на жилий будинок АДРЕСА_1 .

В іншій частині первісного позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 17 лютого 2020 року.

Суддя: В.І. Галаган