Ухвала

від 06.02.2020 по справі 757/41956/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41956/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання директора ТОВ«ІНОВЕЙШН СОЛЮШІНЗ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.05.2019 року у справі № 757/22151/19-к у кримінальному провадженні № 42016000000002658, -

В С Т АН О В И В:

Директор ТОВ«ІНОВЕЙШН СОЛЮШІНЗ» ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про скасування арешту майна накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.05.2019 року у справі № 757/22151/19-к у кримінальному провадженні № 42016000000002658, на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ІНОВЕЙШНСОЛЮШІНЗ» (код ЄДРПОУ 41734919) та скасувати заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що арешт накладено безпідставно, незаконно та необґрунтовано. ТОВ «ІНОВЕЙШНСОЛЮШІНЗ» є суб`єктом реального сектору економіки, має штатних працівників. Накладений арешт позбавляє товариство здійснювати своєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого до товариства можуть бути застосовані штрафні санкції Державною фіскальною службою, порушуються конституційні права на власність та не відповідає принципу розумності та співмірності обмеження права власності.

Заявник в судове засідання не з`явився, до канцелярії суду подав заяву про розгляд провадження у його відсутність, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, Управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000002658 від 03.10.2016за фактом умисного ухилення від сплати податків та зборів в особливо великих розмірах службовими особами низки підприємств реального сектору економіки із залученням підприємств з ознаками фіктивності та так званих «транзитних» підприємств, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.05.2019 року у справі № 757/22151/19-к накладено арешт, в тому числі, на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ «ІНОВЕЙШНСОЛЮШІНЗ» та заборонено використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Відповідно дост. 174КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так,статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідност. 2КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Частина 3 ст. 170КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цьогоКодексу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 98КПК України речовимидоказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, за змістом вказаних положень закону арешт може бути накладено слідчим суддею на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Слідчим суддею під час розгляду даного клопотання встановлено, що протягом досудового розслідування не доведено, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по ТОВ «ІНОВЕЙШН СОЛЮШІНЗ», є предметом злочину чи отримана незаконним шляхом. Відсутні відомості про повідомлення про підозру будь-кому зі службових осіб ТОВ «ІНОВЕЙШНСОЛЮШІНЗ» чи про внесення відомостей до ЄРДР щодо юридичної особи - ТОВ «ІНОВЕЙШН СОЛЮШІНЗ». Стороною обвинувачення не встановлено конкретних сум ПДВ (ліміту ПДВ), на які має бути накладений арешт.

Оцінюючи вказані вище обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальшевтручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту конкретної особи, у зв`язку з чим вважає необхідним скасувати арешт накладений на сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по ТОВ «ІНОВЕЙШН СОЛЮШІНЗ».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-175,309,392,532,535 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.05.2019 року у справі 757/22151/19-к у кримінальному провадженні № 42016000000002658, в частині накладеного арешту на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ІНОВЕЙШНСОЛЮШІНЗ» (код ЄДРПОУ 41734919), на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Копію ухвали направити для виконання до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1